Представники української делегації взяли участь у 47-й сесії Постійного комітету із законодавства у сфері торговельних марок, промислових зразків та географічних зазначень (SCT), що відбулась у штаб-квартирі Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), м. Женева (Швейцарія).
Комітет SCT діє як форум для обговорення питань сприяння координації та надання рекомендацій стосовно прогресивного розвитку міжнародного права у сфері торговельних марок, промислових зразків та географічних зазначень, включаючи гармонізацію національних законів та процедур.
Що розглянули та ухвалили
Порядок денний 47-ї сесії, зокрема, передбачав розгляд таких питань:
- Проєкт Спільної рекомендації стосовно охорони дизайнів графічних інтерфейсів користувачів (GUI) як промислових зразків (документ SCT/44/6 Rev.4), а також дослідження значення охорони GUI як промислових зразків для інновацій (документ SCT/46/5).
- Ухвалення керівних принципів проведення експертизи торговельних марок, що складаються з назв країн, національно значущих географічних назв або містять такі назви (документ SCT/43/6 Rev.2).
- Проєкт Спільної рекомендації щодо положень про охорону назв країн (документ SCT/43/9).
- Охорона назв країн і національно значущих географічних назв у системі доменних імен (DNS) (документ SCT/41/6 Rev).
На інформаційній сесії, присвяченій розвитку національних брендів, учасники обговорили вплив національних брендів на соціально-економічний розвиток держав, а також поділились дієвими механізмами забезпечення їх правової охорони.
Під час інформаційної сесії стосовно географічних зазначень розглянуто питання застосування підстав для відмови в наданні правової охорони географічному зазначенню та торговельній марці, пов’язаних із існуванням більш ранніх прав інтелектуальної власності.
Пряма мова
Українська делегація підкреслила зацікавленість в обговоренні пропозицій делегацій держав-членів, а також готовність поділитися досвідом щодо створення національних брендів, однак привернула увагу присутніх до грубого порушення міжнародного гуманітарного права однією з держав-членів ВОІВ.
“Кілька днів тому, в результаті удару російської балістичної ракети по житловому району в місті Одесі загинуло щонайменше 20 людей і понад 75 осіб отримали поранення. На початку березня російські безпілотники влучили ще в один житловий будинок в Одесі, зруйнувавши 18 квартир і вбивши 12 цивільних осіб, у тому числі п'ятьох дітей. Майже 26% території України залишаються окупованими. Водночас Україна є однією з найбільш замінованих країн світу, де близько третини території є потенційно небезпечними через російські міни, що істотно впливає на здатність українських користувачів інтелектуальної власності розвивати свої географічні зазначення та інші права ІВ”, – заявила начальниця відділу прав на позначення українського ІР офісу Тетяна Терехова.
Тетяна Терехова
“росія продовжує неправомірно використовувати географічні зазначення з тимчасово окупованого Криму та південних регіонів України. Окрім того, росія зловживає ресурсами ВОІВ для легітимізації своєї військової окупації, надаючи неправдиву інформацію про адреси заявників з тимчасово окупованих територій України через Мадридську та Гаазьку системи. Ми вимагаємо, щоб міжнародно визнані кордони України були повністю визнані в усіх питаннях, пов'язаних з інтелектуальною власністю, реєстрами ВОІВ та її глобальними службами”, – зазначив Перший заступник директора ІР офісу Богдан Падучак.
Заява України отримала підтримку серед країн-учасниць та представників регіональних груп.
“Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/4, країни-члени групи CEBS засуджують спробу анексії росією території України та закликають до повної поваги територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Оскільки цей постійний комітет надає можливість обговорити шляхи вдосконалення нормативно-правової бази ІВ щодо торговельних марок, промислових зразків та географічних зазначень, сприяючи таким чином розвитку глобального захисту ІВ, вважаємо важливим замислитися над негативними наслідками цієї драматичної війни. Вже два роки ця війна завдає безпрецедентної шкоди українській екосистемі ІВ та національним інституціям, що забезпечують розвиток і захист прав ІВ”, - заявила Крістіна Аворнік, координаторка групи СEBS.
Солідарність з Україною висловили представники делегацій Нідерландів – від імені країн групи B, Бельгії – від імені країн ЄС, а також делегація Франції.
Національні символи в ТМ. Обмін досвідом
Також представники української делегації долучилися до обговорення питання прийняття керівних принципів проведення експертизи торговельних марок, що складаються з назв країн, національно значущих географічних назв або містять такі назви. Триваючі дискусії щодо пропозиції ухвалити такі рекомендації виявили, що значна кількість держав-членів не передбачають в національному законодавстві окремих підстав для відмови у реєстрації торговельних марок які пов’язані з використанням назв держав та/або значущих географічних назв, до яких можна віднести назви столиць, адміністративних та територіальних регіонів країни.
Також держави-члени наголошують на поширеному недобросовісному використанні назв держав у торговельних марках, яке шкодить інтересам відповідної держави та стає причиною фінансових та адміністративних збитків.
В світлі цього триваючого обговорення, українська делегація поділилися досвідом національного регулювання зазначеного питання, що передбачає, зокрема, діяльність Комісії “Україна”, наголошуючи на практиці відповідальної експертизи торговельних марок, що містять офіційні повні або скорочені назви чи міжнародні літерні коди як України, так й інших держав, що викликало значний інтерес у делегацій держав-членів ВОІВ.
Зокрема Тетяна Терехова зазначила:
“За українським законодавством, використання назви держави як частини торговельної марки та використання прикметника, похідного від назви держави, вважаються різними підставами для відмови в реєстрації. Прикметник, утворений від назви держави, інша географічна назва, залежно від випадку, розглядається як описовий елемент торговельної марки або як такий, що може ввести в оману щодо географічного походження товарів чи послуг.
За законом, не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують, зокрема, державні герби, прапори та інші державні символи, а також офіційні повні або скорочені назви держав чи міжнародні літерні коди держав. Такі позначення можуть бути включені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода компетентного органу відповідної держави”.
Водночас Тетяна Терехова зауважила:
“Національним законодавством також передбачено імітацію державних символів, якою визнається будь-яке наслідування з точки зору геральдики, що може викликати у споживачів враження про наявність зв’язку між відповідною державою та заявленим позначенням.
Компетентним органом з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави «Україна» та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного герба України є Комісія, утворена УКРНОІВІ. У березні 2024 року набув чинності відповідний наказ Міністерства економіки України, яким затверджено Положення про діяльність такої Комісії”.
Враховуючи прогресивну національну практику, державам-членам було запропоновано розглянути на наступних засіданнях окрім рекомендацій щодо прямого використання назв країн та національно значущих географічних назв, можливість імітації таких назв, а також державних символів, що поки не було предметом детального огляду в рамках SCT.
Читайте також:
- Проєкт EU4IP стане практичним інструментом підтримки малого і середнього бізнесу, підприємств, креаторів та інноваторів, – Олена Орлюк
- Україна долучається до WIPO ALERT і запроваджує перелік вебресурсів, які викликають занепокоєння щодо дотримання IP прав