Ділимося здобутками учасників та враженнями спікерів.

Цього тижня відбувся фінальний день тренінгового курсу для майстрів народних художніх промислів у межах проєкту “Роль інтелектуальної власності у збереженні коду нації”, організованого Академією інтелектуальної власності IP офісу за підтримки Академії BOIB.

Протягом тренінгу учасники дізналися, як інтелектуальна власність може стати потужним інструментом для розвитку їхньої творчої діяльності у сфері народних художніх промислів. Зокрема, для:

• захисту власних здобутків; 
• формування ефективних стратегій комерціалізації;
• масштабування діяльності. 

Разом із національною спікеркою Юлією Проходою та запрошеними спікерами Академії ВОІВ — Діною Вебе, Омером Хізіроглу, Ніною Мехрез і Амані Каддумі — учасники опанували знання про варіативність правової охорони творчих робіт, розробки бізнес-стратегій і впровадження сучасних інструментів для успішного просування на ринку власних виробів.

Після закінчення курсу патентна повірена України, адвокатка, членкиня правління НАПА та національна експертка проєкту ЄС IPRSA Юлія Прохода поділилася враженнями та емоціями, а також залишила декілька важливих настанов для учасників. Зокрема, спікерка висловила надію на те, що майстри надалі більше дбатимуть про захист власних об'єктів інтелектуальної власності. 

Щоб ознайомитись з детальним відгуком та настановами від Юлії Проходи, гортайте слайдер:

Висловлюємо вдячність Академії ВОІВ за підтримку у розробці та реалізації актуального тренінгового курсу. Спікерам - за цікаві приклади та практичні кейси. І, звісно, учасникам - за активність і творчий підхід. Сподіваємося, отримані на курсі знання стануть важливим внеском у збереження та популяризацію народного мистецтва в Україні.

Читайте також:

• IP LET FORUM: підсумки сесії “Географічна ідентичність: від народних промислів та крафту до національного виробника”
• Захищай і заробляй на своїх ідеях: IP офіс надає консультації для креативних індустрій

Як за допомогою інструментів інтелектуальної власності Україні ефективніше інтегруватися у глобальний ринок? Як цьому можуть сприяти американські інституції? Та якими будуть основні напрями співпраці Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/ІР офіс) та Патентного відомства США (USPTO) у 2025 році? 

Ці та інші питання обговорили представники УКРНОІВІ, Посольства США в Україні та USPTO 18 грудня 2024 року під час онлайн-зустрічі.

Від американської сторони участь у заході взяли:

• Доріан Мазуркевич, аташе з питань інтелектуальної власності Посольства США в Україні, представник USPTO;
• Джеффрі Джозеф та Валентина Сиза, представники Посольства США в Україні;
• Паоло Тревісан та Аурелія Шульц, представники USPTO.

Доріан Мазуркевич

УКРНОІВІ на зустрічі представляли:

• Богдан Падучак, перший заступник директора;
• Микола Потоцький, радник директора;
• Андрій Зозулюк, начальник департаменту міжнародного співробітництва;
• Марина Гепенко, провідний професіонал з інтелектуальної власності, департамент міжнародного співробітництва.

Богдан Падучак

Тематика обговорення

Під час зустрічі сторони зосередилися на важливих аспектах, зокрема:

• огляді ініціатив щодо підтримки заявників та пріоритетних напрямів інноваційної діяльності;
• результатів співпраці між установами у 2024 році;
• ініціатив з обміну патентною інформацією та результатами експертизи (patent worksharing program);
• планів щодо спільних проєктів на 2025 рік.

Учасники зустрічі поділилися думками та заклали фундамент на 2025 рік для ефективного обміну патентною інформацією та результатами експертизи між УКРНОІВІ та USPTO в межах Паризької конвенції та Договору про патентну кооперацію (РСТ).

Підсумки та наступні кроки

Результати цієї зустрічі стануть важливим кроком для посилення інноваційного потенціалу та захисту інновацій в Україні та США, оптимізації строків розгляду патентних заявок, а також підтримки проєктів за пріоритетними напрямами інноваційної діяльності. На цьому наголосив Богдан Падучак, зазначивши:

“Співпраця з USPTO підтверджує наше прагнення забезпечити якісну підтримку заявників, вдосконалити процедури патентування та інтегрувати українські інновації у глобальний простір інтелектуальної власності, забезпечивши належний захист прав іноземних заявників в національній юрисдикції”.

Читайте також:

• EU-UA: Скринінг відповідності законодавства України праву ЄС в IP сфері – у фокусі уваги промислова власність та правозастосування
• CDIP: росія має відповісти за втрати української системи інтелектуальної власності, – представник IP офісу під час Комітету ВОІВ

Якого рівня прогресу впродовж 2024 року досягнуто в межах реалізації проєкту EU4IP для зміцнення прав інтелектуальної власності в Україні? Якими є ключові пріоритети на 2025 рік? Та як проєкт може підтримати національну IP систему на шляху до гармонізації законодавства і практик з правом ЄС?

Ці та інші питання були у фокусі уваги підсумкової у цьому році зустрічі представників Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/ІР офіс) з командою проєкту EU4IP, який ініційований Відомством з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO), розрахований на чотири роки й фінансується Європейським Союзом. Зустріч відбулася 19 грудня 2024 року в онлайн-форматі.

Участь у зустрічі взяла команда проєкту EU4IP:

• Ібон Ормазабаль, керівник проєкту;
• Рауль Віллар, проєктний менеджер;
• Матільда Пенінке, проєктний менеджер.

УКРНОІВІ на зустрічі представили:

• Богдан Падучак, перший заступник директора;
• Андрій Зозулюк, начальник департаменту міжнародного співробітництва;
• Марина Гепенко, провідний професіонал з інтелектуальної власності департаменту міжнародного співробітництва.

Учасники зустрічі обговорили прогрес, досягнутий під час імплементації проєкту, та стан реалізації заходів, спрямованих на досягнення таких очікуваних результатів:

• посилення правової та політичної бази, підтримки процесу вступу до ЄС, імплементації положень про інтелектуальну власність у торговельних угодах (зокрема, міжнародних);
• зміцнення інституцій, мереж та IP інструментів для ефективної системи охорони інтелектуальної власності з метою набуття Україною членства в ЄС;
• підвищення обізнаності щодо цінності інтелектуальної власності та спроможності малого і середнього підприємництва сектору економіки охороняти, управляти, комерціалізувати та захищати IP права;
• посилення співпраці у сфері захисту прав інтелектуальної власності відповідно до зобов'язань Угоди про асоціацію та пріоритетів процесу вступу до ЄС.

Ключовою темою обговорення стала двостороння зустріч України та Європейської Комісії в межах скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС, яка нещодавно (10-11 грудня 2024 року) відбулася у Брюсселі (Бельгія).

Європейські колеги звернули увагу на позитивний відгук представників Єврокомісії щодо рівня підготовки матеріалів українською стороною за переговорним розділом 7 “Право інтелектуальної власності”.

Водночас представники УКРНОІВІ подякували колегам за експертну підтримку залучених міжнародних фахівців у межах проєкту EU4IP, участь представників EUIPO в імітаційних сесіях та можливість обміну досвідом і найкращими європейськими практиками.

Йшлося також про готовність подальшої підтримки у напрацюванні комплексного бачення стійкої та ефективної системи застосування та імплементації європейських норм. Зокрема, учасники зустрічі прогодилися у необхідності й надалі залучати європейських експертів у сфері правового регулювання торговельних марок, патентів, промислових зразків, авторського права та суміжних прав, організацій колективного управління, комерційної таємниці задля більш цільового підходу до врегулювання проблемних питань у національному законодавстві відповідно до Директив та Регламентів ЄС.

Також було акцентовано на тому, що інтеграція до TMView та DesignView є пріоритетним завданням подальшого прогресу гармонізації та співпраці.

Звернули увагу на необхідності участі українських експертів у робочих групах EUIPO щодо правового регулювання торговельних марок, промислових зразків ЄС, розробці спільних практик (Common Practice), а також подальшої участі у заходах мереж EUIPN, EIPPN.

Предметом обговорення також були українські географічні зазначення та їх збереження, захист, охорона в межах європейського ринку й популяризація на тлі російської агресивної війни. Згадали про цинічну спробу крадіжки рф “мелітопольської черешні”, яка є українським географічним зазначенням.

Богдан Падучак наголосив на важливості імплементації 14 пакету санкцій проти рф та подякував за увагу до цього питання, що має стратегічне значення для України:

“Спільними зусиллями ми зможемо ефективніше протистояти викликам, які постають перед українською сферою інтелектуальної власності у зв’язку з російською агресією, спільно протидіяти порушенням міжнародного гуманітарного права”.

Окрім того, учасники зустрічі звернули увагу на можливість участі українських вищих навчальних закладів у Pan-European Seal Programme, що передбачає посилення та розвиток стійкої взаємодії і зв’язків між академічною спільнотою та ринком праці інтелектуальної власності, підвищення рівня правової культури, поглиблення знань у IP сфері та обміну досвідом шляхом стажувань, навчальних візитів, спільних конференцій тощо.

Насамкінець сторони наголосили на необхідності поглиблення співпраці задля зміцнення прав інтелектуальної власності в Україні та ще ефективнішої кооперації з EUIPO.

Читайте також:

• Гармонізація української IP системи зі стандартами ЄС: підсумки візиту делегації УКРНОІВІ до EUIPO
• EU-UA: Скринінг відповідності законодавства України праву ЄС в IP сфері – у фокусі уваги промислова власність та правозастосування

Після публікації детальної довідки щодо об'єктів права інтелектуальної власності (ОПІВ) на балансі закладів вищої освіти (ЗВО), тепер усі ці дані стали ще доступнішими завдяки інтерактивному дашборду, який підготував National IP&Innovations Hub.

Чому це зручно та корисно?

Дашборд дає змогу швидко і зручно отримати доступ до аналітики ОПІВ за обраними фільтрами, що дозволяє оперативно аналізувати великі обсяги даних без потреби вивчати великі документи.

Користувач може вибрати специфічні критерії, такі як:

• типи ОПІВ,
• область розташування університету,
• період часу і багато іншого.

Це допоможе отримати точну та актуальну інформацію за кілька кліків.

Переглянути дашборд можна за посиланням:

 Основні переваги дашборду

1. Швидкість і зручність: Тепер вам не потрібно витрачати час на перегляд великих аналітичних звітів — усі дані доступні в інтерактивному форматі, що значно пришвидшує аналіз.

2. Гнучкість і точність: Завдяки фільтрам ви можете налаштовувати відображення даних під конкретні потреби — це зручний інструмент для точного та глибокого аналізу.

3. Інтерактивність: Ви можете наочно побачити зміни та порівняти різні параметри завдяки графікам, діаграмам та таблицям, що робить роботу з інформацією більш ефективною.

Для кого?

Цільова аудиторія дашборду:

• Органи влади: для моніторингу ефективності управління інтелектуальною власністю в освітньому секторі.
• ЗВО та науковці: для управління своїми інтелектуальними активами та вивчення тенденцій у наукових розробках.
• Інвестори та підприємці: для виявлення потенційних можливостей для інвестицій у галузі науки та технологій.
• Дослідники та аналітики: для збору та аналізу даних, необхідних для оцінки інноваційного потенціалу ЗВО.

Цей дашборд - ще один крок для доступності даних про інтелектуальну власність в Україні. Пропонуємо використовувати його для більш ефективного управління та прийняття рішень.

Читайте також:

• National IP&Innovations Hub підготував інтерактивний дашборд технологій
• На базі National IP&Innovations Hub розроблено інтерактивні дашборди розвитку IP та інновацій в Україні

У межах реалізації проєкту Академії інтелектуальної власності IP офісу Практика Суду ЄС презентуємо новий неофіційний переклад судового рішення у категорії “Оманливий характер торговельних марок”.

Представляємо вашій увазі справу T‑306/20 від 29 червня 2022 року — Hijos de Moisés Rodríguez González, SA проти European Union Intellectual Property Office (EUIPO).

Суть справи

Компанія Hijos de Moisés Rodríguez González, SA (заявник) оскаржувала рішення Великої ради Апеляційної палати Відомства з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO), яка визнала торговельну марку La Irlandesa (з іспанської перекладається як Ірландка) недійсною на підставі недобросовісності подання заявки та її потенційно оманливого характеру щодо географічного походження товарів.

Йдеться про те, що іспанська компанія, яка базується на Канарських островах, виробляла молочні (зокрема, масло, молоко, вершки та сири), а також м’ясні продукти (ковбаси та шинку) під ТМ, назва якої потенційно могла вказувати на те, що ця продукція - ірландська.

На оманливе твердження про те, що продукція має ірландське походження, також міг вказувати зелений логотип ТМ, адже загальновідомим фактом є те, що зелений колір використовується для представлення Ірландії, яку називають Смарагдовим островом.

Тож іншою стороною у провадженні виступила безпосередньо Ірландія як країна.

Питання, які ставились перед судом:

• Чи відповідає оспорюване позначення вимогам статті 7(1)(g) Регламенту № 207/2009, зокрема, чи є воно оманливим щодо географічного походження товарів?
• Чи діяв заявник недобросовісно, подаючи заявку на реєстрацію оспорюваного позначення, відповідно до статті 52(1)(b) Регламенту № 207/2009?
• Чи впливає попереднє використання схожих позначень на оцінку добросовісності заявника?
• Чи обґрунтованим було рішення Апеляційної Ради EUIPO, яке базувалося на аналізі оманливого характеру та недобросовісності?

Позиція суду

• Суд загальної юрисдикції ЄС відхилив позов заявника, підтвердивши рішення Великої ради Апеляційної палати EUIPO про визнання торговельної марки La Irlandesa недійсною через недобросовісність подання заявки.
• Суд також встановив, що на момент подання заявки не було доведено, що позначення є оманливим щодо географічного походження товарів.

Рішення суду

Суд постановив:

• відхилити позов;
• зобов'язати Hijos de Moisés Rodríguez González, SA сплатити витрати.

Ознайомитись з повним неофіційним перекладом рішення суду можна за посиланням:

Читайте також:

• Практика Суду ЄС: справа щодо оманливого характеру “монастирського алкоголю”
• Практика Суду ЄС: справа щодо ТМ, яку намагалась зареєструвати відома мережа кав'ярень
• Практика Суду ЄС: справа щодо географічного зазначення “Порту” для ТМ алкогольних напоїв

Спільні зусилля для розвитку інноваційної екосистеми, підтримки трансферу технологій та комерціалізації наукових розробок.

Про це йдеться у Меморандумі про співробітництво, підписаному IP офісом та Державним університетом “Київський авіаційний інститут” (КАІ - колишній НАУ).

Також на базі КАІ відкрито Центр підтримки технологій та інновацій (TISC), який покликаний сприяти розвитку сучасних технологій, інноваційної інфраструктури та інтеграції українських розробок у глобальну інноваційну екосистему.

На зустрічі з керівництвом Київського авіаційного інституту IP офіс представили:

• Ігор Паренчук, заступник директора,
• Анастасія Ярмолюк, начальниця відділу розвитку мережі TISC.

З боку КАІ співпрацю підтримали:

• Ксенія Семенова, в.о. ректора,
• Вікторія Лукашенко, начальник науково-дослідної частини.

Зліва направо: Вікторія Лукашенко, Ксенія Семенова, Ігор Паренчук і Анастасія Ярмолюк

КАІ є одним із лідерів у розвитку інноваційної інфраструктури в галузях авіації, оборонних технологій, кібербезпеки та штучного інтелекту.

“Співпраця IP офісу та КАІ демонструє новий підхід до інтеграції науки, освіти та бізнесу, створюючи передумови для сталого розвитку технологій та інновацій в Україні, впровадження сучасних технологій і інноваційних рішень, формуючи нові можливості для України у глобальній економіці”, - зауважив Ігор Паренчук.

Відкриття TISC на базі КАІ інтегрується в загальну інноваційну інфраструктуру закладу, яка включає:

• DHub і Простір оборонних технологій: платформи для розробки інновацій у секторі Defense Tech, що об’єднують студентів, викладачів і бізнес.
   
• Спільні лабораторії: лабораторія інтернету речей з VD MAIS, електронна лабораторія з AJAX, навчальний простір Cisco та лабораторія відеоспостереження з Axxonsoft.
   
• Науковий парк: у співпраці з Good Governance Fund та KPMG КАІ створює платформу для комерціалізації наукових досліджень, підтримки стартапів та трансферу технологій.

Серед інших напрямів співпраці IP офіс також долучиться до підтримки таких ініціатив університету:

• Програми інкубації, акселерації та розвитку стартап-школи університету.
   
• Створення спінофів і технологічних компаній на основі інтелектуальної власності університету.
   
• Координація грантової діяльності та інші напрями розвитку інноваційної інфраструктури.

Ці проєкти забезпечують університету статус інноваційного центру, інтегрованого в міжнародну екосистему розробок і досліджень.

Читайте також:

• Розбудова інноваційної екосистеми: у Рівному запрацював новий TISC та відбувся тематичний воркшоп
• Партнерство для розвитку інновацій в аграрній сфері: IP офіс та НУБІП підписали меморандум і відкрили TISC на базі університету

Як технології рятують життя цивільних під час повномасштабної війни? Як долати кризи і створювати те, що допомагає людям?

Про ці теми на прикладі додатку єТривога говоритимуть під час вебінару в межах проєкту Talking about my idea.

єТривога — волонтерський застосунок, який надсилає push-сповіщення про небезпеку у конкретному регіоні України. Перша диджиталізована в Україні система оповіщення про повітряні тривоги. Історію його розробки і виведення на широкий загал розкаже один з його творців.

Спікер: Роман Слободянюк — засновник волонтерського проєкту єТривога, продуктовий менеджер, дизайнер.

Під час вебінару обговорять такі теми:

• Як виникла ідея єТривоги?
• Особливості розробки додатків в умовах кризи.
• Виклики, з якими стикалася команда під час реалізації проєкту.
• Як волонтерські ініціативи допомагають зберігати життя.

Також на вас чекає Q&A Session, де можна поставити запитання спікеру та отримати відповіді і корисні поради для власних ініціатив.

Дата та час: 23 грудня, 14:00
Формат: онлайн
Платформа: Zoom
Реєстрація за посиланням

Довідково:

Talking about my idea — серія вебінарів, присвячених практичним кейсам та інноваціям у сфері IP і технологій. Проєкт реалізується National IP&Innovations Hub у межах міжнародного проєкту TISC в Україні.

Читайте також:

• Вебінар на тему: “Програми підтримки українських науковців під час війни”
• Вебінар на тему: “Як вивести на ринок успішний мобільний додаток”

17 грудня 2024 року під головуванням першого заступника директора ІР офісу (УКРНОІВІ) Богдана Падучака відбулося засідання Комісії з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України (Комісія “Україна”).

Під час засідання колегіальний орган розглянув 8 відповідних клопотань та вирішив надати дозвіл на використання в торговельній марці:

• міжнародного літерного коду держави Україна – щодо 2-х клопотань;

• офіційної назви держави Україна – щодо 3-х клопотань.

Розгляд 3-х клопотань зупинено для надання додаткових матеріалів.

Загалом з початку відновлення діяльності (з 24 липня 2024 року) Комісія провела 5 засідань та розглянула майже 80 клопотань про надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та/або міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України.

За результатами розгляду Комісія “Україна” прийняла, зокрема такі рішення:

• про надання дозволу:

- на використання в торговельній марці офіційної назви та/або міжнародного літерного коду держави Україна - щодо 38 клопотань;

- на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України - щодо одного клопотання;

• про відмову в наданні дозволу:

- на використання в торговельній марці офіційної назви держави Україна - щодо одного клопотання;

- на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України - щодо одного клопотання.

Читайте також:

• Комісія “Україна” надала дозвіл на використання в ТМ “Зроблено в Україні” офіційної назви держави
• Комісія “Україна”: вперше надано дозвіл на включення до зображення ТМ імітації малого Державного Герба України
• Чотири ТМ з міжнародним літерним кодом та офіційною назвою держави Україна – результати засідання Комісії “Україна”