17 листопада 1970 року офіційний статус отримав гаджет, з якого велика частина людства розпочинає робочий день. Рівно 50 років тому на ім'я керівника лабораторії Стенфордського дослідного інституту Дугласа Карла Енгельбарта (1925–2013) був виданий американський патент 3,541,541 на винахід «Індикатор положення X-Y для систем відображення», відомий сьогодні у всьому світі під назвою «комп’ютерна мишка».
Перший варіант пристрою з’явився в лабораторії Stanford Research Institute (SRI, м. Менло-Парк), якою керував Дуглас Енгельбарт, значно раніше. Колектив, очолюваний Енгельбартом, працював над розробкою різних елементів комп’ютерного інтерфейсу для закритих систем. У період 1963– 1964 рр. Дуглас Енгельбарт розробив комп’ютерний маніпулятор, який під керівництвом розробника виготовив інженер Вільям Інгліш (1929–2020). У первісному варіанті пристрій був виконаний у вигляді дерев’яної коробочки з кнопкою й на двох металевих коліщатках, що виступали з корпусу, до якого був приєднаний шнур. Через останню деталь, яка нагадувала мишачий хвіст, прилад жартома назвали mouse (миша). Так жартівливе визначення закріпилося за пристроєм, ставши його назвою. Ще за декілька років, у тій самій лабораторії, Джеф Реліфсон (1967 р.) розробив програмне забезпечення «вказівник положення програмного забезпечення».
21 червня 1967 року Дуглас Енгельбарт подав заявку на патентування винаходу «X-Y position indicator for a display system». І лише після цього відбулася публічна демонстрація інновації, яку Енгельбарт разом з Інглішом провели 9 грудня 1968 року на конференції в Сан-Франциско. Тоді само були представлені проєкти прообразу персонального комп’ютера та відеоконференцій.
Невдовзі розробка отримала високу оцінку NASA, від роботодавців винахідник отримав $10 000 винагороди. Утім, як і багато авторів визначних винаходів, Дуглас Енгельбарт, не маючи підприємницького хисту, не скористався своїм патентом для збагачення. Масове виробництво та використання винайденого ним пристрою розпочалося тоді, коли строк дії охоронного документа завершився. У 1970-і роки лабораторія, де народилася знаменита «мишка», розпалася, а її колишній очільник, який, до речі, не сприймав ідею масового поширення персональних комп’ютерів, захопився створенням концепції колективного IQ.
Справжня слава й почесті винахіднику дісталися в кінці ХХ ст., коли персональні комп’ютери набули-таки масового поширення.
Інформація підготовлена Музеєм правової охорони інтелектуальної власності.
19 листопада 2020