Рекомендації для закладів культури щодо дотримання прав інтелектуальної власності при оцифруванні предметів музейного значення з інституційних колекцій - такий документ підготували фахівці ІР офісу для Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (МКСК). Ці Рекомендації допоможуть не тільки захистити права представників музейної спільноти та авторів, а й упорядкувати процес оцифрування культурної спадщини країни.

Під час презентації Рекомендацій Анастасія Бондар, заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, зауважила, що сьогодні створення цифрових копій музейних предметів є критичною необхідністю, оскільки це допоможе зберегти артефакти для майбутніх поколінь, а у випадку їх викрадення чи втрати — ідентифікувати та повернути цінності до України.

“Наше завдання — забезпечити правильний баланс між збереженням культурних надбань і дотриманням законодавства. Саме тому оцифрування має супроводжуватися ретельним юридичним оформленням прав інтелектуальної власності. Ми маємо не лише технічно виконувати цей процес, а й усвідомлювати його правову складову”, — зазначила Анастасія Бондар.

Заступниця Міністра наголосила, що розроблені Рекомендації допоможуть музейникам не лише уникнути юридичних помилок, а й максимально ефективно здійснювати весь процес оцифрування. А музеї та інші культурні установи мають завчасно укладати відповідні договори, належно захищати свої права і права працівників, які беруть участь в процесах оцифрування.

Представники ІР офісу та МКСК презентують Рекомендації для музеїв щодо дотримання ІР прав при оцифруванні предметів

Очільниця ІР офісу Олена Орлюк подякувала представниці міністерства за можливість тісної співпраці в розрізі впливу інтелектуальної власності на національну культуру, зазначивши:

“Оцифрування культурної спадщини має декілька завдань. З одного боку, це збереження того, що ми можемо втратити через війну. З іншого – можливість популяризації України у світі не лише завдяки героїчному спротиву російській агресії, а й завдяки нашій креативності, інноваціям та багатій культурі”.

За словами Олени Орлюк, з моменту свого створення ІР офіс працює над підтримкою креативних індустрій та культури:

“Проблеми інтелектуальної власності складні й комплексні. Працюючи з європейськими ринками, ми бачимо зовсім інший рівень підготовки, правосвідомості та юридичного забезпечення. Якщо українці зацікавлені в тому, щоб поширювати українську культуру за кордон, якщо ми відкриті для іноземних інвестицій, ми маємо забезпечити відповідні правила та унормування”.

Вона зазначила, що, розробляючи ці Рекомендації, ІР офіс прагнув прописати їх максимально доступно для кращого розуміння та застосування. Але, як зауважила очільниця ІР офісу, інтелектуальна власність – це та сфера, яка змінюється динамічно.

“Тому, якщо музейне середовище потребує додаткових роз’яснень щодо будь-яких аспектів інтелектуальної власності, – ми відкриті до співпраці та діалогу”, - запевнила Олена Орлюк.

Дмитро Дорошенко і Олена Орлюк

Дмитро Дорошенко, начальник відділу розвитку креативних секторів економіки ІР офісу, розповів про структуру та наповнення розробленого документа:

“Під час підготовки Рекомендацій одним із ключових завдань було зробити їх компактними, максимально комфортними та доступними для сприйняття. Крім того, Рекомендації проілюстровані гіпотетичними, абстрактними прикладами, в яких описані правові колізії, що можуть виникнути під час оцифрування музейних предметів”.

Дмитро Дорошенко зазначив, що в Рекомендаціях стисло і з акцентом на важливі моменти висвітлені такі питання:

• основні положення авторського права;
• що охороняється авторським правом;
• дотримання авторських прав музеями;
• вільне використання об’єктів авторського права та випадки такого використання з метою оцифрування музейних колекцій;
• дотримання прав автора і музею при оцифруванні музейних колекцій;
• права на результати оцифрування музейних колекцій;
• віртуальні екскурсії як об’єкт авторського права;
• комерціалізація результатів оцифрування.

Любов Майданик, заступниця директора ІР офісу, зазначила, що до Рекомендацій додаються зразки базових договорів щодо надання і передачі майнових авторських прав, які можуть стати в пригоді музеям України на різних етапах оцифрування:

“Ми додали ці зразки договорів, адже важливим є надання не тільки Рекомендацій, як дотримуватися прав інтелектуальної власності під час оцифрування, а й інструментів, за допомогою яких можна самостійно врегульовувати ті чи інші правові ситуації. Звісно, ці договори не є універсальними, бо кожна правова ситуація має свої особливості, але їх можна брати за основу”.

Любов Майданик також розповіла про особливості чотирьох договорів, зразки яких додаються до Рекомендацій:

• договір підряду на проведення робіт з оцифрування музейних предметів;
• ліцензійний договір;
• договір про створення віртуальної експозиції музейної колекції;
• договір дарування.

Анастасія Бондар і Любов Майданик (праворуч)

У межах презентації спікери відповіли на запитання учасників заходу.

Відео заходу:

Читайте також:

• Авторське право в образотворчому мистецтві: ІР фахівці надали практичні поради щодо охорони та захисту прав інтелектуальної власності
• Авторське право у видавничій справі: презентуємо новий мануал

Цього разу поговоримо про розробку мобільного додатку, його масштабування та стратегії просування.

У межах роботи National IP&Innovations Hub та реалізації міжнародного проєкту TISC в Україні продовжується серія вебінарів Talking about my idea. Темою наступного заходу стане "Від ідеї до прибутку: стратегії успішного запуску та масштабування продуктових мобільних додатків".

Спікером виступить засновник та CEO продуктової IT-компанії Novlasoft та керуючий партнер Благодійного фонду “КОЛО” Владислав Новицький.

Під час вебінару обговоримо такі питання:

•  Розробка мобільного застосунку - від вибору ніші до публікації;
•  Огляд різних типів монетизації додатку;
•  Стратегії просування та масштабування;
•  Ризики роботи з AppStore та Google Play;
•  Інвестування в мобільні додатки.

Після презентації відбудеться Q&A Session, на якій учасники зможуть поставити будь-які запитання спікеру, а також отримати вичерпні відповіді та персоналізовані поради щодо своїх проєктів.

Дата та час: 30 жовтня, 12:00.

Платформа: Zoom.

Реєстрація: за посиланням.

Довідково:

Talking about my idea – це серія вебінарів, де розглядаються найактуальніші питання, практичні кейси від провідних національних та зарубіжних фахівців у сфері інтелектуальної власності та інновацій, які діляться своїм досвідом та знаннями.

Для участі у серії вебінарів залучені профільні спікери, зокрема:

• представники IP офісу,
• представники мережі TISC в Україні,
• науковці та винахідники,
• викладачі ЗВО,
• успішні бізнесмени,
• відомі стартапери,
• зарубіжні експерти тощо.

Читайте також:

• Talking about my idea: програми підтримки українських науковців під час війни (відео вебінару)
• Як перетворити ідею на мільйон: кейс креативного мислення у проєкті Talking about my idea (відео)
• Як масштабувати стартап на світовий ринок: кейс BUKI у межах проєкту Talking about my ide

Як зробити українські товари впізнаваними і захищеними при цьому, а також особливості сфери інтелектуальної власності для бізнесу обговорювали представники ІР офісу під час бізнес-форуму “Зроблено в Україні”, який проходив у Києві.

Підприємці мали змогу отримати практичну інформацію щодо державної політики “Зроблено в Україні”, зокрема - консультації з питань реєстрації, охорони та комерціалізації прав на об’єкти права інтелектуальної власності. Серед них:

• порядок реєстрації та отримання охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності як в Україні, так і за кордоном;
• можливі форми комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності;
• постановка об’єктів права інтелектуальної власності на бухгалтерський облік та їх оцінка;
• особливості та механізми збереження комерційної таємниці (в тому числі ноу-хау) тощо.

Команда IP офісу на бізнес-форумі “Зроблено в Україні”

ІР офіс представляли:

• Ігор Паренчук, заступник директора;
• Любов Майданик, заступник директора;
• Микола Потоцький, радник директора;
• Тетяна Ткачук, начальник відділу інформаційного забезпечення трансферу технологій;
• Дмитрій Сидоренко, начальник відділу оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності;
• Анна Бабінська, провідний професіонал з інтелектуальної власності відділу консультативної допомоги заявникам.

Бізнес-форум “Зроблено в Україні” має на меті підтримати вітчизняних ММСП, зокрема шляхом обміну досвідом, можливістю розширення діяльності та налагодження ділового партнерства.

Довідково:

Захід було організовано Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні у співпраці з Міністерством економіки України, Торгово-промисловою палатою України та Києво-Могилянською бізнес-школою у межах проєкту “Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні” за фінансової підтримки Уряду Японії.

Читайте також:

• Дайджест грантів від IP офісу на жовтень-грудень: аграрні, оборонні, наукові та медичні
• Комісія “Україна”: вперше надано дозвіл на включення до зображення ТМ імітації малого Державного герба України (тризуба)

Демонструючи високі стандарти та на підтвердження заявленому принципу нульової толерантності до корупції, відповідно до Стратегічного плану розвитку УКРНОІВІ на 2024-2028 роки, ІР офіс (УКРНОІВІ) пройшов сертифікацію (сертифікаційний аудит) відповідності:

• міжнародному стандарту ISO 37001:2016 “Anti-bribery management systems ‒ Requirements with guidance for usе”;
• ДСТУ ISO 37001:2018 (ISO 37001:2016, IDT) “Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування”.

За результатами цієї процедури ІР офіс отримав відповідні сертифікати.

Довідково:

Цей стандарт відображає міжнародну належну практику, визначає виконання організацією політики, процедур та контролю, які є обґрунтованим та пропорційним відповідно до ризиків хабарництва, з якими стикається організація, а також допомагає організації запровадити розумні та пропорційні заходи, спрямовані на попередження, виявлення та реагування на хабарництво.

Читайте також:

• ІР офіс інформує про початок оцінювання корупційних ризиків у його діяльності та формування складу відповідної робочої групи
• Затверджено Антикорупційну програму IP офіс

Комерціалізація винаходів неможлива без формування культури інновацій в суспільстві. А для цього потрібні зусилля на всіх рівнях – від школи до державних програм.

На цьому наголосила начальниця департаменту інноваційного розвитку ІР офісу Ольга Кронда під час виступу на заходах Європейських днів досліджень та інновацій 2024 в Івано-Франківську, які об’єднали ключових гравців з різних секторів, щоб обговорити шляхи розвитку інноваційної екосистеми України:

“Популяризація інноваційності — це довготривалий процес, який починається з освіти, підтримки стартапів та відкриття нових можливостей для молоді. Наше завдання — показати, що інновації можуть бути доступними та корисними кожному.

Проєкт “Нова економіка Івано-Франківська” створює необхідні умови для розвитку цих інновацій та їх виходу на ринок. ІР офіс, в свою чергу, активно сприяє розвитку інновацій, проводячи тренінги, воркшопи, спеціалізовані програми, які допомагають підприємцям і стартапам зрозуміти, як захистити свої розробки та як комерціалізувати їх на ринку”, – підкреслила представниця ІР офісу.

Ольга Кронда

Також очільниця департаменту інноваційного розвитку ІР офісу виступила спікеркою на панельній дискусії, присвяченій комерціалізації патентів. Зокрема, Ольга Кронда зазначила:

“Комерціалізація патентів є важливим інструментом, що дозволяє перетворити інноваційні ідеї на конкурентоспроможні продукти. Вона не лише захищає унікальні розробки, але й відкриває нові можливості для отримання доходу та стимулює розвиток підприємництва. Крім того, співпраця між місцевими підприємцями, науковими установами та державними органами є ключем до успішної реалізації інноваційних ініціатив і стимулювання економічного зростання в регіоні”.

Як приклад подібної взаємодії стейкхолдерів, було відзначено створення комплексу інноваційної інфраструктури на території Промприлад.Реновація в межах того ж проєкту “Нова економіка Івано-Франківську”. Тут вже діють спеціальна майстерня технологій (мейкерспейс), наукова лабораторія та оновлене укриття. Окрім інфраструктурних рішень, проведені освітні програми, підтримка бізнесу у вигляді інноваційних ваучерів, заходи, тренінги, консалтинг у форматі "Швидкої бізнес-допомоги" та поглиблений консалтинг для малого та середнього бізнесу.

Фото: Антон Куба.

Довідково:

Європейські дні досліджень та інновацій – платформа для розгляду нових можливостей у контексті масштабного трирічного проєкту "Нова економіка Івано-Франківська", який покликаний стимулювати інноваційний розвиток міста. Цей проєкт фінансується Європейським Союзом в рамках програми “Мери за економічне зростання” і має на меті створення умов, за яких патенти, технології, розробки та ідеї перетворюватимуться у продукти з високою доданою вартістю.

Проєкт концентрується на трьох пріоритетних напрямах:

• продуктовому дизайні,
• прикладній науці,
• сталих практиках будівництва.

Над реалізацією проєкту працюють п’ять партнерів:

• Виконавчий комітет міської Ради,
• Промприлад.Реновація,
• Тепле Місто,
• урбаністична лабораторія Металаб,
• агенція економічного розвитку PPV.Knowledge Networks.

Читайте також:

• На базі National IP&Innovations Hub розроблено інтерактивні дашборди розвитку IP та інновацій в Україні
• Інновації в регіонах: відкриття TISC і новий рівень співпраці IP офісу з торгово-промисловою палатою у Чернігові

Результати цієї взаємодії сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності українських інновацій на глобальному ринку.

Підписання Меморандуму про співробітництво та відкриття TISC на базі Чернігівської торгово-промислової палати (ТПП) відбулося у межах робочої зустріч. Її метою стало обговорення ключових питань розвитку інтелектуальної власності та інноваційної діяльності в Україні, з фокусом на регіональний аспект. А також важливість інноваційного зростання бізнесу та сучасні виклики IP для підприємництва.

Олена Орлюк та Костянтин Іванов підписали Меморандум про співробітництво.

У зустрічі взяли участь:

Від IP офісу:

• Олена Орлюк, директорка IP офісу;
• Анастасія Ярмолюк, начальниця відділу розвитку мережі центрів підтримки технологій та інновацій (TISC) IP офісу;
• Галина Штогрин, начальниця відділу координації грантової діяльності IP офісу;
• Вікторія Кречко, заступниця начальника відділу координації грантової діяльності IP офісу;
• Олена Петелько, професіонал з інтелектуальної власності відділу розвитку мережі центрів підтримки технологій та інновацій (TISC) IP офісу.

Від Чернігівської ТПП:

• Костянтин Іванов, президент Чернігівської ТПП;
• Ганна Шерман, віцепрезидентка Чернігівської ТПП;
• Олександра Зарембовська, асистентка президента Чернігівської ТПП.

Команди Чернігівської ТПП та українського IP офісу.

Під час зустрічі Олена Орлюк підкреслила нагальну потребу у розбудові інноваційної інфраструктури в Україні:

"Наразі спостерігається дефіцит кваліфікованих спеціалістів, здатних забезпечити потреби університетів, приватних інноваторів та компаній у сфері інтелектуальної власності. Існує нагальна потреба у фахівцях, які можуть роз'яснювати важливість фокусування на IP, необхідність її реєстрації та комерціалізації. Тому ми активно долучаємося до підтримки інноваторів та інноваційних бізнесів у регіонах".

Очільниця IP офісу також наголосила на важливій ролі регіональних торгово-промислових палат у розвитку інновацій:

"Університети є важливими центрами створення інновацій. Але значна частка розробок сьогодні створюється у приватному секторі. У цьому сенсі регіональні представництва ТПП можуть відігравати ключову роль в об'єднанні місцевого бізнесу та сприянні інноваційному розвитку свого регіону".

Президент Чернігівської ТПП Костянтин Іванов акцентував увагу на необхідності розвитку інноваційної діяльності в регіонах:

"Наше бачення полягає в активізації роботи з регіонами. Незважаючи на концентрацію ресурсів у Києві, значний обсяг інновацій створюється за межами столиці. Сьогодні ми відчуваємо гостру нестачу кваліфікованих фахівців у регіонах. Натомість маємо успішні приклади інноваційних розробок, з якими наш бізнес виходить не лише на національний, але й міжнародні ринки. І питання захисту та комерціалізації ІР набувають практичного характеру".

Він також підкреслив важливість інноваційного підходу:

"Необхідно стимулювати інноваційне мислення та створювати сприятливі умови для розвитку інноваційної діяльності по всій України".

Учасники зустрічі обговорили необхідність популяризації культури інтелектуальної власності серед молоді та створення сприятливого середовища для розвитку інноваційної діяльності у всіх регіонах України.

Співробітництво між IP офісом та Чернігівською ТПП, а також відкриття TISC стане важливим кроком у напрямі посилення співпраці між державними установами, ЗВО та бізнесом задля розвитку інновацій та захисту інтелектуальної власності в Україні. Очікується, що результати цієї взаємодії сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності українських інновацій на глобальному ринку.

Читайте також:

• Інновації, які рухають бізнес: в Хмельницькому відкрито 40-й український TISC
• Розвиток інноваційного середовища у Полтаві: співпраця з Політехнікою і відкриття нового TISC на базі торгово-промислової палати
• Захист інтелектуальної власності в науці та комерціалізація ідей: регіональні заходи IP офісу в Сумах та Рівному

Зустрічайте новий проєкт IP Academy, у якому ми говоримо із цікавими спікерами про екологічні ініціативи. Перша гостя - відома екоактивістка Юлія Мархель.

Академія інтелектуальної власності IP офісу презентує новий проєкт #EcoTalks. Це серія інтерв'ю з творчими особистостями та екоактивістами.

Героїнею першого випуску стала Юлія Мархель — українська екоактивістка та засновниця Всеукраїнського молодіжного руху Let's do it, Ukraine, співзасновниця міжнародного руху Let's do it! World. Її команда невтомно працює над тим, щоб надихнути мільйони людей на відповідальне ставлення до навколишнього середовища та зміни, які починаються з кожного з нас.

З чого почати свій екошлях? Які кроки здатні об'єднати мільйони людей заради чистого майбутнього? Читайте вже зараз, щоб надихнутися на власні екоініціативи.

Фото: особиста сторінка Юлії Мархель у Фейсбук

Залучити 5% населення планети

– Ви заснували молодіжний екорух Let's do it, Ukraine. Що саме мотивувало Вас до його створення?

– Громадською діяльністю я займаюся вже 22 роки, і 10 років тому виникла ідея легалізувати цей рух, створивши молодіжну організацію. Ініціатива Let's Do It! World бере свій початок в Естонії, де активісти поставили перед собою амбітну мету — об'єднати всю країну для побудови заводу з переробки сміття. Це був надихаючий приклад того, як відходи можна перетворити на цінний ресурс для економіки, а також створити нові можливості для розвитку суспільства.

У 2014 році ми вирішили легалізувати цей рух в Україні і поставили перед собою завдання — залучити 5% населення планети. Ця цифра є критичною, щоб охопити кожну родину та довести, що об’єднання заради спільної ідеї може змінити світ.

Ми прагнули показати, що українці вміють не лише прибирати, але й не смітити. Саме це усвідомлення стало поштовхом до наступного кроку — ініціативи заміни пластикових пакетів на багаторазові торби.

– Чи можна вважати цю ініціативу першим успішним прикладом екологічного проєкту, реалізованого в Україні?

– Сьогодні у 90% родин вже є екоторби замість “пакета з пакетами”, і це є свідченням того, що ми на правильному шляху. Цей успіх став можливим завдяки злагодженій співпраці влади, яка ухвалила необхідні закони, бізнесу, що швидко адаптувався, та громадян, які підтримали ці зміни. Разом ми показали, що великі зміни починаються з маленьких, але рішучих кроків.

Let's do it, Ukraine — це не просто про прибирання. Це про створення культури чистоти та відповідального поводження з відходами.

Фото: особиста сторінка Юлії Мархель у Фейсбук

– Як Україна стала частиною глобального руху Let's Do It! World і яку роль вона відіграє в цьому масштабному екологічному проєкті?

– У 2018 році Україна стала частиною глобального екологічного руху Let's Do It! World, коли всі країни світу об'єдналися для проведення Всесвітнього дня прибирання. Ця подія була переломним моментом, що підкреслив нашу причетність до найшвидше зростаючого екологічного руху, який нині об'єднує 211 країн.

Україна активно підтримала цю ініціативу, зібравши навколо себе понад мільйон волонтерів. Люди долучилися до нас з різних причин: хтось прагнув врятувати планету, інші хотіли очистити міста та природні зони від сміття. А дехто просто прагнув бути частиною активної команди, замість того щоб сидіти вдома.

Виклики війни

– Як повномасштабне вторгнення вплинуло на реалізацію ваших екологічних проєктів? 

– У 2022 році, попри виклики, ми не скасували жодного екопроєкту, бо вважали, що вони важливі як ніколи. Ми організували Всесвітній день прибирання, коли українці в Україні та за кордоном об’єдналися для виконання суспільно корисної справи.

Вперше ми не просили допомоги, а діяли самостійно, зосередившись на тому, що вміємо найкраще. Люди збиралися для участі в екоініціативах, навіть попри неможливість проведення масових акцій.

– З огляду на масштабні екологічні виклики, з якими стикається Україна зараз, як ви бачите роль кожного українця у вирішенні цих проблем? 

– Запитайте себе: чому я не повинен бути екологічно відповідальним? Чому я не повинен дбати про довкілля? Україна сьогодні є найзамінованішою країною у світі, і для повного розмінування потрібно 750 років та 40 мільярдів доларів щорічно. Понад три мільйони гектарів лісу знищено або пошкоджено, що становить 30% наших “легенів”. На окупованих територіях екологічні наслідки залишаються невідомими.

Це змушує замислитися над тим, щоб обмежити покупки, обирати багаторазові речі та ділитися ними з іншими. Зруйновані екосистеми мають вплив на наше життя, здоров’я, місця відпочинку та проживання, а також на майбутнє наших дітей. Якою буде тривалість життя українців після екоциду? Навіть якщо ви не живете в Україні, забруднення повітря та води поширюється й за її межі, хоч і в меншій концентрації.

Фото: особиста сторінка Юлії Мархель у Фейсбук

Волонтерство як інструмент майбутнього

– Які прості кроки варто зробити кожному, щоб почати свій екошлях та стати більш екологічно свідомим?

– Замисліться, чи дійсно вам потрібні всі ті речі, які ви купуєте щодня? Можливо, краще взяти екоторбу замість одноразових пакетів, переглянути свій гардероб і поділитися непотрібним з тими, хто цього потребує.

Нині перед українцями стоять важливі завдання – вижити, зберегти здоров'я, відновити екосистеми та насолоджуватися кожним днем. Водночас треба бути відповідальними: раціонально використовувати ресурси, економити електроенергію та дбати про те, щоб їх вистачило на всіх.

Саме для цього і був створений наш екорух — щоб впроваджувати найкращі світові практики та допомагати кожному зробити життя більш стійким й усвідомленим.

– Як Ви бачите роль волонтерства у формуванні майбутнього покоління, і чому для молоді важливо здобувати практичний досвід вже зараз?

– У Let's do it, Ukraine ми твердо переконані, що волонтерство відіграє вирішальну роль у формуванні майбутнього покоління. Ми активно розвиваємо професійне волонтерство, адже вважаємо, що молодь повинна отримувати практичний досвід у тій сфері, яку обирає для себе. Це допоможе їм краще зрозуміти, чи дійсно вони хочуть працювати в обраній сфері, і де саме вони хочуть це робити. Практичний досвід, отриманий у нашій організації, дозволяє не лише засвоїти теорію, а й застосувати її на практиці.

– Які ключові досягнення Let’s Do It, Ukraine ви вважаєте найбільш значущими?

– Let’s Do It, Ukraine увійшла до Топ-6 організацій світу, номінованих на UN SDG Action Awards за досягнення Цілей сталого розвитку. У перші п'ять місяців війни наша молодь відкрила 18 гуманітарних хабів та 3 прикордонні центри, надаючи допомогу понад мільйону українців. Це продемонструвало світу, що наші зусилля спрямовані не лише на подолання бідності та забезпечення миру, а й на екологічно відповідальне життя.

Волонтерство та громадська діяльність створюють можливості для здобуття нових знань, розвитку експертних ініціатив та залучення відомих осіб. Серед наших зіркових амбасадорів: КИЛИММЕН, Alyona Alyona, Jerry Heil та Артем Пивоваров, які активно підтримують наші екоініціативи, сприяючи підвищенню якості життя українців.

Фото: особиста сторінка Юлії Мархель в Інстаграм

До яких проєктів долучитися

– Що, на вашу думку, робить Україну унікальною серед інших країн? Які перспективи і майбутнє бачите для нашої країни?

– На мою думку, унікальність нашої держави визначається багатим культурним спадком, природними ресурсами та сильною національною ідентичністю.

Попри труднощі, які ми переживаємо, Україна демонструє неперевершену стійкість і здатність до відновлення. Завдяки таким ініціативам, як Всесвітній день прибирання, Національна мапа пунктів прийому вторинної сировини Recyclingpoints.org та Всеукраїнська лідерська академія Let's do it Ukraine Leaders Academy ми маємо великий потенціал.

Наші громадські проєкти є важливими для саморозвитку і екологічної відповідальності. Ми більше ніж просто організація. Ми – рух, який поєднує аполітичність і арелігійність, зосереджуючи свої зусилля на позитивних змінах для суспільства.

– Які основні напрями розвитку ваших проєктів на сьогодні? Які екологічні ініціативи є найбільш актуальними?

– Разом із School Recycling World ми розробили курс із сортування сміття для освітніх закладів, який ґрунтується на практичному досвіді. Цей курс базується на реалізації проєкту з 2016 року в Миколаєві, де школи активно займалися сортуванням та переробкою відходів. Учнівські самоврядування заробляли кошти від переробки для власних потреб, залучаючи сусідів і місцеві підприємства. Це створило циркулярну економіку в навчальних закладах і зменшило навантаження на сміттєзвалища.

Фото: особиста сторінка Юлії Мархель у Фейсбук

Крім цього, ми реалізуємо проєкт “Чисті пляжі разом!”, метою якого є покращення екологічного стану пляжів. А також впроваджуємо безліч інших екологічних ініціатив. Наша робота охоплює проєкти з очищення довкілля, системи збирання та переробки вторинних сировин, освітні програми для підвищення екологічної свідомості та заходи для підтримки сталого розвитку.

Ми прагнемо змінювати навколишнє середовище, зменшувати негативний вплив на природу та надихати інших активно діяти для збереження планети. Долучайтеся до Let's do it, Ukraine і переконайтеся, що екологічні дії — це частина вашого щоденного життя.

Довідково:

#EcoTalks - це серія інтерв'ю від Академії інтелектуальної власності IP офісу в межах кампанії “Творчі Екоініціативи: як ідеї змінюють звичайний світ”. Під час цих інтерв’ю команда Академії спілкуватиметься з творчими особистостями та екоактивістами. Мета проєкту - підвищити екологічну обізнаність серед молоді та сприяти сталому розвитку через творчість, креативність та інновації.

Читайте також:

• Екологічна обізнаність та сталий розвиток: підсумки кампанії “Творчі Екоініціативи: як ідеї змінюють звичайний світ”
• Як ідеї змінюють світ: урок IP Academy в межах IP Week про творчі екоініціативи
• IP захищає довкілля: презентуємо інформаційний звіт “Зелені технології, інновації та інтелектуальна власність”

15 жовтня 2024 року під головуванням першого заступника директора ІР офісу Богдана Падучака відбулось чергове засідання Комісії з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення ТМ імітації малого Державного Герба України (Комісія “Україна”).

Під час третього засідання Комісія, яка відновила свою роботу в липні 2024 року, розглянула 18 клопотань з надання дозволу на використання в ТМ державних символів.

За результатами засідання по 9 клопотанням Комісією прийнято рішення про надання дозволу на використання в торговельній марці, зокрема:

• офіційної назви держави Україна;
• міжнародного літерного коду держави Україна;
• імітації малого Державного Герба України.

При цьому по одному з клопотань вперше надано дозвіл на включення до зображення ТМ імітації малого Державного Герба України (“тризуба”), а також на використання в торговельній марці офіційної назви держави Україна. Йдеться про заявку на ТМ Федерації біатлону України.

Крім того, по 9 клопотанням Комісією вирішено зупинити розгляд для надання заявниками додаткових матеріалів.

Читайте також:

• Комісія “Україна” надала дозвіл на використання в ТМ “Зроблено в Україні” офіційної назви держави
• Що таке Комісія “Україна”: цікаво про IP в картка