28 квітня 2020 офіційно набув чинності Пекінський договір з аудіовізуальних виконань. Як зазначають у Всесвітній організації інтелектуальної власності (ВОІВ), починаючи з цього моменту, він працюватиме на поліпшення умов для заробітку акторів та інших виконавців аудіовізуальних творів, що особливо важливо в умовах економічного спаду, викликаного пандемією COVID-19, і сприятиме зростанню творчого доробку у сфері мистецтва.
Положення договору спрямовані на допомогу виконавцям аудіовізуальних творів – теле- й кіноакторам, музикантам, танцівникам та іншим категоріям виконавців, багато з яких живуть від замовлення до замовлення й мають нестабільне матеріальне становище. Договір розширює права виконавців аудіовізуальних творів на результати їхньої діяльності, що може виражатися в збільшенні розмірів виплат від ретрансляції. Це особливо актуально в нинішній ситуації масштабного призупинення нових проєктів через пандемію COVID-19.
Як зазначає Генеральний директор ВОІВ Френсіс Гаррі, багато акторів та інших виконавців з популярних серіалів і кінофільмів наймаються під конкретний проєкт і не мають ані прав на його частку, ані постійної зарплати чи гучної слави. Пекінський договір надає таким виконавцям більше прав на результати їхньої діяльності та, відповідно, збільшує їхній особистий дохід. Глава організації впевнений, що найкращий час, щоб збільшити розмір і передбачуваність доходу виконавців аудіовізуальних творів, – це епоха COVID-19, яка негативно позначається на економіці, включаючи реалізацію нових проєктів.
Пекінський договір набув чинності через три місяці після приєднання до нього 30-го учасника – Індонезії. Договір був прийнятий державами-членами ВОІВ у 2012 році на Дипломатичній конференції, організованій урядом Китаю в Пекіні, чим і пояснюється його назва.
Про Пекінський договір
Пекінський договір стосується забезпечення прав інтелектуальної власності (ІВ) виконавців аудіовізуальних творів, зокрема він надає бенефіціарам п'ять видів виключних майнових прав на їхні виконання, записані в аудіовізуальному форматі: право на відтворення, право на поширення, право на прокат, право винесення на широкий загал і право на ефірне мовлення й публічне сповіщення.
Приєднуючись до Пекінського договору, учасники погоджуються відповідно до своїх правових систем здійснити заходи, необхідні для забезпечення застосування цього документа. Зокрема, кожна сторона повинна передбачити у своєму законодавстві заходи із забезпечення дотримання прав, що дозволяють ефективно протидіяти будь-яким актам на права, встановлені в Договорі. Ці дії повинні включати термінові заходи щодо запобігання й стримування порушень.
Джерело: ВОІВ
29 квітня 2020