12 червня 2019 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 496 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1756 і від 23 грудня 2004 р. № 1716», ознайомитися з якою можна за такою адресою в Інтернеті.

Зазначена постанова опублікована 19.06.2019 в Урядовому кур’єрі №113 (22). Відповідно до пункту 2 цієї постанови вона набирає чинності через 30 днів з дня її опублікування, тобто з 19.07.2019.

У зв’язку з цим до 18.07.2019 включно усі збори за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, сплачуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 1716 у незміненому розмірі.

З 19.07.2019 збори за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, сплачуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 1716 у зміненому розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від  12 червня 2019 р. № 496.

Звертаємо також увагу, що відповідно до пункту 6 Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 1716, датою надходження документа про сплату збору вважається дата зарахування суми збору на поточний рахунок закладу. У разі зарахування суми збору до надходження відповідної заявки на об'єкт інтелектуальної  власності,  клопотання,  заперечення тощо до закладу експертизи датою надходження документа про сплату збору вважається дата надходження до закладу експертизи цієї заяви, у разі коли вона надійшла:

а) протягом трьох місяців від дати зарахування суми збору, за умови, що у цей період розмір відповідного збору залишався незмінним; 

б) протягом одного місяця від дня введення в дію зміненого розміру збору. 

З метою ідентифікації платежів та уникнення непорозумінь щодо зарахування сплачених зборів у відповідному розрахунковому документі (на паперовому чи електронному носії) повинні бути зазначені: 

• ім'я (найменування) платника збору; 
• слово "збір";  
• вид збору (скорочено) та його код, визначені згідно з додатком до цього Порядку; 
• сума збору у розмірі, встановленому  згідно з додатком до цього Порядку; 
• номер заявки на відповідний об'єкт інтелектуальної власності, наданий закладом, або, якщо цей номер заявнику не повідомлено, - порядковий номер заявки, визначений заявником під час подання заявки. У разі коли сплата збору стосується виданого патенту чи свідоцтва, замість номера заявки зазначається номер відповідного патенту чи свідоцтва; 
• у разі коли збір сплачено від імені фізичної особи, що постійно проживає за межами України, або юридичної особи з місцезнаходженням за межами України, - код його країни. 

Також рекомендуємо у відповідному розрахунковому документі зазначати власне об’єкт інтелектуальної власності, якого стосується збір.
 

Європейське патентне відомство (ЄПВ) повідомляє про доступність на офіційному сайті електронного видання Patent Information News 2/2019. Patent Information News – щоквартальна публікація, яка допомагає користувачам бути в курсі подій у світі патентної інформації. Вона повідомляє про правовий статус; надає бібліографічні дані, необроблені дані; ділиться порадами щодо Espacenet та інших сервісів, а також багато іншого. Випуск Patent Information News 2/2019 доступний для завантаження трьома мовними версіями: англійською, французькою та німецькою.

Система розпізнавання мін від українського стартапу, військові винаході від акторки, нові технології 3D-друку металом, мобільний додаток для бджолярів та фермерів. Пропонуємо до ознайомлення підбірку цікавинок зі світу інновацій.

Система для розмінування територій Minect.ai, створена українськими розробниками, отримала державний грант від Фонду підтримки винаходів Мінекономрозвитку. Автоматична система використовує технології штучного інтелекту для розпізнавання мін і снарядів. Вона буде застосовуватися військовими та підтримуватиметься мобільним додатком, у якому звичайні громадяни матимуть можливість зробити фото й відразу відправити його на центральний сервер, де міну буде розпізнано.

Читати далі…

Відома акторка із львівським корінням Геді Ламар винайшла принципово нову систему керування торпедами та запропонувала нову форму для крила літака.

Читати далі…

Українська компанія «Червона Хвиля» зробила ривок у сфері 3D-друку металом. Створена нею установка є унікальною й може перевернути світову аерокосмічну галузь. На відміну від багатьох конкурентів, які в якості сировини використовують порошковий метал, система українців працює на титановому дроті, і це сильно здешевлює й спрощує процес виробництва.

Читати далі…

Учні Малої академії наук України привезли з міжнародного змагання OKSEF у Туреччині повний набір медалей. Юні українські новатори відзначилися в секціях «Математика та комп’ютерні науки», «Енергетика та інженерія» й «Фізика», запропонувавши нові пристрої та способи покращення різних технологічних процесів і механізмів.

Читати далі…

Школярка-винахідниця родом з України Софія Лисенко працює над "ДНК-роботом" у США (відео).

Читати далі…

В Україні створили мобільний додаток для взаємодії бджолярів та фермерів. За допомогою винаходу перед плановим розпиленням пестицидів фермерські підприємства надсилатимуть повідомлення всім власникам пасік у потрібному радіусі, запобігаючи загибелі цілих колоній бджіл.

Читати далі…

 

з 24 по 27 червня 2019 року в штаб-квартирі Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), м. Женева, проходить 30-а сесія Постійного комітету ВОІВ з патентного права. У заході беруть участь фахівці Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) – начальник відділення правового забезпечення інтелектуальної власності Марія Василенко та начальник відділення патентно-інформаційних послуг, консультацій та сприяння інноваційній діяльності Лідія Шумілова.

Під час роботи Постійного комітету ВОІВ передбачено розгляд та обговорення низки питань щодо подальшого вдосконалення функціонування системи патентного права: звітність з міжнародної патентної системи щодо аспектів національного/регіонального патентного законодавства; перелік обмежень та виключень з патентних прав; питання якості патентів, зокрема щодо обміну інформацією про методи, які використовуються державами-членами для забезпечення якості процедури видачі патентів у їхніх відомствах з інтелектуальної власності, включаючи систему заперечень; обмін досвідом у діяльності, направленій на підвищення потенціалу в галузі ліцензійних договорів за участю Секретаріату та запрошених профільних закладів; конфіденційність повідомлень між патентними повіреними та їхніми клієнтами; передача технологій тощо.

Зазначені питання є актуальними для України з огляду на отримання Укрпатентом статусів Міжнародного пошукового органу й Органу міжнародної попередньої експертизи та у зв’язку з початком виконання з 5 лютого 2016 року відповідних функцій. Крім того, ознайомлення з інформацією в межах сесії є важливим для визначення напрямів розвитку та зміцнення вітчизняної системи правової охорони інтелектуальної власності та наближення розвитку українського патентного права до практик провідних патентних відомств світу.
 

Пропонуємо до перегляду презентаційні матеріали зустрічі експертів Укрпатенту з патентним повіреним США Джеромом Смітом, яка відбулася 14 червня 2019 року на Державному підприємстві «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент).

Переглянути презентацію.

20 червня 2019 року Європейське патентне відомство (ЄПВ) на церемонії у Відні відзначило винахідників з Австрії, Франції, Японії, Нідерландів та Іспанії нагородою European Inventor Award 2019. Лауреати мають видатні досягнення у сфері переробки пластику, діагностики раку, технологій виготовлення акумуляторних батарей, морських технологій проти обростання, а також у тестуванні ДНК.

"Уява, інтелект і досвід на European Inventor Award у цьому році надихають. Усі фіналісти й переможці вивели межі досягнень на нові висоти у своїх галузевих напрямах", – сказав президент ЄПВ Антоніо Кампінос на церемонії нагородження. – "Історії цих винахідників також показують, як патентний захист може допомогти перетворити інновації на ринковий успіх. Більше того, права інтелектуальної власності підживлюють європейську економіку: галузі, які використовують патенти, торгові марки та права на дизайн, значно сприяють ВВП, торгівлі та створенню робочих місць у Європі».

Церемонія нагородження, яка вже в 14-й раз відбулася у Wiener Stadthalle, зібрала близько 600 гостей зі сфери інтелектуальної власності, політики, бізнесу, науки та академічних кіл. Фіналісти та переможці були відібрані незалежним міжнародним журі з пулу сотень винахідників і команд винахідників, висунутих на премію цього року. Одержувач Popular Prize був обраний широкою громадськістю через онлайн-голосування напередодні церемонії.

Лауреати European Inventor Award 2019:

Категорія «Промисловість»

Клаус Файхтінгер і Манфред Хакл (Австрія)

Високопродуктивна переробка пластмас

Працюючи в новому напрямі, ці австрійські винахідники повністю змінили переробку пластику. Завдяки їхньому підходу відходи пластмас багатьох типів можуть бути перетворені на високоякісні гранули для нових продуктів. Сьогодні понад 6 000 їхніх машин в усьому світі виробляють понад 14,5 млн тон пластикових гранул на рік.

Категорія «Дослідження»

Жером Галон (Франція)

Immunoscore®, більш чіткий тест на рак

Діагностичний інструмент французького імунолога оцінює ризик рецидиву у хворих на рак. Він використовує цифрові зображення зразків пухлини та сучасне програмне забезпечення для вимірювання імунної відповіді. Винахід Галона вже використовується в клініках у всьому світі для підвищення точності прогнозу в пацієнтів з колоректальним раком.

Категорія «Країни, які не є членами ЄПВ»

Акіра Йошіно (Японія)

Літій-іонний акумулятор і його еволюція

Цей японський учений є батьком літій-іонної батареї. Його акумуляторні батареї живлять майже п'ять мільярдів мобільних телефонів, ноутбуків та інших портативних пристроїв, а також електромобілі. Десятиліття своєї роботи він присвятив постійному вдосконаленню цього типу батарей.

Категорія «Малі та середні підприємства» 

Рік Броер (Нідерланди)

Обгортання морських поверхонь протиобростаючими волокнами

Узявши за зразок колючу поверхню морського їжака, голландський винахідник створив технологію обгортання волокнами як екологічно чисту альтернативу токсичним фарбам на кораблях і морських конструкціях. Водорості, морські раковини та мідії зісковзують з неї. Відтак човни, підводній поверхні яких не загрожує обростання, можуть економити до 40% палива.

Народна премія Popular Prize і премія за досягнення протягом життя

Маргарита Салас Фальгерас (Іспанія)

Ампліфікація ДНК для геноміки

Піонер іспанської молекулярної генетики винайшла більш швидкий, простіший і надійніший спосіб відтворити сліди ДНК в кількості, достатній для повного геномного тестування, з використанням ДНК-полімерази phi29. Її винахід сьогодні широко використовується в онкології, криміналістиці та археології.

Більше інформації про переможців European Inventor Award 2019 – на сайті відомства.

Фото – ЄПВ.

Станом на 18 червня 2019 року оновлено "Перелік адрес зарубіжних баз даних об’єктів промислової власності, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті".

У період з 11 по 14 червня 2019 року в штаб-квартирі Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), м. Женева, Швейцарська Конфедерація, відбулося засідання 12-ї сесії Робочої групи Договору про патентну кооперацію (РСТ) (Робоча група).

У зазначеному заході взяли участь працівники Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент): начальник відділу міжнародних заявок на винаходи та корисні моделі Антоніна Жужнева та провідний експерт відділу контролю якості та вдосконалення експертизи заявок на винаходи, корисні моделі та ТІМ Іван Крамар. 

На сесії Робочої групи були розглянуті та взяті до відома:

• доповідь Міжнародного бюро ВОІВ стосовно статистичних даних щодо поточного стану системи РСТ, зокрема щодо тенденцій зростання кількості міжнародних заявок, що подаються у світі, та розподілення кількості заявок між Відомствами-одержувачами, Міжнародними пошуковими органами (МПО) та Органами міжнародної попередньої експертизи (ОМПЕ) країн, що є учасницями РСТ, а також показників своєчасності виконання робіт на міжнародній фазі цими відомствами;   
• звіт 26-ї сесії Наради Міжнародних органів, який зокрема стосувався розгляду питань удосконалення звітів про міжнародний пошук та письмових повідомлень МПО, зміцнення взаємозв’язку між міжнародною та національною фазами, розвитку засобів електронної комунікації між відомствами та вжиття заходів у разі збоїв у системах відомств; 
• доповідь про стан справ стосовно пілотного проекту з проведення спільного пошуку та експертизи в рамках РСТ, у якому беруть участь відомства групи IP5 і який зараз проходить стадію оперативного етапу та наступний етап якого буде присвячений оцінці та аналізу;
• звіт цільової групи з переліків послідовностей, створеної Комітетом із стандартів ВОІВ (CWS), стосовно робіт з підготовки до переходу до стандарту ВОІВ ST.26;
• доповідь цільової групи з мінімуму документації РСТ про діяльність у 2018 – 2019 рр., зокрема щодо перегляду переліку патентних фондів, які належать до мінімуму документації РСТ, і майбутньої публікації оновленого переліку Міжнародним бюро, а також завдань на 2019 – 2020 рр. 

Особливу увагу було приділено доповіді Міжнародного бюро щодо онлайн сервісів РСТ. Під час обговорень високу оцінку було дано функціональним можливостям, які Міжнародне бюро пропонує заявникам та відомствам у рамках таких сервісів як ePCT, зокрема ePCT-filing, eSearchCopy, DAS та WIPO-CASE, і які надають можливість покращити комунікацію та координацію між відповідними компетентними органами та заявниками, дозволяючи відомствам максимально ефективно використовувати новітні розробки й забезпечувати сумісність сервісів Міжнародного бюро та національних систем.     

У рамках засідань Робочої групи також було обговорено актуальні питання доступності процедури відповідно до РСТ, поглиблення взаємодії між відомствами та підвищення якості виконання робіт. Зокрема серед розглянутих були такі аспекти:

• координація діяльності з надання технічної допомоги в рамках РСТ;
• програма сприяння винахідникам, розроблена ВОІВ у співпраці із Всесвітнім економічним форумом;
• аналіз результатів дослідження практик навчання спеціалістів у галузі патентної експертизи та ходу робіт зі створення системи управління навчанням у сфері навчання патентних експертів; 
• хід робіт у рамках пілотного проекту зі взаємозаліку РСТ мита між певними МПО та Міжнародним бюро;
• пропозиції стосовно зниження РСТ мита для університетів з метою розширення доступу університетів до системи РСТ;
• попередня інформація про перегляд з метою оновлення переліків країн, громадяни та резиденти яких мають право на зниження РСТ мита. 

Як і в попередні роки, запеклу дискусію викликало питання про зниження мита для університетів. Делегації не змогли узгодити єдину позицію з цього питання й залишили за собою можливість надати додаткові пропозиції та провести їх подальше обговорення на наступній сесії Робочої групи. 

Протягом сесії було розглянуто та схвалено низку поправок до Інструкції до РСТ та Адміністративної інструкції до РСТ, що стосуються процедурних питань, з метою їх представлення на розгляд Асамблеї на її наступній сесії у вересні/жовтні 2019 року, зокрема:

• процедур переказу РСТ мита, з метою спрощення взаєморозрахунків між відомствами;
• надання правової основи для виправдання затримки у дотриманні строку для виконання дій через недоступність електронних засобів для подання документів у відомстві;
• забезпечення можливості внесення виправлень або доповнень до даних, наданих у відповідності до Правила 4.11 Інструкції до РСТ; 
• забезпечення можливості включення шляхом відсилання правильних елементів та частин при наявності помилково поданих елементів або частин міжнародної заявки;
• надання ОМПЕ Міжнародному бюро копій певних документів, що зберігаються у справах ОМПЕ, з можливістю їх подальшої публікації.

Участь представників Укрпатенту у розгляді актуальних питань розвитку системи РСТ в рамках вищезазначеного заходу мала практичне значення з огляду на те, що Укрпатент з 2016 року виконує функції МПО та ОМПЕ відповідно до РСТ, тож можливість перебувати в курсі змін до документів РСТ, що готуються та будуть прийняті найближчим часом, ознайомлення з організацією роботи патентних відомств інших країн, зокрема щодо впровадження та використання систем електронного діловодства стосовно міжнародних заявок, запровадження ефективного доступу до інформації, підходів до питань навчання експертів, досвіду щодо шляхів стимулювання заявників до подання заявок високої якості та більш ефективного використання міжнародної фази, сприятиме підвищенню якості виконання патентним відомством України функцій Відомства-одержувача, МПО, ОМПЕ та зазначеного/вибраного відомства відповідно до світових практик та дозволить зробити використання системи РСТ більш привабливим для українських заявників.