Однією з актуальних тем, винесених на обговорення в рамках круглого столу 26 жовтня 2016 року стала практика розгляду Апеляційною палатою заперечень проти рішень Державної служби інтелектуальної власності України (ДСІВ) щодо позначень, які порушують публічний порядок (відтворюють прізвища та імена відомих в Україні осіб).
Однією з актуальних тем, винесених на обговорення в рамках круглого столу 26 жовтня 2016 року, проведеного на базі Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), стала практика розгляду Апеляційною палатою заперечень проти рішень Державної служби інтелектуальної власності України (ДСІВ) щодо позначень, які порушують публічний порядок (відтворюють прізвища та імена відомих в Україні осіб).
Фахова аудиторія заходу заслухала доповідь головного спеціаліста відділу організації захисту прав та розгляду звернень громадян Укрпатенту, члена Апеляційної палати ДСІВ Вадима Ресенчука. Він, зокрема, відзначив, що практика використання прізвищ відомих осіб у заявлених знаках нині є досить поширеною, та розглянув загальні підходи до реєстрації таких знаків в Україні, додатково посилаючись на досвід деяких зарубіжних країн. Вадим Ресенчук з-поміж іншого висловив думку, що сучасне визначення публічного порядку, яке використовується для оцінювання, є дуже широким і сприймається експертами занадто буквально. У практиці роботи Апеляційної палати останнім часом трапляються випадки, коли реєстрація знаків з використанням імен відомих історичних персоналій має на меті, зокрема, сприяти популяризації української національної історії та культури. Тому непродуманість рішення про повну відмову в реєстрації таких знаків є очевидною. З іншого боку, члени Апеляційної палати можуть навести приклади використання відомих імен, які мають на меті паразитування на історичній персоналії, містять спробу використання репутації особи, яка не може себе захистити. Апеляційна палата проводить ретельний аналіз кожної окремої ситуації, враховуючи дані про особу заявника та можливі наміри останнього, вивчає історичні аспекти діяльності тієї відомої особи, чиє ім’я фігурує в межах знака, щоб визначити, чи не має контекст заявленого об’єкта суперечностей з персоною. Вадим Ресенчук також навів зарубіжні приклади заборони використання відомих імен у знаках деяких сфер діяльності (наприклад, «Хемінгуей» та «Паваротті»).
Жваве обговорення та увагу учасників круглого столу викликав практичний досвід Апеляційної палати, пов’язаний з реєстрацією знака для горілки «Граф Воронцов», який являв собою комбіноване позначення з використанням елементів герба, зображення відомої архітектурної споруди, імені та портрету відомої історичної особистості. Коментуючи розгляд відповідного заперечення, начальник управління правового забезпечення промислової власності ДСІВ Інна Шатова висловила думку, що ступінь використання відомого образу повинен оцінюватися за рівнем впливу на свідомість споживача (у цьому випадку – покупця алкогольних напоїв). На переконання фахівця, у наведеному прикладі використана комбінація багатьох елементів не надавала змогу чітко розмежувати ступіть впливу окремих елементів знака.
Аудиторія круглого столу «Практика розгляду заперечень Апеляційною палатою Державної служби інтелектуальної власності України» скористалася можливістю поставити доповідачам та модераторам декілька запитань, які стосувалися процедури реєстрації знаків.
28 жовтня 2016