Як розвиватиметься Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) та інтелектуальна власність загалом у глобальній перспективі? Як виконуються рекомендації Порядку денного у сфері розвитку у поточних проєктах, та якими є пріоритети на майбутнє?

Ці та інші питання обговорюються під час 33-ї сесії Комітету ВОІВ з розвитку та інтелектуальної власності (CDIP), що триває з 9 по 13 грудня 2024 року у Женеві (Швейцарія).

Особисту участь у роботі Комітету у штаб-квартирі ВОІВ бере Андрій Зозулюк, начальник департаменту міжнародного співробітництва Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/ІР офіс).

Виступаючи із заявою, представник української делегації наголосив на глибокому зв’язку між інтелектуальною власністю, сталим розвитком та економічним зростанням. Він відзначив нещодавні ініціативи Комітету та заплановані на 2025 рік проєкти, які мають високий потенціал для зміцнення глобальної екосистеми інтелектуальної власності, зокрема проєкт, поданий Великою Британію “Зміцнення потенціалу національних офісів інтелектуальної власності в умовах кризи” (документ CDIP/32/6).

“Однак Україна має вкотре наголосити, що дії однієї держави-члена, які є явним порушенням міжнародного гуманітарного права, навмисно підривають ці колективні зусилля. Цьогорічний Всесвітній день інтелектуальної власності був присвячений Цілям сталого розвитку ООН. Збираючись наприкінці 2024 року, щоб оцінити прогрес, досягнутий завдяки різним ініціативам у сфері розвитку, та визнати значну реалізацію 45 рекомендацій Порядку денного у сфері розвитку, Україна побоюється, що без рішучих дій з протидії російській агресії майбутні дискусії можуть звестися до обговорення виключно питань інтелектуальної власності в умовах кризи та відновлення”, - висловив занепокоєння Андрій Зозулюк.

За його словами, руйнування, спричинені російською агресією, поглиблюються. За даними Світового банку, загальна вартість відновлення України наразі оцінюється у 486 мільярдів доларів США.

“Україна є однією з найбільш замінованих країн світу. Приблизно 139 000 квадратних кілометрів - або близько 25% території України - залишаються потенційно забрудненими російськими мінами та боєприпасами, що не вибухнули. Це щоденно наражає на небезпеку понад шість мільйонів українців. Це вже призвело до понад 300 смертельних випадків (у тому числі 16 дітей) і понад 760 поранень (з них - 86 дітей)”, - наголосив представник УКРНОІВІ.

Не менш тривожними є втрати для довкілля. Як зазначив представник української делегації, понад 20% природоохоронних територій України постраждали від війни. Близько 80 видів тварин перебувають на межі зникнення, а російські війська завдали серйозної шкоди біосферному заповіднику “Асканія-Нова”, одному з найстаріших у світі, розташованому на тимчасово окупованій території Херсонської області.

“Ми вкотре наголошуємо, що російська федерація має понести правові наслідки всіх своїх міжнародно-протиправних дій, включно з відшкодуванням збитків, пов'язаних з втратами української системи інтелектуальної власності. росія також має бути позбавлена будь-яких привілеїв та почестей у межах ВОІВ”, - закликав Андрій Зозулюк.

Проєкт порядку денного Комітету передбачає розгляд та обговорення низки важливих питань, зокрема:

• щодо моніторингу, оцінки, аналізу та звітності стосовно виконання рекомендацій порядку денного у сфері розвитку;
• технічної допомоги ВОІВ та співпраці задля сталого розвитку;
• програми роботи щодо виконання прийнятих рекомендацій;
• питання щодо інтелектуальної власності і розвитку та подальшої роботи Комітету тощо.

Photo: WIPO

Читайте також:

• Українська делегація бере участь у Міжурядовому комітеті ВОІВ з інтелектуальної власності, генетичних ресурсів, традиційних знань і фольклору
• Робоча група ВОІВ: українська делегація висловила заперечення проти включення російської мови до Мадридської системи

17 грудня 2024 року в приміщенні УКРНОІВІ (IP офісу) відбудеться чергове засідання Комісії з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України (Комісія “Україна”).

Перелік клопотань, які винесені на розгляд, опубліковано за посиланням.

Докладніше із процедурними питаннями можна ознайомитись у Положенні про Комісію “Україна”.

Нагадаємо, що Комісія “Україна” відновила свою діяльність 26 червня 2024 року – з моменту затвердження наказом УКРНОІВІ №102/2024 погодженого Міністерством економіки України персонального складу Комісії.

Читайте також:

• Реєстрація рухових, мультимедійних та голографічних торговельних марок: консультаційна презентація від IP офісу
• EU-UA: у Брюсселі стартувала двостороння зустріч зі скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС у сфері інтелектуальної власності

10 грудня 2024 року у Брюсселі (Бельгія) розпочалась двостороння зустріч України та Європейської Комісії в межах скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за переговорним розділом 7 “Право інтелектуальної власності”.

Зустріч відбувається у змішаному форматі та триватиме два дні. Скринінг є невід’ємною частиною переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Під час скринінгу розглядаються основні досягнення України у сфері правового регулювання інтелектуальної власності, законодавчі прогалини з acquis ЄС та основні пріоритети для подальших дій з реформування сфери на шляху до набуття Україною повноправного членства в ЄС.

Українська делегація

Особисто до складу української делегації у Брюсселі приєднались представники Офісу Президента України, Міністерства економіки України, Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс), Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Верховного Суду, Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.

Українську делегацію очолює Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - Міністр юстиції України Ольга Стефанішина. Участь у скринінгу також бере Віталій Кіндратів, заступник Міністра економіки України, заступник глави делегації.

УКРНОІВІ у Брюсселі представляють:

• Богдан Падучак, перший заступник директора;
• Владислав Білоцький, заступник директора;
• Любов Майданик, заступниця директора;
• Микола Потоцький, радник директора;
• Олексій Арданов, заступник начальника департаменту розвитку сфери авторського права і суміжних прав – начальник відділу авторського права і суміжних прав;
• Тетяна Терехова, начальниця відділу прав на позначення департаменту розвитку сфери промислової власності;
• Олександра Косенко, начальниця Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності.

В онлайн-форматі до зустрічі долучилися також представники Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерства соціальної політики України, Антимонопольного комітету України, Національної поліції України, Національного агентства з питань запобігання корупції та УКРНОІВІ.

Представники ЄС: про досягнення України та перспективи

Такий високопредставницький склад свідчить про важливість цього процесу для обох сторін переговорів. На цьому наголосили представники Європейської Комісії, відкриваючи засідання. Вони нагадали про те, що право інтелектуальної власності також було частиною Угоди про асоціацію України та ЄС, а Діалог з права інтелектуальної власності “Україна – ЄС” розпочався ще у 2006 році для вирішення питань у сфері інтелектуальної власності, які становлять взаємний інтерес для української та європейської сторін.

Також представники Єврокомісії відзначили тісну інституційну співпрацю українського IP офісу з Відомством з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO) та акцентували на Звітах в рамках Пакета розширення 2023 та 2024 року, в яких йдеться про те, що сфера інтелектуальної власності досягла певного рівня прогресу. Вони висловили переконання, що посилення правозастосування у сфері інтелектуальної власності на національному рівні важливо для залучення іноземних прямих інвестицій, що буде вкрай актуально, коли Україна розпочне фазу відновлення та відбудови.

Кроки до EU аcquis

Права інтелектуальної власності є життєво важливою складовою процесу європейської інтеграції України. Це більше, ніж просто набір правових норм; це основа для просування інновацій, захисту творчості та забезпечення чесної конкуренції. Сильна та ефективна система інтелектуальної власності необхідна Україні для побудови економіки, заснованої на знаннях, залучення інвестицій та повноправної участі в Єдиному ринку ЄС. На цьому у вітальному слові наголосила Ольга Стефанішина, додавши про те, що упродовж останніх декількох років Україна вже ухвалила низку законів та підзаконних актів, які наближають нашу правову систему в сфері інтелектуальної власності до EU аcquis.

Глава української делегації зазначила про необхідність визнання Європейським Союзом 29 географічних зазначень, які походять з території України. Вона висловила переконання, що чим раніше це визнання буде надано, тим швидше будуть нівельовані спроби російської федерації з апропріації географічних зазначень, які походять з тимчасово окупованих територій.

Також Ольга Стефанішина наголосила, що Україна розробить дорожню карту інтеграції до Європейської патентної конвенції: “Ми зосереджені на посиленні правової охорони винаходів та корисних моделей відповідно до найкращих європейських практик та Європейської патентної конвенції”, – сказала Віце-прем’єр-міністр.

За словами Віталія Кіндратіва, протягом двох днів українська делегація представляє огляд чинного в Україні законодавства, а також обговорює з Єврокомісією наступні зміни для його адаптації до норм права ЄС. Важливим завданням є ефективне вирішення наявних викликів, що забезпечить українським творцям, інноваторам та інвесторам новий рівень та умови для їх розвитку в цей відповідальний для України період переговорного процесу з ЄС.

Авторське право та компонування: презентації

Під час першого дня двосторонньої зустрічі було представлено низку презентацій щодо імплементації актів EU acquis, зокрема, які регулюють питання щодо колективного управління авторськими та суміжними правами, строку чинності авторського права і суміжних прав, права слідування щодо оригіналів художніх творів, Марракеського договору про полегшення доступу сліпих, осіб з порушеннями зору або іншими обмеженнями з причин інвалідності сприймати друковану інформацію до опублікованих творів, сирітських творів, портативності інтерактивних послуг, комп’ютерних програм, компонувань напівпровідникових виробів тощо.

Відповідність національного законодавства актам права ЄС, що регламентують ці питання презентували:

• Любов Майданик;
• Микола Потоцький;
• Олексій Арданов;
• Дмитро Гузій, виконувач обов’язків начальника управління інтелектуальної власності та інновацій Міністерства економіки України;
• Анна Штефан, завідувачка відділу авторського права та суміжних прав Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.

Для підготовки матеріалів для скринінгу Урядом України залучено понад 30 державних інституцій, наукових установ, асоціацій, які опікуються питаннями інтелектуальної власності.

Крім того, залучалися проєкти, які фінансуються Європейським Союзом та його країнами-членами, зокрема проєкт EU4IP, проєкти підтримки GiZ та CPVA. Велику роль у посиленні євроінтеграційних зусиль України відіграли EUIPO і Європейське патентне відомство (EPO).

Довідково:

Скринінг – це офіційна процедура, під час якої Європейська Комісія спільно з країною-кандидатом на членство в ЄС аналізують відповідність національного законодавства країни-кандидата відповідному EU acquis (праву ЄС). Скринінг відбувається за 33 переговорними главами, які згруповані за 6-ма кластерами (тематичними блоками) відповідно до переглянутої у 2020 році методології розширення ЄС. Розділ 7 “Право інтелектуальної власності” розглядається в рамках Кластеру 2 “Внутрішній ринок”.

Читайте також:

• IP LET FORUM 2024: як Україна інтегрується до ЄС у сфері інтелектуальної власності
• Відбулася зустріч між представниками українського IP офісу та EPO: гармонізація практик та підготовка до скринінгу

У чому різниця між цими видами ТМ, які віднедавна можна реєструвати в Україні, та у чому їхня “нетрадиційність”? У якій формі має долучатись таке позначення до заявки?

Відповіді на ці та інші запитання містить чергова консультаційна презентація циклу щодо нововведень у реєстрації об’єктів права промислової власності, підготовлена National IP&Innovations Hub.

Переглянути презентацію можна за посиланням, або клікнувши на обкладинку:

Наші фахівці роз’яснюють:

• особливості підготовки та складання заявки на рухові, мультимедійні та голографічні ТМ;
• які документи/файли можна і варто додавати для цілісного сприйняття ТМ;
• нюанси охороноздатності;
• приклади подібних вже зареєстрованих торговельних марок у ЄС та Канаді.

Ці матеріали підготовлені на основі новоприйнятих Правил складання та подання заявок на торговельні марки, запроваджених у рамках євроінтеграційних процесів. Вони спрямовані на спрощення та підвищення прозорості процесу реєстрації для українських заявників, а також на його гармонізацію з європейськими стандартами.

Читайте також:

• Позиційні торговельні марки: що це таке? Консультаційна презентація від IP офісу
• Реєстрація орнаментних торговельних марок: консультаційна презентація від IP офісу

Сприяти зростанню рівня обізнаності бізнесу щодо інтелектуальної власності та інновацій, стосовно використання дієвих інструментів захисту IP прав, а також щодо розвитку навичок інноваційного підприємництва, комерціалізації інтелектуальної власності. Ці та інші напрями партнерства зафіксували Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) та Торгово-промислова палата (ТПП) України.

Про відповідні наміри йдеться в Меморандумі про взаємодію та співробітництво, який підписали директорка IP офісу Олена Орлюк та президент ТПП України Геннадій Чижиков.

“Меморандум між ТПП України та IP офісом спрямований на налагодження партнерства у частині допомоги бізнесу України в питаннях, які стосуються підвищення рівня обізнаності про інтелектуальну власність та інновації, виходу на національний та міжнародні ринки, комерціалізації інтелектуальної власності, захисту IP прав. Цей меморандум стане основою для подальшої активної співпраці, зокрема щодо розвитку стійкої та ефективної системи інтелектуальної власності, задіяння ТПП України, в тому числі через понад 20 регіональних відділень, у забезпеченні доступу до послуг щодо реєстрації об'єктів інтелектуальної власності”, - зазначила Олена Орлюк.

Геннадій Чижиков висловив вдячність директорці IP офісу за роботу в цьому дуже складному для підприємців напрямі та наголосив:

“Бізнес-ідеї потребують не тільки підтримки й фінансування, а й захисту. Ми домовилися з IP офісом працювати разом для реалізації можливостей бізнесу щодо комерціалізації інтелектуальної власності. Зокрема, для спрощеного просування на єдиному ринку ЄС”.

Президент ТПП України Геннадій Чижиков, директорка IP офісу Олена Орлюк та Наталія Забрудська, віцепрезидент, генеральний секретар ТПП України

У межах Меморандуму сторони домовилися стосовно сприяння:

• створенню умов для розвитку національної інноваційної екосистеми в Україні, для розбудови інноваційної інфраструктури;
• розвитку навичок інноваційного підприємництва, сфери інтелектуальної власності України;
• підвищенню рівня обізнаності бізнесу про інструменти адміністративного захисту прав інтелектуальної власності, зокрема Апеляційною палатою УКРНОІВІ, а також про особливості отримання дозволу на використання державних символів в торговельних марках шляхом звернення до Комісії з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України;
• популяризації альтернативних способів вирішення спорів та розвитку інституту медіації у сфері інтелектуальної власності, зокрема на базі Центру медіації та посередництва УКРНОІВІ;
• посилення захисту інтелектуальної власності в Україні шляхом досліджень, обміну знаннями, надання інструментів боротьби з порушеннями, підвищення цінності сприйняття IP прав серед представників бізнесу, зокрема на базі Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності УКРНОІВІ;
• проведенню досліджень та обміну інформацією стосовно стимулювання розвитку інноваційної складової економіки України, зокрема на базі Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій УКРНОІВІ (IP&Innovations Hub);
• розвиток ініціативи WIPO ALERT (національного переліку вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності (WIPO ALERT) тощо.

Читайте також:

• Collaborate to Innovate: діалог науки і бізнесу – запрошуємо на захід
• IP офіс розробив мануал для художників щодо авторського права в образотворчому мистецтві

Яких інструментів, сервісів та ініціатив потребує технологічна екосистема і що вже працює на базі українського ІР офісу? Чому і як потрібно захищати інновації та технології і що пропонує сфера інтелектуальної власності?

Ці та інші теми обговорювали фахівці ІР офісу разом з учасниками громадської спілки Technosystem, до складу якої входять близько 80 представників різних технологічних компаній, які працюють в Україні.

Захід пройшов у гібридному форматі (онлайн та офлайн). Зустріч відвідали представники відомих компаній і закладів, що входять до Techosystem

Зокрема, мова йшла про:

• партнерство ІР офісу та інноваційних компаній і стартапів у сфері охорони інтелектуальної власності;
• сервіси, які працюють на базі National IP&Innovations Hub;
• інтерактивні дашборди розвитку IP та інновацій в Україні;
• відкриття регіональних інноваційних хабів;
• розширення мережі TISC;
• підприємницькі програми навчання (Lab2Market UA, Lab2Market Veterano тощо).

Особливу увагу представники IP офісу звернули на те, що інтелектуальна власність є ключовим інструментом для надійної охорони та захисту технологічних розробок.

“Своєчасна ідентифікація та охорона IP є запорукою успішного розвитку технологічних компаній. Саме тому IP офіс всіляко сприяє розвитку екосистеми, де ви можете отримати широкий спектр послуг з питань охорони, захисту та комерціалізаціЇ об’єктів права інтелектуальної власності”, - зазначила начальниця департаменту розвитку інновацій Ольга Кронда.

Щоб переглянути презентацію IP офісу, клікніть на картинку

“На базі IP офісу створений та функціонує Національний хаб інтелектуальної власності та інновацій (IP&Innovations Hub), який є потужним центром активізації інновацій, та його регіональна мережа: на сьогодні такі хаби функціонують у Миколаївській, Житомирській та Дніпропетровській областях. Ми запрошуємо членів громадської спілки Techosystem до активної співпраці у цьому напрямі”, – зазначила начальниця відділу розвитку інноваційної екосистеми департаменту розвитку інновацій IP офісу Марина Зенова.

Окрім презентації сервісів для технологічних компаній з питань інтелектуальної власності, інновацій та проєктів IP офісу, члени Techosystem отримали консультації щодо таких питань:

• Реєстрація торговельних марок: як правильно подати заявку, які документи потрібні, скільки триває процес реєстрації;
• Порядок визнання торговельної марки добре відомою: які переваги дає цей статус, що потрібно враховувати;
• Реєстрація авторського права: чому важливо реєструвати права навіть при автоматичній охороні, а також які документи слід подати на реєстрацію;
• Охорона промислових зразків: що вважати ПЗ, що потрібно враховувати при реєстрації, різниця між зареєстрованим та незареєстрованим промисловим зразком тощо.

Довідково:

Захід пройшов у гібридному форматі (онлайн та офлайн). Зустріч відвідали представники відомих компаній і закладів, що входять до Techosystem, а саме: Genesis, Horizon Capital, Kooperativ, Lift99, Sigma Software Labs, Vacuum DeepTech Acceleration, Yep, Ukrainian Bridge, Zhytomyrska Politekhnika тощо.

Читайте також:

• Collaborate to Innovate: діалог науки і бізнесу – запрошуємо на захід
• “Інтелектуальна власність та новітні технології для ЗВО”: підсумки проєкту у відгуках учасників

Державна організація “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” (УКРНОІВІ/IP офіс) представила проєкт Антикорупційної програми на 2025-2027 роки до публічного обговорення.

Проєкт Антикорупційної програми та три додатки до нього оприлюднено на офіційному вебсайті УКРНОІВІ у розділі “Публічна інформація”:

• Антикорупційна програма УКРНОІВІ на 2025–2027 роки (ПРОЄКТ)
• Додаток 1 – Реєстр ризиків
• Додаток 2 – Заходи з виконання Державної антикорупційної програми
• Додаток 3 – План-графік навчальних заходів з Державної антикорупційної програми

Зазначений документ сформований на підставі оцінки корупційних ризиків у пріоритетних сферах УКРНОІВІ та заходів щодо їх мінімізації.

Окрім оцінки корупційних ризиків, Антикорупційна програма фіксує принципи антикорупційної роботи УКРНОІВІ, стратегічні цілі у формуванні відомчої антикорупційної політики та заходи, спрямовані на їх досягнення.

У разі наявності зауважень та пропозицій до проєкту Антикорупційної програми просимо надсилати їх до 19 грудня 2024 року на електронну пошту: office@nipo.gov.ua. У темі листа потрібно зазначити: “Проєкт Антикорупційної програми: зауваження та пропозиції”.

Публічне обговорення відбудеться 23 грудня 2024 року у форматі онлайн-конференції.

Для того, щоб взяти участь у публічному обговоренні Антикорупційної програми, надішліть лист з темою “Участь у публічному обговоренні Антикорупційної програми” на електронну адресу: office@nipo.gov.ua, зазначивши:

• прізвище, ім'я, по батькові;
• резюме або інформацію, викладену в довільній формі, про досвід в антикорупційній діяльності;
• зауваження і пропозиції до проєкту Антикорупційної програми (у разі наявності).

Повідомлення про час проведення публічного обговорення та посилання для онлайн-підключення до заходу буде направлено учасникам додатково.

Читайте також:

• ІР офіс отримав сертифікати відповідності на систему управління щодо протидії корупції
• Collaborate to Innovate: діалог науки і бізнесу – запрошуємо на захід

Обговорення практики застосування Апеляційною палатою законодавства з питань інтелектуальної власності та Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ), а також питань, які виникають у сторін під час розгляду справ в Апеляційній палаті, – цьому було присвячене перше засідання пленуму Апеляційної палати (з початку відновлення її роботи).

“Ми плануємо скликати пленум, коли виникатиме така необхідність. Під час перших місяців роботи Апеляційної палати вже постали питання щодо застосування окремих положень Регламенту. А наша мета ‒ забезпечити єдиний підхід до розгляду, вирішення проблемних питань для належної діяльності Апеляційної палати”, ₋ зазначив у вступному слові голова Апеляційної палати, заступник директора ІР офісу (УКРНОІВІ) Владислав Білоцький.

Також він навів статистичні дані, які ілюструють роботу палати. Так, з того часу, як Апеляційна палата відновила свою роботу (вересень 2024 року), було:

• призначено 98 колегій для розгляду заперечень, апеляційних заяв та заяв про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;
• проведено 86 засідань колегій, за результатами розгляду заперечень, апеляційних заяв, заяв про визнання торговельної марки добре відомою в Україні,
• ухвалено 18 рішень (9 з них уже опубліковано на сайті ІР офісу).

Учасники пленуму обговорили питання щодо застосування законодавства в сфері інтелектуальної власності та Регламенту, а також питань, які виникають у сторін (заявників, апелянтів, власників охоронних документів) під час розгляду апеляційних справ.

За результатами проведення засідання пленуму вирішено:

• надати для сторін апеляційних справ окремі роз’яснення з питань діяльності Апеляційної палати та застосування законодавства в сфері інтелектуальної власності;
• опублікувати роз’яснення на офіційному сайті ІР офісу в розділі “Апеляційна палата”.

Нагадаємо, що, відповідно до Регламенту Апеляційної палати НОІВ, пленум Апеляційної палати скликається для вирішення питань з удосконалення організації її роботи, узагальнення практики застосування Апеляційною палатою законодавства з питань інтелектуальної власності, забезпечення однакового застосування цього Регламенту та законодавства у сфері інтелектуальної власності, розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері інтелектуальної власності.

Довідково:

Апеляційна палата – колегіальний орган НОІВ для розгляду заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, заяв про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними повністю або частково, заяв про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.

Читайте також:

• Видача охоронних документів в електронній формі на об’єкти права промислової власності – інформаційне повідомлення
• IP офіс розробив мануал для художників щодо авторського права в образотворчому мистецтві