28 квітня 2017 року в м. Женева, Швейцарська Конфедерація, відбулася Конференція з права слідування щодо творів образотворчого мистецтва (Конференція), організована Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ). Участь у конференції взяв начальник відділу авторського права і суміжних прав управління методології права інтелектуальної власності Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» Сергій Заянчуковський.
28 квітня 2017 року в м. Женева, Швейцарська Конфедерація, відбулася Конференція з права слідування щодо творів образотворчого мистецтва (Конференція), організована Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ). Участь у конференції взяв начальник відділу авторського права і суміжних прав управління методології права інтелектуальної власності Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» Сергій Заянчуковський.
На Конференції було розглянуто сучасний стан ринку творів образотворчого мистецтва, а також обговорено низку тематичних питань: важливість права слідування щодо творів образотворчого мистецтва, імплементація зазначеного права в законодавство країн та подальше управління правом слідування в інтересах митців.
Генеральний директор ВОІВ Френсіс Гаррі наголосив на важливості матеріальної підтримки авторів творів образотворчого мистецтва. Він відмітив, що в багатьох країнах відповідні норми вже відбиті в національному законодавстві. Водночас деякі з них мають декларативний характер. Крім того, лишається велика кількість країн, які не визнають за авторами творів образотворчого мистецтва відповідного права на винагороду від подальшого перепродажу їхніх робіт через аукціон, галерею, салон, крамницю тощо.
Міністр культури та комунікацій Сенегалу H.E. Mbagnick Ndiaye зазначив, що діє тенденція щорічного збільшення ринку творів образотворчого мистецтва. Також він звернув увагу на непоодинокі факти продажу картин у країнах, де право слідування не визнається. Такий продаж позбавляє митця належної йому винагороди й призводить до втрати зв’язку між творцем та комерційним успіхом результатів його творчої діяльності.
Окрім безпосередньо представників Сенегалу та Конго, які порушили питання про право слідування, ініціювавши його широке обговорення, на необхідності матеріальної підтримки митців також наголосили представники Confédération internationale des sociétés d'auteurs et compositeurs (CISAC), European Visual Artists (EVA), European Grouping of Societies of Authors and Composers (GESAC). Спільними зусиллями CISAC, EVA та GESAC було створено корисний інформаційний ресурс, присвячений цій темі.
Президент International Council of Visual Artists, Hervé di Rosa зазначив, що лише половина картин художників продається за суму понад 800$. В усіх інших випадках додатковий матеріальний стимул у вигляді права слідування може стати життєво необхідним для митця.
Відомий мексиканський художник Julio Carrasco Breton зазначив, що митці відчувають себе незахищеними у випадках хвороби й тимчасової непрацездатності, коли не можуть створювати нові картини. Відрахування частки від подальшого продажу їхніх картин могли б забезпечити ефект певної «подушки безпеки» й стимулювати роботу над новими творами.
Африканський творець Romuald Hazoumé у своєму емоційному виступі повідомив, що в Африці творці часто опиняються на межі виживання, у той час як їхні твори успішно перепродаються в всьому світі без виплати автору відповідної винагороди.
Інші спікери також відзначили брак єдиного підходу до вирішення цього питання. Станом на сьогодні право слідування визнається в 79 країнах світу. Україна належить до цього переліку, оскільки є чинна стаття 27 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Крім того, з урахуванням Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, Україна вживає заходи з подальшого вдосконалення цього права та імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради № 2001/84/ЄС від 27.09.2001 «Про право слідування на користь автора оригінального твору мистецтва» (OJ L 272, 13.10.2001, p. 32 – 36).
Однак на території деяких країн перепродаж творів образотворчого мистецтва не передбачає відрахування винагороди його автору. Зокрема, право слідування не визнається в США, Китайській Народній Республіці, Японії.
Керівник американської організації колективного управління Artists Right Society, Janet Hicks повідомила про наявність у США ініціатив щодо запровадження права слідування (та окремі кроки Каліфорнії в напрямі вирішення цього питанні) і висловила сподівання щодо їх перетворення на нормативно-правові акти.
Китайський художник Wang Yan Cheng зазначив, що державна підтримка митця в Китайській Народній Республіці полягає в наданні йому можливостей займатися викладацькою діяльністю в державних університетах і саме в такий спосіб отримувати необхідний рівень соціального захисту.
Доктор права та дослідник Research Center for the Legal System of Intellectual Property токійського Waseda University, Akiko Ogawa попросила враховувати, що Бернська конвенція залишає питання права слідування на розсуд країн. Також вона зазначила, що в Японії розглядається можливість запровадження права слідування та ведеться робота з розробки відповідних законопроектів. Утім, перспективи втілення цих напрацювань залежатимуть від наявності єдиної й обов’язкової для всіх країн міжнародно-правової угоди щодо права слідування. Така позиція була мотивована, зокрема, і небажанням приймати декларативні норми із сумнівними перспективами практичної реалізації.
Розглядаючи успішні практики запровадження права слідування, організатори Конференції навели приклад досвіду Великобританії. Британський ринок творів образотворчого мистецтва вже відсвяткував десятиріччя застосування права слідування. Це надало змогу порівняти стан ринку до і після запровадження права слідування. Доповідачі зазначали, що жодних негативних наслідків запровадження права слідування не спричинило. При цьому відзначали очевидний позитивний ефект – отримання матеріальної підтримки й стимулювання митців.
Розгляд питань підтримки митців було продовжено під час роботи 34-ї сесії Постійного комітету ВОІВ з авторського права та суміжних прав (Комітет), що відбувся з 1 по 5 травня 2017 року.
Порядок денний Комітету включав такі питання:
1. Відкриття сесії.
2. Вибори Головуючого та двох заступників Головуючого.
3. Прийняття порядку денного.
4. Акредитація нових неурядових організацій.
5. Прийняття звіту 33-ї сесії Постійного комітету.
6. Охорона прав організацій мовлення.
7. Обмеження та винятки для бібліотек і архівів.
8. Обмеження та винятки для освітніх і науково-дослідних закладів та осіб з обмеженими можливостями.
9. Інші питання:
9.1. Пропозиція щодо проведення дослідження у сфері використання авторського права в цифровому середовищі.
9.2. Пропозиція Сенегалу та Конго щодо включення питання про право на частку від перепродажу в Порядок денний Постійного комітету.
10. Закриття сесії.
З усіма документами, які були підготовлені до початку роботи Комітету, можна ознайомитися на офіційному веб-порталі ВОІВ.
Щодо охорони прав організацій мовлення, обмежень та винятків для бібліотек, архівів, освітніх і науково-дослідних закладів Комітету не вдалося досягти значного прогресу: розгляд цих питань буде продовжено на наступних сесіях.
Водночас Секретаріат надав інформацію про початок роботи над пропозицією щодо проведення дослідження у сфері використання авторського права в цифровому середовищі (документ SCCR/31/4, Proposal for analysis of copyright related to the digital environment, Document presented by the Group of Latin American and Caribbean Countries).
Обрані Секретаріатом експерти розпочали аналіз законодавства країн-учасниць ВОІВ та мають відповісти на такі запитання:
1. Як проходить адаптація законодавства країн до викликів цифрової епохи?
2. Чи були прийняті за останні 10 років зміни ефективними?
3. Чи відповідає чинне законодавство країн сучасним викликам часу?
Методологія полягає в опрацюванні наявних в експертів текстів законодавчих актів, прийнятих після 2006 року. При цьому до уваги можуть бути взяті нормативно-правові акти, прийняті до 2006 року, якщо вони суттєво вплинули на подальший розвиток законодавства та мають безпосереднє відношення до теми дослідження.
Також експерти зосереджують увагу на таких ключових темах:
1. Трансформація авторського права в цифровому середовищі.
2. Винятки та обмеження, запроваджені у зв’язку з розвитком технологій.
3. Управління авторським правом у цифровому середовищі.
4. Провайдери та межі їхньої відповідальності.
Незважаючи на те, що основним джерелом інформації для експертів є доступний кожному інструмент WIPO Lex, зведений документ буде цікавим для фахівців сфери авторського права. Тож чекаємо на завершення цього дослідження.
17 травня 2017