Тенденції розвитку сфери інтелектуальної власності та нові можливості у комерціалізації обʼєктів права інтелектуальної власності, які надає National IP&Innovations Hub, обговорювали під час онлайн-воркшопу “Можливості інтелектуальної власності для інноваційного розвитку”.

Захід організували у межах відкриття Центру підтримки технологій та інновацій (TISC) на базі Вінницького національного технічного університету (ВНТУ). Воркшоп зібрав студентів, аспірантів, викладачів та всіх, хто цікавиться інтелектуальною власністю та інноваціями.

Обговорили зокрема такі теми:

• Охорона та захист прав інтелектуальної власності: основні тенденції.
• Комерціалізація об’єктів права інтелектуальної власності: роль та можливості для підвищення конкурентоспроможності.
• Захист технологій подвійного призначення.

Без належної охорони та захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності інноваційний розвиток та економічне зростання України є неможливим, – наголосила начальниця Департаменту розвитку інновацій IP офісу Ольга Кронда:

“Важливо розуміти, що ефективна охорона та захист прав інтелектуальної власності – це ключ до створення безпечного та продуктивного інноваційного середовища та розвитку інноваційного потенціалу. National IP&Innovations Hub є майданчиком для підтримки винахідників, інноваторів, авторів, креаторів, стартапів у створенні бізнес-стратегій та сприяння комерціалізації обʼєктів права інтелектуальної власності. Ми не можемо будувати інноваційну державу без обʼєднання зусиль усієї інноваційної спільноти”.

Про можливості комерціалізації обʼєктів права інтелектуальної власності говорила начальниця відділу розвитку мережі центрів підтримки технологій та інновацій Департаменту розвитку інновацій IP офісу Анастасія Ярмолюк:

“В умовах постійної технологічної трансформації та інноваційного розвитку України, об’єкти права інтелектуальної власності є стратегічними активами, що визначають конкурентоспроможність суб’єктів інноваційної діяльності. Процес комерціалізації прав на ці об'єкти вимагає та визнає важливість системного підходу та стратегічного управління. Розглядаючи цей процес як необхідну ланку в інноваційному ланцюзі, слід підкреслити, що в ефективному управлінні об’єктами права інтелектуальної власності необхідне поєднання технічних знань та експертної підтримки, у чому сприяє діяльність мережі TISC”.

Про особливості захисту технологій подвійного призначення говорив провідний професіонал Управління сприяння розвитку права інтелектуальної власності та інновацій у сфері безпеки і оборони IP офісу Євген Головач:

“У світі технологічних змін охорона технологій подвійного призначення стає не лише технічним завданням, але й стратегічною необхідністю. Подвійне призначення означає подвійну відповідальність. Інновації мають потенціал не тільки поліпшити якість життя, але й визначити майбутнє безпеки та оборони. У цьому контексті захист технологій перетворюється на важливу складову системи національної безпеки”.

Читайте також:

• Центр медіації та посередництва запрошує до Дискусійного клубу
• Секрети винаходів і технологій: до Дня Святого Миколая IP офіс презентує 4 і 5 випуски коміксу “Метаверс мандрівники”

УКРНОІВІ (IP офіс) продовжує роботу щодо актуалізації текстів міжнародних класифікацій об’єктів промислової власності у перекладі українською мовою.

У 2023 році Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), за результатами сесій Комітету Експертів та Робочої Групи ВОІВ з перегляду Міжнародної патентної класифікації (МПК), які відбулися у лютому та квітні відповідно, внесла зміни та доповнення до тексту МПК, з урахуванням яких з 1 січня 2024 року запроваджується нова версія МПК – МПК-2024.01.

У зв’язку з цим в УКРНОІВІ, відповідно до прийнятої стратегії та практики ВОІВ, у рамках виконання відповідних Планів заходів, здійснено роботи, які забезпечують запровадження в державній системі правової охорони інтелектуальної власності з 1 січня 2024 року МПК-2024.01 у перекладі українською мовою.

Нагадуємо, що за результатами 49-ї сесії Робочої групи з перегляду МПК було оновлено Довідник МПК.

Читайте також:

• Онлайн-інструмент “Менеджер товарів і послуг Мадридської системи”: оновлено українськомовну версію
• Про запровадження нової версії поточної редакції МКТП у перекладі українською мовою

Перед тим, як обрати вид правової охорони для нового технічного рішення, шляхом отримання патенту на винахід або патенту на корисну модель, доцільно звернути увагу на таке.

• Набуття правової охорони для винаходів і корисних моделей регулюється Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».
• Об’єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо), процес (спосіб). Об’єктом корисної моделі може бути пристрій або процес (спосіб).
• Умови патентоздатності для винаходу: новизна, промислова придатність, винахідницький рівень. Умови патентоздатності для корисної моделі: новизна, промислова придатність.
• Експертиза заявки на винахід складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи. Експертиза заявки на корисну модель складається з попередньої експертизи та формальної експертизи.
• Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід: 20 років від дати подання заявки. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності  на корисну модель: 10 років від дати подання заявки.
• Охоронний документ як для винаходу, так і для корисної моделі – патент.

Якщо ви опинилися перед вибором яка реєстрація краще саме для вашого продукту (або процесу), фахівці Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» в цьому вам допоможуть.

Ми пропонуємо такі послуги:

• надання консультацій з питань охорони і використання винаходу та корисної моделі і порушення прав власників охоронних документів;
• складання заявочних матеріалів на винахід або корисну модель в Україні;
• надання консультацій щодо поданих заявок на державну реєстрацію винаходу (корисної моделі);
• складання заявочних матеріалів на винахід для подання міжнародної заявки за процедурою РСТ;
• проведення патентно-інформаційного пошуку;
• проведення патентних досліджень з метою виявлення патентної ситуації щодо об’єкта господарської діяльності;
• підготовка документів для реєстрації договорів щодо розпоряджання правами на винаходи та корисні моделі;
• комплексні рішення з питань винаходів та корисних моделей (допомога у патентуванні винаходу, корисної моделі та розміщення інформації на Інтернет-біржі промислової власності тощо).

Звертайтесь!

Адреса: бульвар Лесі Українки, 26, місто Київ, 01133.

Телефони: (044) 594-80-40, 594-80-32, 594-80-41.

Відповіді на всі питання щодо замовлення послуг - за телефоном: (044) 594-80-42.

Choosing Legal Protection: Invention or Utility Model

Before deciding on the type of legal protection for a new technical solution, such as obtaining a patent for an invention or a patent for a utility model, it's worth considering the following:

• Legal protection for inventions and utility models is governed by the Law of Ukraine "On the Protection of Rights to Inventions and Utility Models.»
• An invention can be a product (device, substance, microorganism strain, plant or animal cell culture, etc.) or a process (method). A utility model can be a device or a process (method).
• The criteria for patentability for an invention include novelty, industrial applicability, and inventive step. The criteria for patentability for a utility model include novelty and industrial applicability.
• The examination of an invention application consists of a preliminary examination, formal examination, and qualification examination. The examination of a utility model application consists of a preliminary examination and formal examination.
• The term of intellectual property rights for inventions is 20 years from the date of application. The term of intellectual property rights for utility models is 10 years from the date of application.
• The protective document for both inventions and utility models is a patent.

If you find yourself unsure about which registration is best for your product (or process), experts from the State Enterprise "Ukrainian Intellectual Property Institute" can assist you.

We offer the following services:

• Providing consultations on the protection and use of inventions and utility models, preventing unfair competition, and violations of the rights of owners of protective documents.
• Preparing application materials for inventions or utility models in Ukraine.
• Providing consultations regarding filed applications for state registration of inventions (utility models).
• Preparing application materials for inventions for international applications under the PCT procedure.
• Conducting patent information searches.
• Conducting patent research to determine the patent situation regarding an object of economic activity.
• Preparing documents for the registration of agreements on the disposal of rights to inventions and utility models.
• Comprehensive solutions for inventions and utility models (assistance in patenting inventions, utility models, and placing information on the Industrial Property Internet Exchange, etc.).

Don't hesitate to contact us!

Address: 26 Lesi Ukrainky Blvd., Kyiv, 01133.

Phones: (044) 594-80-40, 594-80-32, 594-80-41.

For answers to all questions about ordering services, please call: (044) 594-80-42.

В УКРНОІВІ (IP офіс) систематично проводяться роботи щодо актуалізації текстів міжнародних класифікацій об’єктів промислової власності у перекладі українською мовою.

У 2023 році Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), за результатами 33-ї сесії Комітету експертів Ніццького Союзу, внесла зміни та доповнення до тексту чинної версії поточної, дванадцятої, редакції Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП (12-2024)), з урахуванням яких з 1 січня 2024 року запроваджується версія 2024 року 12-ї редакції МКТП – МКТП (12-2024). Про це ВОІВ проінформувала в повідомленні №35/2023, опублікованому в розділі інформаційних ресурсів Мадридської системи.

У зв’язку з цим в IP офісі, відповідно до прийнятої стратегії та практики ВОІВ, у рамках виконання відповідного Плану заходів, здійснено роботи, які забезпечують запровадження в державній системі правової охорони інтелектуальної власності з 1 січня 2024 року МКТП (12-2024) у перекладі українською мовою.

План заходів розроблений та реалізується з урахуванням робіт, пов’язаних з актуалізацією українськомовної версії онлайнового інструменту “Менеджер товарів і послуг Мадридської системи” (МТП), який функціонує на вебсайті ВОІВ.

Читайте також:

• Онлайн-інструмент “Менеджер товарів і послуг Мадридської системи”: оновлено українськомовну версію
• Про запровадження нової версії міжнародної патентної класифікації у перекладі українською мовою

Дискусійний клуб Центру медіації та посередництва IP офісу – це об'єднання фахівців та експертів, які зацікавлені у розвитку ІР-медіації як методі вирішення конфліктів.

Запрошуємо професійну спільноту медіаторів та юристів взяти участь у першому засіданні Дискусійного клубу, яке відбудеться 22 грудня 2023 року в офлайн-форматі (безпосередньо в IP офісі).

Дискусійний клуб створено з метою ініціювання та підтримки активного діалогу між професійною спільнотою медіаторів та Центром медіації та посередництва, спрямованого на:

• підвищення професійних стандартів,
• розробку інноваційних підходів до медіації,
• обмін ідей, досвідом, передовими практиками в сфері медіації,
• стимулювання інтеграції та обміну теоретичними знаннями і практичними навичками серед медіаторів.

Діяльність Дискусійного клубу сприятиме розвитку та просуванню ІР медіації як ефективного засобу вирішення конфліктів.

З особливостями діяльності, принципами, цінностями та правилами  Дискусійного клубу можна ознайомитися в Положенні про Дискусійний клуб Центру медіації та посередництва.

З програмою заходу можна ознайомитись тут.

Для участі просимо пройти реєстрацію - за посиланням.

Для отримання додаткової інформації звертайтесь письмово (форма повідомлення) або за телефоном: +38 (044) 494-05-92.

Читайте також:

• ІР офісом затверджені документи з медіації
• Медіація як додатковий інструмент альтернативного вирішення спорів

У штаб-квартирі ВОІВ пройшла 12 сесія Гаазької Робочої групи з питань правового розвитку міжнародної системи реєстрації промислових зразків. Активну участь у ній взяла й українська делегація.

Порядок денний засідання Робочої групи передбачав розгляд наступних пунктів: 

• Зупинення дії Гаазького Акту Гаазької Угоди 1960 року; 

(документи H/LD/WG/12/3, H/LD/WG/12/4, H/LD/WG/12/5);

• Розгляд пропозицій про внесення правок до правила 14 Загальної інструкції;

(документ H/LD/WG/12/6);

• Розгляд пропозицій про внесення змін до Переліку мит та зборів;

(документ H/LD/WG/12/7 Rev);

• Продовження розгляду питання запровадження нових робочих мов Гаазької системи;

(документ H/LD/WG/12/8). 

На початку сесії привітали нових учасників Гаазької Угоди, а саме Бразилію (набрання чинності з 1 серпня 2023 року) та Маврикій (набрання чинності з 6 травня 2023 року).

Ле Тхі Туєт Май (В'єтнам), Головуюча Робочої групи

Гаазький Акт 1960 року йде в історію?

З 1 січня 2010 року Гаазька угода діє на основі двох різних актів, а саме Гаазького акта Гаазької угоди (Акта, 1960) та Женевського акта Гаазької угоди (Акта, 1999).

Україна є учасником Гаазької угоди як за Актом 1960-го, так і за актом 1999 року.

Після приєднання Марокко в 2022 році та Суринаму в 2020 році до Акта 1999 року жоден член Гаазького союзу не залишився поза сферою дії Акта 1999 року. Після цього, країни-члени та Міжнародне бюро ВОІВ почали обговорення шляхів уніфікації Гаазької системи на базі Акту 1999 року.

Міжнародне бюро ВОІВ під час свого аналізу виявило, що після приєднання до Акту 1999 року Марокко та Суринаму, реєстрації за Актом 1960 року почали становити лише 0.32% від усіх міжнародних реєстрацій за Гаазькою системою.

За результатами роботи цієї сесії, Робоча група прийняла рішення подати на розгляд Асамблеї Гаазького союзу пропозицію про зупинення дії Акта 1960 року із запропонованою датою набрання чинності 1 січня 2025 року.

Прийняття такого рішення Асамблеєю Гаазького союзу, яка планується на липень 2024 року, сприятиме правовій визначеності та дозволить уніфікувати Гаазьку систему. В результаті це має збільшити зручність та зрозумілість для заявників. Також варто зазначити, що таке рішення у випадку його ухвалення не вплине на міжнародні реєстрації здійснені відповідно до Акту 1960 року.

Внесення правок до правила 14 Загальної інструкції

Дані зміни стосуються пропозицій країн-членів, висловлених під час 11-ї сесії Гаазької Робочої групи, що покликані надати ширші можливості для заявників щодо збільшення строків для усунення невідповідностей умовам, що встановлюються правилом 14 (1) Загальної інструкції, а також збільшення можливостей для повернення сплачених коштів до моменту міжнародної реєстрації.

За результатами розгляду цього питання Робоча група прийняла рішення рекомендувати Асамблеї Гаазького союзу внести зміни до правила 14 Загальної інструкції та Переліку мит та зборів, з датою набрання чинності, яка буде визначена Міжнародним бюро ВОІВ.

Зміна розміру зборів

Дане питання розглядалося Робочою групою починаючи з 8 сесії (2019 рік), як один з основних чинників, що негативно впливає на фінансову стійкість Гаазької системи.

Міжнародним бюро ВОІВ розроблена пропозиція про підняття розміру мита за кожен додатковий промисловий зразок, що включений у міжнародну заявку з 19 до 50 швейцарських франків. Дана пропозиція мала набути чинності з січня 2021 року, але у зв’язку з пандемією COVID-19 та її економічного ефекту, виникла затримка у процедурі, а пропозиція була передана Асамблеї Гаазького союзу лише у липні 2023 року, де була затверджена.

Дані зміни розміру мита наберуть чинності починаючи з 1 січня 2024 року, відповідно до п. 13 Звіту Асамблеї Гаазького союзу (документ H/A/43/2).

Окрім того, до Міжнародного бюро були надані запити від країн-членів щодо дослідження питання про можливе збільшення розміру мита за продовження дії міжнародної реєстрації за кожен варіант промислового зразка (з 17 до 50 швейцарських франків) та підготовки більш загального огляду Переліку мит і зборів Гаазької системи для обговорення на майбутніх сесіях.

Результати дослідження містять висновки про об’єктивні обставини для збільшення мита, наприклад вплив інфляції, адже розмір мита за продовження строку міжнародної реєстрації не змінювався з 1996 року, та структурний дефіцит Гаазької системи.

Незважаючи на це, Робоча група ухвалила рішення поки не рекомендувати Асамблеї Гаазького союзу приймати рішення про збільшення розміру мита за продовження дії міжнародної реєстрації через велику кількість застережень від країн-членів. Та надала запит до Міжнародного бюро ВОІВ підготувати ширший огляд мит та зборів Гаазької системи, в тому числі аналіз впливу збільшення мита, що має набрати чинності з 1 січня 2024 року.

Запровадження нових мов до Гаазької системи

За результатами попередніх запитів країн-членів, Міжнародним бюро ВОІВ проведено консультації з групами користувачів та представниками країн-учасниць Гаазької Угоди щодо мовного режиму Гаазької системи. Нагадаємо, що нині робочими мовами є англійська, французька та іспанська.

Частина респондентів виступила за впровадження своїх мов, як мов Гаазької системи, через труднощі у вигляді найму перекладача або представника, що тягне за собою додаткові витрати. Зазначалися й повністю протилежні думки, зокрема щодо перегляду мовної політики та залишення виключно англійської мови в рамках даної системи.

Сторони висловлювали необхідність зваженого підходу у питанні додавання нових мов, адже це збільшить навантаження на заявників, що може призвести до додатково збільшення розміру мит та зборів та похитне основну перевагу системи – економічну вигідність.

В рамках дослідження, викладеного у документі H/LD/WG/12/8, зазначається і про необхідність визначення критеріїв вибору нових мов Робочою групою. Про це зазначив представник української делегації, Перший заступник директора УКРНОІВІ (українського IP офісу) Богдан Падучак:

“Результати дослідження формують міцну основу для подальшої дискусії, пропонуючи розуміння різних критеріїв для запровадження нових мов. Насамперед, ми звертаємо увагу на запит, викладений у пункті 16 документа H/LD/WG/12/8, який підкреслює зацікавленість груп користувачів у застосуванні об'єктивних критеріїв, таких як кількість заявок (фактичних і потенційних), а не у запровадженні мови виключно на основі запиту від конкретної Договірної сторони. Деякі стейкхолдери висловили зацікавленість у запровадженні інших мов, окрім офіційних мов ООН”.

Перший заступник директора українського IP офісу Богдан Падучак

З ініціативою включити нові мови до Гаазької системи виступила делегація росії та Китаю, зокрема пропозиція підготовки до запровадження російської мови аргументувалась здебільшого статусом офіційної мови ООН.

Позиція України

Україна підтримала заяву делегації Польщі, висловлену від імені Регіональної групи країн Центральної Європи та Балтії (CEBS), які зазначили про необхідність збалансованого та поступового підходу в питанні запровадження нових мов, а також важливості першочергового обговорення завдань, фінансових та організаційних моментів такої ініціативи.

Анна Барбарзак, представниця Польщі, координатора Регіональної групи CEBS

Українська делегація підкреслила, що поділяє застереження груп користувачів та країн-членів щодо запровадження нових мов у Гаазьку систему. Також звернули увагу, що на відміну від аналогічного питання в рамках Мадридської Робочої групи, у дослідженні Міжнародного бюро ВОІВ відсутні запевнення в тому, що введення нових мов не призведе до збільшення зборів у рамках Гаазької системи. 

Окрім того, українські делегати висловили категоричне заперечення щодо запровадження російської мови:

“Україна вважає недостатньо обґрунтованим запровадження російської мови в Гаазькій системі. Ми вважаємо, що будь-яке запровадження нових мов має бути ретельно оцінене з урахуванням конкретних потреб і проблем, з якими стикаються користувачі. За аналізом даних, наведених в документі H/LD/WG/12/8, ми взагалі не бачимо російської серед топ-20 мов Гаазької системи за перші три квартали 2023 року, а також низькі рейтинги за більшістю інших об'єктивних критеріїв, виключне застосування яких є ключовим висновком цього дослідження”, - зазначив Богдан Падучак. 

За результатами інтенсивних обговорень, які зайняли майже два з трьох днів роботи 12-ї сесії, а також завдяки співпраці української делегації з представниками Польщі (координатором групи CEBS) та представниками Нідерландів (координатором групи В), разом із країнами-однодумцями, Гаазька Робоча група вирішила не зазначати про впровадження російської та китайської мов до переліку робочих мов Гаазької системи, а продовжити обговорення на наступних сесіях. 

Наступна сесія Гаазької Робочої групи запланована на жовтень 2024 року.

Читайте також:

• росія не має права надалі впливати на міжнародний порядок денний, – заява України у ВОІВ
• Українська делегація взяла участь у 31-й сесії засідань CDIP

Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (ІР офіс) працює над тим, щоб підняти до рівня державної політики питання ідентифікації частки інтелектуальної власності у ВВП країни. Така ідентифікація зможе значно підвищити місце України в світових інтелектуальних та інноваційних рейтингах, допоможе відстежувати подальшу динаміку розвитку економіки крізь призму ІР та інновацій.

В цьому контексті у ринку оцінки ІР об’єктів є великі перспективи. Саме тому важливо працювати над покращенням цієї сфери та над переходом на міжнародні стандарти оцінки.

Таку думку висловила очільниця ІР офісу Олена Орлюк під час зустрічі з представницями ГО “Всеукраїнське об’єднання “Українське товариство оцінювачів” (УТО).

Олена Орлюк зазначила:

“Потрібно працювати над тим, щоб змінити стандарт оцінки, який стосується інтелектуальної власності, адже в контексті набуття Україною членства ЄС це питання постане гостро. Проблем у сфері оцінки інтелектуальної власності дуже багато, і їх треба вирішувати”. 

Крім того, за словами Олени Орлюк, у 2024 році ІР офіс буде спрямовувати зусилля, серед іншого, на удосконалення фінансового законодавства та розробку реальних інструментів для того, щоб інтелектуальна власність могла використовуватися як об’єкт страхування чи застави.

“Номінально за законом це не заборонено, але це не працює. Наразі в Україні не розуміють як страхувати ІР чи той же трансфер технологій. А інтелектуальна власність, яка добре працює як заставний документ за кордоном, у нас не використовується”, - зауважила Олена Орлюк.

Голова Українського товариства оцінювачів Ірина Іванова наголосила на важливості спільної роботи для напрацювання єдиних підходів до оцінки нематеріальних об’єктів з орієнтуванням на міжнародні стандарти оцінки. Адже чинна система оцінки не відповідає запитам та загальноприйнятим підходам до оцінки зокрема, нематеріальних активів.

Під час зустрічі обговорювалася не лише можливість співпраці, необхідність переходу на міжнародні стандарти оцінки, а й перспективи збільшення кількості фахівців з оцінки об’єктів ІР, підвищення рівня їхньої кваліфікації.

Також йшлося про те, що у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт “Про внесення змін до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (№ 7386), яким пропонується запровадити міжнародні стандарти оцінки та внести комплексні зміни у сфері оціночної діяльності. Українське товариство оцінювачів в цілому підтримує цей документ, але застерігає, що процес переходу легким не буде.
 

За результатами зустрічі керівники ІР офісу та УТО домовилися про інституційну співпрацю для напрацювання спільних підходів до розв’язання проблемних питань у сфері оцінки ІР об'єктів та підписали меморандум про співробітництво. Документ підписали очільниця ІР офісу Олена Орлюк і голова Українського товариства оцінювачів Ірина Іванова.

Читайте також:

• Підвищення обізнаності народних депутатів у сфері ІВ: IP офіс та Дослідницька служба Верховної Ради України підписали меморандум про співпрацю
• Інтелектуальна власність у цифрах: ІР офіс презентує основні показники діяльності за 9 місяців 2023 року

У світі постійної еволюції та технологічного прогресу компанії постійно шукають способи оптимізувати свої інноваційні процеси. Особливо це стосується малих та середніх підприємств (МСП), для яких важливо обрати між моделями закритих та відкритих інновацій. Кожна з цих моделей має свої особливості у контексті управління інтелектуальною власністю (ІВ).

У моделі закритих інновацій, вся інноваційна діяльність зосереджена внутрішньо у компанії. Тут важливими є захист і ексклюзивність, які надають права ІВ, дозволяючи МСП забезпечити повернення інвестицій у нематеріальні активи.

Натомість у моделі відкритих інновацій компанії співпрацюють з зовнішніми джерелами знань, такими як інші компанії, науково-дослідні установи чи університети. У цій моделі права ІВ стають стратегічно важливими, оскільки інноваційні рішення розробляються на основі зовнішніх знань у співпраці з іншими організаціями​​.

Незалежно від обраної моделі, для МСП критично важливо розпочинати управління ІВ на ранніх етапах інноваційного процесу та розробляти стратегію ІВ для належного використання прав від самого початку. Особливо це стосується відкритих інновацій, де ІВ допомагає зменшити операційні ризики, сприяти обміну знаннями та грає ключову роль у належній передачі технологій.

Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» пропонує персоналізовані консультації з питань інтелектуальної власності, які можуть бути особливо корисними для малих та середніх підприємств. Наші послуги надають можливість МСП отримати експертну допомогу у сфері ІВ без необхідності нести високі витрати.

Ми забезпечуємо ефективну кваліфіковану підтримку в усіх аспектах ІВ. Це допомагає компаніям зорієнтуватися у складних питаннях ІВ, включаючи правову охорону, захист прав, управління портфелем та з інших юридичних питань.

Наша адреса: бульвар Лесі Українки, 26, місто Київ, 01133.

Телефон: (044) 594-80-43.

Відповіді на всі питання щодо замовлення послуг  - за телефоном: (044) 594-80-42.

Closed and Open Innovations:
Transforming IP into a Competitive Advantage for SMEs

In a world of constant evolution and technological progress, companies are continually seeking ways to optimize their innovation processes. This is especially relevant for small and medium-sized enterprises (SMEs), which must choose between closed and open innovation models. Each of these models has its peculiarities concerning the management of intellectual property (IP).

In the closed innovation model, all innovation activities are internal to the company. Here, protection and exclusivity, provided by IP rights, are essential, enabling SMEs to secure returns on investments in intangible assets.

Conversely, in the open innovation model, companies collaborate with external knowledge sources, such as other companies, research institutions, or universities. In this model, IP rights become strategically crucial, as innovative solutions are developed based on external knowledge in collaboration with other organizations.

Regardless of the chosen model, it is critically important for SMEs to initiate IP management at the early stages of the innovation process and develop an IP strategy for proper utilization of rights from the outset. This is particularly relevant for open innovations, where IP helps reduce operational risks, facilitates knowledge exchange, and plays a pivotal role in the proper transfer of technologies.

The State Enterprise "Ukrainian Institute of Intellectual Property" offers personalized consultations on intellectual property matters, which can be especially beneficial for small and medium-sized enterprises. This service provides SMEs with expert assistance in the field of IP without incurring high costs.

We provide efficient and qualified support in all aspects of IP, helping companies navigate complex IP issues, including legal protection, rights safeguarding, portfolio management, and resolution of other legal matters.

Our address: Lesi Ukrainky Boulevard, 26, Kyiv, 01133.

Phone: (044) 594-80-43.

For answers to all questions regarding service orders, please call: (044) 594-80-42.