Мета місії - обмін досвідом і формування нових партнерств для повоєнного відновлення країни та розвитку регіонів.

IP офіс долучився до важливих заходів у Польщі в межах проєкту “Підтримка розвитку підприємництва та конкурентоспроможності українських регіонів”. Зокрема, у ключових подіях та зустрічах участь взяла начальниця департаменту розвитку інновацій IP офісу Ольга Кронда. Місія мала на меті вивчення найкращих практик, обмін досвідом і формування нових партнерств для відновлення України та розвитку регіонів.

ReBuild Ukraine 2024

Головною подією стала участь у форумі та виставці ReBuild Ukraine 2024, яка відбулась у Варшаві. Подія об’єднала представників урядів, бізнесу, інвесторів та міжнародних організацій для координації зусиль у відбудові критичної інфраструктури, енергетичного сектору, житлових об'єктів тощо.

Форум став платформою для просування інвестиційних перспектив регіонів та розвитку міжнародних партнерств. Завдяки таким ініціативам Україна отримує важливу підтримку для подолання наслідків війни та закладає основу для сталого розвитку та економічного відновлення.

ІР офіс зі свого боку активно сприяє залученню інвестицій, підтримці інноваційних проєктів і впровадженні сучасних технологій у процеси відновлення України. Завдяки співпраці з міжнародними партнерами офіс сприяє побудові інноваційних екосистем, які є важливими для відбудови економіки, відновлення критичної інфраструктури та забезпечення сталого розвитку.

На виставці ReBuild Ukraine 2024 у Варшаві.

Також програма поїздки включала:

• Візит до Краківського Технологічного Парку, який є провідним бізнес-центром у Польщі. Там розміщуються близько 400 компаній, яким надаються податкові пільги. В технопарку діє технологічний інкубатор та акселератор, що дозволяє зміцнювати ринкові позиції найперспективніших стартапів і надихати їх на глобальний розвиток. Це укріплює позиціонування Кракова як міста стартапів.

У Краківському Технологічному Парку.

• Візит до Науково-технологічного парку в Ополі, який сприяє економічному та науковому зростанню регіону, забезпечуючи умови для впровадження інноваційних рішень і розвитку високих технологій. Він виступає платформою для співпраці науки, бізнесу та місцевої влади, пропонуючи підтримку стартапам, доступ до венчурного капіталу, бізнес-інкубацію та сучасні дослідницькі потужності.

Візит до Науково-Технологічного парку в Ополі.

• Візит до Науково-технологічного парку Technopark Gliwice , який є сучасним центром, що підтримує розвиток бізнесу через інфраструктуру, навчання та консультації. Парк активно сприяє зростанню стартапів, створюючи для них сприятливе середовище та пропонуючи різноманітні програми підтримки. Зокрема, організовуючи хакатони та інші заходи, що стимулюють генерацію нових ідей та їх реалізацію.

Значна увага приділяється співпраці зі студентами, які отримують можливість брати участь у проєктах, вдосконалювати свої навички та працювати над реальними бізнес-кейсами. Завдяки таким ініціативам парк став центром інтеграції науки, бізнесу та освіти, що сприяє становленню підприємництва нового покоління.

У Науково-технологічному парку Technopark Gliwice

• Тренінг на тему “Стандарти обслуговування інвестора”, який підкреслив важливість системного підходу до створення сприятливого середовища для бізнесу. Вивчення такого досвіду особливо актуальне в контексті відбудови України, адже залучення інвестицій, підтримка стартапів та розвиток інноваційної інфраструктури є ключовими елементами економічного відновлення.

Участь ІР офісу у міжнародних ініціативах - таких як проєкт “Підтримка розвитку підприємництва та конкурентоспроможності українських регіонів” - є важливим кроком до відбудови країни. Вивчення найкращих практик, обмін досвідом та формування нових партнерств відкривають нові можливості для розвитку українського бізнесу, інноваційних проєктів та залучення інвестицій. Запрошення інвесторів, підтримка стартапів і розбудова інфраструктури є критично необхідними для сталого економічного відновлення та модернізації регіонів України.

Читайте також:

• “Інноваційна екосистема є важливою для відбудови і розвитку України”, – Олена Орлюк на V Фестивалі інновацій
• Як наука, інновації та інтелектуальна власність допоможуть у повоєнному відновленні: IP офіс на хакатоні Rebuild Ukraine
• National IP&I Hub – це надійний шлях залучення міжнародних інвестицій для відбудови України, – Олена Орлюк

IP офіс підготував довідку у формі презентації щодо ключових моментів, на які варто звернути увагу при укладенні ліцензійних договорів.

Ліцензійний договір є важливим інструментом врегулювання відносин щодо надання дозволу на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Його необхідно розробляти під конкретні правовідносини, враховуючи специфіку суб’єктів, об’єктів права інтелектуальної власності, зміст правовідносин тощо. Тому універсального зразка договору не існує.

В цій презентації наведені ключові положення, які застосовуються до більшості ліцензійних договорів. Зокрема, у презентації наведено інформацію про:

• об’єкти права інтелектуальної власності щодо яких укладаються ліцензійні договори;
• форму ліцензійного договору;
• сторін ліцензійного договору;
• істотні умови ліцензійного договору;
• види ліцензій;
• орієнтовну структуру ліцензійного договору;
• основні зобов’язання сторін за договором;
• винагороду за ліцензійним договором;
• специфіку ліцензійного договору за окремими об’єктами права інтелектуальної власності.

Запрошуємо ознайомитись з презентацією за посиланням:

Консультаційна підтримка

Звертаємо увагу, що IP офіс надає консультативну підтримку щодо підготовки проєктів договорів у сфері інтелектуальної власності або їх аналізу. Якщо виникли запитання, звертайтесь до відділу інформаційного забезпечення трансферу технологій за телефоном: +380 (044) 494-05-90.

Читайте також:

• Особливості договору про передання (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності: розʼясненя від IP офісу (презентація)
• Реєстрація орнаментних торговельних марок: консультаційна презентація від IP офісу

Захід на базі Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича об’єднав учасників із 16 зарубіжних країн.

Зокрема, участь у науково-практичній конференції “Медіація & Університети 1.0”. взяли представники Болгарії, Великої Британії, Греції, Індії, Італії, Німеччини, США та інших. Доєдналися також понад 400 учасників із різних регіонів України онлайн та офілайн.

Головним питанням обговорення стала ключова роль освіти у формуванні суспільних цінностей, поширенні культури діалогу та взаєморозуміння, що є основою медіації. Відтак, інтеграція навчальних дисциплін з медіації до освітніх програм правників має важливе значення. Адже це:

• забезпечує майбутнім юристам оволодіння навичками альтернативного врегулювання спорів;
• сприяє підвищенню їхньої професійної компетентності та ефективності в сучасній юридичній практиці.

Запровадження університетами освітньо-правових програм з підготовки медіаторів також є важливим кроком у підготовці висококваліфікованих фахівців, здатних професійно вирішувати конфлікти за допомогою діалогу та переговорів.

Провідний професіонал Центру медіації та посередництва українського ІР офісу Алла Чайка представила огляд особливостей застосування медіації у спорах з питань інтелектуальної власності. Також було презентовано аналіз навчальних дисциплін з ІР медіації, які включені до магістерських програм різних європейських університетів.

“Поширення культури мирного врегулювання спорів у сфері інтелектуальної власності завдяки запровадженню таких програм відкриває нові можливості як для випускників, які отримують конкурентну перевагу на ринку праці, так і для суспільства в цілому”, - підкреслила Алла Чайка.

Детальніше - в презентації Центру медіації та посередництва:

Фото надано організаторами конференції.

Читайте також:

• Медіація та бізнес: IP офіс та НАМУ виходять на новий рівень співпраці
• Як засвідчує світова практика, в ІР сфері медіація працює вдало, – Олена Орлюк під час круглого столу “Правосуддя майбутнього”
• Медіація для студентів: майстер-клас від фахівців IP офісу

Робота над проєктом Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності, виконання Рішення Генеральної асамблеї ВОІВ щодо підтримки України, преференційний доступ до баз даних, тренінги для експертів з торговельних марок та патентування, підтримка та розвиток мережі Центрів підтримки технологій та інновацій (TISC), реалізація Програми IP Management Clinics та підтримка заходів National IP&Innovations Hub – такі основні поточні, очікувані й заплановані активності та проєкти в Україні обговорило керівництво українського ІР офісу (УКРНОІВІ) з керівництвом Відділу країн з перехідною та розвиненою економікою (TDC) Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) під час онлайн-зустрічі, яка відбулася 14 листопада 2024 року. 

Участь у зустрічі взяли представники ВОІВ:

• Хабіп Асан, Директор Відділу TDC;
• Віраг Халганд, керівниця Секції країн CEBS та країн Середземномор’я Відділу TDC;
• Міхаела Цербарі Сіммонс, проєктна офіцерка Секції країн CEBS та країн Середземномор’я Відділу TDC;
• Касим Величко, асоційований проєктний офіцер Відділу TDC.

Український ІР офіс на зустрічі представили:

• Олена Орлюк, директорка;
• Богдан Падучак, перший заступник директора;
• Ігор Паренчук, заступник директора;
• Микола Потоцький, радник директора;
• Андрій Зозулюк, начальник департаменту міжнародного співробітництва;
• Марина Гепенко, провідний професіонал з інтелектуальної власності департаменту міжнародного співробітництва.

Хабіп Асан окреслив коло пріоритетних для ВОІВ активностей і проєктів в Україні та зосередився на питанні розробки проєкту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності. Він запевнив у готовності ВОІВ підтримувати українську сферу інтелектуальної власності, креативний та інноваційний сектори, а також пріоритетні поточні і майбутні проєкти, які реалізовуються з УКРНОІВІ.

Олена Орлюк подякувала представникам Відділу TDC за надійну та таку необхідну підтримку діяльності українського ІР офісу і національної сфери інтелектуальної власності.

“Робота українського ІР офісу багато в чому зумовлена процесом набуття Україною повноправного членства в ЄС. 2025 рік буде присвячено розробці змін до чинного законодавства в сфері інтелектуальної власності та розробці нового, наприклад, про комерційну таємницю”, - зазначила вона.

Також очільниця ІР офісу поінформувала представників ВОІВ про роботу над проєктом Національної ІР стратегії. Серед іншого в документі буде чітко окреслено питання розвитку інновацій, National IP&Innovations Hub, розбудови інноваційної інфраструктури та впливу інтелектуальної власності на розвиток інноваційного середовища.

Окрім того, Олена Орлюк поділилася динамікою розширення мережі TISC, планами щодо формування мережі регіональних інноваційних хабів та наголосила: “Одним із важливих завдань є розбудова в Україні політик щодо розвитку географічних зазначень, зокрема народних промислів та крафту”.

Богдан Падучак поінформував представників ВОІВ про деталі роботи із залученими міжнародними та національними експертами над проєктом Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності, а також про консолідацію діагностичного звіту.

Учасники заходу домовилися про наступні зустрічі для обговорення поточних питань.

“Для нас важливо перебувати у постійній комунікації з ВОІВ, щоб коригувати пріоритетні активності та проєкти, а також інформувати ВОІВ про наші поточні виклики і процеси. Одним із найважливіших заходів є офіційний скринінг Єврокомісії з оцінки відповідності законодавства України праву ЄС за переговорним розділом 7 “Право інтелектуальної власності”, який запланований на грудень цього року. За результатами скринінгу будуть деталізовані наступні кроки щодо внесення змін до законодавства у процесі наближення до acquis ЄС”, - резюмував перший заступник директора УКРНОІВІ.

Читайте також:

• Гармонізація української IP системи зі стандартами ЄС: підсумки візиту делегації УКРНОІВІ до EUIPO
• Діалог з права інтелектуальної власності 2024: Україна поінформувала Єврокомісію про основні здобутки ІР сфери

Збереження культурної спадщини України під час війни в контексті цифровізації, формування практики розкриття авторами інформації про включення до їхніх творів об'єктів, згенерованих ШІ, застосування законодавства про авторське право з урахуванням євроінтеграційних процесів - ці та інші питання висвітлила заступниця директора ІР офісу (УКРНОІВІ) Любов Майданик під час участі у симпозіумі Комітету із захисту інтелектуальної власності (UBVA), який відбувся у Копенгагені (Данія).

Захід був присвячений авторському праву в міжнародній і національній перспективі та об'єднав фахівців з права інтелектуальної власності з різних країн.

У своєму виступі Любов Майданик акцентувала на тих питаннях у сфері авторського права, які постали перед Україною у зв'язку з процесом наближення національного законодавства з актами acquis ЄС та через триваючу збройну агресію рф проти нашої держави.

Так, за її словами, вкрай важливим є питання збереження культурної спадщини України в умовах війни. Адже сьогодні жоден об'єкт культурної спадщини не убезпечений від атак ворога: деякі з цих об'єктів зруйновані, окремі музейні колекції викрадені та привласнені росіянами, частина установ зі збереження культурної спадщини - під тимчасовою окупацією. Тому нині створення цифрових копій музейних предметів є одним із ефективних механізмів збереження культурної спадщини.

“У Законі України “Про авторське право і суміжні права”, який набрав чинності 1 січня 2023 року, був імплементований так званий виняток з авторського права для збереження культурної спадщини, що міститься в Директиві про авторське право і суміжні права на Єдиному цифровому ринку 2019/790 від 17 квітня 2019 року (Директива DSM)”, - зауважила Любов Майданик.

Заступниця директора ІР офісу наголосила: в законі є пряма вказівка на те, що музей, архів, бібліотека мають право на відтворення твору у цифровому форматі без звернення до правовласника, навіть якщо строк дії майнових авторських прав на твір не вичерпано, саме з метою збереження цього твору.

“Якраз цей виняток з авторського права надає кожному музею, архіву і бібліотеці України можливість здійснення оцифрування своїх фондів без порушень прав автора. В умовах війни це стало ефективним інструментом для збереження культурної спадщини”, - переконана Любов Майданик.

Крім того, спікерка розповіла про проєкт «34 полюси творчості: авторське право у креативних індустріях», покликаний допомогти креаторам у питаннях захисту інтелектуальної власності, розробити відповідні правові інструменти. За півтора року діяльності проєкту було розроблено низку рекомендацій щодо оцифрування музейних колекцій, а також зразки базових договорів про надання і передачу майнових авторських прав, які можуть стати в пригоді музеям України на різних етапах оцифрування (договір підряду на проведення робіт з оцифрування музейних предметів; ліцензійний договір; договір про створення віртуальної експозиції музейної колекції; договір дарування).

Також Любов Майданик звернула увагу на формування в Україні практики розкриття авторами інформації про включення до їхніх творів об'єктів, згенерованих ШІ, що відповідає EU AI Act. Такий підхід забезпечує дотримання принципу транспарентності та недопущення зловживання авторським правом.

У межах симпозіуму його учасники обговорили питання щодо:

• впливу права ЄС на данське авторське право;
• відносин між національними судами та Судом ЄС;
• суперечностей між публічним, європейським та національним правом на прикладі RAAP judgment;
• віднайдення Судом ЄС балансу між авторським правом, свободою вираження поглядів та іншими фундаментальними правами;
• взаємозв'язку між авторським правом та свободою вираження поглядів/інформації на прикладі Mermaid case;
• взаємозв'язку між авторським правом, захистом приватного життя та іншими колізійними нормами на прикладі Arne Herløv Petersen case;
• авторського права та апропріації (національні та міжнародні тенденції розвитку мистецтва з точки зору авторського права);
• глобального авторського права - значення американського законодавства для данського авторського права.

“Такі питання є актуальними для України у контексті гармонізації національного законодавства з актами acquis ЄС, а також розвитку та зміцнення національної системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема авторського права”, - зазначила Любов Майданик.

Фото надані організатором заходу.

Читайте також:

• Заступниця директора ІР офісу Любов Майданик долучилася до роботи Конгресу Міжнародної літературно-мистецької асоціації, що проходив у Чилі
• Дотримання ІР прав при оцифруванні музейних предметів: ІР офіс та Мінкульт презентували Рекомендації для закладів культури
• Збереження культурної спадщини: ІР офіс посилює співпрацю з проєктом Київ Цифровий у питаннях оцифрування музейних колекцій
• Правові аспекти оцифрування музейних колекцій: новий мануал від IP офісу

Пропонуємо ознайомитися з буклетом, який містить статистику щодо надходження та реєстрації об’єктів промислової власності, авторського права, а також аналіз винахідницької діяльності національних заявників та активності бізнесу в Україні за 9 місяців 2024 року.

Загальні тенденції

Попри те, що російське вторгнення триває, спричинюючи руйнування інфраструктури, відтік населення та гуманітарну кризу, сфера інтелектуальної власності продовжує активний етап відновлення та має певні успіхи.

Зокрема, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, за 9 місяців 2024-го зафіксовано збільшення показників надходження та реєстрації об’єктів промислової власності (ОПВ).

Загалом було подано 23 604 заявки (+0,1%) на ОПВ, з них:

• 1920 - на винаходи;
• 2741 - на корисні моделі;
• 820 - на промислові зразки;
• 18 123 - на торговельні марки.

Загальна кількість реєстрацій ОПВ за 9 місяців зросла на 10,4% та складає 15 222, з яких:

• 903 винаходи;
• 2408 корисних моделей;
• 731 промисловий зразок;
• 11 180 торговельних марок.

Винаходи

Кількість поданих заявок на винаходи впродовж звітного періоду стабільно тримається на одному рівні відносно попередніх воєнних років.

Усього було подано 1920 заявок на винаходи, з яких:

• 831 - за національною процедурою;
• 1089 - за процедурою PCT.

За 9 місяців поточного року загальна кількість заявок на винаходи від іноземних заявників зменшилася на 8,9% (порівняно з відповідним періодом минулого року). Лідерами у поданні заявок продовжують залишатись США, Велика Британія, Німеччина та Швейцарія. Водночас кількість заявок, поданих з таких країн, як Бельгія (+68,2%) та Китай (+33,3%), значно зросла.

Корисні моделі

За підсумками 9 місяців 2024 року показник надходження заявок на корисні моделі демонструє зростання (+9,3%) за рахунок збільшення кількості заявок від національних заявників - 2689 (+10,0%). Проте серед іноземних заявників корисні моделі не мають популярності: всього було подано 52 заявки.

Промислові зразки

Після спаду у 2022-го року кількість поданих заявок на промислові зразки від національних заявників поступово зросла та становить 751 (+1,1%). Частка заявок від іноземних заявників, як і в попередні роки, є незначною - 8,4%.

За 9 місяців цього року за Гаазькою угодою про міжнародну реєстрацію промислових зразків Міжнародним бюро ВОІВ опубліковано інформацію про 341 міжнародну реєстрацію із зазначенням України для надання правового захисту.

Торговельні марки

Показники надходження заявок за національною процедурою на торговельні марки значним чином не змінилися: загалом маємо 18 123 заявки.

Серед іноземних заявників лідерство у поданні заявок на торговельні марки за національною процедурою продовжують утримувати США, Швейцарія та Кіпр.

Впродовж останніх трьох років відбувається поступове зниження кількості заявок, що надійшли за Мадридською системою. Так, за 9 місяців 2024 року маємо 3856 заявок (-8,6%).

На міжнародну реєстрацію за Мадридською системою найбільше заявок надійшло з таких країн:

• Китай - 650;
• Німеччина - 438;
• США та Франція - по 278;
• Італія - 239;
• Швейцарія - 229;
• Угорщина - 176;
• Туреччина - 154;
• Болгарія - 119;
• Велика Британія - 112;
• Республіка Корея - 89;
• Польща - 87.

Авторське право

Можна відзначити деяке зменшення кількості заявок на договори, які стосуються права автора на твір, - 289 (-5,9%). Проте кількість поданих заявок на реєстрацію авторського права на твір зросла та становить 7935 (+14,5%).

Загалом у сфері авторського права спостерігаються позитивні тенденції, що може свідчити не тільки про підвищення креативної активності, а й про розвиток цифрових платформ і сервісів, де також важливо захищати права авторів від неправомірного використання.

Зверніть увагу: відтворення або використання аналітично-статистичних матеріалів можливе лише із зазначенням джерела запозичення інформації або з посиланням на вебсайт ІР офісу.

Читайте також:

• Інтелектуальна власність у цифрах: діяльність за перший квартал 2024 року
• Інтелектуальна власність у цифрах: ІР офіс презентує основні показники діяльності за 9 місяців 2023 року
• Інтелектуальна власність у цифрах: головні тенденції за рік

Захист прав інтелектуальної власності на національному та міжнародному рівнях, практичні кейси щодо ефективного виявлення, розслідування та протидії правопорушенням у IP сфері від іноземних експертів. Усе це обговорили під час вебінару та тренінгового курсу для працівників Бюро економічної безпеки, які організували IP Academy та Центр спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності УКРНОІВІ (IP офіс).

Такі заходи та обмін досвідом - безцінні для нашої держави, сфери інтелектуальної власності та економічної безпеки. На цьому наголосила директорка ІР офісу Олена Орлюк.

“Це перша масштабна програма заходів, яку запропонувала державна система для правоохоронних органів в сфері інтелектуальної власності і яка зумовлена, зокрема, новими викликами, пов’язаними зі змінами національного законодавства. Питання, які обговорювалися, та практичний досвід, яким поділися з представниками БЕБ іноземні колеги, є надважливим для України. Адже наразі наша держава перебуває на етапі вдосконалення механізмів боротьби з порушеннями прав інтелектуальної власності”, - акцентувала очільниця ІР офісу.

Під час тренінгового курсу “Актуальні питання правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності та забезпечення економічної безпеки держави” учасники обговорили такі теми:

• роль IP офісу в сприянні забезпеченню економічної безпеки держави;
• загальна характеристика правової охорони ТМ на території України;
• використання національних та міжнародних баз даних та реєстрів для пошуку інформації про власника ТМ;
• цивільно-правові аспекти захисту прав на ТМ;
• кримінально-правові аспекти захисту прав на ТМ.

А під час вебінару “Міжнародний досвід з питань захисту прав інтелектуальної власності та забезпечення економічної безпеки держави” два блоки актуальних питань висвітлили іноземні спікери.

У межах блоку “Європейський досвід розслідування порушень прав інтелектуальної власності, розрахунку збитків та утилізації контрафактних товарів” практикою з представниками БЕБ поділилися:

• Казімірас Саржицкас, регіональний директор офісу Північно-Східної Європи та Центральної Азії Мережі по боротьбі з підробками REACT;
• Рональд Бром, керуючий директор Мережі по боротьбі з підробками REACT;
• Гітіс Бразаускас, глобальний менеджер по роботі з клієнтами в галузі технологій та автомобілебудування Мережі по боротьбі з підробками REACT.

У межах блоку “Американський досвід виявлення та розслідування порушень прав інтелектуальної власності” розповіли про:

• побудову успішної стратегії розслідування справ з інтелектуальної власності - Крісті О’Меллі, радник з питань міжнародного комп’ютерного хакінгу та інтелектуальної власності (ICHIP), Міністерство юстиції США;
• практику виявлення та розслідування порушень прав інтелектуальної власності в країнах Південної Америки - Фернандо Касарес, регіональний директор Мережі по боротьбі з підробками REACT Americas.

Казімірас Саржицкас

Крісті О’Меллі

Гітіс Бразаускас

Серія заходів тривала впродовж тижня (кінець жовтня - початок листопада) і стала результатом співпраці ІР офісу та Бюро економічної безпеки задля підвищення кваліфікації кадрового потенціалу і зміцнення захисту сфери інтелектуальної власності в Україні.

Читайте також:

• IP офіс і Бюро економічної безпеки поглиблюють співпрацю 
• IP кейси: актуальна судова практика та статистика від IP офісу щодо справ у сфері інтелектуальної власності

У свіжому випуску проєкту IP Academy говоримо із Катериною Уваровою, яка дає нове життя використаним та непотрібним банерам.

Що спільного між рекламним банером і модною сумкою? Виявилося, більше, ніж можна собі уявити. У новому випуску #EcoTalks команда Академії інтелектуальної власності IP офісу поспілкувалася з Катериною Уваровою – засновницею та ідейною натхненницею бренду 3,14BAN. Вона перетворює банери на стильні та унікальні екологічні аксесуари – яскраві та сучасні шопери, поясні сумки, гаманці…

В інтерв’ю дизайнерка розповіла про те, як народився бренд, які виклики довелося долати на початку шляху і як інноваційні рішення допомагають перетворювати звичайні банери на справжні витвори мистецтва з екологічною місією.

Фото: особиста сторінка в Instagram Катерини Уварової 

Продовження студентського проєкту

– Розкажіть про свій проєкт: що саме вас надихнуло на його створення? Як виникла ідея і чим, на вашу думку, він вирізняється серед інших?

– Проєкт зʼявився п'ять років тому, ще коли я була студенткою університету. У рамках практики нам давали різні завдання, і одним із них було створення різноманітних івентів. На події завжди замовляли банери - на них містилася інформація, яка наступного дня після заходу втрачала свою актуальність.

Подія проходила, а банери залишалися. У цей момент і з'явилася ідея зробити щось із цим матеріалом. З моєї роботи на той момент я мала декілька банерів. Я хотіла щось із них пошити, що було б корисним у повсякденному житті. Визначилася, що хочу шопер. Потім почала пошуки швачки (до речі, Оля – швачка, працює всі 5 років у цьому проєкті).

Фото: сторінка в Instagram проєкту 3,14BAN 

Чому цей проєкт унікальний? Тому що кожного разу, коли ми шиємо вироби, нам трапляються банери зі своєю історією. Вони могли бути рекламою, висіти вздовж дороги або бути на якійсь події. І з них виходять унікальні та особливі вироби, яких в іншої людини ніколи не буде. Це не тільки допомагає уникнути викидання матеріалу на звалище, це ще й спосіб самовираження через концепцію усвідомленого споживання.

– Ви завжди були винахідливою? Розкажіть про своє дитинство.

– Не знаю, наскільки саме я була винахідливою в дитинстві… Але точно памʼятаю, що була непосидючою і завжди хотіла щось робити: брати участь у змаганнях, знайомитися з новими людьми.

Народження назви, що привертає увагу

– Назва вашого проєкту привертає увагу. Розкажіть, як виникла ідея цієї назви і який сенс ви в неї заклали?

– Точно кілька місяців ми працювали без назви. Памʼятаю, як ми сиділи всі втрьох в майстерні та обговорювали, що нам потрібна назва. Обговорювали довго. Усі погодилися, що в назві має бути слово “бан”. По-перше, це похідне від “банеру”. По-друге, це як “бан” (заборона), тобто забанити сміття. І така інтерпретація нам дуже подобалась.

До 3,14 ми дійшли в кінці. Цю математичну константу запропонувала Юля (бухгалтер). І так ми зробили шифр “нескінченний потік сміття, який треба забанити”. 3,14BAN – читається як Пібан.

Фото: офіційна сторінка в Instagram проєкту 3,14BAN 

– Чи зареєстрована у вас ТМ – 3,14BAN?

– Наша команда цілком усвідомлює, наскільки важливо захистити назву власного бренду, адже це фундамент нашої ідентичності на ринку. Тому ми відразу подали заявку на реєстрацію торговельної марки. Наразі заявка перебуває на стадії формальної експертизи, і ми з нетерпінням чекаємо на реєстрацію ТМ.

Скрин із заявки на ТМ з сайту SIS

Бренди, які підтримують екологічність

– Які особливості матеріалу банерної тканини? Чи вдалося відразу використати цей матеріал для створення виробів, або ж цей процес вимагав часу та особливих навичок швачки?

– Особливість цієї тканини в тому, що вона добре тримає форму, міцна та водонепроникна. Не з першого разу в нас вийшло пошити сумку. Були моменти, коли ламалися голки через високу щільність тканини. Проте найважливіше було знайти швачку, зацікавлену у створенні такого виробу.

Я обійшла, мабуть, 10 швачок, але ніхто не хотів братися за цю роботу. А погодилась лише одна – Оля, яка досі продовжує працювати. Бо їй дійсно подобається ідея, концепт, і вона “горить” справою (в швейній справі вона понад 20 років).

– З якими відомими брендами вам вдалося співпрацювати?

– До нашої філософії усвідомленого споживання долучились такі компанії як Coca-Cola HBC Ukraine, Softserve, KyivPride, LvBS, KSE та багато інших.

Фото 1: сторінка в Instagram проєкту 3,14BAN

Фото 2: сторінка в Instagram проєкту 3,14BAN 

– Чи можете розповісти про товари, створені в рамках колаборацій, які мають для вас особливе значення? Чим вони найбільше запам'яталися?

– Насправді, кожен продукт особливий і неповторний. І виділяти якийсь один точно не хочеться, адже всі вони унікальні. Проте, можу сказати, що з усіх наших товарів моя улюблениця – це поясна сумка.

Ремені безпеки й фурнітура з переробленого пластику

– З якими труднощами ви стикаєтесь під час створення сумок? Чи найважчим було створити першу сумку, а далі процес уже став більш відпрацьованим?

– По-перше, коли ми починали, не було ніяких “інструкцій”, як пошити сумку чи щось інше з цієї тканини. Ми працювали над новим для нас завданням і вчилися на власних помилках. З найчастішого – це поламані голки, які не витримують щільність матеріалу. Також ми не можемо, наприклад, контролювати, які банери за малюнком та щільністю до нас приїдуть. Тому, коли в 2019-2020 роках до нас надходили банери, які ми не могли переробити, – їх відправляли на потреби АТО. А в лютому 2024 року весь наш склад банерів поїхав на бліндажі…

Ми також підбираємо міцні нитки, щоб виріб був надійним. Зараз, через 5 років, нам стало легше працювати, адже ми налагодили технологічний процес, і – що найважливіше – у нашій команді прозора комунікація, ми добре розуміємо одне одного.

Фото: сторінка в Instagram проєкту 3,14BAN

– Які інноваційні підходи та нові ідеї ви впроваджували у процесі створення своїх продуктів?

– По-перше, це фурнітура з переробленого пластику. У нас є вироби, де задіяна саме така фурнітура. По-друге, це застосування не тільки банерів, а й інших матеріалів. Наприклад, минулого року ми випустили серію виробів, де в якості стрічки (на поясній сумці) використовували ремені безпеки з автомобілів, які отримали нове життя.

– Які бренди вас надихають? 

– Насправді, немає конкретних брендів, які б мене надихали. Можу сказати, що мене більше надихають люди, які горять ідеєю та втілюють її в життя.

– Яким ви бачите 3,14BAN через 10 років?

– У нас є план на рік, а на 5 та 10 років – немає. Тому що кожен день щось змінюється, і потрібно вміти підлаштовуватися під ці зміни.

Фото: сторінка в Instagram проєкту 3,14BAN 

Фото: особиста сторінка в Instagram Катерини Уварової 

Фото: особиста сторінка в Instagram Катерини Уварової 

Довідково:

#EcoTalks – це серія інтерв’ю від Академії інтелектуальної власності IP офісу в межах кампанії “Творчі Екоініціативи: як ідеї змінюють звичайний світ”. Під час цих інтерв’ю команда Академії спілкуватиметься з творчими особистостями та екоактивістами. Мета проєкту – підвищити екологічну обізнаність серед молоді та сприяти сталому розвитку через творчість, креативність та інновації.

Читайте також:

• #EcoTalks: інтерв’ю із засновницею Let’s do it, Ukraine – про екорух та свідомість українців
• Екологічна обізнаність та сталий розвиток: підсумки кампанії “Творчі Екоініціативи: як ідеї змінюють звичайний світ”
• Перетворення опалого листя на еко-папір: український науковець став фіналістом конкурсу Премії для молодих винахідників 2024