Про поточний стан євроінтеграції України, приведення національного законодавства у відповідність до актів права ЄС щодо авторського права та права промислової власності, вдосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності, а також про тенденції в судовій практиці Суду Справедливості ЄС щодо спорів в ІР сфері.
Ці та інші питання під час онлайн-лекції висвітлила директорка ІР офісу, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України Олена Орлюк під час підготовки для підтримання кваліфікації суддів місцевих господарських судів, організованої Національною школою суддів України.
Євроінтеграційні процеси
Доповідачка нагадала, що в лютому 2024 року Кабінет Міністрів України затвердив План заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу, який загалом передбачає 350 заходів із залученням усього пулу органів державної влади, 14 з них стосуються сфери конкретних заходів для сфери інтелектуальної власності.
Олена Орлюк акцентувала на тому, що підготовка до скринінгу законодавства за розділом 7 “Право інтелектуальної власності” в межах переговорного процесу вступу України в ЄС ‒ одне з пріоритетних питань для ІР офісу. Адже наближення національного законодавства та практик до acquis ЄС є необхідною умовою набуття Україною повноправного членства в ЄС.
Очільниця ІР офісу розповіла, що Директива 2004/48/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 29.04.2004 щодо захисту прав інтелектуальної власності у 2023 році була повністю імплементована в національне законодавство.
Так, був прийнятий Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності” від 20.03.2023 №2974-IX. Він спрямований на впровадження зазначеної Директиви в частині загальних зобов’язань, цивільних заходів, процедур і засобів захисту прав інтелектуальної власності, які передбачені Угодою про асоціацію.
Законодавчі зміни щодо захисту прав інтелектуальної власності
За словами Олени Орлюк, зміни до Цивільного кодексу України та спеціальних законів в ІР сфері, внесені Законом України від 20.03.2023 №2974-IX, уточнюють та доповнюють інститут цивільно-правової відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності у вигляді відшкодування правовласнику завданої майнової шкоди шляхом відшкодування збитків чи виплати компенсації та/або немайнової (моральної) шкоди, в тому числі встановлюють умови для визначення судом розміру збитків або компенсації для окремих об’єктів прав інтелектуальної власності.
Зміни до ЦПК України та ГПК України передбачають можливість витребування доказів від визначеного кола осіб у вигляді інформації про походження і мережі розповсюдження товарів чи послуг (канали збуту), що порушують право інтелектуальної власності, чи щодо яких існують достатні підстави вважати, що розповсюдження таких товарів або надання таких послуг порушує права інтелектуальної власності.
Також встановлюється право для суду замінити за ініціативою відповідача забезпечення позову майнового характеру про порушення прав інтелектуальної власності шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку.
Крім того, зазначила спікерка, Законом України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України» від 1.04.2022 №2174-IX запроваджено правові механізми захисту інтересів осіб в ІР сфері та забезпечено недопущення втрати прав інтелектуальної власності у період дії воєнного стану. Зокрема, згідно із цим Законом були зупинені строки, пов’язані з охороною прав інтелектуальної власності, а також строки щодо процедур набуття цих прав, визначених спеціальними законами України у сфері інтелектуальної власності та підзаконними актами.
Також директорка ІР офісу окреслила основні зміни, внесені до спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності, для приведення їх у відповідність до актів права ЄС, а також розповіла про законопроєктну роботу в межах євроінтеграції.
Судова практика Суду Справедливості ЄС (CJEU) щодо спорів в ІР сфері
“Аналізуючи практику Суду Справедливості ЄС за останні декілька років, можна дійти висновку, що найбільше національні суди звертаються за роз’ясненнями у правозастосуванні у сфері авторського права та суміжних прав, а також торговельних марок. При вирішенні спорів та формулюванні висновків Суд прагне забезпечити максимальний баланс між інтересами правовласників та суспільства”, ‒ зазначила Олена Орлюк.
При цьому, додала спікерка, нерідко Суд посилює позиції саме правовласників, що, не в останню чергу, пов’язано з розвитком цифрового суспільства та необхідністю посиленої охорони та захисту об’єктів інтелектуальної власності.
Лекторка поінформувала, що навесні 2024 року IP офіс презентував каталог з підбіркою ключових рішень CJEU за напрямом авторського права і суміжних прав (питання щодо права слідування, оригінальності, поняття твору, а також щодо доведення до загального відома публіки). Цей каталог перекладів рішень та їхнє резюме стосуються нещодавніх змін у законодавстві України з права інтелектуальної власності і може сприяти кращому розумінню суті окремих положень Директив ЄС з авторських і суміжних прав.
Що стосується торговельних марок, то, зазначила Олена Орлюк, CJEU продовжує зосереджуватися на тому, як оцінювати ймовірність сплутування торговельних марок, особливо у справах, що стосуються брендів зі значною репутацією.
Так, наприклад, у справі Sky v. SkyKick (C-371/18) Суд розглянув питання широких заявок на торговельні марки та концепцію “недобросовісності”, постановивши, що надто широкі специфікації можуть бути оскаржені, якщо не було справжнього наміру використовувати торговельну марку для всіх перелічених товарів/послуг. Це рішення спрямоване на запобігання “самозахопленню торговельних марок” та обмеження зловживань.
Одним з ключових питань у правозастосуванні є і відповідальність онлайн-майданчиків за продаж контрафактних товарів. Судові рішення збалансували права власників торговельних марок з обов'язками платформи, особливо у випадках, пов'язаних з продажем контрафактних товарів сторонніми продавцями. Зокрема, справа Coty v Amazon (C567/18) внесла ясність щодо відповідальності онлайн-маркетплейсів за порушення торговельних марок третіми особами.
Також Олена Орлюк звернула увагу на те, що в ІР офісі триває робота над другою частиною каталогу з підбіркою ключових рішень CJEU – “Оманливий характер торговельних марок”. Крім того, у межах реалізації проєкту Академії інтелектуальної власності Практика Суду ЄС IP офіс продовжує публікувати переклад судових рішень CJEU.
Читайте також:
- Практика Суду ЄС: спір через зображувальну ТМ у вигляді бавовняної квітки
- EU-UA: відбувся перший день імітаційної сесії двосторонньої зустрічі України та Єврокомісії щодо права інтелектуальної власност