Спільні проєкти щодо комунікації з бізнесом, для сталого діалогу і збільшення попиту на медіацію планують IP офіс та Національна асоціація медіаторів України (НАМУ).

Деталі співпраці зафіксовані у відповідному меморандумі. Документ, зокрема, передбачає:

• проведення інформкампаній, виступів, публікацій в медіа та іншого співробітництва, спрямованого на популяризацію медіації та розвитку культури застосування альтернативних способів вирішення спорів в Україні;
• проведення тренінгів, майстер-класів, зустрічей та інших заходів з метою поширення інформації про IP медіацію, як альтернативного способу вирішення спорів;
• участь у спільних проєктах для популяризації медіації;
• розробка та просування принципів та стандартів професійної діяльності медіаторів та діяльності з навчання медіаторів;
• сприяння підвищенню професійного рівня медіаторів в Україні.

Сторони також надаватимуть увагу питанням якості надання послуги медіації, професійної етики медіатора, процедурам взаємодії медіаторів, бізнесу та ІР офісу.

Медіація – вкрай важливий і необхідний метод порозуміння сторін у сфері інтелектуальної власності, – наголосила директорка IP офісу Олена Орлюк, зазначивши:

“Культура медіації – це про прогрес для будь-якої сфери життя. І тут не лише справа в зручності саме такого вирішення спорів, це про новий рівень професійних взаємин.

Для сфери інтелектуальної власності медіація є тим, що суттєво змінить правила гри, адже це додаткові інструменти для всіх: як для творців, так і для бізнесу. 

Сподіваємось, що співпраця з НАМУ дасть той стимул для поширення медіації, який так потрібен IP сфері”.

Олена Орлюк (ліворуч) та Катерина Наровська підписали меморандум про співробітництво IP офісу та НАМУ.

Президент Національної асоціації медіаторів України Катерина Наровська погодилась з колегою, додавши:

“Чутлива сфера інтелектуальної власності потребує чутливого формату вирішення конфліктів. І це медіація. Адже саме вона гарантує конфіденційність, комфорт, швидкість, економію та врахування інтересів сторін. Але юристи, які працюватимуть з таким способом вирішенням спорів, мусять бути підготовленими.

Впевнена, наша співпраця та підтримка юристів, які знають про можливості медіації і можуть ефективно супроводжувати сторони в цій процедурі, може перетворити виклики на можливості для бізнесу і держави. Тому ми раді офіційно оформити наше вже тривале партнерство підписанням меморандуму з виходом на новий рівень взаємодії”.

Довідково:

НАМУ – громадське обʼєднання фахівців, які працюють у сфері медіації. Вона нараховує близько 160 учасників з різних регіонів України. Мета – сприяння становленню, поширенню та використанню медіації як особливого підходу до вирішення конфліктів у різних сферах життя, розвиток професії медіатора.

Читайте також:

• ІР офіс та Правнича асоціація “Добросуд” зміцнюють співпрацю у питанні промоції медіації в Україні
• “Суд VS медіація: діалог з бізнесом” – запрошуємо на третє засідання Дискусійного клубу Центру медіації та посередництва

IP офіс вкотре реалізував стратегічну ціль щодо захисту інтересів держави у спорах, пов’язаних з громадянами держави-агресора та держав, які з нею співпрацюють, в умовах дії воєнного стану в Україні.

Так, усупереч дії мораторію, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 “Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації”, громадяни росії та республіки білорусь намагаються незаконно відчужити майнові права на об’єкти інтелектуальної власності. Натомість, у процесі здійснення функціональних повноважень, ІР офіс виявляє такі намагання та вживає заходи для їх припинення.

У судовому порядку, зокрема у справах №757/13724/23-ц та №757/49581/23-ц, підтверджено правомірність дій (рішень) ІР офісу щодо застосування мораторію під час блокування спроб недобросовісного відчуження майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності (з метою їх збереження), які належать громадянам держави-агресора та пов’язаним з нею особам.

Обставини справи № 757/13724/23-ц

У квітні 2023 року фізична особа звернулась до Печерського районного суду міста Києва з позовом до IP офісу про визнання дій протиправними щодо нерозгляду/ненадання відповіді за заявами цієї особи та громадянина республіки білорусь стосовно передачі прав власності на торговельні марки (від білоруса до українця) і зобов’язання вчинити певні дії. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21.11.2023 позов було частково задоволено.

Натомість постановою Київського апеляційного суду від 17.06.2024 задоволено апеляційну скаргу IP офісу, скасовано рішення суду першої інстанції, а позов залишено без задоволення. Ця постанова набрала законної сили.

Правовий висновок

Суд апеляційної інстанції виснував, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що полягає у незастосуванні закону, який підлягав застосуванню, та норм спеціального законодавства, а саме положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 та пункту 4.4 Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2001 № 576.

Обставини справи № 757/49581/23-ц

У жовтні 2023 року фізична особа звернулась до Печерського районного суду міста Києва з позовом до IP офісу про визнання права інтелектуальної власності на торговельну марку та зобов’язання вчинити дії. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 16.01.2024 позов було задоволено.

Відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 23.04.2024 задоволено апеляційну скаргу ІР офісу, скасовано рішення суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовлено. Ця постанова набрала законної сили та оскаржена до Верховного Суду.

Правовий висновок

Суд апеляційної інстанції встановив законну та аргументовану правомірність застосування IP офісом мораторію щодо розгляду заяви позивача, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187.

Апеляційний суд також констатував, що майнові права на об’єкти інтелектуальної власності переходять не з моменту підписання договору, а з моменту державної реєстрації такого переходу майнових прав за договором. Тому перевірці підлягав не факт укладення договору без порушення мораторію, а факт правомірності застосування мораторію щодо розгляду заяви позивача про державну реєстрацію прав на майнові права торговельної марки.

Окрім того, суд апеляційної інстанції відзначив: у постановах Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що висновки судів по суті вирішення спору, зокрема, щодо обґрунтованості чи необґрунтованості позовних вимог, мають бути зроблені за належного суб’єктного складу учасників справи. Разом з тим, заявляючи вимогу про визнання права інтелектуальної власності на торговельну марку, власником якої є громадянин російської федерації, позивач вважав, що таке право перейшло до нього на підставі укладеного з росіянином договору, проте позивачем не було залучено до участі у розгляді справи сторону вказаного договору як відповідача у справі.

Читайте також:

• Чи може колір бути торговельною маркою: що про це каже український суд?
• Практика Суду ЄС: справа щодо оманливого характеру “монастирського алкоголю”

У межах реалізації проєкту Академії інтелектуальної власності IP офісу Практика Суду ЄС презентуємо новий неофіційний переклад судового рішення у категорії “Оманливий характер торговельних марок”.

Йдеться про справу T-844/16 від 26 жовтня 2017 року – Alpirsbacher Klosterbräu Glauner GmbH & Co. KG проти European Union Intellectual Property Office (EUIPO).

Суть справи

Компанія Alpirsbacher Klosterbräu Glauner GmbH & Co. KG подала заявку на реєстрацію торговельної марки Klosterstoff для товарів класів 32 і 33 Ніццької угоди про Міжнародну класифікацію товарів і послуг. 4 вересня 2015 року експерт EUIPO відмовив у реєстрації через описовість і відсутність розрізняльної здатності позначення. А також через можливу оманливість щодо вмісту безалкогольних напоїв.

6 жовтня 2016 року Апеляційна палата EUIPO підтвердила це рішення, зазначивши, що позначення є описовим і вводить споживачів в оману. А також, що попередні реєстрації подібних позначень не є вирішальними для цього випадку.

Питання, які ставились перед судом

• Чи помилилася Апеляційна палата, визнавши заявлене позначення описовим для товарів, що містять алкоголь та походять з монастиря?
• Чи правильно Апеляційна палата оцінювала описовий характер терміну klosterstoff (з нім. “монастирський алкоголь”), зокрема в контексті німецькомовної громадськості?
• Чи помилилася Апеляційна палата, визнавши, що заявлене позначення не має розрізняльної здатності, враховуючи, що воно є описовим відповідно до статті 7(1)(c) Регламенту № 207/2009?
• Чи може заявлене позначення ввести в оману споживачів безалкогольних напоїв, зокрема безалкогольного пива, і чи може це бути підставою для відмови в реєстрації відповідно до статті 7(1)(g)Регламенту № 207/2009?

Позиція суду

• Суд підтвердив, що торговельна марка може бути відхилена, якщо вона може вводити споживачів в оману щодо основних характеристик товару.
• Суд вказав на необхідність врахування споживацьких очікувань і можливості введення в оману при оцінці позначення.
• Суд визнав, що заявлене позначення могло вводити споживачів в оману.

Рішення суду

• Відхилити позов.
• Зобов’язати Alpirsbacher Klosterbräu Glauner GmbH & Co. KG сплатити витрати.

Ознайомитись з повним неофіційним перекладом рішення суду можна за посиланням:

Читайте також:

• Практика Суду ЄС: справа щодо географічного зазначення “Порту” для ТМ алкогольних напоїв
• Практика Суду ЄС: переклад рішення щодо спору через торговельну марку замків для валіз
• Практика Суду ЄС: справа щодо ТМ, яку намагалась зареєструвати відома мережа кав’ярень

IP офіс долучився до масштабного заходу із презентацією щодо оподаткування об’єктів інтелектуальної власності.

У Києві відбувся XІ Business & Legal Tax Forum, організатором якого виступила “Юридична практика”. Захід був присвячений тенденціям оподаткування під час війни.

Начальниця департаменту фінансово-економічної діяльності IP офісу, кандидат економічних наук Юлія Борко виступила спікеркою під час сесії у форматі creative talk, яка була присвячена оподаткуванню в IT-сфері. Її виступ торкнувся актуальних питань оподаткування об’єктів інтелектуальної власності.

Під час свого виступу спікерка детально пояснила підходи до обліку та оподаткування нематеріальних активів, їхньої комерціалізації, акцентуючи увагу на важливості їх правильного визнання у бухгалтерському обліку підприємств.

Особливу увагу фахівець IP офісу приділила критеріям, за якими об’єкти інтелектуальної власності визнаються нематеріальними активами:

• ймовірність отримання економічних вигод від використання активу;
• можливість достовірного визначення його вартості;
• доведення активу до стану, придатного для використання (для розроблених активів).

Юлія Борко

“Витрати на дослідження, підготовку і перепідготовку кадрів, рекламу та просування продукції на ринку тощо не можуть бути визнані нематеріальним активом. У такому разі вони можуть бути відображені у витратах того звітного періоду, в якому вони були здійснені”, – зауважила Юлія Борко.

Представниця IP офісу також розглянула питання оподаткування операцій з продажу та надходження нематеріальних активів. Зокрема, зазначивши, що такі операції оформлюються відповідно до умов договору та мають свої особливості в залежності від природи активу та учасників угоди. Реалізація прав на інтелектуальну власність може здійснюватися як шляхом передачі майнових прав, так і передачі прав користування через ліцензійні договори.

Окремо у виступі було акцентовано на важливості роялті як форми доходу від використання об’єктів інтелектуальної власності:

“Роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). Роялті належать до пасивних доходів і звільняються від податку на додану вартість. Дуже важливо нарахування та сплату роялті здійснювати згідно відповідних актів”, - резюмувала Юлія Борко.

Виступ Юлії Борко з презентацією – у відео:

Фото: Євгеній Король, газета “Юридична практика”

Читайте також:

• Розвиток зелених технологій в Україні: підсумки ІХ Business & Legal Energy Forum
• Нематеріальні активи, які заробляють: IP офіс надає послуги з оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності
• Оцінка прав на об’єкти інтелектуальної власності та їх облік у складі нематеріальних активів (презентація)

Під час 13-ї сесії Робочої групи Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) з правового розвитку Гаазької системи з міжнародної реєстрації промислових зразків українська делегація закликала зупинити спроби легітимізації російської окупації територій України та виступила проти запровадження російської мови в Гаазькій системі. Сесія тривала впродовж 21-23 жовтня 2024 року. 

У вступній заяві заступниця Генерального директора ВОІВ Біньїн Ванг звернула увагу на підвищення якості, доступності та уніфікованості Гаазької системи для її користувачів. У виступі також йшлося про значний прогрес розвитку системи, вплив процесів диджиталізації та цифровізації, а також позитивну динаміку статистичних даних у 2023 році – збільшення кількості поданих заявок на 7,4 % у порівнянні з попереднім роком та подальше зберігання цієї динаміки у 2024 році.

У 2025 році міжнародна спільнота святкуватиме 100-річчя функціонування Гаазької системи, буде підбивати підсумки, оцінювати виклики та подальші напрями вдосконалення.

Заступниця Генерального директора ВОІВ Біньїн Ванг

Українська делегація закликала зупинити спроби легітимізації російської окупації

Перший заступник директора українського ІР офісу Богдан Падучак, який долучився до засідання онлайн, наголосив на руйнівних наслідках агресивної війни російської федерації проти України для сфери інтелектуальної власності, креативного та інноваційного секторів та економіки, які продовжують поглиблюватися.

“З 2022 року агресор здійснив понад 1 000 атак на об'єкти енергетичної інфраструктури. російські ракетні та безпілотні удари вже знищили 9,2 ГВт генеруючих потужностей, тоді як пік енергоспоживання в Україні минулої зими становив 18 ГВт. Крім того, росіяни продовжують руйнувати культурну спадщину України – пошкоджено або зруйнувано понад 2 000 об'єктів культурної інфраструктури. ЮНЕСКО оцінює загальну вартість збитків, завданих культурному та туристичному секторам України за останні 2 роки, у майже 3,5 мільярди доларів США”, - зазначив Богдан Падучак.

Перший заступник директора українського ІР офісу Богдан Падучак

Наголошуючи на необхідності запровадження ефективних заходів на виконання цьогорічного рішення 65-ї Генеральної Асамблеї ВОІВ та забезпечення дотримання принципу територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах, Богдан Падучак закликав зупинити дії країни-агресора, яка “свідомо намагається легітимізувати свою військову окупацію, в тому числі надаючи неправдиву інформацію про адреси заявників з тимчасово окупованих територій України через глобальні IP-сервіси, такі як Гаазька система”. 

Заяву України підтримали:

• Молдова - від імені групи CEBS;
• Нідерланди – від імені групи В;
• Угорщина – від імені ЄС.

Зокрема, представниця Молдови, засуджуючи неправомірні криваві дії рф, наголосила:

“Кількість промислових зразків, що містяться в міжнародних заявках із зазначенням України, у 2023 році сягнула 1717 зразків у 496 заявках - це найнижчий показник за всю історію згідно зі статистичною базою даних ВОІВ. Ці тривожні цифри звучать знову і знову на кожній спеціальній сесії ВОІВ, відображаючи не лише безпрецедентну шкоду, завдану інфраструктурі, що обслуговує наукові, освітні, дослідницькі та культурні установи, але й втрату потенціалу та спроможності екосистеми інтелектуальної власності в Україні”.

Порядок денний засідання Робочої групи охоплює обговорення таких питань:

• інформація щодо пріоритетних документів в контексті Гаазької системи (документ H/LD/WG/13/2);
• актуальні аспекти розвитку Гаазької системи (документ H/LD/WG/13/3): заявки, що містять багато класів; поділ таких багатокласових міжнародних заявок на національні; способи зображення промислових зразків;
• пропозиції щодо внесення змін до адміністративних інструкцій (документ H/LD/WG/13/4);
• питання щодо можливого запровадження нових мов, пропозиція Китаю щодо внесення китайської мови до переліку офіційних мов Гаазької системи (документ H/LD/WG/13/5).

Щодо можливого запровадження нових мов Гаазької системи

Жваву дискусію викликав розгляд пункту порядку денного щодо можливого запровадження нових мов, зокрема пропозиції делегації Китаю стосовно можливості запровадження китайської мови до переліку офіційних мов Гаазької системи (документ H/LD/WG/13/5).

росія підтримала відповідну пропозицію та зазначила про готовність обговорення та актуалізації інформації на користь офіційного використання російської мови в Гаазькій системі.

Представники делегацій групи країн В, CEBS, Франції, США закликали більш детально проаналізувати критерії, за якими визначається доцільність запровадження тієї чи іншої мови у Гаазьку систему, та висловили застереження, зазначені у документі H/LD/WG/12/8 щодо необхідності більш детального дослідження технічних, організаційних та фінансових наслідків таких дій.

“Делегація України хотіла б підкреслити, що складність управління додатковими мовами викликає занепокоєння щодо ефективності та точності системи, особливо з точки зору якості перекладу та потенційного навантаження на ресурси. Запровадження нових мов має ґрунтуватися на збалансованому та поступовому, інклюзивному підході, чітких критеріях, що базуються на об'єктивних даних, і такі критерії повинні гарантувати, що переваги запровадження нової мови переважають будь-які можливі недоліки. Наразі делегація України хотіла б підтвердити нашу рішучу незгоду з ідеєю запровадження російської мови в Гаазькій системі”, - зазначив перший заступник українського IP офісу Богдан Падучак.

За результатами обговорення було відкинуто пропозиції, які просувають питання запровадження російської мови у Гаазьку систему, прийнято рішення взяти до уваги зауваження країн-членів, зокрема України, щодо цього питання, і продовжити обговорення на наступних сесіях, доручивши Міжнародному бюро ВОІВ підготувати оновлені статистичні та проєктні матеріали.

Читайте також:

• росія зловживає ресурсами ВОІВ для легітимізації окупації, – заява представника України на сесії Постійного комітету з патентного права
• Набуття країною членства в ЄС – практичні питання для ІР офісу обговорив Богдан Падучак під час зустрічі з представниками Патентного відомства Польщі

Як посилити механізми захисту прав інтелектуальної власності? Як популяризувати медіацію в ІР сфері? І що потрібно для актуалізації питання функціонування Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ІР суд) в Україні? 

Про це йшлося під час зустрічі очільниці ІР офісу Олени Орлюк, начальниці Центру медіації та посередництва ІР офісу Ауріки Грибовської з головою правління Правничої асоціації “Добросуд” Тетяною Огнев'юк, яка відбулася 24 жовтня 2024 року.

Учасниці зустрічі погодилися із справедливістю твердження про те, що голос основних стейкхолдерів усередині держави щодо функціонування ІР суду має бути гучнішим, щоб це питання зрушилося з місця.

Олена Орлюк розповіла, що під час 21-го засідання щорічного Діалогу з права інтелектуальної власності між Україною та ЄС, який відбувся 22 жовтня 2024 року, піднімалося питання стосовно функціонування ІР суду в контексті розбудови та зміцнення інституційної бази української ІР сфери.

Тетяна Огнев’юк переконана, що сьогодні не має обговорюватися необхідність функціонування цього суду як такого. Натомість ключовим має бути питання, коли завершиться конкурс на посади суддів цього суду та чи буде розширена його юрисдикція. На її думку, якщо брати за приклад діяльність Вищого антикорупційного суду (так звану повну юрисдикцію), то справи, підсудні Вищому суду з питань інтелектуальної власності, повинен розслідувати один спеціалізований орган, щоб вибудувати єдину “інтелектуальну вертикаль”.

Також вона розповіла про діяльність “Добросуду” та запросила представників ІР офісу долучатися до одного із найперспективніших напрямів асоціації – дискусійних клубів, під час яких обговорюються найбільш гострі та цікаві питання судової системи.

Наміри про співпрацю ІР офісу та Правничої асоціації “Добросуд” сторони зафіксували у Меморандумі про співробітництво, який підписали Олена Орлюк і Тетяна Огнев'юк. Зокрема, співробітництво буде сфокусоване на проведенні спільних заходів з метою поширення інформації про медіацію в сфері інтелектуальної власності як альтернативного способу вирішення спорів, а також на сприянні залученню сторін до участі в проведенні заходів, присвячених IP медіації.

Зліва направо: Ауріка Грибовська, Тетяна Огнев’юк і Олена Орлюк.

Обговорюючи питання функціонування інституту медіації, учасниці зустрічі поділились думками, як популяризувати цей альтернативний спосіб вирішення спорів, а також – про перспективні медіабельні кейси та питання етики в діяльності адвокатів та медіаторів.

Олена Орлюк упевнена, що трансформація суспільної правосвідомості вже відбувається.

“Принаймні зараз ми обговорюємо потенційні медіабельні кейси. А ще 15 років тому ми переконували суспільство в тому, що медіація необхідна як інститут”, – зазначила очільниця ІР офісу

“Потрібно й надалі торувати цей шлях. Я дуже вірю в медіацію. І вірю, що українські судді пишатимуться тим, що вони змогли примирити сторони не менше, ніж своїми судовими рішеннями”, - висловила сподівання Тетяна Огнев'юк.

Читайте також:

• “Суд VS медіація: діалог з бізнесом” – запрошуємо на третє засідання Дискусійного клубу Центру медіації та посередництва
• Як засвідчує світова практика, в ІР сфері медіація працює вдало, – Олена Орлюк

Як вберегти твір від незаконного відтворення, захистити авторські права і проконтролювати цей захист? Що робити, якщо ваші права порушили в інтернеті?

Центр спостереження з питань порушення прав інтелектуальної власності ІР офісу в межах інформаційної кампанії ANTI-PIRACY: BOOKS підготував мануал з конкретними порадами для творців-письменників, а також спеціальний гайд для тих, чиї авторські права порушили в Instagram, Facebook, YouTube і Telegram.

Розпочнемо з термінології

Визначення книги як об’єкта авторського права встановлено у статті 6 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, а саме:

“Об’єктами авторського права є твори у сфері літератури, мистецтва, науки, зокрема літературні твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо) у письмовій, електронній (цифровій) чи іншій формі”.

“Коли мене можна визнати автором?”

Це питання, яке найчастіше ставлять автори.

Наша коротка відповідь — одразу. Це пояснюється нормою про момент виникнення прав та презумпцію авторства, встановленою у статті 9 Закону України “Про авторське право і суміжні права”:

“Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об’єктивної форми (письмової, речової, електронної (цифрової) тощо). За відсутності доказів іншого, автором твору вважається фізична особа, ім’я якої, як автора, зазначено у оригіналі або копії твору (презумпція авторства)”.

Превентивні заходи захисту

Написавши книгу, автор має заздалегідь подумати про захист свого твору від порушень.

Превентивними заходами можуть бути:

• публічне оголошення про авторські права,
• або реєстрація авторського права.

Ці дії не є обов'язковими, але допоможуть автору, якщо його права буде порушено.

Публічне оголошення про авторські права 

Публічне оголошення може здійснюватися шляхом опублікування, наприклад, частини книги на власному вебсайті автора (або у сторонньому виданні) разом з позначеннями:

• знак охорони авторського права ©;
• рік першої публікації твору;
• прізвище та імʼя або псевдонім автора.

Реєстрація авторського права 

Щоб зареєструвати авторське право на твір, автору необхідно подати заяву до ІР офісу. Зареєструвавши твір, автор отримує охоронний документ - свідоцтво.

Нижче надаємо корисні посилання щодо реєстрації авторського права:

• Порядок державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір, затверджений наказом Міністерства економіки України від 16 серпня 2023 року № 11319.
• Інструкція ІР офісу для подання в електронній формі заявок на державну реєстрацію прав авторів на твори та державну реєстрацію договорів, що стосуються прав авторів на твори.
• Покрокова відеоінструкція про те, як зареєструвати своє авторське право.

Зауважимо, що зазвичай автор підписує договір з видавництвом для друку книги. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких правочинів (стаття 1107 Цивільного кодексу України):

• Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності.
• Ліцензійний договір.
• Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності.
• Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.
• Інший правочин щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Як діяти, коли права вже порушені?

Спершу обов’язково зафіксуйте факт правопорушення. Найефективніше для суду: фіксація за допомогою приватних онлайн-сервісів. Маються на увазі спеціальні вебресурси, які дозволяють зафіксувати вміст сторінки і надати результати фіксації як доказ в суд. Юристи знають, як це працює.

Разом з цим рекомендуємо також скласти протокол огляду вебсторінки. Це роблять адвокати, представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені) або інші уповноважені особи.

Далі - зверніться до порушника з листом-претензією. Одразу застерігаємо, що направити листа зі словами “ви вкрали мій твір” недостатньо. Претензія має бути юридично обґрунтованою.

Щонайменше, претензія має містити:

• реквізити порушника (ПІБ — якщо це фізична особа, або повне найменування — якщо юридична особа; також ідентифікаційний код, адресу для листування та контакти);
• обґрунтування (як саме та щодо якого твору було порушено право);
• законні підстави (перелік норм законодавства, які підтверджують, що дії порушника є правопорушенням; для цивільного захисту рекомендується користуватися Законом України “Про авторське право і суміжні права” та Цивільним кодексом України);
• вимогу, наприклад, про припинення порушення, стягнення винагороди або вжиття інших заходів, передбачених законом.

До претензії необхідно додати докази:

• Доказ, що твір належить автору (див. превентивні заходи).
• Доказ, що фіксує факт правопорушення.

У разі, якщо претензія не подіяла на порушника і він продовжує порушувати закон, наступним кроком є звернення до суду. Розгляд справ з питань порушень авторського права може здійснюватися в порядку цивільного, господарського, адміністративного або кримінального судочинства. Порядок звернення до суду встановлюється процесуальним законодавством, залежно від виду судочинства.

Обираючи спосіб та стратегію захисту прав на книгу, рекомендуємо звернутися до юриста або патентного повіреного. Спеціалісти допоможуть побудувати більш ефективну лінію захисту та проконсультують з питань порушених прав.

Що робити, якщо права порушили в соцмережах?

Більшість платформ в Інтернеті мають правила дотримання прав інтелектуальної власності та активно реагують на заяви від користувачів. Поскаржитись в інтернеті досить нескладно. Центром спостереження підготовлено гайд “Захист прав інтелектуальної власності в соціальних мережах”, де зібрано корисні посилання для блокування незаконного контенту. Ознайомитись можна за посиланням:

Окрім цього, для боротьби з порушенням авторських прав існує закон DMCA (Digital Millennium Copyright Act), який був прийнятий у США.  За його правилами будь-який матеріал, що порушує авторське право, може бути видалений з мережі Інтернет без звернення до суду. Якщо на сайті було виявлено, наприклад, копію книги, її автор має право надіслати претензію сервіс-провайдеру, який повинен або приховати контент із пошукової видачі, або ж видалити його.

Для подачі DMCA скарги у Google існує окрема веб-сторінка за посиланням.

Більше матеріалів, опублікованих в межах інформаційної кампанії ANTI-PIRACY: BOOKS шукайте на наших ресурсах:

• YouTube-сторінка кампанії ANTI-PIRACY: BOOKS
• Фейсбук IP офісу
• Фейсбук Центру спостереження IPR
• Інстаграм IP офісу:
• Linkedin IP офісу

Нульова толерантність до корупції ‒ один із принципів діяльності ІР офісу (УКРНОІВІ), і для його реалізації важливим є усунення будь-яких корупційних ризиків.

Тож запрошуємо усіх дотичних до сфери інтелектуальної власності долучитися до анонімного онлайн-опитування, яке стосується оцінювання корупційних ризиків.

Мета цього опитування ‒ отримати зворотний зв'язок від заінтересованих сторін. Його результати будуть враховані під час проведення оцінювання корупційних ризиків у діяльності ІР офісу.

Збір відповідей триватиме до 31 жовтня 2024 року.

Будемо вдячні за участь в опитуванні.

Читайте також:

• ІР офіс отримав сертифікати відповідності на систему управління щодо протидії корупції
• ІР офіс інформує про початок оцінювання корупційних ризиків у його діяльності та формування складу відповідної робочої групи
• Доброчесність і нульова толерантність до корупції — важлива складова ІР-культури, — Олена Орлюк на зустрічі з головою НАЗК
• Протидія корупції в сфері інтелектуальної власності: НАЗК та ІР офіс підписали меморандум про співпрацю
• Нульова толерантність, запобігання і протидія корупції – затверджено Антикорупційну програму IP офісу