Шанс перезавантажити взаємовідносини Громадської ради і Державної служби інтелектуальної власності України (ДСІВ) - саме з такою пропозицією звернувся голова Громадської ради при Державній службі інтелектуальної власності України (Громадська рада) Дмитро Гузій до учасників чергового засідання, що відбулося 28 листопада 2014 року, в якому взяла участь і голова ДСІВ Алла Жарінова.
Шанс перезавантажити взаємовідносини Громадської ради і Державної служби інтелектуальної власності України (ДСІВ) - саме з такою пропозицією звернувся голова Громадської ради при Державній службі інтелектуальної власності України (Громадська рада) Дмитро Гузій до учасників чергового засідання, що відбулося 28 листопада 2014 року, в якому взяла участь і голова ДСІВ Алла Жарінова.
Робоча дискусія керівництва ДСІВ й членів Громадської ради, що відбулася в ході підбиття підсумків діяльності останньої впродовж першого річного строку, продемонструвала нагальну потребу зміни формату спілкування. Представники громадськості висловили незадоволення роботою держустанови в контексті взаємодії. Вони констатували, що чиновники не враховували пропозиції й зауваження, адресовані їм протягом останніх років. Зокрема, торкаючись теми обговорення пріоритетних законопроектів, члени Громадської ради зазначили, що ДСІВ не інформувала їх у письмовій формі про отримані пропозиції й зауваження до відповідних нормативно-правових актів. Учасники засідання озвучили потребу залучати в робочі групи фахівців ДСІВ на первинних стадіях розробки законодавчих документів – для ефективності подальшої співпраці.
Алла Жарінова у свою чергу зазначила, що ДСІВ відкрита для спілкування й залишається платформою для вироблення спільних з громадськістю позицій в усіх напрямах своєї діяльності. Голова окреслила пріоритети ДСІВ на 2014 – 2015 роки й запросила членів Громадської ради до активної співпраці у наданні й опрацюванні пропозицій, рекомендацій, побажань.
«У такий важкий час перед нами стоїть багато непростих завдань. Передусім потрібно налагодити роботу державної системи правової охорони інтелектуальної власності (ІВ) в Україні. Після підписання Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом нам слід докласти максимальних зусиль для приведення українського законодавства у відповідність до всіх тих європейських норм і стандартів, які передбачені Угодою», – підкреслила керівник установи.
Ішлося також про роботу над проектом Національної стратегії розвитку сфери ІВ в Україні. Алла Жарінова погодилася з критичними зауваженнями до цього документа, що надійшли від громадських об’єднань, і висловила сподівання на отримання від представників Громадської ради їхнього бачення змістової частини стратегії.
Для ефективного обміну інформацією учасники ініціювали створення нових розділів на офіційному веб-порталі ДСІВ. А щоб робота в наданні консультацій громадськості проводилася більш злагоджено, членам Громадської ради було запропоновано вже зараз надавати свої пропозиції до орієнтовного плану роботи ДСІВ на 2015 рік.
Представники громадськості були проінформовані про діяльність галузевих установ у системі ДСІВ – Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (ДП «УІПВ») та Державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (ДО «УААСП»).
Директор ДО «УААСП» Оксана Матвєєва торкнулася питань укладення нових договорів з авторами та видавцями, розповіла про збори та виплату авторської винагороди, судові позови до порушників майнових авторських прав тощо. З-поміж іншого вона акцентувала й на створенні Авторської Ради, яка здійснює функції громадського контролю Агентства. Після обговорення виголошеної Оксаною Матвєєвою інформації учасники зустрічі запланували спільне засідання Авторської Ради ДО «УААСП» та Комітету з авторського права Громадської ради для здійснення більш детального аналізу діяльності організації.
Наталія Петрова – заступник директора з питань експертизи ДП «УІПВ» – звернула увагу присутніх на важливість удосконалення системи електронного документообігу на тимчасово окупованій території АР Крим та проблемних територіях Донецької й Луганської областей, окреслила індивідуальний порядок розгляду заявок, отриманих з цих регіонів, торкнулася питань якості експертизи, строків розгляду заявок на об’єкти ІВ тощо.