Під час Міжнародного форуму по боротьбі з підробками та піратством, який пройшов 24 квітня 2015 року у Києві, відбулася низка круглих столів, у ході яких розглядалися питання стратегії й тактики боротьби з контрафакцією та піратством.

Під час Міжнародного форуму по боротьбі з підробками та піратством відбулася низка круглих столів, у ході яких розглядалися питання стратегії й тактики боротьби з контрафакцією та піратством.

Круглий стіл щодо комерційного аспекту порушень прав ІВ

Зокрема, учасники аналізували шляхи реалізації реформи захисту інтелектуальної власності (ІВ) і системи заходів протидії виробництву й розповсюдженню підробок, говорили про формування цивілізованого українського товарного ринку та сприятливого інвестиційного клімату в державі тощо.

Активну участь у круглому столі на тему політики запобігання злочинам, спрямованим на отримання прибутку від підробок, а також питанням удосконалення системи відповідних санкцій, узяли гості з-за кордону. Серед них – головний радник Відомства з патентів та торговельних марок Королівства Данія Кеннет Райт, радник з правових питань і питань політики BASCAP/ICC Александра Іліопулу, представник Підрозділу з боротьби з економічною злочинністю Європейського поліцейського управління (EUROPOL) Дітер Петракс, координатор проектів Підрозділу вивчення нових форм злочинності Міжрегіонального науково-дослідного інституту ООН з питань злочинності та правосуддя (UNICRI) Елена Д’Анджело, представник Національного координаційного центру з охорони прав інтелектуальної власності Міністерства внутрішньої безпеки США Місті Прайс. Фахівці поділилися інформацією та досвідом роботи в згаданій сфері у своїх країнах.

У ході заходу була проаналізована проблема участі транснаціональної організованої злочинності у виробництві та розповсюдженні контрафактної продукції. Також ішлося про нові підходи правоохоронних органів до виявлення злочинних угрупувань на міжнародному та національному рівні в протидії незаконному обігу контрафактних товарів; удосконалення законодавства щодо захисту прав ІВ й судових процедур; вилучення кримінальних активів та ін.

Так, Александра Іліопулу наголосила на тому, що необхідно розвивати національні й міжнародні системи санкцій, співмірних зі збитками, завданими підробками. З її слів, класичні методи викорінення піратства та контрафакції потребують застосування інноваційних підходів. Злочинці отримують надвисокі прибутки й водночас мають невеликий ризик, адже штрафи низькі. Тому необхідне відповідне законодавство, яке б дозволяло, зокрема, конфісковувати прибутки злочинців у економічній сфері.

Дітер Петракс доповів у своєму виступі про заходи боротьби з економічною злочинністю в Європі та запросив Україну також долучитися до програми боротьби зі злочинністю EUROPOL. А Місті Прайс зупинилася на питаннях взаємозв’язку контрафакції та піратства з іншими видами організованої злочинної діяльності, зокрема й тероризмом. Вона також повідомила про функціонування Координаційного центру боротьби з підробками, який діє в США на основі співпраці з різними галузями, у тому числі промисловістю, поліцією, громадськими організаціями. Важливим напрямом роботи вказаного центру доповідач назвала комплекс заходів з підвищення обізнаності суспільства щодо питань захисту прав інтелектуальної власності.

На прикладі конкретних справ про досвід боротьби з контрафакцією та піратством в Італії розповіла Елена Д’Анджело. Вона підкреслила масштабність та транснаціональний характер зазначених злочинних процесів, наголосила на неприпустимості фактів «відмивання» грошей, випадків торгівлі людьми, використання нелегальної праці, а також зупинилася на справах щодо боротьби з мафіозними бізнесовими структурами.

Доповідачі відповіли на значну кількість запитань аудиторії, пов’язаних з випадками порушень прав ІВ в економічній сфері, – була охоплена тематика медичної галузі, використання мережі Інтернет тощо.

Підсумовуючи результати обговорення, модератор круглого столу Кеннет Райт зауважив, що, на його думку, зважаючи на масштаби порушень, боротьба з контрафакцією й піратством повинна бути в пріоритеті правоохоронних органів та урядів країн. А основні зусилля мають спрямовуватися саме на попередження правопорушень у сфері інтелектуальної власності.

Круглий стіл «Посилення митних заходів»

Основними питаннями, на яких зосередили свою увагу українські та іноземні експерти, були: обґрунтування доцільності дотримання безпеки ланцюгів поставок; призупинення та протидія ввезенню контрафактної і піратської продукції на митниці та взаємодія держави й правовласників у боротьбі з підробленою продукцією.

Усі учасники круглого столу погодилися з тим, що перед суспільством постає дедалі більше проблем у зв’язку з проникненням контрафактних продуктів через митницю до України та в цілому до країн Європейського Союзу (ЄС).

«Злочинці зараз можуть підробити практично все, що ми споживаємо. Тому нам треба шукати нові способи боротьби з цим негативним явищем, постійно вдосконалюючи свою роботу. Адже нині підробляють не тільки товари, а й документи на продукцію», – зауважив координатор з питань боротьби з підробками та піратством Всесвітньої митної організації (WCO) Крістоф Ціммерман.

Експерт з митних розслідувань Оперативного відділу Місії ЄС з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM) Марчін Собєрайскі зазначив, що мета вищеназваної структури – забезпечити правильне функціонування української митниці, запобігти проникненню на територію України контрафакту та поділитися з нашими спеціалістами досвідом боротьби з піратською продукцією.

«Ми співпрацюємо з Державною митною службою України та Міністерством внутрішніх справ України, намагаємося звести до мінімуму порушення прав ІВ у вашій країні. Проводимо тренінги, для українських фахівців, читаємо лекції у вишах, ділимося нашими напрацюваннями в цій сфері. Також ми надали низку рекомендацій, які Державна фіскальна служба України має втілити у своїй роботі», – пояснив Собєрайскі.

За його словами, Україна розташована на перетині торгових потоків, тому вкрай необхідним є підтримання високого рівня співпраці українських правоохоронних органів з колегами в країнах Європи, куди транспортуються товари. У свою чергу, EUBAM сприяє обміну оперативною інформацією між усіма європейськими державами.

На думку Собєрайскі, Митний кодекс України має містити більш чіткі визначення термінів, щоб зловмисники не могли скористатися розмитістю понять. Потрібно також підвищити рівень кримінальної відповідальності всіх причетних до порушень прав ІВ.

За словами представника Департаменту організації митного контролю та оформлення Державної фіскальної служби України Олексія Гащицького, на цей час до митного реєстру об’єктів права ІВ від правовласників внесено 2700 заяв.
Він закликав до співпраці всі органи державної влади, пов’язані з вказаною сферою, задля ефективної боротьби з контрафактною продукцією. Гащицький також навів яскраві приклади успішного захисту від підробленої продукції на митному кордоні України.

Директор Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством (УАПП) Олександр Пахаренко закликав правовласників брати участь у судових процесах, адже це підвищує вірогідність того, що контрафактний товар буде знищений.

Також він озвучив узагальнені рекомендації правовласників: здійснювати періодичне проведення семінарів для митних органів, посилити співпрацю підрозділів митних органів, що відповідають за сприяння захисту прав ІВ та боротьбу з контрабандою, удосконалювати митне законодавство та практичні механізми його реалізації.

Круглий стіл «Відповідальний споживач»

Круглий стіл стосувався висвітлення питань стимулювання та підтримки створення сприятливого середовища, спрямованого на забезпечення поваги до ІВ, формування раціональної моделі споживання та підвищення рівня обізнаності українців про ризики й наслідки придбання контрафактних товарів.

Радник відділу забезпечення поваги до ІВ Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO) Томас Діллон звернув увагу на те, що відповідальність за правильний вибір споживача треба формувати в дітей з малечку. Саме тому їхня організація робить серйозний акцент на створенні та перекладі багатьма мовами світу мультфільмів, у яких ідеться про захист прав ІВ.

«Ми створюємо нові освітні та просвітницькі ініціативи щодо підвищення поінформованості споживачів. Допомагаємо країнам-членам ЄС розробляти стратегію просвітницьких заходів. Також створюємо інструментарій для вчителів, які навчають дітей у школах», – зазначив Діллон.

Координатор бізнес-ініціативи щодо зупинення підробок і піратства (BASCAP) Міжнародної торгової палати (ICC) в Україні/віце-президент з питань ІВ ICC Ukraine/президент УАПП Антоніна Пахаренко-Андерсон розповіла, що їхня ціль у боротьбі з контрафактом – об’єднати владу, бізнес, споживачів, сприяти формуванню раціональної моделі споживання та підвищенню рівня обізнаності українців про ризики й наслідки під час купівлі контрафактних товарів.
Організована УАПП кампанія проходить під лозунгом «Я купую справжнє! Я не купую підробок!». У її рамках проводяться регулярні заходи серед студентів, школярів, журналістів, представників державних органів та бізнесу.
Щоб вирішити проблему з контрафактною продукцією Пахаренко-Андерсон радить: припиняти незаконне виробництво таких товарів, відслідковувати ланцюги поставок, удосконалити систему судового переслідування та ліквідації незаконних мереж, просвіщати споживачів, адже тільки за підтримки суспільства боротьба стане значно ефективнішою.

За її словами, потрібно проводити просвітницькі кампанії, котрі сприяють розвитку інновацій, творчого підходу, спонукають споживачів робити етичні покупки, підтримують талановитих артистів, письменників, виконавців, художників, дають змогу споживачам зрозуміти, що дотримання прав ІВ – це запорука виготовлення якісної та безпечної продукції.

Представник StarLightMedia Микола Фаєнгольд розповів про вивчення масштабів контрафакції й піратства, а також про учасників ринку піратського відеоконтенту, навів приклади боротьби відповідними правопорушеннями.

Також він зосередив увагу присутніх на ініціативі «Чисте небо», яка спрямована на виховання соціальної відповідальності споживачів.

На завершення круглого столу відбулася демонстрація мультфільму від Волта Діснея «Захоплююча безпека з Тімоном та Пумбою», у якому на конкретних прикладах проілюстровано порушення та захист прав у сфері ІВ.

Круглий стіл «Інтернет: свобода чи захист»

У рамках Міжнародного форуму по боротьбі з підробками та піратством відбувся круглий стіл щодо проблем порушення прав ІВ в мережі Інтернет. Сесію було присвячено обговоренню причин існування піратства та контрафакції в Інтернеті й пошуку шляхів виправлення ситуації.

Загальну стратегію протидії порушенням прав ІВ в реальному світі та її проекцію на онлайн-середовище окреслив у вступній доповіді Джон Андерсон, голова Всесвітньої групи з боротьби з підробками (GACG Network). Він зосередив увагу на специфічних аспектах онлайн-порушень, компонентах протидії, та засобах, які використовуються в кожному компоненті. За словами фахівця, успішна реалізація стратегії захисту прав ІВ в Інтернеті залежить від узгоджених дій усіх учасників співтовариства – від великих міжнародних організацій до невеликих компаній.

Виконавчий директор Українського мережевого інформаційного центру (UANIC) Юрій Гончарук розглянув аспекти охорони прав ІВ з точки зору адміністрування адресного простору мережі Інтернет та впровадження в Україні альтернативної процедури вирішення суперечок щодо доменних імен. Основними ознаками такої процедури повинні стати: швидкість проходження (до 10 днів), наявність незалежного центру компетенції та обов’язковість виконання досудового рішення комісії всіма учасниками ринку.

Успішним досвідом боротьби за охорону прав ІВ у французькому та інших європейських сегментах мережі Інтернет поділився Давід Сосінан, директор з правових питань французького Союзу виробників (UNIFAB). За його словами, принципи колаборації та соціальної взаємодії були успішно використані для реалізації загальної для Інтернет-ресурсів системи рейтингів правомірності використання інтелектуальної власності. Також фахівець звернув увагу на інші засоби протидії піратству, вказав на успіхи в боротьбі з порушеннями прав ІВ в Інтернеті, які останнім часом досягнуті в Італії та Англії, і проаналізував роботу найбільшого, на його погляд, постачальника контрафактної продукції у світі – сайта Alibaba.com.

Український досвід у викритті кіберзлочинів Управління боротьби з кіберзлочинністю МВС України презентував аудиторії Віталій Паньков. Він загострив увагу на проблемних питаннях виявлення та доведення злочинів, скоєних з використанням засобів мережі Інтернет в Україні з огляду на недосконалість українського законодавства, широке використання злочинцями останніх технологій та географічно рознесених мережевих ресурсів. За словами фахівця, лише злагоджена спільна робота суспільства та держави здатна мінімізувати значну шкоду, якої завдають економіці прояви кіберзлочинності.

Нове обличчя державного підприємства сфери ІВ аудиторія круглого столу мала змогу побачити в доповіді Юрія Клітинського, заступника директора ДП "Інтелзахист". Перепрофілювання діяльності останнього відбулося на початку 2015 року, і сьогодні, в умовах нової цифрової реальності, основним завданням підприємства є захист прав ІВ в українському сегменті мережі Інтернет. Базуючись на основній місії, підприємство готує до запуску унікальні послуги, які мають суттєво вдосконалити механізми захисту авторського права та суміжних прав. Одна з таких послуг – це система завірення скриншотів (знімків умісту екрана комп’ютера), які, за умов проходження відповідної процедури, зможуть бути використані в якості доказової бази в суді. Другий проект – це пошукова система для моніторингу наявності вказаних об’єктів авторського права та суміжних прав в українському сегменті мережі Інтернет. Також підприємство опікується нагальними потребами правовласників: ідеться про швидке доведення наявності авторського права та суміжних прав на певний об’єкт, питання досудового вирішення суперечок і вдосконалення засобів боротьби з ресурсами, які розповсюджують піратський контент.

Проаналізувавши досвід захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності в США та країнах Євросоюзу, учасники круглого столу висловили сподівання, що узгоджені дії Уряду, законодавців, правоохоронних органів, представників правовласників та українських творців зможуть суттєво змінити ситуацію із захистом авторського права та суміжних прав у глобальній мережі, забезпечити реальну підтримку авторам, створити умови для появи легальних та інноваційних веб-ресурсів, які надаватимуть споживачам якісні послуги.

Круглий стіл «Невиправдані очікування: агрохімія, насіння, фармацевтика»

Під такою назвою в рамках Міжнародного форуму по боротьбі з підробками та піратством відбувся заключний п’ятий круглий стіл, тема якого не менш важлива, ніж попередньо порушені, і передусім – для одного з найприбутковіших ринків економіки – сільськогосподарського. Роботу круглого столу відкрила його модератор – начальник управління правового забезпечення промислової власності Державної служби інтелектуальної власності України Інна Шатова. За її словами, останній блок питань, винесених на обговорення з міжнародними й вітчизняними колегами, торкається агрохімічної сфери та фармацевтики і є одним з найактуальніших. Адже саме в цій сфері спритні підприємці та бізнесмени влучно підробляють продукцію, що фінансово б’є по економіці України, а ще – смертельно зашкоджує здоров’ю людей:

– За різними даними, ринок підробних засобів захисту рослин в Україні оцінюється в 15 – 20 % від обсягу всього ринку, а на ринку роздрібної торгівлі ця цифра сягає 50 %. За оцінками наших колег з Агрохімічного комітету Європейської Бізнес Асоціації, нинішній нелегальний ринок засобів захисту рослин становить 60 – 80 млн доларів щороку. У результаті застосування підробок непоправної шкоди зазнають земельні та водні ресурси, можуть постраждати тварини, а також люди», – підкреслила Інна Шатова.

Більш детально – на конкретних прикладах і з аналізом міжнародного досвіду – учасники заходу обговорили питання щодо порушення прав інтелектуальної власності на сорти рослин; виготовлення та збут контрафактного насіння як загрози аграрному ринку; боротьби з контрафактними агрохімікатами в Україні та недопущення в обіг контрафактних лікарських засобів.

На думку старшого юриста з питань торговельних марок, консультанта з правових питань і питань інтелектуальної власності підрозділу з контролю за безпекою продукції компанії Syngenta International AG Йоакіма Хофманна, Україна завжди славилася та славиться своїми чорноземами та розвинутою сільськогосподарською сферою. Але, як і розвинені країни Європи, має високий рівень контрафакту, зокрема з насіння. Йоакім Хофманн розповів колегам, що селекціонери, розводячи рідкісні квіти чи виводячи якісне насіння, через контрафактну продукцію втрачають шалені кошти, а ще – репутацію. Бо йдеться здебільшого про конкуренцію на ринку: підробляється торгова марка, яка вводить в оману споживача, і останній, купуючи начебто на 100 % гарний продукт, купує не оригінал. Щодо України, то її ринок є привабливим саме для не оригінальної продукції. На жаль, значна кількість контрафактної агрохімії ввозиться з Китаю й важко встановити реальні обсяги такого товару. А ще одною проблемою, за словами європейського колеги, є те, що в нашій країні бракує технічних і технологічних потужностей для знищення такого контрафактного товару.

З вищеокресленим погодився й наступний учасник круглого столу – представник Міжнародної насіннєвої федерації (ISF) Жан-Батіст Мас. Він жваво долучився до обговорення та продовжив тему захисту прав інтелектуальної власності на сорти рослин. Проблему контрафактного насіння він назвав украй делікатною. Назвавши головних порушників цієї сфери, Мас розповів, як нелегко чесному фермеру чи підприємцю відстоювати свої права та захищати власний товар. Зрозуміло, що порушник розраховує на високий прибуток – підробка коштує у 20 разів дешевше за оригінал, ризики мінімальні, – але насправді ніхто не зважає на перспективу! За словами пана Жана-Батіста, селекціонери працюють понад п’ять і більше років, виводять сорти, вкладають інтелектуальний та фінансовий капітал, а хтось усе це краде, підробляє й головне – обманює кінцевого покупця, не розуміючи, що наслідками застосування контрафактної агрохімії є зниження родючості, забруднення продуктів харчування та ґрунтів, а кінцеві продукти взагалі можуть бути небезпечні для споживання.

Особливий акцент на проблемі підробної агрохімії, насіння та фармацевтики у своїй доповіді зробив представник Міжнародної асоціації селекціонерів сортів декоративних та плодових культур, отриманих вегетативним способом (CIOPORA), радник з правових питань компанії NIRP International та Бюро по боротьбі з порушеннями прав інтелектуальної власності на рослинний матеріал (AIB) Нікола Новаро. Пан Нікола Новаро, розповідаючи про практику чеських підприємців та про те, скільки може коштувати чесному селекціонеру новий сорт яблук, усе ж таки більшу увагу учасників заходу зосередив на тому, що у сфері захисту інтелектуальної власності в аналізованій галузі не вистачає спеціалізованих судів, відповідних знань для розгляду спорів, а також систематичності в організації якісних просвітницьких заходів.

Щодо ж до найбільшої загрози для людського життя – фармацевтичної контрафактної продукції, – то низку показових прикладів вилучення таких препаратів з ринку України навів менеджер з адміністративної діяльності ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" Роман Бойко. Презентувавши учасникам круглого столу фільм, у якому йшлося про вилучення значних партій підробних ліків у містах Харкові та Василькові, що під Києвом, він зазначив, що навіть 1 % контрафакту у фармацевтиці – це вбивча статистика для ринку. Наприклад, на початку квітня цього року в Київській області працівниками Служби безпеки України ліквідовано підпільну лабораторію з виготовлення підробних сильнодіючих ліків (понад 50 найменувань препаратів!).

Також Роман Бойко звернув увагу колег на те, що індивідуальне маркування товару для потужних виробників цієї галузі на сьогодні є питанням першочерговим – вони вдосконалюють захист своєї продукції, щоб допомагати громадянам не купувати підробку, яка може коштувати життя.

 

27 квітня 2015