24 грудня 2015 року в приміщенні Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності»  проведено семінар на тему: «Практика розгляду спорів з питань інтелектуальної власності в судах України».  До участі в семінарі долучилося понад 120 фахівців: юристи, патентні повірені, фахівці з інтелектуальної власності, співробітники науково-освітніх закладів, судді, представники Вищого господарського суду України, Окружного адміністративного суду м. Київ, Апеляційного суду м. Київ, Господарського суду м. Київ, Господарського суду Дніпропетровської області, районних судів м. Київ, Наукового-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності та інших закладів.

24 грудня 2015 року в приміщенні Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) проведено семінар на тему: «Практика розгляду спорів з питань інтелектуальної власності в судах України». Організаторами заходу виступили Державна служба інтелектуальної власності України (ДСІВ) й Укрпатент.

До участі в семінарі долучилося понад 120 фахівців: юристи, патентні повірені, фахівці з інтелектуальної власності (ІВ), співробітники науково-освітніх закладів, судді, представники Вищого господарського суду України, Окружного адміністративного суду м. Київ, Апеляційного суду м. Київ, Господарського суду м. Київ, Господарського суду Дніпропетровської області, районних судів м. Київ, Наукового-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності та інших закладів.

Відкриваючи семінар, Голова ДСІВ Алла Жарінова наголосила на важливості питань захисту прав ІВ в Україні: потреба першочергового вирішення відповідних завдань підтверджується, зокрема, загальнодержавними програмними документами, такими як Стратегія сталого розвитку «Україна - 2020», схвалена указом Президента України від 12.01.2015, та Коаліційна угода Верховної Ради України VIII скликання. Керівник зосередила увагу присутніх на актуальних та проблемних питаннях сфери ІВ в Україні: боротьбі з піратством в мережі Інтернет, зловживання в організаціях колективного управління, використання нелегалізованого програмного забезпечення. Алла Жарінова проаналізувала результати законотворчої діяльності в галузі ІВ у 2015 році, детально зупинившись на розробленому ДСІВ спільно з експертами програми ЄС Twinning проекті закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності)». Цей проект було створено в рамках імплементації Директиви 2004/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 29.04.2004 про захист прав інтелектуальної власності. Керівник акцентувала на тому, що законопроект, високо оцінений експертами Іспанського відомства з питань патентів і торговельних марок, подано ДСІВ до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) вчасно – у липні 2015 року, втім станом на сьогодні інформації про розгляд цього документа немає. Натомість МЕРТ розроблений інший законопроект, який не стосується виконання Україною зобов’язань, узятих відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Алла Жарінова підкреслила, що у 2015 році важливим напрямом роботи проекту ЄС Twinning в Україні стало проведення семінарів і тренінгів для суддів господарських, адміністративних та місцевих загальних судів, а також організація ознайомчого візиту до суду однієї з країн-членів ЄС, який спеціалізується на розгляді справ з питань ІВ. Керівник зазначила, що ДСІВ послідовно відстоює позицію про доцільність створення в Україні спеціалізованого суду з ІВ, передумовою чого стане спеціалізація суддів, які розглядають справи з ІВ, та віднесення спорів щодо прав ІВ до підвідомчості суду однієї юрисдикції.

На закінчення вступної частини заходу Інна Шатова, начальник управління правового забезпечення промислової власності ДСІВ, зазначила, що з 1 січня 2016 року, після набуття чинності економічною частиною Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, суттєво зміниться підхід до розгляду справ з ІВ, оскільки норми ЄС, відповідно до яких удосконалюється вітчизняне законодавство, фактично формують новий світогляд з точки зору охорони прав на об’єкти ІВ.

Дискусійну сесію семінару розпочав модератор заходу, начальник відділу організації захисту прав та розгляду звернень громадян Укрпатенту Микола Потоцький. За його словами, 2015 рік став унікальним щодо аналізу проблеми підвідомчості судових спорів, пов’язаних з правами ІВ. Власне, актуальність цього питання й стала підставою для проведення семінару. ДСІВ та МЕРТ притримуються тої позиції, що розгляд справ з ІВ має відбуватися переважно в судах цивільної юрисдикції, зокрема в господарських судах, де накопичено велику базу досвіду в зазначеній сфері.

Головний фахівець відділу організації захисту прав та розгляду звернень громадян Укрпатенту Вадим Ресенчук у своїй доповіді подав детальне обґрунтування вищеокресленої точки зору. За словами фахівця, структура державної системи правової охорони ІВ, що склалась історично, не дозволяє ДСІВ виступати в ролі відповідача, утім можливе залучення відомства до справи в якості третьої особи. Що ж до судової підпорядкованості, за словами Вадима Ресенчука, залучення адміністративного суду до таких справ не є доцільним, оскільки між заявником і ДСІВ фактично немає адміністративних відносин. Більша частина справ з ІВ, які розглядаються, стосуються комерційних об’єктів і найменувань, права на які порушуються певними особами. Тому розгляд таких справ повинен проходити в судах цивільної юрисдикції (господарських). Оскільки ДСІВ не має повноважень перевіряти висновки закладу експертизи й виносить рішення про видання охоронного документа згідно з нормативними документами, цей державний орган не може виступати суб'єктом у судових спорах.

У відповідь аудиторія поставила доповідачу й експертам Укрпатенту запитання з власного практичного досвіду розгляду справ, пов'язаних із захистом прав ІВ. У якості вирішення наявних суперечностей щодо визначення підвідомчості судових справ з ІВ була названа можливість запровадження «єдиного вікна», згадка про яке викликала широку полеміку. Зокрема, суддя Господарського суду Дніпропетровської області Олександр Крижний у розгорнутому коментарі щодо проблем, які розглядалися, згадав про європейський досвід: жодна країна, у якій вводилася судова спеціалізація, не переходила пізніше до так званого «єдиного вікна». Водночас фахівці погодилися, що можливість паралельного розгляду різними судами (наприклад адміністративним і господарським) одної й тої самої справи по суті треба виключати як таку.

Дискусійну сесію продовжив в.о. директора ДП «Інтелзахист» Микола Сосновський, який презентував послугу підприємства з фіксації веб-сторінок, направлену на допомогу у вирішення основних проблем мережі Інтернет, пов’язаних із завданням шкоди честі та гідності, піратуванням контенту й доменними спорами навколо знаків для товарів і послуг. Керівник продемонстрував основні складові автоматичної системи фіксації та розповів про ключові елементи процедури завірення веб-сторінок, зокрема про технічну фіксацію порушення, підготовку експертного висновку та визначення таймінгу перебування сторінки в загальному доступі.

На технічних питаннях, пов'язаних з фіксацією, детально зупинився Юрій Гончарук, директор об’єднання «Український мережевий інформаційний центр». Ця організація сьогодні працює в тандемі з ДП «Інтелзхист» над створенням високоефективної системи отримання достовірної інформації про матеріали, поширені в Інтернеті, їх власників та факти порушення прав ІВ. Метою співпраці є створення відповідного центру компетенції для забезпечення громадянам можливості захистити свої права в мережі Інтернет. Були розглянуті можливості фіксації різних типів контенту, включаючи інформаційні сайти, ресурси з активним використанням фреймінгу (включенням коду з віддаленого серверу) тощо. Під час доповіді було наголошено на необхідності використання в процедурі завірення експертних висновків разом з автоматичною фіксацією сторінок, запропоновано альтернативні шляхи збереження прибутку власникам ігрового контенту, піратування якого в глобальній мережі відбувається занадто швидко. У цілому ж, як стверджують фахівці, у боротьбі правовласників і технологій поки що виграють технології.

До питань зловживань у діяльності організацій колективного управління (ОКУ) звернувся у своїй промові Голова Громадської ради ДСІВ Дмитро Гузій. Він зазначив, що сьогодні діяльність ОКУ в Україні дискредитована, адже автори отримують лише 3 % коштів, які надходять в організації у вигляді роялті. Водночас ОКУ слугують певним економічним інтересам та у 2015 році відзначилися великими фінансовими зловживаннями. За словами Дмитра Гузія, брак в Україні успішних правовласників є показником того, що діяльність ОКУ не відповідає інтересам авторів та міжнародним нормам. Тому це питання потребує серйозного опрацювання, адже, на переконання фахівця, у межах чинного закону про авторське право та суміжні права вирішити ситуацію, яка склалася, неможливо.

За словами заступника начальника відділу організації захисту прав та розгляду звернень громадян Укрпатенту Людмили Запорожець, на сьогодні єдиний підхід до підвідомчості судових справ ІВ ще проходить стадію вироблення. У своїй доповіді фахівець навела приклади із судової практики розгляду спорів про визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, у яких використані загальновживані позначення товарів і послуг певного виду та загальновживані символи або терміни. Були проаналізовані справи із захисту знаків «Судова практика», «Алтейка», «УФО, UFO», «Інформаційно-хвильова терапія», «Капіляр» з поданням деталей розгляду та аналізом передумов залучення до справи судової експертизи.

На завершення семінару Микола Потоцький подякував аудиторії за активне та змістовне спілкування, наголосивши на тому, що в новому 2016 році на фахівці судової гілки влади зможуть більш ґрунтовно використовувати європейську практику й досвід під час розгляду судових справ з питань захисту прав ІВ.

28 грудня 2016