Укр Eng
На цей день подій не заплановано Січень Січня Лютий Лютого Березень Березня Квітень Квітня Травень Травня Червень Червня Липень Липня Серпень Серпня Вересень Вересня Жовтень Жовтня Листопад Листопада Грудень Грудня

Глобальна ІР спільнота, яку об’єднує Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), має консолідувати ще більше зусиль для боротьби з підробками і піратством, для обміну досвідом і найкращими практиками у забезпеченні належних інституційних механізмів для збалансованої та ефективної політики у сфері права інтелектуальної власності. У цьому контексті робота Консультативного комітету ВОІВ з питань правозастосування (ACE) є ключовою.

Про це заявив заступник директора українського ІР офісу Владислав Білоцький, виступаючи щодо пункту 10(vi) порядку денного “Звіт про діяльність Консультативного комітету з питань правозастосування” 15 липня 2024 року в межах 65-ї серії засідань Асамблей держав-членів ВОІВ.

“Україна вітає обговорення та обмін національними стратегіями та досвідом щодо ефективних шляхів боротьби з підробками у відповідь на сучасні виклики, такі як цифрова трансформація, штучний інтелект, метапростір, цифрове піратство”, - запевнив Владислав Білоцький.

За його словами, з огляду на це, Центр медіації та посередництва, який працює на базі українського ІР офісу, розробляє комплексну стратегію діджиталізації, спрямовану на інтеграцію сучасних технологій та цифрових інструментів, включаючи створення онлайн-платформи (на кшталт платформи ВОІВ eADR), для автоматизації процедур альтернативного розгляду спорів.

“Ми переконані, що використання цих механізмів значно підвищить ефективність альтернативних способів вирішення спорів. Значною мірою це підтверджується досвідом ВОІВ”, - зауважив Владислав Білоцький.

Окрім того, у межах впровадження кращих практик ЄС при українському ІР офісі створено Центр спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності, який є спеціалізованою платформою, що об'єднує широке коло зацікавлених сторін: експертів, представників уряду, правоохоронних та митних органів, бізнесу та громадських організацій.

“Робота Центру зосереджена на обміні досвідом, навчанні представників правоохоронних та митних органів, створенні робочих та експертних груп для аналізу законодавства та судової практики, проведенні просвітницьких заходів та науково-дослідницької діяльності. Одним із прикладів такої діяльності є нещодавній звіт “Статистика розслідування та розгляду справ з питань інтелектуальної власності за 2019-2023”, який надає комплексну інформацію про діяльність судової системи у IP сфері, а також про виклики та тенденції у сфері захисту прав інтелектуальної власності”, - поділився представник української урядової делегації.

Насамкінець він подякував Секретаріату та ВОІВ за постійну співпрацю та обмін досвідом у сфері захисту прав інтелектуальної власності. Владислав Білоцький висловив сподівання на подальший прогрес в обговоренні ефективних підходів до розв’язання проблемних питань на майбутніх сесіях цього комітету.

 

Читайте інші новини з Генасамблеї:

11 березня 2024 року набув чинності наказ Міністерства економіки України від 29.12.2023 № 20599 “Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) та внесення змін до положень з питань атестації та ведення державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)” (далі – наказ).

Відповідно до Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), затвердженого цим наказом, атестацію та реєстрацію патентних повірених здійснює УКРНОІВІ (ІР офіс). Для проведення цієї роботи утворюються Атестаційна та Апеляційна комісії УКРНОІВІ, персональний склад яких затверджується Мінекономіки.

21 березня 2024 року на офіційному вебсайті УКРНОІВІ було опубліковано оголошення про приймання пропозицій щодо кандидатур до складу Атестаційної та Апеляційної комісій УКРНОІВІ. Пропозиції приймалися з 21 березня по 19 квітня (включно) 2024 року.

У зв’язку з відсутністю необхідної кількості пропозицій щодо кандидатур від патентних повірених для формування персонального складу Апеляційної комісії, УКРНОІВІ повторно оголошує про приймання пропозицій щодо кандидатур до складу Апеляційної комісії від представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), які мають досвід практичної роботи у сфері правової охорони інтелектуальної власності не менше ніж десять років.

Пропозиція повинна містити таку інформацію:

  • прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
  • реєстраційний номер представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного);
  • місце роботи, посада;
  • контактні дані;
  • відомості про досвід практичної роботи у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
  • копії документів, що підтверджують зазначену інформацію.

Пропозиції щодо кандидатур до складу Апеляційної комісії приймаються з 15 липня 2024 року по 29 липня 2024 року (включно).

Документи надсилати за адресою:

  • Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», вул. Дмитра Годзенка, 1, м. Київ, 01601;

або

  • на електронну пошту: office@nipo.gov.ua з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Довідково:

Атестаційна комісія є колегіальним органом УКРНОІВІ, основною метою діяльності якого є проведення атестації осіб, які висловили намір набути право на зайняття діяльністю патентного повіреного.

Атестаційна комісія складається з дев’яти членів. До складу Атестаційної комісії входять:

  • чотири працівники УКРНОІВІ,
  • один працівник Мінекономіки,
  • а також чотири патентних повірених, які мають досвід практичної роботи у сфері правової охорони інтелектуальної власності не менше ніж десять років.

Апеляційна комісія є колегіальним органом УКРНОІВІ, що утворюється з метою розгляду скарг кандидатів у патентні повірені, патентних повірених на рішення Атестаційної комісії УКРНОІВІ, скарг на дії патентних повірених, а також з метою здійснення контролю за дотриманням патентними повіреними вимог законодавства.

Апеляційна комісія складається з одинадцяти членів. До складу Апеляційної комісії входять:

  • п’ять працівників УКРНОІВІ,
  • один працівник Мінекономіки,
  • два видатні науковці, які працюють у сфері інтелектуальної власності,
  • три патентні повірені, які мають досвід практичної роботи у сфері правової охорони інтелектуальної власності не менше ніж десять років.

Персональні склади Атестаційної комісії та Апеляційної комісії затверджуються наказом Мінекономіки строком на п’ять років.

Читайте також:

Під час найбільш значущої щорічної події для сфери інтелектуальної власності – Генеральної Асамблеї ВОІВ - російські чиновники, зокрема федеральна служба інтелектуальної власності (роспатент), вирішили навмисно нагадати нам усім, що їм байдужі принципи Статуту ООН, висока місія та бачення ВОІВ.

Сьогодні вранці глобальна IP спільнота дізналась про привласнення росією географічного зазначення “Мелітопольська черешня”, зареєстрованого в Україні у 2020 році, з визначеними географічними межами - місто Мелітополь та прилеглі до нього населені пункти. На жаль, після 24 лютого 2022 року ці території тимчасово окуповані російськими військами.

Про це заявив 12 липня перший заступник українського ІР офісу Богдан Падучак під час виступу щодо пункту 12 порядку денного “Мадридська система” на 65-й серії засідань Асамблей держав-членів ВОІВ.

Він поінформував міжнародну спільноту про те, що сьогодні роспатент оголосив про реєстрацію регіонального бренду у так званих “нових регіонах російської федерації”, цитуючи російського чиновника, який зазначив про те, що реєстрація цього географічного зазначення з тимчасово окупованих територій України - “це тільки початок, і що за ним буде ще багато інших”. 

“росія цинічно зневажила світову спільноту інтелектуальної власності під час Генеральної Асамблеї, та вкотре продемонструвала світові, що для них не існує жодних моральних кордонів і положення міжнародних угод, та правила на них не поширюються”, - заявив Богдан Падучак.

Він додав, що протягом минулого року на цих Асамблеях і на інших майданчиках ВОІВ українська делегація заявляла, що інтелектуальна власність стала заручницею та зброєю в руках терористичної держави:

“Якщо хтось не повірив нам тоді, то сьогодні ми бачимо прямий і беззаперечний приклад цього твердження. Окрім утисків, окупації, депортації та концтаборів, росія завдає величезної шкоди населенню тимчасово окупованих територій України, вона краде їхні традиції та інтелектуальну власність.

В Преамбулі Конвенції ВОІВ зазначено, що Договірні сторони погодилися заснувати цю Організацію з метою сприяння кращому взаєморозумінню та співробітництву між державами для взаємної вигоди на основі поваги до їхнього суверенітету та рівності. Таке кричуще порушення має бути відреаговане в рамках ВОІВ”, - переконаний Богдан Падучак.

Представник української делегації рішуче закликав до єдино можливої ефективної реакції ВОІВ на такі дії:
 

  • закриття зовнішнього офісу ВОІВ у москві;
     
  • припинення фінансування будь-яких проєктів ВОІВ для росії;
     
  • припинення співпраці з російськими посадовими особами та тиск на них з вимогою негайно припинити використання інтелектуальної власності, платформ та ресурсів ВОІВ для легітимізації незаконної окупації територій України;
     
  • і, як наслідок, прийняти рішення про те, що росія не заслуговує на місце в цій Асамблеї.

Також він висловив протест проти введення російської мови до Мадридської системи:

“Після нещодавньої дискусії в рамках Мадридської робочої групи ми нагадуємо, що, хоча ми не проти ідеї запровадження нових мов, вважаємо недостатнім обґрунтування для запровадження російської мови в Мадридській системі”.

Цю позицію України разом із засудженням дій росії підтримали делегації Литви, Латвії, Польщі та Хорватії. Молдова від імені країн-членів групи CEBS заявила про неможливість прийняття рішення щодо запровадження мови країни-агресора в Мадридській системі.

 

Читайте інші новини Генасамблеї ВОІВ:

Як розвивається інтелектуально-інноваційна інфраструктура України попри агресивну війну, яку веде росія, попри геноцид, який вона чинить над українцями? Як працює український ІР офіс в умовах безпекових загроз, постійних кібератак, тривалих відключень електроенергії, за яких навіть генератори не витримують? І що може зробити Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) для того, щоб підтримати інноваційний, творчий потенціал українців, національну ІР систему та Україну загалом?

Про це йшлося під час двосторонньої зустрічі очільниці українського ІР офісу Олени Орлюк з Генеральним директором ВОІВ Дареном Тангом. Зустріч відбулася на полях Генеральної Асамблеї ВОІВ, яка проходить цими днями у Женеві (Швейцарія).

Участь у зустрічі взяли представники ВОІВ:

  • Дарен Танг, Генеральний директор;
  • Хасан Кляйб, заступник Генерального директора ВОІВ;
  • Віраг Халганд, керівник Секції країн CEBS та країн Середземномор’я Відділу TDC;
  • Міхаела Цербарі Сіммонс, проєктний офіцер Секції країн CEBS та країн Середземномор’я Відділу TDC.

Українську делегацію на двосторонній зустрічі представили:

  • Олена Орлюк, директорка українського IP офісу;
  • Богдан Падучак, перший заступник директора IP офісу;
  • Владислав Білоцький, заступник директора IP офісу.

Передусім Олена Орлюк висловила глибоку вдячність очільнику ВОІВ за підготовку цієї сесії Асамблей ВОІВ, оновлений Звіт про допомогу та підтримку України, а також за підтримку та експертизу, якими команда ВОІВ ділиться під час розробки Національної ІР стратегії.

Дарен Танг висловив абсолютну підтримку українському народові та національному відомству у цих складних умовах та запевнив у тому, що ВОІВ продовжуватиме це робити в межах своєї компетенції та можливостей.

Також було домовлено про подальші кроки співробітництва щодо удосконалення національного законодавства та практик України у IP сфері, реалізацію проєктів розвитку та виконання меморандумів про взаєморозуміння між Мінекономіки та ВОІВ.

Говорячи про вплив війни на абсолютно усі сфери діяльності, Олена Орлюк звернула увагу учасників зустрічі на одну із недавніх публікацій в російських змі, у якій виправдовується бомбардування дитячого госпіталю та йдеться про доцільність подальших бомбардувань цивільного населення й інфраструктури: “бо в Україні немає мирного населення, в Україні живуть лише вороги”.

“Це – чистий геноцид українського народу. Народу, що проживає в найбільшій за територією європейській країні. Народу, що має високі інтелектуальні та інноваційні досягнення. Народу, що дарував світу високі технології й створив гелікоптер, літаки, ракети для польоту у космос та супутники Землі”, - сказала представниця української делегації.

Олена Орлюк зазначила про провідну роль ВОІВ у підтримці проєктів розвитку ІР сфери, що реалізуються в Україні. За її словами, досвід ВОІВ та інших держав-членів у сфері інновацій є надійним підґрунтям для прогресу України. Використовуючи цей досвід, Україна зосереджує свої зусилля на підвищенні національних позицій у Глобальному інноваційному індексі.

“Втім, я впевнена, що наш досвід є унікальним – коли в умовах триваючої повномасштабної війни країна, яка зазнає щоденних атак, демонструє великі успіхи у відновленні інноваційної активності, у розвитку креативності, у розбудові ІР сфери. У нас є активні винахідники і креатори, а спектр діяльності нашого ІР офісу є широким – все це представлено в нашому Річному звіті, - зауважила Олена Орлюк.

Розповідаючи про основні досягнення національного відомства, вона зазначила про те, що National IP&Innovations Hub працює над впровадженням політик у сфері інтелектуальної власності для університетів, розроблених за методологією ВОІВ, а також налагодив тісні партнерські відносини з Національною академією наук України та понад 50 провідними університетами України, переважна більшість з яких є членами мережі TISC.

До того ж National IP&Innovations Hub постійно розширює діяльність регіональних інноваційних хабів та запустив проєкти для малого та середнього бізнесу, стартапів, жінок і ветеранів.

Українська ІР Академія здобула національних тренерів за підтримки ВОІВ, а торік провела майже 90 освітніх заходів для експертів, студентів та дітей з питань ІР. Зокрема, й для дітей, які лікувалися в лікарні “Охматдит”, з якою ІР Академія тісно співпрацює. За підтримки ВОІВ було проведено тренінги для вчителів та підготовку кандидатів у патентні повірені до атестації.

“І все це – в умовах ракетних обстрілів. В умовах проблем з електрикою. Коли офіс працює на генераторі від 10 до 16 годин на добу. Коли в умовах високих температур техніка не витримує. Під постійними кібератаками. Але ми працюємо. Саме тому нам дуже важливо, щоб ВОІВ продовжувала нас підтримувати”, - запевнила Олена Орлюк.

Також вона зазначила, що росія продовжує нехтувати усіма міжнародними нормами та принципами у сфері інтелектуальної власності.

Зокрема, днями роспатент зареєстрував як регіональний бренд географічне зазначення “Мелітопольська черешня” - український продукт з тимчасово окупованих територій. Хоча географічне зазначення “Мелітопольська черешня” було зареєстроване в Україні у 2020 році. При цьому в роспатенті заявляють, що вони готові й надалі реєструвати бренди виробників товарів і послуг, як вони зазначають – “нових регіонів” - тобто окупованих у ході повномасштабного вторгнення українських територій.

“Ми глибоко цінуємо вашу допомогу, але для продовження нашої діяльності та збереження національного бізнесу в надзвичайно складних реаліях нам потрібна ще більша підтримка”, - зазначила Олена Орлюк.

Вона закликала:

  • зберегти питання України на порядку денному Генеральної Асамблеї ВОІВ;
  • здійснювати подальший моніторинг та документування негативних наслідків війни;
  • експертно підтримувати та допомагати в розвитку технологій;
  • допомагати з пошуком партнерів та фондів для фінансової допомоги та розбудови технологічних ресурсів та інфраструктури.

Насамкінець директорка українського IP офісу запропонувала спільно працювати разом над проблемою зовнішнього офісу ВОІВ у москві:

“Наша тверда позиція полягає у тому, що країна-терорист не може мати такого привілею від ВОІВ”, - резюмувала Олена Орлюк.

 

Читайте інші новини Генасамблеї ВОІВ:

Українська урядова делегація закликає Генеральну Асамблею Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), що наразі проходить в Женеві, відреагувати на привласнення росією географічного зазначення “Мелітопольська черешня”. 

12 липня 2024 року федеральна служба з інтелектуальної власності рф (роспатент) на своєму сайті повідомила про реєстрацію позначення “Мелітопольська черешня”. Зокрема, йдеться про те, що “Мелітопольська черешня” стала першим зареєстрованим регіональним брендом так званих нових регіонів рф — географічним зазначенням від Мелітопольського району Запорізької області.

роспатент також закликав представників “рідних територій”, якими вважає Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області, реєструвати свої бренди та інші обʼєкти інтелектуальної власності з метою просування своїх товарів та послуг на ринках, й заявив про те, що надасть усю необхідну допомогу.

Україна неодноразово висловлювала рішучі протести на полях Генеральних Асамблей ВОІВ проти постійних порушень міжнародних стандартів у сфері інтелектуальної власності владою російської федерації. Так, росія продовжує надавати неправдиву інформацію про адреси заявників з тимчасово окупованих територій України через міжнародні системи реєстрацій торговельних марок та промислових зразків.

Голова урядової делегації, заступник Міністра економіки України Віталій Кіндратів, наголосив на недопустимості таких дій з боку росії:

“Дуже складно вживати в одному реченні слова “росія” та “інтелектуальна власність”, бо москва довела, що ніколи не поважала ані права, ані власності, ані здобутки інших. Світова спільнота ніколи не визнає цю крадіжку. Мелітополь буде звільнено і Мелітопольська черешня залишається українською”.

Це — черговий злочин країни-терористки проти національного надбання українців, — зазначила директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР офісу) Олена Орлюк, яка також входить до складу урядової делегації:

росія вбиває наших дітей, стирає в попіл наші міста і нашу самоідентифікацію. Те, що роспатент фактично вкрав українське географічне зазначення, — черговий доказ жалюгідності москви. Не маючи свого спадку, вони окуповують, крадуть і приписують собі чужі здобутки”. 

Коли було зареєстровано ГЗ “Мелітопольська черешня” і що це таке

В Україні “Мелітопольська черешня” була зареєстрована як географічне зазначення чотири роки тому в липні 2020 року (реєстр географічних зазначень за посиланням).

Географічне зазначення (ГЗ) це об’єкт інтелектуальної власності, який ідентифікує товар, що походить із певного географічного місця, та підтверджує його відповідність високим стандартам якості. Для того, щоб зареєструвати ГЗ, потрібно пройти низку дозвільних процедур у різних органах (залежно від виду продукту), адже йдеться про високу якість й унікальність продукту та його репутацію.

Країною походження “Мелітопольської черешні” є Україна в межах міжнародно визнаних кордонів.

Отже, своїми діями росія вкотре нівелює будь-які міжнародні зобов’язання та міжнародні угоди, у даному разі у сфері інтелектуальної власності.

Зокрема, Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) визначає механізми захисту прав інтелектуальної власності, в т.ч. географічні зазначення, в державах-членах Світової організації торгівлі, до якої також входить росія.

Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності 1967 року, учасницею якої Україна виступила як держава-співзасновниця ООН, ставить за мету сприяння охороні інтелектуальної власності у всьому світі шляхом взаєморозуміння та співробітництва між державами, на основі поваги суверенітету та рівності.

Україна у 2019 році імплементувала норми європейського законодавства в частині правової охорони географічних зазначень на виконання зобов'язань за Угодою про асоціацію з ЄС. Й ГЗ “Мелітопольська черешня”, як і інші географічні зазначення України, було офіційно передано Європейській стороні для отримання правової охорони на території ЄС.

Україна буде використовувати всі юридичні механізми для захисту своїх географічних зазначень.

Варто додати, що росія привласнює інтелектуальну власність України з 2014 року з моменту окупації півострова Крим. Зокрема, рф незаконно зареєстровані такі кримські вина як “Балаклава”, “Магарач”, “Новий Світ”, “Меганом”, що також є географічними зазначеннями України.

 

Читайте також:

Рух України на шляху до набуття повноправного членства в ЄС означає збереження потужного творчого та технологічного потенціалу нашого народу. Саме тому національне відомство (IP офіс), як міжнародний пошуковий орган та орган міжнародної попередньої експертизи, працює над розвитком такої інноваційної інфраструктури, яка підтримуватиме винахідників і творців, сприятиме охороні інтелектуальної власності та підвищуватиме обороноздатність країни.

На цьому наголосила очільниця українського ІР офісу Олена Орлюк під час двосторонньої зустрічі з представниками Європейського патентного відомства (ЄПВ), яка відбулась в межах 65-ї серії засідань Асамблей держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), що проходить цими днями у Женеві (Швейцарія).

Європейське патентне відомство представили:

  • Антоніо Кампінос, президент;
  • Маріана Карепова, головний радник президента з європейських та міжнародних питань;
  • Ніколаос Чардаліас, провідний експерт відділу IP5, Міжнародні організації та глобальні користувачі;
  • Нельсон дас Невес, провідний експерт, Регіональний відділ Америки, Африки та Асоціації держав Південно-Східної Азії.

Український ІР офіс представили:

  • Олена Орлюк, директорка;
  • Владислав Білоцький, заступник директора.

Насамперед Олена Орлюк подякувала Антоніо Кампіносу та Європейському патентному відомству за підтримку, яку ЄПВ надає Україні у процесі інтеграції до ЄС, а також на підтримку українського національного відомства.

“Допомога міжнародної спільноти є вкрай важливою для протистояння російському агресору, дії якого негативно впливають не лише на Україну, а й на весь світ”, - зазначила Олена Орлюк.

Вона розповіла про останні досягнення ІР офісу та закликала ознайомитися з річним звітом УКРНОІВІ, а також публікаціями та звітами про проєкти мережі TISC, IP Медіації, Центру спостереження IPR, IP Академії та інформаційним дашбордом, який ілюструє основні показники роботи ІР офісу у 2023 році.

Також поділилися з керівництвом ЄПВ тим, як IP система та український IP офіс працюють в умовах постійних безпекових загроз та колосальних викликів агресивної війни росії. Обговорення нещодавніх звірських атак викликали чітке засудження та підтримку від європейських колег.

Олена Орлюк також поінформувала про те, що Україна працює над Національною стратегією розвитку сфери інтелектуальної власності на період до 2030 року, яка відповідатиме на всі виклики, зокрема ті, що пов’язані з російською агресією:

“Цей документ розробляється великою командою національних та міжнародних експертів за підтримки ВОІВ. Ми робимо все можливе, щоб цей провідний стратегічний документ став прикладом не лише для сфери інтелектуальної власності”, - запевнила очільниця ІР офісу.

Владислав Білоцький поділився інформацією про нові механізми, які Україна запроваджує для підвищення ефективності захисту прав інтелектуальної власності, зокрема:

  • на базі ІР офісу функціонує Центр медіації та посередництва, який працює над розвитком спеціалізованої на ІР медіації,
     
  • діє Центр спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності, основна місія якого - об'єднати представників правоохоронних та митних органів, правовласників та бізнесу для боротьби з контрафактом та піратством.

Окреслюючи загальні бізнес-тенденції, Олена Орлюк поділилася спостереженням:

“Ми бачимо нову тенденцію - національний технологічний бізнес та інноваційні малі і середні підприємства поглиблюють зв’язки з американським та європейським ринками, особливо в контексті військових та оборонних інновацій. Ми зацікавлені у можливостях для підтримки наших бізнесів шляхом додатку до програми Фонду МСП (SME Fund) на європейському просторі”.

Насамкінець директора національного відомства подякувала ЄПВ за участь у проєкті EU4IP, який фінансується ЄС. За її словами, цей проєкт є однією із основних платформ для допомоги Україні у підготовці ІР сфери до ринку ЄС.

Також вона подякувала колегам за включення нашого винахідника Валентина Фречки до списку фіналістів у номінації “Премія молодих винахідників” European Inventor Award.

“Ми раді продовжити співпрацю з експертами ЄПВ на тренінгах ІР Академії. Дякуємо за інструменти SEARCH Tools та сервіси ЄПВ, які стали дуже корисними для нашої експертизи та розвитку. Сподіваюсь, що ми зможемо продовжити співпрацю в рамках цих сервісів”, - підсумувала Олена Орлюк.

 

Читайте інші новини Генасамблеї ВОІВ:

У листопаді 2023 року Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) оприлюднила остаточний звіт за результатами 16-ї сесії Комітету експертів Локарнського союзу, в якому йшлося, зокрема, й про зміни та доповнення, внесені до тексту Міжнародної класифікації промислових зразків (МКПЗ) 15-ї редакції класифікації (МКПЗ-15), що були затверджені на згаданій сесії. З урахуванням цих змін та доповнень створюватиметься 15 редакція МКПЗ.

У лютому поточного року на офіційному вебсайті ВОІВ було оприлюднено повідомлення про доступність ранньої публікації 15-ї редакції МКПЗ англійською та французькою мовами.

Розділ для завантаження необхідних технічних файлів також було оновлено.

Відповідальними структурними підрозділами УКРНОІВІ розпочато роботи щодо створення перекладу МКПЗ-15 українською мовою.

Зверніть увагу, що МКПЗ-15 набуде чинності 1 січня 2025 року.

 

Читайте також:

Україна активно вдосконалює законодавство у сфері торговельних марок та промислових зразків. У цьому році підготовлені проєкти підзаконних актів щодо експертизи торговельних марок та видачі свідоцтв на ТМ, які в цілому гармонізовані з найкращими практиками ЄС.

Крім того, 1 травня 2024 року Міністерство економіки України затвердило нові Правила щодо промислових зразків, які імплементували положення acquis ЄС щодо подання та розгляду заявок на промислові зразки.

Про це міжнародну IP спільноту поінформував перший заступник директора українського ІР офісу Богдан Падучак під час 65-ї серії засідань Асамблей держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) 11 липня 2024 року. Він виступив із заявою від імені української делегації під час обговорення пункту 10 (iii) порядку денного “Постійний комітет із законодавства у сфері торговельних марок, промислових зразків та географічних зазначень (SCT)”.

Делегація України також зацікавлена у питанні охорони назв країн та географічних назв, що мають національне значення.

“Ми були раді можливості представити національну практику під час змістовної інформативної сесії щодо національних брендів у державах-членах ВОІВ”, – зазначив Богдан Падучак, закликаючи Секретаріат та держави-члени ВОІВ продовжити обговорення підходів до визначення обсягу імітації назв країн та державних символів.

“У цьому контексті ми можемо поділитися своєю практикою щодо новоствореної Комісії, яка надає дозвіл на використання офіційної назви та міжнародного літерного коду держави “Україна” у торговельній марці та/або на включення до торговельної марки імітації малого Державного Герба України. Така Комісія під моїм головуванням функціонує на базі українського ІР офісу”, - акцентував Богдан Падучак.

Також від імені української делегації він висловив рішучий протест проти триваючого зловживання ресурсами ВОІВ з боку росії, яка намагається легітимізувати військову окупацію в Україні. Зокрема, росія продовжує надавати неправдиву інформацію про адреси заявників з тимчасово окупованих територій України через глобальні сервіси інтелектуальної власності, такі як Мадридська та Гаазька системи.

“Ми наголошуємо, що ВОІВ як спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй має забезпечувати повне дотримання резолюцій Організації Об'єднаних Націй щодо відданості територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів”, - закликав Богдан Падучак.

Такий заклик до ВОІВ отримав підтримку від делегацій Польщі, Литви та Латвії. Україна продовжуватиме наполягати на необхідності прийняття ефективних та остаточних рішень щодо неправомірного зазначення адрес заявників з тимчасово окупованих територій України на платформах ВОІВ.

 

Читайте інші новини Генасамблеї ВОІВ:

Популярне на сайті

Реквізити рахунків УКРНОІВІ

До вашої уваги нові реквізити рахунків Національного органу інтелектуальної власності - державної організації “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” для сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти промислової власності, що передбачені Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1716. 

Реквізити для сплати державного мита (за видачу охоронних документів на об’єкти промислової власності) і зборів (у сфері авторського права) залишаються чинними, а саме:

Нагадуємо, що зміни пов’язані з процесом трансформації та передачі функцій НОІВ від Укрпатенту до УКРНОІВІ на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності».

З 8 листопада 2022 року суб’єктом, що виконує функції НОІВ, є державна організація “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” (УКРНОІВІ).

Корисно знати

До уваги заявників

На запити заявників до НОІВ оприлюднюємо статут УКРНОІВІ та витяг з реєстру неприбуткових установ та організацій. Також інформуємо, що 05.12.2022 код неприбутковості було змінено.

У Женеві (Швейцарія) стартувала найважливіша подія року для IP сфери – 65-та серія засідань Асамблей держав-членів ВОІВ, у яких бере участь українська делегація.

Детальніше >>

ПОКАЗНИКИ

Червень 2023 Червень 2024

Винаходи

267
223

Корисні моделі

284
258

Промислові зразки

141
89

Торговельні марки

2865
2267

Усього надійшло

3557
2837
ПН
ВТ
СР
ЧТ
ПТ
СБ
НД
25
26
27
28
29
30
1
2
3
4
5
Календар

15

Липня , 2024

На цей день подій не заплановано

Всі події