27 червня 2019 року (згідно з даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності, ВОІВ) – 30-та річниця з моменту прийняття Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків (Протокол). Уже протягом трьох десятиліть Протокол постійно й успішно додає гнучкості Мадридській системі. Він значно покращив процес міжнародної реєстрації для постійно зростаючого числа власників знаків для товарів і послуг та відомств з інтелектуальної власності (ІВ). Упровадження Протоколу стало передумовою стрімкого зростання кількості міжнародних реєстрацій: від 20 тис. у 1998 році – до 60 тис. у 2018 році.

Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків (Угода) і Протокол нерозривно пов'язані між собою та підтримують загальну ціль Мадридської системи – забезпечити зручний, економічно ефективний і централізований процес реєстрації та управління знаками для товарів і послуг в усьому світі. Але між двома договорами є ключові відмінності, які роблять 30-у річницю Протоколу гідною згадування.

Наприклад, прийняття Протоколу в 1989 році відкрило двері для країн або міжурядових організацій, які до цього не змогли приєднатися до Мадридського союзу через обмеження Угоди. У 1988 році до Мадридського союзу входило лише 25 учасників. Сьогодні цей показник збільшився в чотири рази: 104 учасники Мадридської системи охоплюють 120 країн, і планується подальше розширення. Оскільки представництво в Протоколі продовжує зростати, власники знаків для товарів і послуг отримують більшу вигоду від наявності однієї централізованої системи зі стандартизованими та раціоналізованими процесами. Наприклад, на відміну від Угоди, Протокол дозволяє власникам торговельних марок подати заявку на міжнародну реєстрацію на підставі заявки на знак, поданої в офіс ІВ своєї країни або регіону, а не тільки на підставі вже зареєстрованого знаку. Це зменшує затримку подачі міжнародної заявки та полегшує власникам торговельних марок можливість скористатися шестимісячним пріоритетним періодом Паризької конвенції. Багатомовний аспект Протоколу значно покращує систему для власників знаків, які можуть подавати заявки англійською, французькою або іспанською мовами; з Угодою єдиним варіантом була французька.

Патентні відомства сприйняли Протокол з великим ентузіазмом, отримавши можливість продовжити час прийняття рішень для надання захисту з 12 до 18 місяців, а також встановити індивідуальні збори, які більше відповідають національним зборам за подання заявок та реєстрацію, замість фіксованих тарифів Угоди.

Без сумніву, прийняття Протоколу стало ключем до еволюції та успіху Мадридської системи. Він значною мірою сприяв глобальній експансії системи – як з точки зору залучення нових учасників, так і підтримки існуючих, які прагнуть захистити свої знаки на світових ринках. 30 років потому успіх Протоколу продовжує прокладати шлях до розширення спектру послуг, підвищення ефективності адміністрування Мадридської системи та глобально визнаного та стандартизованого рішення щодо захисту знаків для товарів і послуг.

01 липня 2019