Що робити художникам, якщо зображення написаних ними картин без дозволу друкується на різній продукції? Які права на використання знімків мають фотограф та модель? Як довести право інтелектуальної власносності на фото, опубліковане в медіа?
На ці та інші питання під час чергового онлайн-семінару проєкту “34 полюси творчості” відповіли представники ІР офісу:
- Любов Майданик, заступниця директора,
- Дмитро Дорошенко, начальник відділу розвитку креативних секторів економіки,
- Ольга Кулініч, начальниця Департаменту “Академія інтелектуальної власності”.
Семінар охопив аспекти авторського права в роботі живописців, фотохудожників та всіх, хто працює у сфері образотворчого мистецтва. Івент організували IP офіс та Український центр культурних досліджень (УЦКД).
“Напрям авторського права та суміжних прав ‒ багатогранний, як і самі креативні сектори економіки. Сьогодні у сфері авторського права виникають як класичні питання (наприклад, щодо межі дотримання авторських прав, алгоритму їх захисту), так і зовсім нові, зумовлені появою нових технологій (зокрема, використання картин художників у цифровій формі, використання ШІ)”, ‒ зазначила у вітальному слові Любов Майданик.
Директорка УЦКД Анастасія Образцова подякувала ІР офісу за плідне партнерство та наголосила на тому, що інтелектуальна власність є однією з фундаментальних основ для творчих секторів, адже саме вона дозволяє захищати творчість митців і вираження їх ідей. Картини, фотографії, дизайн, створені митцями, ‒ це їхня власність, яка має бути гідно оцінена. Тому правильний підхід до використання прав інтелектуальної власності може стати гарним джерелом прибутку.
“Інтелектуальна власність ‒ це, звісно, і про те, як можна використовувати творчі ресурси з повагою до їхніх авторів”, ‒ підкреслила Анастасія Образцова.
Модератор заходу Дмитро Дорошенко зауважив, що проблема з авторським правом у в сфері живопису є постійною. Адже часто автор вважає, що отримати зиск зі свого твору він може тільки продавши його оригінал. Водночас авторське право дозволяє твору жити досить цікавим життям, окремо від матеріального предмету.
“Не маю сумніву, що митці у сфері живопису, фотографії це розуміють, проте не завжди знають, як правильно використати ті правові механізми, які надає їм Закон України “Про авторське право і суміжні права” для комерціалізації творчості, як трактувати відповідні положення закону”, ‒ наголосив Дмитро Дорошенко.
Представники ІР офісу відповіли на понад півсотні питань щодо авторського права у сфері образотворчого мистецтва, які надійшли від учасників онлайн-зустрічі.
У межах заходу Любов Майданик висвітлила питання, які стосуються творчості художників. Зокрема, заступниця директора ІР офісу розповіла про кейси щодо захисту прав інтелектуальної власності художників у судовому порядку, особливості легалізації продажу художником своїх картин і сплати податків.
У разі порушення прав автора, як наголосила Любов Майданик, на сьогодні доцільно розглядати не тільки методи захисту прав через суд, а й альтернативні шляхи вирішення спорів, як-то медіація (наприклад, на базі ІР офісу діє Центр медіації та посередництва, який забезпечує проведення процесів медіації).
Дмитро Дорошенко відповів на блок “міжгалузевих питань”, які стосуються фотомистецтва, авторського та патентного права. За словами спікера, як показує практика, найбільш поширеними помилками в роботі художників є відсутність договору під час створення творів та передання авторського права, а також відсутність свідоцтва про державну реєстрацію авторського права.
Так, відповідно до закону авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Проте на практиці виникають ситуації, коли таке свідоцтво стає необхідним: наприклад, на вимогу картинної галереї під час виставки за кордоном, при переході майнових прав на твори у порядку спадкування тощо.
Питання наявності договору є актуальним, зокрема, для ілюстраторів та фотографів, оскільки згідно із законом майнові права на твір, створений за замовленням, переходять до замовника, якщо інший розподіл прав не передбачено договором. І ІР офісом вже проводиться робота із розробки зразків таких договорів для представників креативних індустрій, - зауважив Дмитро Дорошенко.
Ольга Кулініч відповіла на блок питань, пов’язаних з діяльністю фотохудожників та звернула увагу на важливі аспекти взаємодії між фотографом та моделлю, а також право фізичної особи на власне зображення. Вона зазначила, що фотограф має авторські права на знімки, як на оригінальні твори, створені його творчими зусиллями.
Однак, слід враховувати право моделі на власне зображення, яке зафіксоване на фотографії, а отже погоджувати детально умови використання створених фотографій.
“Згідно з законодавством, модель має право контролювати використання свого зображення. Тому для законного використання знімків, наприклад у комерційних цілях, необхідно фіксувати способи та умови використання фото у договорі між фотографом і моделлю”, – підкреслила Ольга Кулініч.
Важливо!
Відповіді на питання від митців будуть викладені в інформаційних матеріалах (чекліст з відповідями на питання, які стосуються фотохудожників, та мануал з відповідями на питання стосовно художників) та розміщені на вебсайті ІР офісу.
Читайте також:
- “34 полюси творчості”: особливості застосування норм права інтелектуальної власності у книговидавництві (відео)
- Авторське право у видавничій справі: презентуємо новий мануа