На цей день подій не запланованоСіченьСічняЛютийЛютогоБерезеньБерезняКвітеньКвітняТравеньТравняЧервеньЧервняЛипеньЛипняСерпеньСерпняВересеньВересняЖовтеньЖовтняЛистопадЛистопадаГруденьГрудня
За результатами процедури сторони підтвердили відсутність взаємних претензій та уклали договір про подальшу співпрацю.
19 листопада на базі Центру медіації та посередництва українського ІР офісу (УКРНОІВІ) успішно відбулася медіаційна процедура між Vandog Agency та МХП. Медіатором виступила Наталія Ковалко. Спір стосувався проведення тендерної процедури у сфері креативних послуг.
За результатами медіації сторони підтвердили відсутність взаємних претензій та уклали договір про подальшу співпрацю. Також домовилися спільно розробити рекомендації для удосконалення процедури проведення тендерів у маркетингово-креативній індустрії. Ці рекомендації можуть бути використані й іншими учасниками ринку, що сприятиме забезпеченню прозорості та ефективності тендерних процесів у майбутньому.
Цей успішний кейс IP медіації демонструє ефективність і перспективність досудового врегулювання спорів у сфері інтелектуальної власності в Україні.
“Культура медіації необхідна усім нам, українському суспільству передусім. Адже йдеться не лише про альтернативне вирішення спорів, але й про уникнення конфліктів, збереження ділової репутації та взаєморозуміння. Медіація гарантує конфіденційність, швидкість, економію ресурсів і обов’язково врахування інтересів усіх сторін. Тож ми радо вітаємо перший успішний кейс на базі Центру медіації та посередництва і сподіваємося на масштабування цього досвіду. Численні іноземні приклади переконують, що ми - на правильному шляху, адже провідні країни світу мають 30-40-річний досвід успішних кейсів ІР медіації”, - наголосила очільниця українського IP офісу Олена Орлюк.
Довідково:
Медіація – це позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора намагаються запобігти виникненню конфлікта або врегулювати спір шляхом переговорів. Це новий інструмент для української IP системи, який працює в усіх розвинутих економіках світу і допомагає креаторам, винахідникам і бізнесу у вирішенні спорів.
Центр медіації та посередництва IP офісу - це професійний майданчик для вирішення спорів за допомогою медіації.
На відміну від судових процесів, які можуть тривати місяцями чи навіть роками, ІР медіація, як правило, займає від декількох годин і кілька сесій, що дозволяє оперативно досягати взаємовигідного рішення.
Як заробляти на своїх ідеях? Які підходи працюють, а які ні? Чого бракує інноваційній екосистемі України для ефективної комерціалізації та як це виправити?
Ці теми обговорювали під час сесії IP LET FORUM 2024: “Комерціалізація інтелектуальної власності: перетворення ідей на прибуток”.
Ольга Кронда
Завдання №1 — зробити так, щоб ідеї приносили прибуток, — наголосила начальниця департаменту розвитку інновацій ІР офісу Ольга Кронда, яка модерувала дискусію:
“Здавалося б, це просто — якщо є ідея, реалізуй та отримуй прибуток. Однак під час такої реалізації виникає багато проблем і перепон, які потрібно знати як вирішити. Мені дуже імпонує теза, що інтелектуальна власність — це нафта ХХІ століття. Адже, справді, ІР та інновації — це шлях для успіху і прогресу. І саме комерціалізація інтелектуальної власності повинна працювати перш за все на їх авторів, винахідників, креаторів”.
Учасники сесії детально обговорили такі теми:
Від правової охорони до комерційного успіху: як провідні компанії перетворюють інтелектуальну власність на прибуток?
IP стратегія як ключ до успішної комерціалізації інтелектуальної власності.
Чому стартапи на основі інтелектуальної власності стають двигуном інновацій?
Від лабораторії до ринку: реальні історії інноваційних компаній, які змінили правила гри завдяки ІР.
Можливості залучення інвестицій для впровадження інновацій: які тренди зараз привертають увагу інвесторів?
Комерціалізація інтелектуальної власності через партнерство та колаборації.
Іванна Дідур
Про напрями роботи з різними представниками сфери розповіла асоційована партнерка “CIVITTA UKRAINE” Іванна Дідур:
“Ми, як компанія, перетинаємось з інтелектуальною власністю, стартапами в різних напрямах. Перш за все, я б окреслила три з них.
Перший – робота з бізнесами безпосередньо на прикладі стартапів, яким ми допомагаємо залучати фінансування. І ми бачимо, як їм складно пройти цей етап і заробити гроші на тих винаходах, які вони мають.
Другий — допомога державі в розробці політик, зокрема в написанні стратегій. Там ми побачили, скільки проблем з комерціалізацією є на державному та регіональному рівнях.
Третій — європейські проєкти. І тут ми можемо порівнювати підходи та інструменти”.
Ольга Кузьменко
На важливості нематеріальних активів та ІР менеджменту наголосила директорка департаменту досліджень та розробки технологій “KNESS” Ольга Кузьменко:
“Ми, як компанія, активно працюємо з авторським правом і перш за все активно захищаємо все, що розробляємо. Окремо ведемо системну роботу з реєстрації патентів — не виробів, а елементів виробів. У нас є портфель нематеріальних активів, але, на жаль, поки їх складно комерціалізувати. На мою думку, ІР менеджмент має бути постійною організаційною складовою будь-якої компанії”.
Володимир Воробей
Про етапи комерціалізації та підтримку на кожному з них розповів директор агенції економічного розвитку PPV, керівник групи ключових експертів проєкту RES-POL Володимир Воробей:
“Ми розробили матрицю впливу і рівнів підтримки інновацій. Бо інновації — це не лише те, що допомагає, а й те, що можна продати, - і заробити. Але на різних рівнях розробки різним учасникам процесу (чи це винахідник, чи інвестор, чи менеджер) потрібні різні рівні підтримки. Часто винахідник, можливо, і хоче продати своє творіння, але він не підприємець. Тобто, коли ми говоримо про перетворення ідеї в комерціалізацію, нам потрібно розуміти, яка підтримка потрібна, на якому етапі і кому. Для цього потрібна платформа і людина, до якої будь-хто може звернутись і отримати відповіді на свої питання та потрібні консультації”.
Про практичні кейси на прикладі власних розробок і виводу їх на ринок розповіли директор “CheckEye”, Government Relationship Officer Андрій Чапков та засновник “SMARTINHOUSE” В’ячеслав Мороз.
Андрій Чапков
“Наш продукт — це перш за все суспільна цінність. Але комерціалізувати її в Україні ми не можемо. Зараз наша комерціалізація полягає в тому, що ми надаємо послуги на ринках Європи. В них є ті бюджети і законодавчі засади, які дозволяють нам заробляти там, а безкоштовно надавати послуги в Україні”, — зазначив Андрій Чапков.
В’ячеслав Мороз
“Ми представляємо продукти, народжені війною. Це відображення того, що має допомогти виживати військовим на фронті і допомагати цивільним, які залишились без опалення у великих містах.
Наші продукти не мають світових аналогів, це нове бачення. Вони зареєстровані як обʼєкти інтелектуальної власності і ми йдемо зараз шляхом комерціалізації в Україні. Перші кроки були емоційні, ми надавали багато наших виробів безкоштовно. Але коли запас фінансової міцності закінчився, ми вирішили, що пора виходити на ринок. Комерціалізація — складний шлях, але це цікавий досвід”, — резюмував Вʼячеслав Мороз.
Виступи спікерів сесії “Комерціалізація інтелектуальної власності: перетворення ідей на прибуток” IP LET FORUM 2024 будуть доступні на YouTube-каналі ІР офісу найближчими днями.
Інші сесії можна подивитись вже зараз:
Фото: Артем Тищенко
Довідково:
Національний форум з інтелектуальної власності та інновацій – IP LET FORUM «INTELLECTUAL PROPERTY: LAW, ECONOMY, TECHNOLOGY» – відбувається вже втретє.
Організатори – Міністерство економіки України та ІР офіс. Захід відбуватиметься в рамках співпраці зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO).
Інформаційні партнери: Торгово-промислова палата України (ТПП України), Асоціація правників України (АПУ), Національна асоціація патентних повірених України (НАПА), Український альянс по боротьбі з підробками та піратством (УАПП). Медіапідтримку форуму надають LIGA 360, The Page, Speka, видання “Юридична практика” та “Юридична газета”.
Як географічні зазначення підіймають престиж України, допомагають громадам і підприємцям? Які можливості відкривають і як формують нашу ідентичність?
Ці питання обговорювали під час сесії “Географічна ідентичність: від народних промислів та крафту до національного виробника” IP LET FORUM.
Олена Орлюк
Про те, що вже зробила Україна у сфері географічних зазначень і що ще має зробити, говорила очільниця ІР офісу Олена Орлюк, яка модерувала дискусію:
“Я мрію про те, коли Україна зможе донести до світу свої здобутки: культурні, народні промисли, нашу ідентичність через найрізноманітніші інструменти і щоб до цього долучилась сфера інтелектуальної власності. Ми часто стикаємось на міжнародних майданчиках, таких як WIPO, з росією, яка говорить, що ІР - це не про політику, не про війну, і в той же час реєструє нашу Мелітопольську черешню своїм “роспатентом”.
У сфері географічних зазначень Україна зробила мало і зараз ми маємо надолужити. Ми можемо багато чого, щоб показати свою ідентичність ГЗ. ІР офіс для себе вбачає одним із ключових завдань просування й популяризацію географічних зазначень. Я вдячна всім, хто докладався до реєстрації тих національних 29-ти ГЗ, що наразі має Україна. Але попереду у нас велика робота”.
Також модераторка наголосила, що у листопаді 2024 року ІР Академія ІР офісу та Академія WIPO розпочали навчальну програму для представників народних промислів України.
Інна Шатова
Про зміни, повʼязані з початком переговорного процесу стосовно вступу України до ЄС, говорила заступниця начальника управління інтелектуальної власності та інновацій Міністерства економіки України Інна Шатова:
“Географічні зазначені дуже важливі для локальних виробництв. Тому при нашому євроінтеграційному векторі ми маємо звертати увагу на те, щоб через обʼєкт географічних зазначень ми змогли допомогти нашим виробникам.
З позицій права ми зараз проводимо скринінг нашого законодавства. І як вказують європейські колеги, ми не зовсім точно імплементували деякі євродирективи. Зараз ми працюємо над їх вивченням, над тим, як в найкращий спосіб імплементувати нещодавно прийняті закони щодо сільгосппродукції та продуктів харчування. Також зараз завдання імплементувати закон про спиртні напої, документ про вино і продукти виноградарства”.
Юлія Прохода
Як визначити унікальність продукту, захистити його і заробити на ньому, розповіла патентна повірена України, адвокатка, членкиня правління НАПА, національна експертка проєкту ЄС IPRSA Юлія Прохода:
“Наші надбання потрібно захищати і гідно використовувати. Успішність національного продукту визначається його відмінністю, стабільністю та особливістю. Аби він був з унікальним складом, зовнішнім виглядом та властивостями.
Митці мають памʼятати про захист своїх виробів не тільки географічними зазначеннями, а й в інші способи, наприклад як винаходи чи корисні моделі, промислові зразки тощо”.
Віталій Ковач
На важливості географічного зазначення на прикладі вина розповів представник ГС “Виноградарі і винороби Закарпаття”, учасник Корпорації “Укрвинпром”, бренд-амбасадор “Вина Закарпаття” Віталій Ковач:
“Отримання географічного зазначення я би порівняв з отриманням паспорта. У всіх є паспорт громадянина України, а у вина є етикетка. І коли ви купуєте вино з таким зазначенням, ви отримуєте гарантію, що якщо на етикетці написано склад, рік і хто виробник, ви знаєте, до кого звернутися. А коли на етикетці написано “Закарпатське вино”, ви відразупроводите паралель культури, традицій та цінностей, які несе цей регіон”.
Ірина Галущак
Про проблеми, з якими стикають майстри народних промислів, розповіла майстриня бісероплетіння, атестована майстриня Національної спілки майстрів народного мистецтва України, засновниця бренду “Irina Haluschak” Ірина Галущак:
“Деколи люди помилково вважають, що вони можуть брати будь-яку фотографію з інтернету, копіювати виріб, наче він не має автора. Зараз мій бренд реєструє торговельну марку, бо особисто стикнулась з таким копіюванням. Вироби народних ремесел мають авторів і вони заслуговують на повагу. Часто самі майстри не знають, як оформити такий захист своїх прав, тому закликаю проводити більше просвітницьких кампаній в цьому напрямі”.
Ігор Гуменюк
Про важливість продуктів з географічним зазначенням для громад на прикладі Кролевецьких рушників говорив начальник відділу культури і туризму Кролевецької міської ради Ігор Гуменюк:
“Географічне зазначення було дещо новим для нас, ми більше займаємось обʼєктами нематеріальної культурної спадщини, це не тільки Кролевецькі рушники, а й усе Кролевецьке переборне ткацтво. Однак важливість такого зазначення важко переоцінити, оскільки ми таким чином долучаємось до законів і культурних цінностей ЄС. Головне – ми в собі прибираємо комплекс меншовартості, бо ми не гірші.
Для нашої громади, яка не має підприємств чи корисних копалин, народні промисли і географічне зазначення є ниткою, яка економічно може нас витягнути”.
Загалом учасники сесії детально обговорили наступні теми:
Найперспективніші регіони та продукти для розвитку мапи географічних зазначень України,
Нові підходи ЄС до реєстрації географічних зазначень: до чого готуватися Україні,
Чому для України важливо розвивати ремесла, народні промисли і крафт як географічні зазначення,
Специфікація товару: якими мають бути вимоги до народних промислів та крафту,
Надбання української культури: шлях до географічних зазначень,
Мітка якості: виклики для об’єднань осіб, які мають право на державну реєстрацію географічного зазначення.
Заключним блоком Форуму стала презентація “Кролевецьке переборне ткацтво - червона й біла нитка, що зʼєднує покоління”.
Відео презентації, а також повні виступи спікерів IP LET FORUM 2024 дивіться на YouTube-каналі ІР офісу:
Фото: Ілля Носик
Довідково:
Національний форум з інтелектуальної власності та інновацій – IP LET FORUM «INTELLECTUAL PROPERTY: LAW, ECONOMY, TECHNOLOGY» – відбувається вже втретє і збирає основних стейкхолдерів сфери інтелектуальної власності: представників законодавчої, виконавчої та судової влади України, фахівців у сфері IP, права та економіки, бізнесу, креативних та інноваційних індустрій, профільних асоціацій, міжнародних та національних експертів, науковців, винахідників, креаторів, майстрів народних промислів та всіх інших, хто цікавиться IP питаннями.
Організатори IP LET FORUM 2024 – Міністерство економіки України та ІР офіс. Захід відбуватиметься в рамках співпраці зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO).
Інформаційні партнери: Торгово-промислова палата України (ТПП України), Асоціація правників України (АПУ), Національна асоціація патентних повірених України (НАПА), Український альянс по боротьбі з підробками та піратством (УАПП). Медіапідтримку форуму надають LIGA 360, The Page, Speka, видання “Юридична практика” та “Юридична газета”.
Про новий інструмент боротьби з цифровим піратством WIPO Alert, підсумки інформаційної кампанії «ANTI-PIRACY: BOOKS», зміни у книговидавництві, механізми реагування на порушення прав інтелектуальної власності та їх захисту на маркетплейсах розповіли учасники сесії “Про нові практики ІР захисту: впроваджуємо найкраще” ІIІ Національного форуму з інтелектуальної власності та інновацій “INTELLECTUAL PROPERTY: LAW, ECONOMY, TECHNOLOGY”.
Владислав Білоцький
Заступник директора ІР офісу Владислав Білоцький, який модерував сесію, наголосив, що піратство та контрафакт шкодять національній економіці, стандартам якості, репутації держави на міжнародному ринку та порушують права інтелектуальної власності:
“Боротьба з цими негативними явищами є важливим та стратегічним елементом для вдосконалення системи IP захисту у контексті процесу інтеграції України з ЄС. І сьогодні ми поговоримо не тільки про нові інструменти IP захисту, а й про їх апробацію”.
Детальніше - у відеотрансляціїIP LET FORUM 2024:
Цьогоріч Мінекономіки ухвалило наказ про затвердження порядку формування та ведення національного переліку вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності. У контексті цього Дмитро Гузій, в.о. начальника управління інтелектуальної власності та інновацій Міністерства економіки України, детально розповів про WIPO Alert - міжнародний чорний список (blacklist) вебсайтів, до яких є претензії від правовласників контенту і додатків.
Дмитро Гузій
“На сьогоднішній день процедура WIPO Alert вже існує і майже працює. Залишилися певні технічні моменти. Ми плануємо з наступного тижня сконтактувати з ВОІВ, отримати доступ Міністерства економіки України до технічних ресурсів ВОІВ, які стосуються ведення інструменту WIPO Alert безпосередньо на сайті ВОІВ”, - зауважив спікер.
Дмитро Гузій окреслив суть, механізм дії згаданого інструмента, нормативно-правове регулювання, процедуру.
Детальніше про WIPO Alert можна дізнатися за посиланням.
Олександра Косенко
Олександра Косенко, очільниця Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності ІР офісу, поділилася першими результатами боротьби з піратством та підробками у книговидавництві з боку ІР офісу - підсумками проведення національної інформаційної кампанії проти піратства у сфері книговидавництва
як розпізнати нелегальне видавництво та де придбати оригінальну книгу;
книжкове інтернет-піратство;
відповідальність за книжкове піратство;
як автору книги захистити свій твір;
чому купувати оригінальну книгу - важливо.
Зокрема, за результатами кампанії тільки в соцмережі Instagram антипіратський контент кампанії “захопив” майже 17 тис. облікових записів, переглядів було майже 70 тис.
Більше цифр та фактів про інформаційну кампанію - у Звіті кампанії.
Юрій Марченко
“Скільки існує українська література, стільки й існує проблема піратства”, - так почав свій виступ Юрій Марченко, начальник відділу стратегічної роботи і аналітики Українського інституту книги. Він навів приклад видання першого твору сучасної української літератури - “Енеїди”, яка була видана не те, що без згоди, а й без відома Івана Котляревського.
Спікер висвітлив актуальні питання щодо технологічних рішень боротьби з піратством, економічних втрат видавців через контрафактну продукцію, навчання змалечку основам ІР етики, правового захисту від підробок.
Під час сесії йшлося про те, що удосконалення системи захисту IP прав неможливий без залучення до цього процесу й національного бізнесу, зокрема маркетплейсів, куди “приходять” продавці та покупці, які повинні дотримуватися правил IP культури.
У липні цього року ІР офіс почав співпрацю з OLX.UA, яка спрямована на боротьбу з контрафактом, створення нових сучасних інструментів для захисту IP прав в інтернеті, дослідження ринку, проведення консультацій та просвітницьких заходів.
Андрій Бічук
Про взаємодію, діалог з держорганами, правовласниками розповів Андрій Бічук, керівник юридичного департаменту OLX Україна:
“Такі платформи як наша певним чином є лакмусовим папірцем того, що відбувається в суспільстві, економіці. Будь-які події знаходять своє відображення на платформі, на якій користувачі генерують контент. Наприклад, почався ковід, з'явилися оголошення про маски, антисептики тощо. Тобто ми є своєрідним дзеркалом, насамперед - економічним”.
За словами Андрія Бічука, успіх у боротьбі з піратством полягає у певній синергії, взаємодії між правовласниками, державними органами і платформами електронної комерції: “Потяг захисту прав інтелектуальної власності буде рухатися тільки за таких умов”.
Керівник юридичного департаменту OLX Україна також розповів про те, що робить платформа для боротьби з випадками контрафакту, піратських товарів.
“Бачимо, що взаємодія, синергія стейкхолдерів IP сфери вже є і приносить позитивні результати. Тому давайте спільно рухатися у цьому напрямі співпраці”, - резюмував модератор сесії Владислав Білоцький.
Довідково:
Національний форум з інтелектуальної власності та інновацій – IP LET FORUM “INTELLECTUAL PROPERTY: LAW, ECONOMY, TECHNOLOGY” – відбувається вже втретє і збирає основних стейкхолдерів сфери інтелектуальної власності: представників законодавчої та виконавчої влади України, фахівців у сфері інтелектуальної власності, права та економіки, бізнесу, креативних та інноваційних індустрій, профільних асоціацій, міжнародних та національних експертів, науковців, винахідників, креаторів, майстрів народних промислів та всіх інших, хто цікавиться IP питаннями.
Організатори IP LET FORUM 2024 – Міністерство економіки України та ІР офіс. Захід відбуватиметься в рамках співпраці зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO).
Інформаційні партнери: Торгово-промислова палата України (ТПП України), Асоціація правників України (АПУ), Національна асоціація патентних повірених України (НАПА), Український альянс по боротьбі з підробками та піратством (УАПП). Медіа підтримку форуму надають LIGA 360, The Page, Speka, видання “Юридична практика” та “Юридична газета”.
Онлайн-трансляція IP LET FORUM 2024 - на YouTube-каналі ІР офісу.
Збереження культурної спадщини України у контексті цифровізації, правові аспекти оцифрування музейних фондів, нова практика в сфері охорони творів зі штучним інтелектом, дотримання IP прав при використанні ШІ, захист прав інтелектуальної власності дизайнерів та ілюстраторів, цифровізація та інфлюенсери.
Про це йшлося під час сесії “Майбутнє креативних індустрій: як цифровізація трансформує підходи до ІР” ІIІ Національного форуму з інтелектуальної власності та інновацій “INTELLECTUAL PROPERTY: LAW, ECONOMY, TECHNOLOGY”.
Любов Майданик
Модераторка сесії Любов Майданик, заступниця директора IP офісу, акцентувала на тому, що в умовах розвитку різних технологій, воєнного стану питання, які стосуються культури, права, технологій, стають все більш дотичними одне до одного та залучають до їх вирішення, об'єднують все ширше коло стейкхолдерів. Тому ця сесія зібрала представників різних інституцій для обговорення актуального на сьогодні питання щодо перспектив креативних індустрій.
Анастасія Бондар
Анастасія Бондар, заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, розповіла, що у напрямі цифрової трансформації сфери культури МКСК працює зі створенням реєстру об'єктів нерухомої культурної спадщини та реєстру об'єктів музейного фонду України.
“Станом на 2014 рік в Україні налічувалося 12 млн предметів державної частини музейного фонду. Сьогодні 1,7 млн предметів перебувають на тимчасово окупованій території, ще приблизно пів мільйона предметів були переміщені та евакуйовані. Тому потрібно посилювати темпи цифрової трансформації, оцифрування і створення цифрових копій”, - зазначила спікерка.
Повний виступ цього та інших спікерів - можна переглянути у відеотрансляціїна ютуб-каналі IP офісу:
За словами Анастасії Бондар, занесення цифрових копій до реєстрів дозволить, по-перше, довести належність музейних предметів Україні, адже ворог розграбовує наші музеї та вивозить культурні цінності. А по-друге, це забезпечить популяризацію української культури у світі та широкий доступ до відкритих даних у сфері охорони культурної спадщини та культурних цінностей.
У зв'язку зі створенням цифрових копій виникають питання щодо дотримання прав інтелектуальної власності, особливо це актуально для представників музейних установ. Так, нещодавно було презентовано Рекомендації для закладів культури щодо дотримання прав інтелектуальної власності при оцифруванні предметів музейного значення з інституційних колекцій, підготовлений фахівцями ІР офісу для МКСК.
Ці Рекомендації допоможуть не тільки захистити права представників музейної спільноти та авторів, а й упорядкувати процес оцифрування культурної спадщини країни. До Рекомендацій додаються зразки базових договорів щодо надання і передачі майнових авторських прав, які можуть стати в пригоді музеям України на різних етапах оцифрування.
Дмитро Решетченко
Дмитро Решетченко, заступник виконавчої директорки Українського культурного фонду (УКФ) з проєктної роботи, наголосив на нинішньому пріоритетному завданні - максимальній диджиталізації культурної спадщини на прифронтових та деокупованих територіях, зауваживши:
“Адже ми розуміємо: коли постає питання про необхідність відновлювення культурної спадщини, потрібно мати зразки, основу, оцифровану модель для відновлення того чи іншого обєкту”.
Дмитро Решетченко підкреслив: питання цифровізації та оцифрування є дуже актуальними та важливими для майбутнього. Крім того, застосування цифрових технологій у музейній сфері дозволяє розробляти мобільні ігрові застосунки, онлайн-квести, які можуть зацікавити сучасну молодь.
“З 2023 року ми активно дивимося у бік диджиталізації, оцифрування, підтримуємо інноваційні проєкти”, - сказав заступник виконавчої директорки УКФ з проєктної роботи.
Ярослав Белінський
Ярослав Белінський, дизайнер-активіст, засновник та голова Асоціації Design for Ukraine, розповів про проєкт “Узгода”, який направлений на підсилення української креативної спільноти в галузі інтелектуальної власності і договірних відносин. В межах цього проєкту були розроблені зразки стандартних договорів та керівництво з їх використання. До цієї роботи був долучений IP офіс.
За словами спікера, розроблено шаблони договорів за чотирма дизайнерськими напрямами:
для ілюстраторів загалом,
для книжкових ілюстраторів,
для графічних і комунікаційних дизайнерів,
для промислових дизайнерів.
“Це не фінал проєкту, а тільки початок. Зараз потрібно привчати дизайнерів використовувати ці напрацювання, адже багато хто з них навіть не замислювався, що окремі питання потрібно врегульовувати в договорах. Тобто цей проєкт - не тільки про покращення роботи, захист прав інтелектуальної власності, а й певною мірою про просвітництво”, - наголосив Ярослав Белінський.
Також учасники сесії обговорили питання щодо використання штучного інтелекту (ШІ) у творчості. Є ШІ загрозою для авторів чи все ж таки допоміжним інструментом, який дозволяє оптимізувати сили та час креаторів?
Олена Андрієнко
У цьому контексті Олена Андрієнко, заступниця директора з правових питань Publicis Groupe Ukraine, експертка комітету з питань ШІ при Мінцифри, яка долучалася до розробки “Рекомендацій щодо відповідального використання ШІ: питання права інтелектуальної власності”, окреслила юридичні виклики в аспекті прав інтелектуальної власності, які постають під час використання ШІ, зокрема в рекламній галузі.
“Коли розроблялися Рекомендації, одним із основних завдань було структурувати виклики, напрацювання, які є на сьогоднішній день, щоб показати, зокрема, рекламодавцям, що у сфері використання ШІ можна працювати легально. Це з одного боку. А з іншого - щоб формувати культуру використання ШІ з поправкою на повагу до інтелектуальної власності. У нас було завдання із зірочкою: звести ШІ та ІР і показати, як можна це використостовувати у чинному правовому полі України”, - зауважила Олена Андрієнко.
Петро Білик
Ще один розробник згаданих Рекомендацій Петро Білик, керівник практики технології та інвестиції Juscutum, Chief Innovation Officer, зазначив, що нині одним із найбільших викликів у використання ШІ є визначення того, є оригінальним чи ні створений об'єкт.
“У Рекомендаціях можна знайти відповіді на багато питань, які виникають у креаторів, правовласників, розробників, користувачів”, - сказав Петро Білик.
Він акцентував, що хоча ШІ іноді й сприймається як загроза, але також ШІ - це можливості. Адже за допомогою штучного інтелекту, наприклад, можна моніторити дотримання прав інтелектуальної власності на платформах електронної комерції, і завдяки цьому правовласники можуть захистити себе і припинити порушення. ШІ можна використовувати для написання скарг на таких порушників, для допомоги з поданням заяв на реєстрацію IP об'єктів тощо. Тобто використання штучного інтелекту дає змогу отримати певні переваги та захистити права інтелектуальної власності.
Також учасники сесії дискутували питання щодо юридичних та етичних аспектів використання цифрових копій образу людини, її голосу, віртуальних інфлюенсерів, відповідальності і сфері інтелектуальної власності, ІР культури.
На завершення сесії Любов Майданик наголосила, що це обговорення - приклад того, як завдяки об'єднанню різних установ, представників креативної сфери економіки, авторів, юристів та інших зацікавлених осіб можна сформувати відповіді на запити, які виникають в ІР сфері, та розробити ефективні й дієві інструменти.
Довідково:
Національний форум з інтелектуальної власності та інновацій – IP LET FORUM “INTELLECTUAL PROPERTY: LAW, ECONOMY, TECHNOLOGY” – відбувається вже втретє і збирає основних стейкхолдерів сфери інтелектуальної власності: представників законодавчої та виконавчої влади України, фахівців у сфері інтелектуальної власності, права та економіки, бізнесу, креативних та інноваційних індустрій, профільних асоціацій, міжнародних та національних експертів, науковців, винахідників, креаторів, майстрів народних промислів та всіх інших, хто цікавиться IP питаннями.
Організатори IP LET FORUM 2024 – Міністерство економіки України та ІР офіс. Захід відбуватиметься в рамках співпраці зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO).
Інформаційні партнери: Торгово-промислова палата України (ТПП України), Асоціація правників України (АПУ), Національна асоціація патентних повірених України (НАПА), Український альянс по боротьбі з підробками та піратством (УАПП). Медіа підтримку форуму надають LIGA 360, The Page, Speka, видання “Юридична практика” та “Юридична газета”.
Онлайн-трансляція IP LET FORUM 2024 - на YouTube-каналі ІР офісу.
Під час сесії під назвою “Національний бренд: “Зроблено в Україні” lІІ Національного форуму з інтелектуальної власності та інновацій йшлося про важливість IP для успіху бізнесу.
Сесія 2.1 IP LET FORUM “INTELLECTUAL PROPERTY: LAW, ECONOMY, TECHNOLOGY” - “Національний бренд: “Зроблено в Україні” - охопила питання, які стосуються розвитку та просуванню на ринку українських брендів. Зокрема, було висвітлено такі теми:
Діалог держави та підприємців: про результати політики “Зроблено в Україні”;
Мода на українське: історії успіху національних брендів;
Вихід у світ: успішні кейси українського бізнесу на міжнародному ринку;
Нові правила реєстрації ТМ: імплементація європейських стандартів;
ТМ на користь: які переваги для бізнесу надає реєстрація торговельної марки.
Микола Потоцький
Модератором дискусії виступив Микола Потоцький, радник директора ІР офісу. Він наголосив на тому, що “Зроблено в Україні” - це потужна загальнонаціональна ініціатива, яка об’єднує багато інших ініціатив та національних програм: “Доступні кредити”, компенсації аграріям, грантова програма на розвиток переробних підприємств, програма “Власна справа” тощо. І, звісно, це підтримка ветеранського підприємництва.
Тарас Тарасенко
На тему бізнесу ветеранів детальніше розповів Тарас Тарасенко, народний депутат України, заступник голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів:
“Наші захисники та захисниці, повертаючись додому є супермотивованими. Не зважаючи на свої травми, вони продовжують робити бізнес, створювати підприємства, відкривати фермерські господарства. Значну частину прибутку інвестують у виробництво дронів, які надсилають своїм побратимам. Тож, виходячи з актуальності, ми з колегами-адвокатами написали законопроєкт про ветеранське підприємництво як узагальнення практик, що зараз існують в державі. Наразі він уже проголосований у першому читанні.
Сфера повернення до економічної незалежності наших хлопців та дівчат - дуже важлива. Ми маємо давати їм базову інформацію про те, як діяти у сфері інтелектуальної власності, адже цих знань у них немає. Вони знають, як робити бізнес, але сфера IP для них маловідома. Тож ми просимо всіх охочих допомагати їм у реєстрації ТМ чи іншим чином захищати свої права інтелектуальної власності.”
Повний виступ цього та інших спікерів - можна переглянути увідеотрансляції на ютуб-каналі IP офісу:
До дискусії доєдналася Ганна Крисюк, президентка бізнес-спільноти «Business Woman Club», власниця міжнародного глянцю «Business Woman». Вона у своєму виступі зосередилася на темі лідерства жінок у воєнні часи.
Ганна Крисюк
“Жінка може все. Це є девізом нашої спільноти. І я точно можу сказати, що економічний фронт в нашій країні наразі тримають жінки. Саме тому дуже важливо вміти захищати та відстоювати свої права. У тому числі в частині прав інтелектуальної власності. Нам важливо правильно вміти реєструвати патенти, торговельні марки. Це дає впевненість у завтрашньому дні”, - зазначила Ганна Крисюк.
Наталія Петрівська
Ще однією учасницею сесії стала Наталія Петрівська, виконавча директорка Ukrainian food retail alliance, яка детальніше розповіла про програму “Національний кешбек”, а також про підтримку національних брендів:
“Наша спілка наразі об’єднує понад 2000 торгових точок, тож ми розуміємо, що є важливим майданчиком для популяризації та розвитку програми “Зроблено в Україні”. Для мене це програма про підвищення статусності українських товарів. Ми маємо постійно над цим працювати і залучати більше українських виробників”.
Також під час сесії учасники домовилися обговорити подальшу популяризацію бренду “Створено захисниками”, який раніше був розроблений Мінветеранів.
Вадим Жигун
До обговорення доєднався Вадим Жигун, засновник Zhyhun Herbs, травник в четвертому поколінні. Його виступ був зосереджений на збереженні вікових традицій і їхньому поєднанні з сучасними технологіями та інноваціями.
“Ми вдячні ініціативі IP офісу “Україна надихає світ”, що допомагає пришвидшити розвиток нашої компанії. Багато хто не знає про трави, а для нашої сім’ї вони є звичними та зрозумілими ще від прабабусі. Це продукт, який завжди був з нами. Тому дуже радий, що зміг започаткувати власний бренд. Питання захисту інтелектуальної власності важливе, адже чесність - це найкраща політика, тому просвітницька діяльність у цьому напрямі дуже необхідна”.
Дар’я Каплуненко
Долучилася до обговорення також Дар’я Каплуненко, патентний повірений України, Голова правління НАПА, засновник “IPKey”. Вона детальніше розповіла про переваги реєстрації права інтелектуальної власності:
“Ми бачимо, що просвітницька діяльність працює - і бізнеси, які започатковуються, вже дійсно думають про власний захист інтелектуальної власності. Метою будь-якої підприємницької діяльності є отримання прибутку, бо, лише отримавши його, ми можемо допомогти країні, донатити, сплачувати податки. Аспект захиту інтелектуальної власності - це ключ до збільшення цього прибутку”.
Коментуючи дискусію, очільниця українського IP офісу Олена Орлюк поділилася важливими планами на 2025-й рік щодо підтримки українського підприємництва:
“Ми спілкуємося з регіональними владами щодо відшкодування витрат на реєстрацію інтелектуальної власності в Україні. Сподіваюся, що кейси будуть вдалими і ми можемо поділитися першими результатами. Подібна підтримка для українських заявників вже існує в ЄС”.
Підбиваючи підсумки дискусії, модератор Микола Потоцький зазначив:
“І наш форум, і розвиток підприємництва в Україні наразі можливий і відбувається завдяки військовим. Окремі слова подяки - тим військовим, які додатково знаходять в собі сили створювати інновації, військовим-винахідникам. Маємо спільними зусиллями покращувати сферу інтелектуальної власноті задля спільного майбутнього”.
Довідково:
Національний форум з інтелектуальної власності та інновацій – IP LET FORUM «INTELLECTUAL PROPERTY: LAW, ECONOMY, TECHNOLOGY» – відбувається вже втретє і збирає основних стейкхолдерів сфери інтелектуальної власності: представників законодавчої та виконавчої влади України, фахівців у сфері IP, права та економіки, бізнесу, креативних та інноваційних індустрій, профільних асоціацій, міжнародних та національних експертів, науковців, винахідників, креаторів, майстрів народних промислів та всіх інших, хто цікавиться IP питаннями.
Організатори IP LET FORUM 2024 – Міністерство економіки України та ІР офіс. Захід відбуватиметься в рамках співпраці зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO).
Інформаційні партнери: Торгово-промислова палата України (ТПП України), Асоціація правників України (АПУ), Національна асоціація патентних повірених України (НАПА), Український альянс по боротьбі з підробками та піратством (УАПП). Медіапідтримку форуму надають LIGA 360, The Page, Speka, видання “Юридична практика” та “Юридична газета”.
Онлайн-трансляція IP LET FORUM 2024 - на YouTube-каналі ІР офісу.
Під час першої сесії форуму йшлося про зміни в IP сфері, які дуже важливі навіть у парадигмі воєнного стану.
У межах ІІI Національного форуму з інтелектуальної власності та інновацій - IP LET FORUM “INTELLECTUAL PROPERTY: LAW, ECONOMY, TECHNOLOGY” - відбулася перша сесія - “Інтеграційні ІР процеси: все ближче до ЄС”.
Обговорення стосувалося таких основних питань:
Зміни до законів у сфері інтелектуальної власності: на часі навіть у парадигмі воєнного стану
Орієнтири для прогресу у сфері інтелектуальної власності в оптиці Європейської Комісії
EU-UA: першочергові виклики для національної культури
Напередодні Брюсселя: готовність №1 до двосторонньої зустрічі України та Єврокомісії щодо права інтелектуальної власності
Україна та ЄС: які нові рівні співпраці торує прогрес у сфері інтелектуальної власності
Повну сесію та виступи спікерів можна переглянути у відеотрансляції на ютуб-каналі IP офісу:
Модератором дискусії виступив Богдан Падучак, перший заступник директора УКРНОІВІ (ІР офісу). Він підкреслив актуальність сесії, адже вже за декілька днів у Брюсселі відбудеться скринінг відповідності законодавства України праву ЄС за переговорним розділом 7 “Право інтелектуальної власності”.
Богдан Падучак
“Українська делегація презентуватиме Європейській комісії те, наскільки сфера інтелектуальної власності інтегрована із законодавством ЄС. За результатами скринінгу буде окреслено весь пласт законодавчої роботи в сфері інтелектуальної власності на найближчі роки. Зміни торкнуться усіх спеціалізованих законів” - зазначив Богдан Падучак.
Олена Ковальська
До обговорення доєдналася Олена Ковальська, заступник керівника Офісу Президента України. Вона наголосила, що сфера інтелектуальної власності безпосередньо перетинається з питаннями національної культури, її збереження, розвитку та інтеграції в глобальний контекст:
“росія в першу чергу бореться з українською ідентичністю, привласнюючи собі наші матеріальні й нематеріальні культурні надбання. Станом на середину листопада 2024 року пошкоджено чи зруйновано 2109 об'єктів культурної інфраструктури, зокрема:
750 бібліотек (знищено 200 мільйонів українських книг);
120 музеїв і галерей;
38 театрів, кінотеатрів і філармоній;
1179 об'єктів культурної спадщини - пам'ятники, монументальне мистецтво та архітектуру.
Саме тому для нас так важливо дбати як про лінію оборони, так і про те, аби нам надалі було що обороняти й захищати. Тож першочерговим викликом для національної культури в процесі євроінтеграції є збереження її ідентичності. Україна має знайти баланс між адаптацією до європейських стандартів та збереженням своєї унікальності”.
Альберто Фернандес-Дієс
Ще одним учасником сесії став Альберто Фернандес-Дієс, керівник торгово-економічного відділу Представництва ЄС в Україні. Зокрема, він говорив про важливість ІВ у процесі переговорів між Україною та ЄС:
“Інтелектуальна власність є ключовою частиною внутрішнього ринку Європейського Союзу. Зокрема, це 7-й розділ 2-го Кластеру Acquis communautaire. Міцне IP середовище може дати багато переваг. Зокрема, допомогти із залученням інвестицій в Україну, адже захист інтелектуальної власності гарантує рівні умови для компаній, які бажають вкладати тут кошти чи реалізовувати продукцію. Вважаю, що інтеграція України також зробить сильнішим ЄС, адже ми разом будемо доносити світу повідомлення про важливість співпраці у глобальному середовищі, заснованому на єдиних правилах”.
Роман Бабій
Участь в обговоренні також взяв Роман Бабій, голова підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини та альтернативного розв'язання спорів Комітету Верховної Ради України з питань правової політики. Він зосередився на основних завданнях, які нині стоять у Парламенті, стратегічні ініціативи, які вимагатимуть суттєвих змін спеціалізованих законів у сфері інтелектуальної власності:
“Інтелектуальна власність - це стратегічний інструмент для залучення та захисту інвестицій, стимулювання креативних індустрій, захисту національних інтересів. Всі ми розуміємо, що саме завдяки інвестиціям зможемо відбудувати економіку після цієї руйнівної війни. У цьому контексті головні завдання Верховної Ради - забезпечити сталість функціонування держави, законів, спрямованих в першу чергу на забезпечення обороноздатності, підтримку економіки та інтеграцію в європейське правове поле.
Від рівня захисту інтелектуальної власності залежить рівень інвестиційної привабливості. Тож говорячи про інтеграційні процеси, ми маємо розуміти, що ці зміни не заради змін, а необхідні в першу чергу нам самим, і вступ до ЄС має стати необхідним бонусом на цьому шляху”.
Дмитро Гузій
Ще одним учасником першої сесії був Дмитро Гузій, виконувач обов’язків начальника управління інтелектуальної власності та інновацій Міністерства економіки України. Зокрема, говорив про важливість подальшого фахового діалогу з ЄС, з урахуванням наявного економічного поля та позицій окремих індустрій.
“Йдеться про стандарти, які є достатньо цивілізованими, адже вони створені в процесі роботи потужної економіки ЄС. І ми маємо прагнути до цих стандартів. За результатами скринінгу ми побачили, що на рівні базових підходів синхронізовані з Європейським Союзом. Сподіваюся, що далі матимемо ще більш продуктивний та фаховий діалог. Ми розуміємо наші індустрії, наш шлях та наші складнощі. Тому прагнемо не змін заради змін, а змін з урахуванням тих задач, які ми завдяки ним хочемо вирішити”.
Олена Орлюк
Підсумовуючи дискусію, слово мала очільниця українського IP офісу Олена Орлюк:
“Вже зовсім скоро у Брюсселі під час скринінгових зустрічей наша сфера презентуватиме себе впродовж двох днів: це 25 окремих презентацій, близько 1000 сторінок порівняльних таблиць, близько 30 актів ЄС, які оцінені, переклади англійською 21 закону та НПА України. Також напередодні проведено 2 імітаційні зустрічі для кращого розуміння, на чому українська делегація має акцентувати та якнайкраще ідентифікувати неузгодженості у сфері ІВ та шляхи їх вирішення.
Чітка позиція ЄС та наших партнерів - всі зміни мають бути внесені до вступу України до ЄС. Тож попереду велика командна робота, велика співпраця з професійною спільною. Перед нами стоїть величезна кількість нормативної роботи та істотне підвищення ефективності правозастосування.
У межах цієї роботи ми маємо два ключових виклики:
Перший - маємо працювати безпосередньо з інноваторами та креаторами, наукою та освітою. І це не просто заради статистики, а щоб дати можливість українським бізнесам виходити підготовленими на наші ринки і ринки ЄС.
Другий виклик - достатньо обмежений час для введення законодавчих змін, бо це дуже чутливий інструмент ринку, за яким, значною мірою, приймаються рішення щодо інвестування в нашу економіку іноземними інвесторами.
Окремий напрямок, на якому ми зосереджуємося, - розбудова IP культури. Маємо над цим працювати кожного дня, всі разом, для того щоб інтелектуальна власність в Україні створювалася”.
Довідково:
Національний форум з інтелектуальної власності та інновацій – IP LET FORUM «INTELLECTUAL PROPERTY: LAW, ECONOMY, TECHNOLOGY» – відбувається вже втретє і збирає основних стейкхолдерів сфери інтелектуальної власності: представників законодавчої, виконавчої та судової влади України, фахівців у сфері IP, права та економіки, бізнесу, креативних та інноваційних індустрій, профільних асоціацій, міжнародних та національних експертів, науковців, винахідників, креаторів, майстрів народних промислів та всіх інших, хто цікавиться IP питаннями.
Організатори IP LET FORUM 2024 – Міністерство економіки України та ІР офіс. Захід відбуватиметься в рамках співпраці зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO).
Інформаційні партнери: Торгово-промислова палата України (ТПП України), Асоціація правників України (АПУ), Національна асоціація патентних повірених України (НАПА), Український альянс по боротьбі з підробками та піратством (УАПП). Медіапідтримку форуму надають LIGA 360, The Page, Speka, видання “Юридична практика” та “Юридична газета”.
Онлайн-трансляція IP LET FORUM 2024 - на YouTube-каналі ІР офісу.
До учасників lІІ Національного форуму з інтелектуальної власності та інновацій звернувся директор відділу країн з перехідною та розвиненою економікою (TDC) Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ).
Директор TDC Хабіп Асан долучився до заходу, який проходить у Києві, онлайн – зі штаб-квартири ВОІВ у Женеві. Він підкреслив актуальність та важливість тематики цьогорічного IP LET FORUM “INTELLECTUAL PROPERTY: LAW, ECONOMY, TECHNOLOGY” для подальшого економічного зростання України, зазначивши:
“Сама назва форуму вказує на глибокий зв’язок між правом, економікою та технологіями – трьома основними складовими зростання та успіху будь-якої нації:
Право забезпечує основу для охорони ідей та інновацій.
Економіка стимулює створення та поширення інтелектуальної власності.
А технології слугують платформою, яка забезпечує доступність цих ідей для світу.
Разом ці елементи формують основу для розкриття економічного зростання, сприяння технологічному прогресу та просування культурному обміну.
Маючи видатну історію наукових досягнень та мистецьку майстерність, Україна має всі передумови для побудови процвітаючої екосистеми IP. Зміцнюючи права інтелектуальної власності, Україна може підвищити свою конкурентоспроможність, залучити іноземні інвестиції, стимулювати підприємництво та захистити інтереси своїх творців і винахідників”.
Директор TDC підкреслив постійне поглиблення співпраці між нашою країною та ВОІВ, а також подальшу підтримку України, зазначивши:
“Українська екосистема інтелектуальної власності та інновацій демонструє неймовірну стійкість, незважаючи на нинішні виклики. У ВОІВ ми пишаємося тим, що підтримуємо Україну в її прагненні відновити та вдосконалити систему IP. З роками наша співпраця лише поглиблюється. Меморандум про взаєморозуміння між ВОІВ та Міністерством економіки України, підписаний минулого року, відображає наше спільне прагнення до розбудови потужної інноваційної екосистеми. Одним із ключових результатів цієї співпраці є розробка Національної стратегії інтелектуальної власності на 2025-2030 роки, робота над якої продовжується за підтримки цільової робочої групи”.
Окрім роботи над Стратегією, представник ВОІВ нагадав про такі поточні напрями підтримки України:
допомога у вдосконаленні законодавства у сфері IP, зміцненні інституційної спроможності та оцифровуванні даних в межах євроінтеграції України;
розвиток мережі Центрів підтримки технологій та інновацій (TISC), задля сприяння розвитку динамічної інноваційної екосистеми по всій країні;
проєкт, спрямований на підтримку підприємців, які займаються народними ремеслами, задля надання їм необхідних знань та інструментів щодо охорони та промоції унікальних виробів.
Повний виступ директора TDC Хабіпа Асана можна переглянути на початку відеотрансляції IP LET FORUM 2024 на ютуб-каналі IP офісу:
Довідково:
Національний форум з інтелектуальної власності та інновацій – IP LET FORUM «INTELLECTUAL PROPERTY: LAW, ECONOMY, TECHNOLOGY» – відбувається вже втретє і збирає основних стейкхолдерів сфери інтелектуальної власності: представників законодавчої та виконавчої влади України, фахівців у сфері IP, права та економіки, бізнесу, креативних та інноваційних індустрій, профільних асоціацій, міжнародних та національних експертів, науковців, винахідників, креаторів, майстрів народних промислів та всіх інших, хто цікавиться IP питаннями.
Організатори IP LET FORUM 2024 – Міністерство економіки України та ІР офіс. Захід відбуватиметься в рамках співпраці зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO).
Інформаційні партнери: Торгово-промислова палата України (ТПП України), Асоціація правників України (АПУ), Національна асоціація патентних повірених України (НАПА), Український альянс по боротьбі з підробками та піратством (УАПП). Медіапідтримку форуму надають LIGA 360, The Page, Speka, видання “Юридична практика” та “Юридична газета”.
Онлайн-трансляція IP LET FORUM 2024 - на YouTube-каналі ІР офісу.
До вашої уваги нові реквізити рахунків Національного органу інтелектуальної власності - державної організації “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” для сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти промислової власності, що передбачені Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1716.
Реквізити для сплати державного мита (за видачу охоронних документів на об’єкти промислової власності) і зборів (у сфері авторського права) залишаються чинними, а саме:
Нагадуємо, що зміни пов’язані з процесом трансформації та передачі функцій НОІВ від Укрпатенту до УКРНОІВІ на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності».
З 8 листопада 2022 року суб’єктом, що виконує функції НОІВ, є державна організація “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” (УКРНОІВІ).
