13 грудня 2016 року фахівці Державної служби інтелектуальної власності України (ДСІВ) та Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) узяли участь в експертному семінарі на тему «Нормативно-правова база регулювання аудіовізуальних медіа послуг та електронних комунікацій. Європейський досвід», організованому Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення в співпраці з проектом Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» та проектом Рамкової програми співробітництва Європейського Союзу та Ради Європи «Свобода медіа в Україні».
13 грудня 2016 року фахівці Державної служби інтелектуальної власності України (ДСІВ) та Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) узяли участь в експертному семінарі на тему «Нормативно-правова база регулювання аудіовізуальних медіа послуг та електронних комунікацій. Європейський досвід», організованому Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення в співпраці з проектом Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» та проектом Рамкової програми співробітництва Європейського Союзу та Ради Європи «Свобода медіа в Україні».
Сесія ІІІ семінару включала теми, які безпосередньо стосуються питань авторського права та суміжних прав у сфері телерадіомовлення: «Законодавча база та основні принципи регулювання авторських та суміжних прав у сфері телебачення й радіомовлення» і «Ліцензування авторських прав у контексті передачі (повторної передачі) через супутникове, кабельне, ІР-телебачення та ОТТ-послуги».
Досвідом Європейського Союзу в зазначених сферах поділилася Кріштіна Розгоній (Krisztina Rozgonyi), яка є незалежним консультантом з питань регуляторної політики (Австрія/Угорщина) і надає експертні консультації з питань правової / регуляторної політики таким міжнародним організаціям як ООН, Рада Європи, Світовий банк InfoDev і BBC. Пані Кріштіна бере участь у великих ініціативах Європейської Комісії в якості радника з питань свободи засобів масової інформації та авторського права.
Пані Кріштіна повідомила, що законодавство України, яке стосується питань охорони й захисту прав інтелектуальної власності, у цілому є досконалим і відповідає світовим стандартам. Основною проблемою є правозастосування.
Фахівець представила аудиторії огляд міжнародні конвенції у сфері авторського права та суміжних прав і повідомила, що наразі в цій галузі в Європейському Союзі діє 12 директив і планується прийняти дві нові. Акцент доповіді було зміщено на положення тих директив, які стосуються сфери бродкастингу й ретрансляції в сучасних умовах електронних комунікацій. Ідеться, зокрема, про такі директиви: Директиву 93/83/ЄЕC від 27 вересня 1993 року про координацію деяких положень авторського права й суміжних прав та застосування їх до супутникового мовлення й кабельної ретрансляції; Директиву № 2001/29/ЄС про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав у інформаційному суспільстві; Директиву 2000/31/ЄС про деякі правові аспекти інформаційних суспільних послуг, зокрема електронної комерції на внутрішньому ринку (питання відповідальності інформаційних посередників).
Стосовно застосування Директиви 93/83/ЄЕC доповідач на прикладах пояснила, які дозволи від правовласників та організацій колективного управління необхідно отримати суб’єктам, що бажають здійснювати легальне розповсюдження телепрограм (через супутник) або кабельну ретрансляцію.
Також важливе значення для сфери мовлення має Директива 2012/28/ЄС про деякі випадки дозволеного використання «творів-сиріт». У багатьох країнах з 1950-х років організації державного телерадіомовлення сформували великі архіви програм, фільмів, мультфільмів, що мають історичну та культурну цінність, тому будуть завжди залишатися затребуваними. Водночас щодо давніх записів часом важко встановити всіх правовласників. Ситуація ускладнюється й тим, що в аудіовізуальних творах є багато співавторів та інших правовласників. Так, у професійному фільмі їх може бути близько 100. Директива створює умови для легального використання творів без дозволу правовласників, яких не вдалося встановити після проведення належного пошуку, а також умови виплати винагороди правовласникам, які згодом – після недозволеного правовласником використання – були ідентифіковані.
Окремо було розглянуто Директиву ЄС 2014/26/ЄС з колективного управління авторськими правами й мультитериторіального ліцензування музики онлайн, відзначивши, що до її прийняття мали місце численні нарікання на недостатньо прозору діяльність організацій колективного управління, особливо в частині розподілу винагороди. Зазначена директива встановлює нові стандарти діяльності ОКУ, передбачає можливість контролю з боку держави за діяльністю цих організацій, зокрема щодо встановлення останніми ставок винагороди для користувачів. Як зауважила Пані Кріштіна, випадки встановлення ОКУ несправедливих тарифів у сфері бродкастингу вже були предметом розслідування з боку CISAC, у результаті якого вдалося виявити порушення деякими ОКУ умов членства в цій організації, пов’язаних з монопольними обмеженнями.
Практика діяльності сервісів типу YouTube як провайдерів хостингу показала певні недоліки Директиви 2000/31/ЄС про електронну комерцію, застосування якої провайдерами надає таким сервісам певні переваги перед веб-сервісами, які створюються для легального розповсюдження аудіо- та відеоконтенту (Spotify, Netflix тощо), що стало однією з причин підготовки Європейською Комісією з 2015 року реформи у сфері авторського права й суміжних прав у Євросоюзі.
Пропозиції Європейської Комісії в рамках цієї реформи стосуються, зокрема, необхідності зобов’язання провайдерів в окремих випадках моніторити контент, доступ до якого вони забезпечують, для уникнення можливих порушень авторського права та суміжних прав.
Іншою причиною реформи є проблема застосування згаданими сервісами гео-блокування, що викликає необхідність передбачення в законодавстві випадків, коли законним користувачам дозволяється за умов тимчасового перебування в інших країнах ЄС користуватися сервісами на умовах, що пропонуються в країні їхнього постійного проживання (наприклад, це стосується цін за користування електронними копіями фільмів, які можуть суттєво відрізнятися в різних країнах ЄС залежно від ступня економічного розвитку).
Серед інших змін у рамках зазначеної реформи пропонується передбачити випадки, коли телерадіоконтент може бути доступний для легального завантаження в цифрових сервісах (ОТТ) протягом кількох днів після здійснення трансляції.
Повний перелік змін до законодавства у сфері авторського права та суміжних прав став доступний з вересня 2016 року на офіційному веб-сайті Єврокомісії у вигляді документу «Proposal for a Directive of the European Parliament and of the Council on copyright in the Digital Single Market - COM(2016)593».
Особливо зацікавила аудиторію тема щодо необхідності сплати роялті при трансляції (ретрансляції) певних телерадіопрограм, показ яких є обов’язковим відповідно до законодавства низки країн («must-carry», в Україні – універсальна програмна послуга). Пані Кріштіна наголосила, що обов’язковий показ певних телерадіопрограм не звільняє від обов’язку сплати винагороди за використання об’єктів авторського права й суміжних прав.
Наприкінці сесії до загального обговорення долучилася представник юридичного відділу з ДО «УААСП», яка в режимі діалогу з аудиторією пояснила особливості роботи ДО «УААСП» в напрямі ліцензування використання музичних творів у сфері телерадіомовлення, збору винагороди за таке використання з урахуванням вимог чинного законодавства щодо мінімальних ставок винагороди.
Наприкінці сесії представники Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення відзначили, що захід був достатньо інформативним. Було висловлено сподівання, що інформація, отримана слухачами, допоможе їм у подальшому вирішенні питань забезпечення умов використання телерадіопрограм з дотриманням законодавства у сфері авторського права та суміжних прав, а також у визначенні напрямів удосконалення законодавства в зазначеній галузі.
Сесія ІІІ семінару включала теми, які безпосередньо стосуються питань авторського права та суміжних прав у сфері телерадіомовлення: «Законодавча база та основні принципи регулювання авторських та суміжних прав у сфері телебачення й радіомовлення» і «Ліцензування авторських прав у контексті передачі (повторної передачі) через супутникове, кабельне, ІР-телебачення та ОТТ-послуги».
Досвідом Європейського Союзу в зазначених сферах поділилася Кріштіна Розгоній (Krisztina Rozgonyi), яка є незалежним консультантом з питань регуляторної політики (Австрія/Угорщина) і надає експертні консультації з питань правової / регуляторної політики таким міжнародним організаціям як ООН, Рада Європи, Світовий банк InfoDev і BBC. Пані Кріштіна бере участь у великих ініціативах Європейської Комісії в якості радника з питань свободи засобів масової інформації та авторського права.
Пані Кріштіна повідомила, що законодавство України, яке стосується питань охорони й захисту прав інтелектуальної власності, у цілому є досконалим і відповідає світовим стандартам. Основною проблемою є правозастосування.
Фахівець представила аудиторії огляд міжнародні конвенції у сфері авторського права та суміжних прав і повідомила, що наразі в цій галузі в Європейському Союзі діє 12 директив і планується прийняти дві нові. Акцент доповіді було зміщено на положення тих директив, які стосуються сфери бродкастингу й ретрансляції в сучасних умовах електронних комунікацій. Ідеться, зокрема, про такі директиви: Директиву 93/83/ЄЕC від 27 вересня 1993 року про координацію деяких положень авторського права й суміжних прав та застосування їх до супутникового мовлення й кабельної ретрансляції; Директиву № 2001/29/ЄС про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав у інформаційному суспільстві; Директиву 2000/31/ЄС про деякі правові аспекти інформаційних суспільних послуг, зокрема електронної комерції на внутрішньому ринку (питання відповідальності інформаційних посередників).
Стосовно застосування Директиви 93/83/ЄЕC доповідач на прикладах пояснила, які дозволи від правовласників та організацій колективного управління необхідно отримати суб’єктам, що бажають здійснювати легальне розповсюдження телепрограм (через супутник) або кабельну ретрансляцію.
Також важливе значення для сфери мовлення має Директива 2012/28/ЄС про деякі випадки дозволеного використання «творів-сиріт». У багатьох країнах з 1950-х років організації державного телерадіомовлення сформували великі архіви програм, фільмів, мультфільмів, що мають історичну та культурну цінність, тому будуть завжди залишатися затребуваними. Водночас щодо давніх записів часом важко встановити всіх правовласників. Ситуація ускладнюється й тим, що в аудіовізуальних творах є багато співавторів та інших правовласників. Так, у професійному фільмі їх може бути близько 100. Директива створює умови для легального використання творів без дозволу правовласників, яких не вдалося встановити після проведення належного пошуку, а також умови виплати винагороди правовласникам, які згодом – після недозволеного правовласником використання – були ідентифіковані.
Окремо було розглянуто Директиву ЄС 2014/26/ЄС з колективного управління авторськими правами й мультитериторіального ліцензування музики онлайн, відзначивши, що до її прийняття мали місце численні нарікання на недостатньо прозору діяльність організацій колективного управління, особливо в частині розподілу винагороди. Зазначена директива встановлює нові стандарти діяльності ОКУ, передбачає можливість контролю з боку держави за діяльністю цих організацій, зокрема щодо встановлення останніми ставок винагороди для користувачів. Як зауважила Пані Кріштіна, випадки встановлення ОКУ несправедливих тарифів у сфері бродкастингу вже були предметом розслідування з боку CISAC, у результаті якого вдалося виявити порушення деякими ОКУ умов членства в цій організації, пов’язаних з монопольними обмеженнями.
Практика діяльності сервісів типу YouTube як провайдерів хостингу показала певні недоліки Директиви 2000/31/ЄС про електронну комерцію, застосування якої провайдерами надає таким сервісам певні переваги перед веб-сервісами, які створюються для легального розповсюдження аудіо- та відеоконтенту (Spotify, Netflix тощо), що стало однією з причин підготовки Європейською Комісією з 2015 року реформи у сфері авторського права й суміжних прав у Євросоюзі.
Пропозиції Європейської Комісії в рамках цієї реформи стосуються, зокрема, необхідності зобов’язання провайдерів в окремих випадках моніторити контент, доступ до якого вони забезпечують, для уникнення можливих порушень авторського права та суміжних прав.
Іншою причиною реформи є проблема застосування згаданими сервісами гео-блокування, що викликає необхідність передбачення в законодавстві випадків, коли законним користувачам дозволяється за умов тимчасового перебування в інших країнах ЄС користуватися сервісами на умовах, що пропонуються в країні їхнього постійного проживання (наприклад, це стосується цін за користування електронними копіями фільмів, які можуть суттєво відрізнятися в різних країнах ЄС залежно від ступня економічного розвитку).
Серед інших змін у рамках зазначеної реформи пропонується передбачити випадки, коли телерадіоконтент може бути доступний для легального завантаження в цифрових сервісах (ОТТ) протягом кількох днів після здійснення трансляції.
Повний перелік змін до законодавства у сфері авторського права та суміжних прав став доступний з вересня 2016 року на офіційному веб-сайті Єврокомісії у вигляді документу «Proposal for a Directive of the European Parliament and of the Council on copyright in the Digital Single Market - COM(2016)593».
Особливо зацікавила аудиторію тема щодо необхідності сплати роялті при трансляції (ретрансляції) певних телерадіопрограм, показ яких є обов’язковим відповідно до законодавства низки країн («must-carry», в Україні – універсальна програмна послуга). Пані Кріштіна наголосила, що обов’язковий показ певних телерадіопрограм не звільняє від обов’язку сплати винагороди за використання об’єктів авторського права й суміжних прав.
Наприкінці сесії до загального обговорення долучилася представник юридичного відділу з ДО «УААСП», яка в режимі діалогу з аудиторією пояснила особливості роботи ДО «УААСП» в напрямі ліцензування використання музичних творів у сфері телерадіомовлення, збору винагороди за таке використання з урахуванням вимог чинного законодавства щодо мінімальних ставок винагороди.
Наприкінці сесії представники Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення відзначили, що захід був достатньо інформативним. Було висловлено сподівання, що інформація, отримана слухачами, допоможе їм у подальшому вирішенні питань забезпечення умов використання телерадіопрограм з дотриманням законодавства у сфері авторського права та суміжних прав, а також у визначенні напрямів удосконалення законодавства в зазначеній галузі.
.jpg) |
.jpg) |