ІР офіс готовий розробити з видавцями та профільними організаціями механізми для протидії порушенням прав інтелектуальної власності у книговидавництві. Пропозиції від видавців, маркетплейсів, юристів і правоохоронців збирали під час круглого столу “Держава - видавці - маркетплейси: об’єднані в боротьбі з контрафактом та піратством у книговидавництві”.
Захід організовано до World Book and Copyright Day, який в цьому році відзначається в Україні в межах Тижня інтелектуальної власності (IP Week 2024), що триває з 22 по 26 квітня. Дискусію провели ІР офіс спільно з Українським інститутом книги у книгарні "Сенс на Хрещатику".
Модераторами круглого столу виступили Дмитро Дорошенко, начальник відділу розвитку креативних секторів економіки ІР офісу, та Юрій Марченко, начальник відділу стратегічної роботи і аналітики Українського інституту книги.
Від контрабанди - до контрафакту
Якщо раніше головною проблемою для книжкового ринку була контрабанда, то тепер це — контрафактна продукція (підробка). На цьому наголосив т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв:
“Свого часу контрабанда була великою проблемою для українського книжкового ринку, надто, коли були відкриті кордони з росією і білоруссю. З початком повномасштабного вторгнення потік контрабанди значно скоротився. Однак ми фіксуємо збільшення випуску контрафактної продукції. І рішення тут не такі прості, адже поряд із традиційними формами розповсюдження контрафактної і контрабандної продукції (продаж із рук в руки) ми стикаємось з електронною комерцією, яка так само складна. Виклики достатньо серйозні, і простих та ідеальних рішень не буде”.
Ростислав Карандєєв
Цю думку поділяє і очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль:
“Мені здається, що “піратство” як таке на нашому внутрішньому ринку вже подолане, лишився контрафакт - це новий виклик, і з ним маємо боротись. Буквально вчора отримали листа від Оксани Пахльовської, доньки Ліни Костенко, яка звертає нашу увагу на один конкретний приклад контрафактного видання творів Ліни Костенко 1989 року. Воно продається навіть в книгарнях і вже, мабуть, придбано тисячі примірників. Донька просить правоохоронців звернути увагу на це видання, і я думаю, що це було б дуже показовим випадком, якби вдалось вирішити це питання.
Інститут книги має механізм відслідковувати на маркетплейсах, чи їхні клієнти торгують легальними виданнями чи ні: це каталог “Книжки на ринку”, куди внесені всі легальні українські видання з їхніми ISBN (International Standard Book Number — міжнародний стандартний номер книги. - IP офіс)”.
Олександра Коваль (праворуч)
Відпрацювати партнерські відносини, щоб боротися з контрафактом
Книговидання і авторство справді мають проблеми із захистом інтелектуальної власності, і ця сфера потребуватиме надалі підтримки держави, — наголосила очільниця ІР офісу Олена Орлюк:
“Ми маємо створювати умови, задіюючи будь-які механізми, які допомагають нашим креативним індустріям виживати і розвиватись. Покращуючи сфери і механізми правової охорони, ми маємо говорити, що вона не буде ефективною, якщо в країні не буде ефективного захисту прав інтелектуальної власності. І сьогодні ми зібрались не знайти умовно, хто відповідає, а хто не відповідає за щось, а спробувати вибудувати діалог й відпрацювати ті партнерські відносини, ті механізми й способи, за рахунок яких ми можемо сприяти покращенню захисту IP прав у видавничій сфері”.
Певні напрацювання вже є, – запевнив начальник управління інтелектуальної власності та інновацій Міністерства економіки України Андрій Анісімов:
“Кілька тижнів тому набув чинності наказ Мінекономіки щодо сайтів, з приводу яких є занепокоєння у порушенні ІР прав. Тож до сайтів, на яких розміщено контент, зокрема книги або інші твори, які порушують авторські права, заявники можуть застосовувати такий юридичний механізм”.
Олена Орлюк, Андрій Анісімов
Дискусії круглого столу у повному обсязі дивіться на ютуб-каналі IP офісу:
Проблема контрафакту у видавничій сфері. Економічний і безпековий фактори
Видавці і правоохоронці зауважують, що маркетплейси — головний канал збуту контрафактних книг. Там реалізуються 60-70% примірників. Другий — фізичний продаж на ярмарках тощо. При цьому видавці наголошують, що готові до співпраці з правоохоронцями, однак потрібні централізовані механізми, а не поодинокі рішення.
Компроміс визначено: потрібне розуміння правоохоронними органами ситуації, що такі продажі контрафактної продукції знищують не тільки книжковий ринок, а й інформаційну сферу держави, коли йдеться про продаж російських книг.
Допомогла б також ідентифікація продавців книжкової продукції на маркетплейсах, а також забезпечення бібліотек оригінальними друкованими новинками, щоб людина, яка не має можливості купувати оригінал, могла його прочитати у бібліотеці безкоштовно.
Які інструменти є у видавців для того, щоб захистити своє видання від контрафакту
Зі свого боку ІР офіс працює над розробкою гайдів для видавців щодо того, як вони можуть забезпечити захист продукції від підробок на маркетплейсах. У світовій практиці застосовують такі механізми як:
- повідомлення про порушення,
- реєстр брендів,
- послуга серіалізації,
- підрозділ по боротьбі з контрафактною продукцією тощо.
Їх деталізувала Олександра Косенко, начальниця Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності ІР офісу. Коротко про ці механізми - в міні-презентації:
Що робити, коли класичні юридичні механізми не є достатньо ефективними
Учасники дискусії акцентували на тому, що потрібно всіма силами та ресурсами вибудовувати культуру поваги до інтелектуальної власності у галузі та суспільстві в цілому, залучаючи всі можливі інформаційні та просвітницькі важелі.
Так, заступниця директора IP офісу Любов Майданик зазначила:
- Класичні юридичні механізми часто не є ефективними. Тому інформаційна кампанія - це перший крок для того, щоб далі рухатися у цьому напрямі. Закликаємо асоціації зібрати інформацію про економічні збитки, які несуть книговидавці, сконтактувати з нами і на основі цього почати інформаційну кампанію, щоб привертати увагу до проблеми. Це допоможе залучати всіх учасників процесу - в тому числі маркетплейси.
Ця інформкампанія має бути не лише про порушення та про те, як погано, а перш за все про те, як має стати краще. І як чудово долучатися до ініціативи непідтримки розповсюдження контрафакту.
І вже після цього наступний крок - розробка ефективного механізму, технічного рішення. Ми в IP офісі, у свою чергу, можемо долучатися до розробки правил дотримання, які ми називаємо політикою IP, для конкретних стейкхолдерів. Така політика має вироблятися спільно зі стейкхолдерами, адже лише тоді вона може бути ефективною.
Олександра Косенко, Любов Майданик
Як знайти рішення, що будуть ефективні для маркетплейсів
Учасники дискусії погодилися, що знайти вирішення проблеми можна лише спільно, не перекладаючи відповідальність на когось одного.
Директорка IP офісу Олена Орлюк у свою чергу подякувала маркетплейсам за їхню роботу, зокрема за величезний внесок в економіку України в умовах війни. І закликала до вироблення необхідних практик та механізмів:
- Це мають бути механізми, які маркетплейси можуть реалізувати технічно. Ми маємо побудувати нормальний діалог між книговидавцями та маркетплейсами, який дозволить врахувати інтереси обох бізнесів, які при цьому діятимуть у межах правового поля, - підсумувала Олена Орлюк.
Про наступні кроки антиконтрафактної коаліції “Держава - видавці - маркетплейси” команда IP офісу детально розповідатиме на своїх інформаційних ресурсах.
Фото: Ілля Носик
Читайте також:
- Як ідеї змінюють світ: урок IP Academy в межах IP Week про творчі екоініціативи
- Сталий розвиток, інтелектуальна власність та “зелене” майбутнє: стартував IP Week 2024 (відео)
- Тиждень інтелектуальної власності 2024: запрошуємо на серію заходів, присвячених IP та інноваціям