У штаб-квартирі ВОІВ пройшла 12 сесія Гаазької Робочої групи з питань правового розвитку міжнародної системи реєстрації промислових зразків. Активну участь у ній взяла й українська делегація.
Порядок денний засідання Робочої групи передбачав розгляд наступних пунктів:
- Зупинення дії Гаазького Акту Гаазької Угоди 1960 року;
(документи H/LD/WG/12/3, H/LD/WG/12/4, H/LD/WG/12/5);
- Розгляд пропозицій про внесення правок до правила 14 Загальної інструкції;
(документ H/LD/WG/12/6);
- Розгляд пропозицій про внесення змін до Переліку мит та зборів;
(документ H/LD/WG/12/7 Rev);
- Продовження розгляду питання запровадження нових робочих мов Гаазької системи;
(документ H/LD/WG/12/8).
На початку сесії привітали нових учасників Гаазької Угоди, а саме Бразилію (набрання чинності з 1 серпня 2023 року) та Маврикій (набрання чинності з 6 травня 2023 року).
Ле Тхі Туєт Май (В'єтнам), Головуюча Робочої групи
Гаазький Акт 1960 року йде в історію?
З 1 січня 2010 року Гаазька угода діє на основі двох різних актів, а саме Гаазького акта Гаазької угоди (Акта, 1960) та Женевського акта Гаазької угоди (Акта, 1999).
Україна є учасником Гаазької угоди як за Актом 1960-го, так і за актом 1999 року.
Після приєднання Марокко в 2022 році та Суринаму в 2020 році до Акта 1999 року жоден член Гаазького союзу не залишився поза сферою дії Акта 1999 року. Після цього, країни-члени та Міжнародне бюро ВОІВ почали обговорення шляхів уніфікації Гаазької системи на базі Акту 1999 року.
Міжнародне бюро ВОІВ під час свого аналізу виявило, що після приєднання до Акту 1999 року Марокко та Суринаму, реєстрації за Актом 1960 року почали становити лише 0.32% від усіх міжнародних реєстрацій за Гаазькою системою.
За результатами роботи цієї сесії, Робоча група прийняла рішення подати на розгляд Асамблеї Гаазького союзу пропозицію про зупинення дії Акта 1960 року із запропонованою датою набрання чинності 1 січня 2025 року.
Прийняття такого рішення Асамблеєю Гаазького союзу, яка планується на липень 2024 року, сприятиме правовій визначеності та дозволить уніфікувати Гаазьку систему. В результаті це має збільшити зручність та зрозумілість для заявників. Також варто зазначити, що таке рішення у випадку його ухвалення не вплине на міжнародні реєстрації здійснені відповідно до Акту 1960 року.
Внесення правок до правила 14 Загальної інструкції
Дані зміни стосуються пропозицій країн-членів, висловлених під час 11-ї сесії Гаазької Робочої групи, що покликані надати ширші можливості для заявників щодо збільшення строків для усунення невідповідностей умовам, що встановлюються правилом 14 (1) Загальної інструкції, а також збільшення можливостей для повернення сплачених коштів до моменту міжнародної реєстрації.
За результатами розгляду цього питання Робоча група прийняла рішення рекомендувати Асамблеї Гаазького союзу внести зміни до правила 14 Загальної інструкції та Переліку мит та зборів, з датою набрання чинності, яка буде визначена Міжнародним бюро ВОІВ.
Зміна розміру зборів
Дане питання розглядалося Робочою групою починаючи з 8 сесії (2019 рік), як один з основних чинників, що негативно впливає на фінансову стійкість Гаазької системи.
Міжнародним бюро ВОІВ розроблена пропозиція про підняття розміру мита за кожен додатковий промисловий зразок, що включений у міжнародну заявку з 19 до 50 швейцарських франків. Дана пропозиція мала набути чинності з січня 2021 року, але у зв’язку з пандемією COVID-19 та її економічного ефекту, виникла затримка у процедурі, а пропозиція була передана Асамблеї Гаазького союзу лише у липні 2023 року, де була затверджена.
Дані зміни розміру мита наберуть чинності починаючи з 1 січня 2024 року, відповідно до п. 13 Звіту Асамблеї Гаазького союзу (документ H/A/43/2).
Окрім того, до Міжнародного бюро були надані запити від країн-членів щодо дослідження питання про можливе збільшення розміру мита за продовження дії міжнародної реєстрації за кожен варіант промислового зразка (з 17 до 50 швейцарських франків) та підготовки більш загального огляду Переліку мит і зборів Гаазької системи для обговорення на майбутніх сесіях.
Результати дослідження містять висновки про об’єктивні обставини для збільшення мита, наприклад вплив інфляції, адже розмір мита за продовження строку міжнародної реєстрації не змінювався з 1996 року, та структурний дефіцит Гаазької системи.
Незважаючи на це, Робоча група ухвалила рішення поки не рекомендувати Асамблеї Гаазького союзу приймати рішення про збільшення розміру мита за продовження дії міжнародної реєстрації через велику кількість застережень від країн-членів. Та надала запит до Міжнародного бюро ВОІВ підготувати ширший огляд мит та зборів Гаазької системи, в тому числі аналіз впливу збільшення мита, що має набрати чинності з 1 січня 2024 року.
Запровадження нових мов до Гаазької системи
За результатами попередніх запитів країн-членів, Міжнародним бюро ВОІВ проведено консультації з групами користувачів та представниками країн-учасниць Гаазької Угоди щодо мовного режиму Гаазької системи. Нагадаємо, що нині робочими мовами є англійська, французька та іспанська.
Частина респондентів виступила за впровадження своїх мов, як мов Гаазької системи, через труднощі у вигляді найму перекладача або представника, що тягне за собою додаткові витрати. Зазначалися й повністю протилежні думки, зокрема щодо перегляду мовної політики та залишення виключно англійської мови в рамках даної системи.
Сторони висловлювали необхідність зваженого підходу у питанні додавання нових мов, адже це збільшить навантаження на заявників, що може призвести до додатково збільшення розміру мит та зборів та похитне основну перевагу системи – економічну вигідність.
В рамках дослідження, викладеного у документі H/LD/WG/12/8, зазначається і про необхідність визначення критеріїв вибору нових мов Робочою групою. Про це зазначив представник української делегації, Перший заступник директора УКРНОІВІ (українського IP офісу) Богдан Падучак:
“Результати дослідження формують міцну основу для подальшої дискусії, пропонуючи розуміння різних критеріїв для запровадження нових мов. Насамперед, ми звертаємо увагу на запит, викладений у пункті 16 документа H/LD/WG/12/8, який підкреслює зацікавленість груп користувачів у застосуванні об'єктивних критеріїв, таких як кількість заявок (фактичних і потенційних), а не у запровадженні мови виключно на основі запиту від конкретної Договірної сторони. Деякі стейкхолдери висловили зацікавленість у запровадженні інших мов, окрім офіційних мов ООН”.
Перший заступник директора українського IP офісу Богдан Падучак
З ініціативою включити нові мови до Гаазької системи виступила делегація росії та Китаю, зокрема пропозиція підготовки до запровадження російської мови аргументувалась здебільшого статусом офіційної мови ООН.
Позиція України
Україна підтримала заяву делегації Польщі, висловлену від імені Регіональної групи країн Центральної Європи та Балтії (CEBS), які зазначили про необхідність збалансованого та поступового підходу в питанні запровадження нових мов, а також важливості першочергового обговорення завдань, фінансових та організаційних моментів такої ініціативи.
Анна Барбарзак, представниця Польщі, координатора Регіональної групи CEBS
Українська делегація підкреслила, що поділяє застереження груп користувачів та країн-членів щодо запровадження нових мов у Гаазьку систему. Також звернули увагу, що на відміну від аналогічного питання в рамках Мадридської Робочої групи, у дослідженні Міжнародного бюро ВОІВ відсутні запевнення в тому, що введення нових мов не призведе до збільшення зборів у рамках Гаазької системи.
Окрім того, українські делегати висловили категоричне заперечення щодо запровадження російської мови:
“Україна вважає недостатньо обґрунтованим запровадження російської мови в Гаазькій системі. Ми вважаємо, що будь-яке запровадження нових мов має бути ретельно оцінене з урахуванням конкретних потреб і проблем, з якими стикаються користувачі. За аналізом даних, наведених в документі H/LD/WG/12/8, ми взагалі не бачимо російської серед топ-20 мов Гаазької системи за перші три квартали 2023 року, а також низькі рейтинги за більшістю інших об'єктивних критеріїв, виключне застосування яких є ключовим висновком цього дослідження”, - зазначив Богдан Падучак.
За результатами інтенсивних обговорень, які зайняли майже два з трьох днів роботи 12-ї сесії, а також завдяки співпраці української делегації з представниками Польщі (координатором групи CEBS) та представниками Нідерландів (координатором групи В), разом із країнами-однодумцями, Гаазька Робоча група вирішила не зазначати про впровадження російської та китайської мов до переліку робочих мов Гаазької системи, а продовжити обговорення на наступних сесіях.
Наступна сесія Гаазької Робочої групи запланована на жовтень 2024 року.
Читайте також:
- росія не має права надалі впливати на міжнародний порядок денний, – заява України у ВОІВ
- Українська делегація взяла участь у 31-й сесії засідань CDIP