Триває серія дискусій, організованих Мінекономіки та IP офісом, щодо проєкту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності до 2030 року.
Чергове секторальне обговорення серії “Україна – Інтелектуальна власність – Європейський Союз” в частині промислової власності було присвячено темі “Комерційна таємниця” (КТ).
Наживо участь у дискусії взяли:
- Микола Потоцький, радник директора ІР офісу;
- Анатолій Кодинець, представник Центру розвитку права інтелектуальної власності ІР офісу, завідувач кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права ННІП КНУ імені Тараса Шевченка, професор, д.ю.н.;
- Пилип Білицький, адвокат, патентний повірений, член правління Національної асоціації патентних повірених України (НАПА);
- Василь Красніков, очільник Всеукраїнської асоціації патентних повірених (ВАПП).
Зліва направо: Василь Красніков, Анатолій Кодинець, Микола Потоцький і Пилип Білицький.
Також онлайн до дискусії долучилися понад 60 учасників, серед яких: Юрій Капіца, д.ю.н., директор Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України, представники НДІ інтелектуальної власності НАПрН України - Генадій Андрощук, к.е.н., та Олена Тверезенко, к.ю.н., патентна повірена.
Микола Потоцький наголосив на тому, що робота над удосконаленням правової охорони комерційної таємниці входить до пулу стратегічних завдань IP офісу в контексті забезпечення розвитку сфери промислової власності.
“Це завдання перед нами поставлено також і в межах виконання рекомендацій Єврокомісії, згідно з якими Україна має підготувати відповідне аналітичне дослідження”, - зазначив Микола Потоцький.
З презентацією під час обговорення виступив Анатолій Кодинець. Він акцентував увагу на важливості визначення прогалин та суперечностей, які Україна має на даний момент у питаннях охорони КТ, та окресленні подальшого розвитку законодавчого регулювання у цій сфері:
“Традиційно комерційна таємниця розглядається у сфері інтелектуальної власності після сфери авторського права, патентного права, торговельних марок і промислових зразків. Це не випадково, адже в Україні, як і в багатьох країнах світу, система реєстрації КТ не здійснюється. Тобто комерційна таємниця охороняється з моменту забезпечення визначення її ознак, безстроково.
Водночас в Європейському Союзі та світі розвинута система охорони КТ і використання механізмів КТ для забезпечення безпатентної охорони відповідних технічних рішень. Як ми знаємо, існує два основні способи охорони: шляхом патентування відповідної технології чи через призму КТ. І, як показує практика провідних компаній, в окремих державах саме охорона КТ є ефективним механізмом правової охорони. Традиційний приклад - це відомі безалкогольні напої, які вже понад сто років охороняються через призму КТ”.
Під час дискусії щодо КТ у фокусі були такі ключові питання:
- законодавче забезпечення правової охорони КТ у національному законодавстві;
- охорона прав на КТ на міжнародному рівні;
- нормативне регулювання відносин щодо охорони прав на КТ у законодавстві ЄС та у країнах-членах ЄС;
- правові підходи ВОІВ щодо охорони прав на КТ;
- судова практика вирішення спорів у сфері захисту прав на КТ;
- проєкти законів у сфері захисту прав на КТ;
- недоліки регулювання відносин щодо охорони прав ІВ на КТ в Україні;
- правове поле України щодо охорони КТ з потребою подальшого врахування EU acquis.
Детальніше із презентацією IP офісу щодо блоку “Комерційна таємниця” можна ознайомитись за посиланням:
У процесі обговорення Пилип Білицький наголосив на необхідності прийняття закону про захист КТ або ноу-хау:
“Комерційна таємниця - абсолютно самодостатній об’єкт права ІВ. Але, на жаль, за відсутності чітких правил гри, тобто відповідного закону, він ефективно не використовується. А це важливо, оскільки КТ може бути дуже ефективно використана для розвитку стартапів. Адже нині виникає багато питань навколо винаходів чи розробок певної інформації з метою подальшої комерціалізації. Чіткої процедури її захисту не існує, а комерціалізація передбачає обов’язкове розкриття інформації майбутньому інвестору. Тому такий порядок дій необхідно обов'язково передбачити в законі. Тоді КТ посяде достойне місце поряд з іншими об’єктами права інтелектуальної власності і буде допомагати українським підприємцям розвивати свій бізнес”, - підкреслив Пилип Білицький.
Підсумовуючи дискусію, Микола Потоцький зазначив, що всі необхідні кроки стосовно урегулювання цієї сфери - в горизонті планування діяльності IP офісу з урахуванням думки усіх стейкхолдерів:
“Ми проводимо консультації з Мінекономіки, науковими установами, депутатським корпусом щодо доречної законодавчої форми - чи то кодифікований закон щодо охорони промислової власності, чи окремий спеціальний закон, чи закон про внесення змін до інших законодавчих актів, якими будуть підвищені стандарти охорони і захисту КТ. Незабаром також запустимо опитувальник щодо охорони КТ, який буде сфокусовано на підприємницькі асоціації та наукові установи. Він необхідний для визначення складової наукових проблем правового регулювання цієї сфери і глибшого з’ясування актуальної проблематики використання КТ бізнесом ”.
Свої пропозиції до цього блоку можна надсилати на електронну скриньку: office@nipo.gov.ua.
Важливо! У темі листа вказуйте назву блоку обговорення: “Комерційна таємниця”.
Читайте також:
- Проєкт Національної IP стратегії: відбулося секторальне обговорення блоку “Торговельні марки і географічні зазначення”
- Відбулось секторальне обговорення блоку “Винаходи і корисні моделі” проєкту Національної ІР стратегії
- Відбулось секторальне обговорення блоку “Колективне управління майновими правами у сфері авторського права і суміжних прав” проєкту Національної ІР стратегії