15 липня 2020 року на запрошення Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) завідувач сектору співробітництва з національними та міжнародними інституціями у сфері інтелектуальної власності Департаменту з розвитку інтелектуальної власності Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ірина Мацюк та начальник відділу навчальних програм та забезпечення просвітницьких заходів відділення розвитку відносин у сфері інтелектуальної власності Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) Ольга Кулініч взяли участь у онлайн круглому столі для Національних навчальних центрів інтелектуальної власності (IPTIs).

Під час круглого столу представники Академії ВОІВ Кароліна Тобар та Даніела Лізарзабуру обговорили з представниками національних навчальних центрів Африканської регіональної організації інтелектуальної власності (ARIPO), Єгипту, Тунісу, Грузії, Ірану, Саудівської Аравії, Республіки Тринідад і Тобаго та України питання розвитку центрів інтелектуальної власності, звіти про роботу центрів за попередній рік та перспективи розвитку. Учасники представили презентації своїх проєктів та обмінялися досвідом із впровадження програм навчання у країнах та підготовки тренерів центрів.

На виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) щодо створення національного навчального центру інтелектуальної власності в Україні розпочалася підготовка фахівців у сфері інтелектуальної власності (ІВ), які в подальшому будуть працювати в якості тренерів Академії інтелектуальної власності. 

Навчальні програми розроблено відповідно до існуючих локальних потреб та відповідних національних навчальних потреб у сфері інтелектуальної власності. 

Програма підготовки стартувала у вівторок, 14 липня 2020 року. У першій сесії «Teaching Methodologies» взяли участь 32 фахівця сфери інтелектуальної власності – представники державної системи охорони інтелектуальної власності, приватного юридичного сектору, наукового середовища. Перша сесія складається з 4 щотижневих аудиторних занять, які тривають три години. Викладачами першої сесії були представники ВОІВ:

• Paata Papava - Professional Development and Instruction specialist with 15 years of experience in Training and Educational Leadership in Georgia.
• Mehmet-Nafi Artemel - Assistant Professor, PhD, Lecturer, Intellectual Property Law Legal Counsel at Altaş Attorney Partnership.

Програма має на меті підвищення кадрового потенціалу у сфері інтелектуальної власності з метою сприяння соціальному, культурному та економічному розвитку.

У 2019 році Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) внесла зміни та доповнення до тексту дванадцятої редакції Міжнародної класифікації промислових зразків (МКПЗ-12) і з 1 січня 2021 року запроваджує її нову, тринадцяту, редакцію – МКПЗ-13. Повідомлення про зазначене, а також доступ до ранньої публікації МКПЗ-13 англійською та французькою мовами оприлюднено на вебсайті ВОІВ.

Нагадаємо, що Комітетом експертів Локарнського союзу на його 14-й сесії, яка відбулася 18–21 листопада 2019 року в м. Женева, Швейцарська Конфедерація, було прийнято рішення про внесення змін та доповнень до тексту МКПЗ та заголовків класів і пояснювальних приміток до них. Зокрема, було повністю видалено 8 ідентифікаційних номерів, на більше ніж 170 додано синоніми або уточнено наявні формулювання, додано майже 120 нових ідентифікаційних номерів, а низку виробів, у яких втілено промислові зразки, перенесено в інші підкласи того самого класу чи взагалі – до інших класів. Загальна кількість змін у переліку виробів склала більше ніж 330. Крім того, суттєві зміни було внесено до заголовків 16 класів чи підкласів. Із згаданими рішеннями зазначеної сесії Комітету експертів можна докладніше ознайомитися на вебсайті ВОІВ (режим доступу – https://www.wipo.int/meetings/en/details.jsp?meeting_id=50447).

У зв’язку із цим в Укрпатенті, відповідно до прийнятої стратегії та практики ВОІВ, у рамках виконання відповідного Плану заходів тривають роботи, які забезпечать запровадження в державній системі правової охорони інтелектуальної власності з 1 січня 2021 року нової, тринадцятої, редакції МКПЗ у перекладі українською мовою.

Пропонуємо до ознайомлення презентаційні матеріали п’ятиденної онлайн-конференції WIPO-Ukraine IP Week, організованої Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України й Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) у співпраці із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності.

Протягом І півріччя 2020 року надійшло майже 21,7 тис. заявок на об’єкти промислової власності, що на понад 25,0 % менше порівняно з відповідним періодом  2019 року. Надійшло 1 469 заявок на винаходи (–27,2 %), 2 482 заявки на корисні моделі (–52,0 %), 996 заявок на промислові зразки (–29,9 %), 16 728 заявок на знаки для товарів і послуг (–17,8 %), з них 3 990 − за міжнародною процедурою.

Із загальної кількості поданих заявок частка заявок на винаходи становила 6,8 %, на корисні моделі – 11,5 %, на промислові зразки – 4,6 %, на знаки для товарів і послуг – 77,1 %.

За І півріччя 2020 року кількість прийнятих рішень за заявками на винаходи, корисні моделі та промислові зразки зменшилася порівняно з показниками відповідного періоду 2019 року (–7,6 %, –19,0 % та –8,1 % відповідно). Кількість прийнятих рішень за заявками на знаки для товарів і послуг збільшилася на 20,4 %. Слід зазначити, що у червні поточного року, порівняно з червнем попереднього, кількість прийнятих рішень за заявками на винаходи, промислові зразки та знаки для товарів і  послуг збільшилася на 15,8 %, 24,3 % та 55,5 % відповідно.

Станом на 1 липня 2020 року у відділах експертизи на розгляді залишалося 5 448 заявок на винаходи (з них 4 640 – на стадії кваліфікаційної експертизи), 1 258 заявок на корисні моделі, 43 124 заявки на знаки для товарів і послуг (з них 17 757 – на стадії кваліфікаційної експертизи), 999 заявок на промислові зразки.

Загальна кількість зареєстрованих охоронних документів становила 14 053 (–11,5 % порівняно з аналогічним періодом 2019 року). Зареєстровано 1 061 патент на винаходи (–11,4 %), 3 516 патентів на корисні моделі (–22,1 %), 915 патентів на промислові зразки (–27,9 %). Зареєстровано 8 561 свідоцтво на знаки для товарів і послуг (–3,9 %). Кількість міжнародних реєстрацій знаків за Мадридською системою становила 4 412 (+21,5 %).

Із 7 по 9 липня 2020 р. проходив другий раунд Дискусії з питань інтелектуальної власності (ІВ) та штучного інтелекту (ШІ), організованої Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), за підсумками якого Генеральний директор Френсіс Гаррі окреслив подальші дії в межах роботи, спрямованої на формулювання гостроактуальних питань у площині політики ІВ в динамічній сфері ІВ, яка активно розвивається.

Через пандемію COVID-19 другий раунд Дискусії проходив у форматі заочної наради. За ходом обговорення стежили понад 2 тис. спостерігачів із 130 держав, серед яких представники держав-членів, академічних і наукових кіл, а також приватних організацій. Серед учасників заходу були й представники Укрпатенту – Данило Цьвок, директор з питань розвитку відносин у сфері інтелектуальної власності, і Олександр Монастирецький – аналітик комп'ютерних систем відділу системного аналізу та розвитку інформаційних технологій.

Понад 50 ораторів з різних організацій виступили з повідомленнями, підкресливши своєчасність і важливість дискусії, присвяченої питанням ІВ та ШІ. Головою наради виступив Постійний представник Франції при Відділенні Організації Об'єднаних Націй та інших міжнародних організаціях у Женеві посол Франсуа Рівассо.

Виступаючи на закритті наради, Френсіс Гаррі заявив, що ВОІВ і надалі культивуватиме ґрунт для діалогу й опублікує на своєму сайті всі письмові заяви, отримані впродовж двох тижнів після закриття засідання. Третій раунд Дискусії з питань ІВ та ШІ запланований на 2020 р.

Більше того, Секретаріат ВОІВ розпочне роботу над попередніми міркуваннями з приводу численних питань, що виникають на стику ІВ й ШІ й будуть запропоновані на розгляд держав-членів та інших зацікавлених сторін. У ході зустрічі пан Гаррі заявив, що Секретаріат розгляне пропозиції одного з делегатів держав-членів про підготовку переліку першочергових питань, що стосуються ІВ й ШІ.

«Участь у другому раунді Дискусії з питань ІВ та ШІ такої чисельної та різноманітної аудиторії свідчить про широке розуміння важливості діалогу з тематики ІВ та ШІ для подальшого розвитку творчості й інновацій, навіть в умовах економічної невизначеності, спричиненої пандемією COVID-19, на тлі стрімкої цифровізації світу», – відмітив Френсіс Гаррі. – «І хоч сьогодні увага всього світу небезпідставно зосереджена на пошуку шляхів подолання пандемії, втішно бачити, що так багато представників спільноти ІВ знову зібралися всі разом, щоб оцінити потенційний вплив ШІ на політику у сфері ІВ, яка за багато років перетворилася на вкрай важливий фактор економічного росту».

Відео: Генеральний директор Френсіс Гаррі підводить підсумки другого раунду Дискусії ВОІВ з питань інтелектуальної власності та штучного інтелекту

ІВ та ШІ: з історії

У вересні 2019 р. Френсіс Гаррі ініціював перший раунд Дискусії ВОІВ з питань ІВ та ШІ, у ході якого держави-члени й інші зацікавлені сторони провели відкрите обговорення на тему впливу ШІ на політику у сфері ІВ.

У якості наступного кроку ВОІВ організувала публічні консультації з підготовленого нею переліку найактуальніших питань, з якими можуть стикнутися особи, відповідальні за вироблення політики у сфері ІВ, у результаті впливу ШІ на інститут ІВ. У результаті було отримано понад 250 коментарів від найрізноманітніших представників світової громадськості.

У травні 2020 р. був опублікований переглянутий концептуальний документ, підготовлений з урахуванням отриманих коментарів; він став основою для другого раунду Дискусії, що відбувся на тому тижні.

ШІ дедалі частіше виступає стимулом прогресу у сфері технологій і бізнесу. Він знаходить широке застосування в найрізноманітніших галузях: від телекомунікацій до безпілотних автомобілів.

Більш широкому використанню ШІ сприяють збільшення масивів великих даних, а також успіхи у сфері розвитку доступних з точки зору витрат обчислювальних потужностей. ШІ має неабиякий вплив на процес створення, виробництва й поширення економічних і культурних продуктів і послуг. У контексті того, що одною з головних цілей системи ІВ є підтримка інновацій і творчості в економіці й культурі, ШІ впливає на систему ІВ у багатьох площинах.

У січні 2019 р. ВОІВ опублікувала дослідження, у межах якого був проведений огляд ландшафту інновацій у сфері ШІ. Доповідь ВОІВ із серії «Тенденції розвитку технологій» є загальною інформаційною базою з питань ШІ для осіб, які відповідають за розроблення політики в державних і комерційних структурах, а також усіх зацікавлених людей у світі.

Після цього ВОІВ ініціювала серію консультацій за участю держав-членів та інших зацікавлених сторін з метою поглиблення розуміння взаємовпливу політики у сфері ІВ, з одного боку, та ШІ, з іншого.

У рамках ініціатив Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), спрямованих на розвиток глобальної інфраструктури інтелектуальної власності, зокрема шляхом покращення доступу до інформації та сприяння її використанню, між ВОІВ та Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) було започатковано співпрацю, виражену з-поміж іншого в проведенні спільних заходів, спрямованих на вдосконалення послуг у сфері інтелектуальної власності. 

Результатом співпраці стало приєднання України до проєктів з розвитку глобальних баз даних, що стосуються знаків для товарів і послуг – Global Brand Database та промислових зразків – Global Design Database.

За даними повідомлень, розміщених на вебсайті ВОІВ, з травня цього року в Global Brand Database наявний весь національний фонд знаків для товарів і послуг, а з червня в Global Design Database – фонд промислових зразків.

Довідкова інформація

Global Brand Database – це база даних, що надає широкі можливості пошуку ідентичних знаків для товарів і послуг та порівняння графічних елементів, широкий спектр фільтрів якої дозволяє провести пошук та порівняння окремих елементів позначення. Пошук за знаками, що вже наявні, є першим необхідним кроком для процедури реєстрації.

    Зазначена база даних містить: 
    • множину національних та міжнародних фондів знаків для товарів і послуг, кількість яких постійно зростає; 
    • найменування місць походження; 
    • емблеми, що охороняються офіційно.

Загальна кількість записів станом на липень 2020 року становить майже 42 000 000.

З квітня минулого року ВОІВ використовує новітню технологію пошуку зображень на основі штучного інтелекту (ШІ), що дозволяє швидше й простіше визначити розрізняльну здатність знака для товарів і послуг, яка консолідована з алгоритмом пошуку в зазначеній базі даних. Нова технологія дозволяє сформувати більш компактну та вивірену групу потенційно схожих знаків, що забезпечує зменшення обсягу робіт для аналізу та вивчення.

Наразі кількість учасників проєкту складає 62.

Global Design Database – це база даних, яка дозволяє без зайвих зусиль здійснювати пошук у численних джерелах спеціальної інформації та швидко отримувати необхідні дані, тим самим надаючи можливість ефективного дослідження масиву зразків.

Завдяки застосуванню єдиного, інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу база даних дає змогу здійснювати одночасний пошук за більш ніж 12 580 000 промисловими зразками, що зареєстровані за Гаазькою системою, адміністративні функції якої виконує ВОІВ, та/чи в національних фондах сторін-учасників проєкту.

Наразі кількість таких учасників складає 28. 

Сьогодні завершився тиждень інтелектуальної власності ВОІВ-Україна. 12 лекцій, 14 спікерів та понад 120 учасників – такі результати п’ятиденної онлайн-конференції WIPO-Ukraine IP Week, організованої Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) й Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) у співпраці із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ).

У межах заходу вдалося обговорити питання, які визначають можливості й перспективи розвитку сфери інтелектуальної власності (ІВ): захист прав ІВ, патентне законодавство, міжнародне патентування за допомогою системи PCT, захист прав на торговельні марки в Україні та закордоном, Мадридська система, значення авторських прав для розвитку креативних індустрій і міжнародна система авторського права та суміжних прав, креативні індустрії в Україні, система правової охорони ІВ України в контексті реформи сфери та інші. 

Перед учасниками WIPO-Ukraine IP Week виступили із змістовними доповідями високопрофесійні фахівці – представники ВОІВ та Укрпатенту. Незмінна активність аудиторії засвідчила актуальність тем, порушених і розкритих спікерами: є всі підстави сподіватися на те, що досвід, яким поділилися експерти сфери, неодмінно знадобиться слухачам у їхній професійній діяльності.

На офіційній церемонії закриття конференції було підбито підсумки заходу й обговорено плани на майбутнє. Перед учасниками та спікерами виступили представники організаторів: Олександр Шевченко, керівник програм відділу країн Кавказу, Центральної Азії та Східної Європи Департаменту країн з перехідною та розвиненою економікою (ВОІВ); Богдан Падучак, заступник директора Департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності Мінекономіки; Ірина Мацюк, завідувач сектору співробітництва з національними та міжнародними інституціями у сфері ІВ Департаменту розвитку сфери ІВ Мінекономіки; Данило Цьвок, директор розвитку відносин у сфері інтелектуальної власності Укрпатенту; Касим Величко, начальник відділення розвитку відносин у сфері інтелектуальної власності Укрпатенту.

Ключовим повідомленням, адресованим аудиторії в межах завершального акорду заходу, стало сподівання на важливість проведення цього тематичного тижня для української IP-спільноти та побажання подальшої підтримки контактів, налагоджених за час конференції між фахівцями-практиками у сфері ІВ. І не тільки в обмежених умовах карантину.