Пропонуємо ознайомитися з інтерв’ю заступника директора Департаменту інновацій та інтелектуальної власності Міністерства економіки Богдана Падучака радіостанції «Голос столиці» 106 FM щодо ліквідації Державної служби інтелектуальної власності (стилістика та зміст збережені).
Заступник директора Департаменту інновацій та інтелектуальної власності Міністерства економіки Богдан Падучак на 106 FM заявив, що ліквідація Держслужби інтелектуальної власності не вплине на видачу патентів, правонаступництво буде здійснено відповідно до вимог чинного законодавства України.
Кабінет Міністрів прийняв рішення про ліквідацію Державної служби інтелектуальної власності. Таке рішення було прийнято на засіданні Кабінету Міністрів 23 серпня.
Функції відповідної державної служби передані Міністерству економічного розвитку і торгівлі.
Державна служба інтелектуальної власності проводила експертизи заявок на об'єкти інтелектуальної власності та видавала відповідні патенти і свідоцтва.
Крім того, служба реєструвала об'єкти права інтелектуальної власності, договори про передачу прав, ліцензійні договори і вела відповідні реєстри.
Чим керувалися в Кабміні і наскільки така перебудова виправдана, в ефірі радіостанції Голос Столиці пояснив заступник директора Департаменту інновацій та інтелектуальної власності Міністерства економіки Богдан Падучак.
З1 травня набула чинності нова редакція закону про державну службу, чи не з цим законом пов’язане рішення Кабміну про ліквідацію Держслужби інтелектуальної власності?
- Рішення щодо ліквідації Державної служби, воно не є випадковим і воно прийняте відповідно до плану пріоритетних дій уряду, який був затверджений в травні цього року Кабміном. Слід зазначити, що з приходом в Міністерство економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва, першого віце-прем’єра, питання інтелектуальної власності визначено одним із пріоритетів і завдяки цьому з 1 червня цього року було затверджено концепцію реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Хочу зазначити, що з цього питання уряд прийняв два важливих рішення. Першочергове – це затверджено план заходів із реалізації концепції реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Перше завдання – це інституційні зміни, тобто запровадження прозорої дворівневої структури державного управління в сфері інтелектуальної власності. Друге завдання, що передбачено планом заходів, - це реорганізація системи колективного управління майновими правами у відповідності до європейських стандартів. І третій напрямок реформування – це удосконалення національного законодавства у виконанні вимог угоди про асоціацію в частині охорони та захисту прав інтелектуальної власності. І саме на виконання першого заходу, який визначено планом заходів України з реалізації концепції, уряд прийняв постанову про ліквідацію Держслужби інтелектуальної власності. Варто зазначити, що зміни в державному управлінні будуть відбуватись поступово, поетапно, і це дасть можливість реалізувати концепцію без будь-яких ризиків для функціонування системи. Процес видачі патентів продовжуватиметься без затримок, правонаступництво буде здійснено відповідно до вимог чинного законодавства України. Результатом нашої концепції буде створення національного офісу інтелектуальної власності на базі «Укрпатенту» і на базі Державної служби інтелектуальної власності, яка на разі сьогодні ліквідована. І саме Національний офіс інтелектуальної власності буде реалізовувати державну політику у сфері інтелектуальної власності. І слід зазначити, що наша кінцева мета в цьому напрямку - створити єдине вікно для видачі охоронних документів, знищити корупцію і корупційні ризики, і запровадити європейський сервіс для наших авторів.
Нагадайте, чим займалася Державна служба інтелектуальної власності. За шість років її існування (служба інтелектуальної власності була створена під час проведення адміністративної реформи в грудні 2010 року), який об’єм з реєстрації патентів, ліцензій, захисту інтелектуальних прав здійснила Держслужба?
- Державна служба інтелектуальної власності фактично виконувала функцію видачі свідоцтва і функцію охоронних документів за результатами всієї експертизи цього процесу, забезпечення експертизи цього процесу, забезпечення експертизи заявок на винаходи, корисні моделі, окремі зразки, знаки для товарів і послуг, яку здійснює «Укрпатент». Тобто наразі ми зосереджуємо на тому, щоб на базі «Укрпатенту» створити національний офіс за прикладом ЄС, провідних країн ЄС, де національні патентні відомства підпорядковуються міністерствам, які відповідальні за економічний розвиток. Щодо кількості охоронних документів, вони залежно від об’єкту інтелектуальної власності різні. Найбільша кількість заявок направлена на охорону товарів та послуг, оскільки вони більш ринково привабливі. На превеликий жаль, на сьогодні чинна система охорони винаходів і корисних моделей призвела до того, що відбувається підміна розуміння корисної моделі, самої суті винаходу, коли видаються слабкі за своїми характеристиками корисні моделі і немає зацікавленості в бізнесу реєструвати винаходи. Тобто щодо впливу на кількість видачі охоронних документів, в даному випадку не слід говорити, що вона зменшиться, слід говорити, що якість видачі документів буде посилена і ті ініціативи, які розроблені міністерством приведуть до посилення якості і кваліфікації при видачі охоронних документів, і найголовніше - до цінності цих охоронних документів.
Раніше експерт з питань економіки Владислав Зимовець в ефірі «ГС» заявив, що в українській корумпованій судовій системі по-іншому вести бізнес навіть складно. Тому тінізація не скільки потрібна, скільки є об'єктивною реальністю.
02 вересня 2016