Укр Eng
На цей день подій не заплановано Січень Січня Лютий Лютого Березень Березня Квітень Квітня Травень Травня Червень Червня Липень Липня Серпень Серпня Вересень Вересня Жовтень Жовтня Листопад Листопада Грудень Грудня

В УКРНОІВІ (IP офіс) систематично проводяться роботи щодо актуалізації текстів міжнародних класифікацій об’єктів промислової власності в перекладі українською мовою.

У 2024 році Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), за результатами 34-ї сесії Комітету експертів Ніццького Союзу, внесла зміни та доповнення до тексту чинної версії поточної, дванадцятої, редакції Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП (12-2024)), з урахуванням яких з 1 січня 2025 року запроваджується версія 2025 року 12-ї редакції МКТП – МКТП (12-2025). Про це ВОІВ проінформувала в повідомленні №15/2024, опублікованому в розділі  інформаційних ресурсів Мадридської системи.

У зв’язку з цим в IP офісі, відповідно до прийнятої стратегії та практики ВОІВ, у рамках виконання відповідного Плану заходів, тривають роботи, які забезпечують запровадження в державній системі правової охорони інтелектуальної власності з 1 січня 2025 року МКТП (12-2025) у перекладі українською мовою.

План заходів розроблений та реалізується з урахуванням робіт, пов’язаних з актуалізацією українськомовної версії онлайнового інструменту “Менеджер товарів і послуг Мадридської системи” (МТП), який функціонує на вебсайті ВОІВ.

Читайте також:

Публікуємо поради, які будуть корисні для розробників та користувачів систем ШІ, а також авторів будь-якого контенту: від музикантів і фотографів - до кожного, хто публікує дописи в соцмережах.

Команда експертів (з Мінцифри, Мінекономіки, IP офісу тощо) розробила рекомендації, які допоможуть створювати й використовувати інновації зі штучним інтелектом, дотримуючись права інтелектуальної власності.

“Україна зробила важливий крок у сфері прав інтелектуальної власності, ставши однією з перших держав, які визначили правовий режим для об’єктів, створених штучним інтелектом (ШІ). З 1 січня 2023 року діє Закон України “Про авторське право і суміжні права”, який запроваджує режим sui generis для захисту неоригінальних творів, створених комп’ютерними програмами. Мінекономіки долучилося до розробки рекомендацій для розробників, правовласників та користувачів, щоб сприяти відповідальному використанню ШІ, захищати інтереси всіх сторін і запобігати можливим порушенням прав, враховуючи швидкий розвиток ШІ в Україні”, - зазначив заступник Міністра економіки України Віталій Кіндратів.

Ознайомитись із “Рекомендаціями щодо відповідального використання ШІ: питання права інтелектуальної власності” можна за посиланням:

Експерти зібрали поради щодо того, як відповідально використовувати об‘єкти інтелектуальної власності для тренування ШІ-моделей. Правовласники контенту можуть дізнатися, як захистити свої фото, відео, тексти, аудіо та інші об‘єкти від неправомірного використання системами ШІ. Також документ містить поради, на що звертати увагу при генеруванні контенту в системах штучного інтелекту.

“Порушення авторського права - одна з найгарячіших проблем у сфері штучного інтелекту. Відомо десятки резонансних судових позовів на технологічні компанії з боку відомих письменників, художників і навіть програмістів за неправомірне використання об‘єктів інтелектуальної власності. Порушити авторське право можуть і звичайні користувачі ШІ-систем, які згенерували картинку чи текст. Щоб убезпечити громадян та IT-компанії від таких кейсів, ми розробили поради, як працювати з ШІ-інструментами без ризиків”, - акцентував заступник Міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.

“Сьогодні дуже важливо розглядати генеративний штучний інтелект як новий допоміжний засіб для розвитку креативних індустрій, а не лише як загрозу для авторів. Тому законодавці в усьому світі поступово розуміють важливість ШІ й намагаються заохотити його використання. Але лише у такий спосіб, який не обмежував би права інших осіб і сприяв прогресу людства.

Головне завдання цих Рекомендацій - допомогти розробникам і користувачам штучного інтелекту знайти баланс між можливостями інновацій та дотриманням прав інтелектуальної власності. Ми хочемо, щоб використання ШІ в Україні було не тільки прогресивним, але й відповідальним. Спільна робота в цьому напрямі створить умови для захисту прав авторів і стимулюватиме розвиток інноваційної екосистеми та креативних індустрій”, - пояснила очільниця українського ІР офісу Олена Орлюк.

Кому будуть корисні Рекомендації 
  • IT-спеціалістам та компаніям, які розробляють продукти з використанням штучного інтелекту,
  • авторам, тобто всім, хто створює візуальні зображення, фото, відео- та аудіотвори тощо, та іншим правовласникам контенту,
  • користувачам систем штучного інтелекту,
  • юристам та іншим фахівцям у сфері інтелектуальної власності.

“Рекомендації щодо відповідального використання ШІ: питання права інтелектуальної власності” є одним з інструментів від держави, який допоможе бізнесу підготуватися до регулювання штучного інтелекту в Україні. Детальніше про перелік інструментів можна дізнатися у Білій книзі з регулювання ШІ в Україні.

Хто працював над Рекомендаціями

У розробці документа взяли участь представники державних органів, профільних асоціацій, наукових установ та громадських організацій, зокрема:

  • Мінцифри,
  • Мінекономіки,
  • Експертно-консультаційного комітету з розвитку штучного інтелекту при Мінцифрі,
  • IP офісу (УКРНОІВІ),
  • Асоціації IT Ukraine,
  • Асоціації правників України,
  • Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ),
  • кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права Навчально-наукового інституту права КНУ імені Тараса Шевченка,
  • НДІ Інтелектуальної власності Національної академії правових наук України,
  • Бюро інтерактивної реклами України (IAB Ukraine),
  • Всеукраїнської рекламної коаліції.

Повний авторський колектив зазначений у рекомендаціях.

Рекомендації розроблені за сприяння проєкту “Підтримка цифрової трансформації”, що фінансується USAID і UK Dev. Партнер проєкту - Фонд Східна Європа.

Читайте також:

Фонд неофіційних перекладів українською мовою чинних редакцій міжнародних стандартів ВОІВ поповнився новим документом.

Так, уперше було перекладено українською мовою стандарт ВОІВ ST.97 “Рекомендації щодо обробки даних про інтелектуальну власність з використанням JSON (JavaScript Object Notation)”.

Переклад підготували фахівці відділу патентної інформації, документації та стандартизації департаменту інформаційно-документального забезпечення ІР офісу.

Знайти його можна на сторінці неофіційних перекладів стандартів ВОІВ.

Також переклад доступний за посиланням.

Довідково:

Стандарт ВОІВ ST.97 містить рекомендації щодо проєктування, створення або оновлення ресурсів нотації об'єктів JavaScript (JSON) для використання під час подання, обробки, обміну або публікації даних щодо всіх типів об’єктів інтелектуальної власності. У цьому стандарті також розглядаються правила перетворення схем розширюваної мови розмітки (XML), які відповідають стандарту ВОІВ ST.96 (XSD), у схеми JSON, які відповідають вищезазначеним рекомендаціям.

Цей стандарт призначений для:

  • надання рекомендацій стосовно найкращих методів проєктування та розроблення IP даних у форматі JSON;
  • забезпечення узгодженості шляхом надання схем та екземплярів JSON на основі стандарту ВОІВ ST.96 для обміну даними про IP;
  • надання рекомендацій стосовно принципів проєктування для розширення наданих схем JSON або створення нових сумісних схем JSON;
  • підвищення ефективності обміну даними шляхом сприяння повторному використанню ресурсів JSON відомствами інтелектуальної власності, а також даних, доступних для громадськості.

Читайте також:

Якими є найкращі практики управління інтелектуальною власністю в Європейському Союзі? Як можна зміцнити поточну співпрацю українського ІР офісу та Відомства з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO)? Зрештою, як удосконалити робочі процеси та впровадити інструменти і практики Європейської мережі з питань інтелектуальної власності (EUIPN)?

Ці питання - у фокусі уваги робочого візиту делегації українського ІР офісу до штаб-квартири EUIPO в Аліканте (Іспанія) щодо обміну досвідом у сфері правової охорони інтелектуальної власності.

Візит розпочався 5 листопада та триватиме три дні.

Український ІР офіс в EUIPO представляють:

  • Богдан Падучак, перший заступник директора, глава делегації;
  • Владислав Білоцький, заступник директора;
  • Любов Майданик, заступниця директора;
  • керівники та представники структурних підрозділів.

Делегація українського IP офісу

Робочий візит організовано під егідою міжнародного проєкту “Зміцнення прав інтелектуальної власності в Україні, Молдові та Грузії” (EU4IP), у якому бере участь український ІР офіс (УКРНОІВІ). Проєкт розрахований на чотири роки й фінансується спільно Європейською Комісією та EUIPO.

Вітаючи учасників делегації, Сандріс Лагановскіс, директор департаменту інституційного співробітництва (ICD) EUIPO, висловив слова підтримки українському ІР офісу та зазначив, що мета цього візиту - допомогти удосконалити національні інструменти, які пов'язані з менеджментом ІР, а також обмінятися досвідом і найкращими практиками.

Також він окреслив програму заходу, яка включатиме презентації практики EUIPO щодо:

  • розгляду заявок на торговельні марки на предмет критеріїв недобросовісності та її оцінки,
  • реформи законодавства ЄС у сфері промислових дизайнів,
  • методичних рекомендацій щодо торговельних марок ЄС (EUTM) та зареєстрованих промислових дизайнів ЄС (RCD),
  • ремісничих та промислових географічних зазначень тощо.

У вітальному слові Сандріс Лагановскіс зосередився на питанні співпраці з малими, середніми підприємствами, а також на впливові новітніх технологій (таких як штучний інтелект, блокчейн) на сферу інтелектуальної власності; на стратегічних проєктах, які реалізуються під егідою EUIPO.

Одним із таких проєктів є EU4IP, основна мета якого - зміцнення інноваційної екосистеми, посилення охорони, захисту прав інтелектуальної власності та створення сприятливого середовища для розвитку інновацій, творчості та конкуренції, зокрема, в Україні, що особливо цінно на шляху до набуття країною повноправного членства в ЄС.

Богдан Падучак та Сандріс Лагановскіс

Перший заступник директора українського IP офісу Богдан Падучак подякував EUIPO за організацію цього робочого візиту, можливість обмінятися досвідом, ідеями та поглибити співпрацю відомств. Він висловив слова подяки виконавчому директору Жоао Неграо за непохитну підтримку України та команді EUIPO за теплий прийом та за відкритість.

Від імені українського відомства Богдан Падучак також висловив щирі співчуття народу Іспанії у зв'язку з нещодавніми трагічними повенями.

“Ми глибоко вдячні команді проєкту EU4IP та EUIPO за швидку та позитивну реакцію на наші потреби та підготовку такого комплексного порядку денного. Ваша прихильність до обміну найкращими практиками та непохитна підтримка на нашому шляху до європейської інтеграції багато значить для нас. У сьогоднішніх умовах шлях України до повноправного членства в ЄС є більш важливим, ніж будь-коли. Ми розуміємо, що інтеграція - це складний процес, який вимагає поглиблених консультацій, детального вивчення нормативно-правової бази та послідовного узгодження”, — переконаний перший заступник директора ІР офісу.

Також Богдан Падучак наголосив на тому, що проєкт EU4IP продовжує сприяти синергії та відкриває можливості для співпраці, яка підтримує наближення української ІР сфери до стандартів ЄС.

“Попри значні виклики, пов'язані з триваючою агресивною війною росії проти України, зокрема для інтелектуальної власності, інноваційного та креативного секторів, ми залишаємося сповненими надії та рішучості. Наші амбітні плани стають реальністю завдяки вашій підтримці та стійкості українського народу”, — резюмував Богдан Падучак.

Фото: EUIPO

Довідково:

Основна мета проєкту EU4IP — зміцнення інноваційної екосистеми, посилення охорони, захисту прав інтелектуальної власності та створення сприятливого середовища для розвитку інновацій, творчості та конкуренції.

Участь України в EU4IP відкриває нові перспективи та пришвидшує рух на шляху правового узгодження з політикою та правовою системою acquis ЄС, забезпечує створення надійних інструментів та механізмів захисту прав інтелектуальної власності й покращення бізнес-середовища.

У межах реалізації проєкту, відповідно до 1-го робочого плану його імплементації, заплановано заходи з професійного навчання, проведення тренінгів, конференцій щодо обміну досвідом та задля формування нетворкінгової мережі серед учасників проєкту.

Читайте також:

Тенденції розгляду IP справ, цікаві кейси у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності - такі питання висвітлила начальниця відділу забезпечення судового захисту прав інтелектуальної власності департаменту захисту прав інтелектуальної власності IP офісу Людмила Запорожець на форумі IP UKRAINE NOW 2024.

Розкриваючи питання “Case law: огляд ключових правових позицій”, спікерка нагадала, що УКРНОІВІ бере участь у розгляді більшості судових справ у сфері захисту ІР прав, які розглядаються на території України в судах всіх юрисдикцій. При цьому IP офіс обов'язково залучається стороною у всіх спорах про визнання недійсними/достроковому припиненні охоронних документів на об'єкти інтелектуальної власності, визнання недійсними рішень щодо таких об'єктів. Крім того, у квітні 2023 року ІР офіс зареєстрував офіційну електронну адресу в системі ЄСІТС “Електронний суд”.

За словами Людмили Запорожець, у 2023 році з метою забезпечення представництва інтересів УКРНОІВІ представники держорганізації опрацювали 87 позовних заяв, за якими було відкрито провадження (для порівняння: у 2022 році налічувалося 62 позовні заяви), з них щодо:

  • визнання недійсними свідоцтв на ТМ (міжнародних реєстрацій) - 24;
  • дострокового припинення дії свідоцтв на ТМ (міжнародні реєстрації) - 17;
  • оскарження рішень УКРНОІВІ за заявками на реєстрацію ІР об'єктів - 10;
  • визнання недійсними недійсними патентів на винаходи - 7;
  • визнання недійсними патентів на корисні моделі - 7;
  • оскарження рішень УКРНОІВІ за охоронними документами на об'єкти інтелектуальної власності (продовження строку дії охоронних документів, повернення документів щодо передачі права власності та ін.) - 7;
  • визнання недійсними договорів про передачу права власності на об'єкти інтелектуальної власності - 7;
  • визнання недійсними патентів/свідоцтв на промислові зразки - 2;
  • визнання недійсними свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір - 2;
  • визнання ТМ добре відомими в Україні та захисту порушених прав - 2;
  • інших позовних вимог, що стосувалися, зокрема, припинення порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності - 2.

Людмила Запорожець (третя справа) з учасниками сесії “IP-правосуддя: коли ми досягнемо ефективності?”

Щодо статистики за 2024 рік, то, як зазначила доповідачка, станом на 1 листопада в ІР офіс надійшла 61 позовна заява. На сьогодні загальна кількість судових справ, участь в яких бере УКРНОІВІ, - 198, причому щодо 117 справ розгляд триває менше 3 років, 60 справ - 3-5 років, 21 справи - більше 5 років.

“Наведена статистика демонструє, що судові справи про захист прав інтелектуальної власності розглядаються зазвичай не менше 2-3 років (59 % справ), але цей термін може тривати 3-5 років (30 % справ), і навіть більше 5 років (11 % справ). Крім того, спостерігається динаміка до збільшення подання позовних заяв у порівнянні з представництвом НОІВ у 2022 році, що свідчить про активність правовідносин у сфері захисту ІР прав попри військову агресію рф проти України. Водночас, у зв'язку із запуском роботи нових колегіальних органів УКРНОІВІ - Апеляційної палати, Комісії “Україна”, Атестаційної комісії - очікується збільшення кількості відповідних позовних заяв”, - зауважила Людмила Запорожець.

Також спікерка розповіла про актуальну судову ІР практику та цікаві кейси щодо:

  • розмежування цивільної та господарської юрисдикцій у справах щодо захисту прав на ІР об'єкти (постанови Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 199/3288/21; від 17 квітня 2024 року у справі № 910/18677/23);
  • необхідність встановлення охоронюваного законом інтересу (постанова ВС від 4 квітня 2024 року у справі № 910/21780/21 про визнання недійсним повністю права інтелектуальної власності на винахід);
  • неналежний суб'єктний склад сторін (постанова ВС від 20 вересня 2024 року у справі № 760/20934/18 про визнання ТМ добре відомою в Україні);
  • визнання недійсними прав на зареєстровані промислові зразки (постанова ВС від 6 лютого 2024 року у справі № 910/13251/21);
  • отримання додаткової охорони прав на винаходи (постанова ВС від 14 грудня 2023 року у справі № 910/8295/210);
  • дострокове припинення дії свідоцтва на ТМ (постанова ВС від 30 жовтня 2023 року у справі № 910/10906/22 про дострокове припинення дії свідоцтва на ТМ “StarLink”);
  • оскарження відмови в реєстрації ТМ - рожевого “монокольору” (постанова ВС від 20 серпня 2024 року у справі № 910/13105/21);
  • добре відомість ТМ (постанова Великої Палати ВС від 17 квітня 2024 року у справі № 910/13988/20 про визнання ТМ “Цитрамон” добре відомою в Україні).

Довідково:

IP UKRAINE NOW 2024 - захід, присвячений глибокому аналізу актуальних аспектів ІР права, організувала Асоціація правників України.

Фото організаторів.

Читайте також:

Під час IP UKRAINE NOW 2024 відбулася “допрем'єрна” презентація Рекомендацій щодо деяких аспектів права інтелектуальної власності та ШІ, розроблених Міністерством цифрової трансформації України разом з низкою профільних установ та організацій, в тому числі й ІР офісом, за підтримки Міністерства економіки України. Зазначені рекомендації найближчим часом будуть представлені для широкого загалу.

У межах презентації Дмитро Дорошенко, начальник відділу розвитку креативних секторів економіки ІР офісу, висвітлив питання “Рекомендації для користувачів систем ШІ: детально за окремими напрямами генерування AI-outputs”:

“Останнім часом спори, які точилися навколо питання використання ШІ, стосувалися правовласників, авторів та розробників. Виходить так, що користувач трошки “завис” поміж зазначеними категоріями осіб. А насправді, користувач - також доволі незахищена категорія бенефіціарів генеративного ШІ, і в розроблених Рекомендаціях були описані, зокрема ризики, з якими може стикнутися користувач систем ШІ”.

Дмитро Дорошенко зазначив, що в Рекомендаціях окреслені напрями використання систем ШІ для генерування Al-outputs:

  • генерування зображень/відео;
  • видозміна зображень/відео;
  • текстові масиви як Al-input;
  • застереження щодо комерційної таємниці;
  • музичні композиції як Al-input i Al-output.

Дмитро Дорошенко (крайній ліворуч) з учасниками сесії “Інтелектуальна власність в ІТ, медіа, комунікації”.

За його словами, якщо користувач буде використовувати платформи генеративного ШІ недобросовісно, то sui generis ніколи не запрацює. Оскільки у ч. 7 ст. 33 Закону України “Про авторське право і суміжні права” зазначено, що особа користується правом особливого роду (sui generis) за умови дотримання нею прав суб’єкта авторського права або суміжних прав, твір або об’єкт суміжних прав якого зазнав використання у процесі генерування неоригінального об’єкта, або ж прав суб’єкта на неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, неоригінальний об’єкт якого зазнав використання у процесі генерування нового неоригінального об’єкта.

“Починаючи працювати над цими рекомендаціями, ми дискутували - чи варто обмежитися лише авторським правом, чи захопити й інші об’єкти права інтелектуальної власності, зокрема і торговельні марки? Натомість ми все ж вийшли за межі лише авторського права. Оскільки, коли на початку 2023 року тільки починався бум генеративного ШІ, в нас були сподівання, що генеративні платформи застосовуватимуть інструменти із блокування або принаймні спотворення чужих торговельних марок у згенерованих об’єктах. Сьогодні - кінець 2024 року, і ми бачимо, що ті наші сподівання, м’яко кажучи, не справдилися. ШІ-генератори відтворюють з високою точністю чужі ТМ, наражаючи на небезпеку і себе, і користувача. Відтак рекомендації в цій частині також були необхідні”, - зазначив представник ІР офісу.

Щоб користувач системи ШІ був убезпечений від репутаційних та фінансових втрат, йому потрібно відповідально використовувати Al-input:

  • утриматися від використання в промпті відсилок до вже наявних об'єктів авторського права;
  • не використовувати в промпті ТМ та інші позначення/логотипи третіх осіб;
  • генеруючи новий текст, не використовувати чужі тексти як промпт;
  • виключити навіть саму можливість введення в Al-input будь-якої інформації, що пов'язана з комерційною таємницею;
  • утриматися від завантаження до системи ШІ з метою обробки чужих музичних композицій.

Довідково:

IP UKRAINE NOW 2024 - захід, присвячений глибокому аналізу актуальних аспектів ІР права, організувала Асоціація правників України.

Фото організаторів.

Читайте також:

В УКРНОІВІ (IP офіс) систематично проводяться роботи щодо актуалізації текстів міжнародних класифікацій об’єктів промислової власності в перекладі українською мовою.

У 2024 році Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) за результатами сесій Комітету експертів Спеціального союзу Міжнародної патентної класифікації (МПК) та Робочої групи ВОІВ з перегляду МПК, які відбулися у травні та серпні відповідно, внесла зміни та доповнення до тексту Міжнародної патентної класифікації, з урахуванням яких з 1 січня 2025 року запроваджується нова версія МПК – МПК-2025.01.

У зв’язку з цим в IP офісі, відповідно до прийнятої стратегії та практики ВОІВ, у рамках виконання відповідних Планів заходів, тривають роботи, які забезпечують запровадження в державній системі правової охорони інтелектуальної власності з 1 січня 2025 року МПК-2025.01 у перекладі українською мовою.

Нагадуємо, що за результатами 52-ї сесії Робочої групи з перегляду МПК було оновлено Довідник МПК.

Читайте також:

12 листопада 2024 року в приміщенні УКРНОІВІ відбудеться чергове засідання Комісії з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України (Комісія “Україна”).

Перелік клопотань, які винесені на розгляд, опубліковано за посиланням.

Детальніше із процедурними питаннями можна ознайомитись у Положенні про Комісію “Україна”.

Нагадаємо, що Комісія “Україна” відновила свою діяльність 26 червня 2024 року – з моменту затвердження наказом УКРНОІВІ №102/2024 погодженого Міністерством економіки України персонального складу Комісії.

Читайте також:

Популярне на сайті

Реквізити рахунків УКРНОІВІ

До вашої уваги нові реквізити рахунків Національного органу інтелектуальної власності - державної організації “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” для сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти промислової власності, що передбачені Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1716. 

Реквізити для сплати державного мита (за видачу охоронних документів на об’єкти промислової власності) і зборів (у сфері авторського права) залишаються чинними, а саме:

Нагадуємо, що зміни пов’язані з процесом трансформації та передачі функцій НОІВ від Укрпатенту до УКРНОІВІ на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності».

З 8 листопада 2022 року суб’єктом, що виконує функції НОІВ, є державна організація “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” (УКРНОІВІ).

Корисно знати

До уваги заявників

На запити заявників до НОІВ оприлюднюємо статут УКРНОІВІ та витяг з реєстру неприбуткових установ та організацій. Також інформуємо, що 05.12.2022 код неприбутковості було змінено.

Головна подія

15 жовтня , 2024

Комісія “Україна”: нові рішення

Вперше надано дозвіл на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України.

Детальніше >>

ПОКАЗНИКИ

Жовтень 2023 Жовтень 2024

Винаходи

267
183

Корисні моделі

270
283

Промислові зразки

76
98

Торговельні марки

2712
2378

Усього надійшло

3325
2942
ПН
ВТ
СР
ЧТ
ПТ
СБ
НД
25
26
27
28
29
30
1
2
3
4
5
Календар

07

Листопада , 2024

На цей день подій не заплановано

Всі події