УДК: 347.779:347.772 Салфетник Т.П. Жмурко О.В.
Начальник відділення організації захисту прав
Державне підприємство "Український інститут промислової власності"
Начальник відділу організації адміністративного захисту прав
Державне підприємство "Український інститут промислової власності"
ПІДХОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ПАЛАТИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ УКРАЇНИ ДО РОЗГЛЯДУ
ЗАПЕРЕЧЕНЬ ПРОТИ РІШЕНЬ ЩОДО НАБУТТЯ ПРАВ НА ЗНАКИ
ДЛЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ
Розглянуто підходи Апеляційної палати до розгляду заперечень проти рішень щодо знаків для товарів і послуг, підставою для відмови у реєстрації яких є невідповідність позначення умовам надання правової охорони, визначеним пунктом 2 статті 6 Закону, зокрема оманливості позначень щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
Ключові слова: знак для товарів і послуг, оманливість позначень, заперечення проти рішення за заявкою, Апеляційна палата.
Рассмотрены подходы Апелляционной палаты к рассмотрению возражений против решений относительно знаков для товаров и услуг, основанием для отказа в регистрации которых является несоответствие обозначений условиям предоставления правовой охраны, установленным пунктом 2 статьи 6 Закона, в частности определения ложности обозначений относительно товаров и услуг или лица, изготавливающего товар и предоставляющего услугу.
Ключевые слова: знак для товаров и услуг, ложность обозначений, возражение против решения по заявке, Апелляционная палата.
The approaches of the Appeals Board to consider objections to decisions regarding the marks for goods and services, based on grounds for refusal established by paragraph 2 of Article 6 of the Act, in particular the confusing marks with regard to goods and services or person who manufactured goods and services.
Keywords: trade mark, confusing of signs, objections, Appeal Board.
Законодавство України у сфері інтелектуальної власності передбачає реалізацію механізму захисту прав заявників шляхом звернення до Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України (далі – Державна служба).
На підставі Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі – Закон) та в порядку, встановленому Регламентом Апеляційної палати Державної служби (далі – Апеляційна палата), заявник або його представник може звернутися до Апеляційної палати із запереченням проти будь-якого рішення Державної служби, що стосується заявки.
Справи за поданими до Апеляційної палати запереченнями розглядаються на основі спеціальної (апеляційної) процедури, яка є спрощеною порівняно з цивільним та господарським судочинством і виключає багато процесуальних дій. Рішення, прийняте Апеляційною палатою за результатами розгляду конкретного заперечення, може бути оскаржене в судовому порядку.
Слід зазначити, що заявники активно користуються правом на звернення до Апеляційної палати як процедурою, що в порівнянні із судовим механізмом захисту є більш доступною, спрощеною, дешевою й надзвичайно ефективною.
Розглядаючи заперечення, колегія Апеляційної палати відповідно до Регламенту Апеляційної палати перевіряє обґрунтованість рішення Державної служби в межах доводів заперечення з урахуванням змінених мотивів і вимог [1].
Колегія Апеляційної палати аналізує аргументацію сторін, що міститься в матеріалах справи і яку було наведено під час розгляду справи в ході апеляційного засідання. Досліджує матеріали (докази), на підставі яких прийнято рішення Державної служби та на підставі яких апелянт доводить неправильність цього рішення, і встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги й заперечення сторін.
Під час розгляду заперечень проти рішень щодо знаків, яким відмовлено в реєстрації на підставі невідповідності знака пункту 2 статті 6 Закону, оскільки вони є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар чи надає послугу, колегія Апеляційної палати, проаналізувавши матеріали апеляційної справи, встановлює, чи сприймаються позначення або їх елементи як неправильні, неправдиві та чи містять відомості, що створюють помилкове уявлення або які прямо не відповідають дійсності, проте реально здатні породжувати таку можливість опосередковано.
Колегія Апеляційної палати розглянула заперечення проти рішення про відмову в реєстрації знака . У рішенні вказано, що заявлене комбіноване позначення для всіх товарів 18, 25 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі – МКТП) є таким, що може ввести в оману щодо товару, бо породжуватиме асоціації, пов’язані з певним місцем виготовлення товарів. Венеція (іт. Venetia, вен. Venesia) – місто та муніципалітет на північному сході Італії, у регіоні Венето, столиця провінції Венеція.
Апелянт – Брокерхофф Зоряна – у запереченні проти цього рішення зазначила, що вона – підприємець і одним з видів її діяльності є виробництво та реалізація жіночого одягу, взуття, сумок та аксесуарів. Компанія, яка виробляє товари, що маркуються заявленим позначенням, знаходиться саме в місті Венеція (Італія). Тому, на думку апелянта, заявлене позначення не буде вводити в оману споживачів, а навпаки вказувати на дійсне місце виготовлення товарів. Додатково апелянт повідомила про те, що цей знак уже зареєстрований в Німеччині (від 08.12.2004 № 30453154). Власник знака за цією реєстрацією – Брокерхофф Хуберт, який є представником італійської фірми DONNA LAURA VENEZIA й генеральною довіреністю уповноважує Брокерхофф Зоряну на дії щодо реєстрації в Україні торговельної марки "Donna Laura Venezia" на своє ім’я. Також апелянт додала до заперечення документи для доведення того, що заявлений знак давно фактично використовується. Ураховуючи вищенаведене, апелянт просила зареєструвати позначення для всіх заявлених товарів.
Приймаючи рішення, колегія Апеляційної палати врахувала таке.
Відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі – Закон) не можуть одержати правову охорону знаки, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу [2].
Згідно з пунктом 4.3.1.9 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг (далі – Правила), до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, належать позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов’язані з певною якістю, географічним походженням товарів чи послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності [4].
Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака не виключає небезпеку введення в оману споживача.
Колегія Апеляційної палати проаналізувала заявлене позначення щодо наявності підстав для відмови в реєстрації знака, встановлених абзацом п’ятим пункту 2 статті 6 Закону.
Заявлене на реєстрацію позначення складається із словесних елементів «Donna Laura venezia», виконаних латинськими літерами чорного кольору на білому тлі, та графічного у вигляді вказаних слів, обрамлених золотою рамкою прямокутної форми з округлими кутами. Словосполучення "Donna Laura" виконано оригінальним шрифтом, а кожне слово починається с великої літери. Словесний елемент "venezia" розташований під словом "Laura" й виконаний стандартним шрифтом.
За результатами дослідження заявленого позначення колегія Апеляційної палати визнала, що складений з урахуванням наявних у заявці документів висновок закладу експертизи є обґрунтованим, оскільки наявність у складі заявленого позначення словесного елемента "venezia" опосередковано (через асоціації) вказує на відомості про виробника товарів з Італії, у той час як позначення заявлено українським заявником, тому може виникнути небезпека введення споживача в оману.
Разом з цим колегія Апеляційної палати проаналізувала додані до заперечення додаткові документи й відзначила, що наведені в них відомості свідчать на користь реєстрації заявленого позначення.
Зокрема, апелянтом був наданий документ, який свідчив про те, що власником зареєстрованого в Німеччині знака "Donna Laura Venezia", реєстраційний № 30453154, є Брокерхофф Хуберт – представник італійської фірми DONNA LAURA VENEZIA, який генеральною довіреністю від 01.02.2011 уповноважує свою дружину Брокерхофф Зоряну на дії щодо реєстрації в Україні торговельної марки "Donna Laura Venezia" на своє ім’я.
До того ж до матеріалів заперечення апелянтом було додано копію витягу з каталогу виставки «Выставка итальянской одежды, обуви и аксессуаров. Коллекция сезона Весна-Лето 2011, "MODAITALIA"», що проходила в м. Алмати, Казахстан, 10 – 12 листопада 2010 року, у якому SORIYANA BROKERHOFF (Зоряна Брокерхофф) зазначена як учасник виставки й представник виробника продукції DONNA LAURA VENEZIA (женская классическая и элегантная обувь, сумки и аксессуары): Кампанья-Лупия Венеция (Via dell`Artigianato 1, 30010, Campagna Lupia VE, Italy).
Також апелянтом надано копію з офіціального каталогу виставки "Обувь. Мир кожи", що проходила в м. Москва, Російська Федерація, 19 – 22 жовтня 2010 року з рекламою продукції DONNA LAURA VENEZIA (жіноче взуття) італійської компанії Кампанья-Лупия Венеция.
Відомості, розміщені в популярному журналі "ELLE", та надані апелянтом інші відомості також свідчать про те, що товари, які продаються під торговельною маркою , та заявник Брокерхофф Зоряна мають пряме відношення до італійського виробника, активно рекламуються й реалізовуються як у спеціалізованих магазинах, що мають таку саму назву, так і через мережу Інтернет.
Узявши до уваги надані апелянтом додаткові документи й те, що продукція під знаком реалізовується в офіційних магазинах Європи та через мережу Інтернет, а виробництво самої продукції дійсно розташовано у Венеції, а також те, що під час реалізації та рекламування цієї продукції Брокерхофф Зоряною зазначається те, що ця продукція італійського походження, колегія Апеляційної палати дійшла висновку, що споживач не буде введений в оману щодо товару, тому немає підстав щодо застосування положень абзацу п’ятого пункту 2 статті 6 Закону. Враховуючи викладене, колегія Апеляційної палати задовольнила заперечення апелянта повністю.
Колегія Апеляційної палати розглянула заперечення проти рішення про реєстрацію знака "НОВЫЙ ПРИВОЗ" щодо частини товарів і послуг. У рішенні зазначено, що для частини послуг 35 класу, які належать до узагальнюючого поняття "сприяння продажеві (посередництво)", а саме: "сприяння продажеві (посередництво); уведення в цивільний обіг і сприяння продажеві вибілювальних препаратів та інших речовин для прання, чистильних, знежирювальних та абразивних препаратів, мила, парфумів, ефірних олій, косметики, лосьйонів для волосся, зубних порошків і паст, ручного знаряддя та інструментів, ножів, виделок, ложок, бритв, устатковання для освітлювання, нагрівання, виробляння пари, куховарення, холодження, сушіння, вентилювання, водопостачання та на санітарно-технічні потреби, будівельних матеріалів неметалевих, кахлів, лісоматеріалів оброблених, оздоб неметалевих будівельних, оздоб неметалевих до карнизів, оливіну будівельного, підлог неметалевих, підлогових кахлів неметалевих, басейнів для плавання (конструкцій неметалевих), покрівель неметалевих, поперечин дверних і віконних неметалевих, порогів дверних неметалевих, стояків до поручнів, риштаків (водостічних жолобів) неметалевих, розчинів будівельних, стінних кахлів неметалевих будівельних, стінних покривів неметалевих будівельних, черепиці неметалевої, шиферу, фанери клеєної, фанерувальної деревини, цегли, стулкових вікон і дверей неметалевих, шпалер, ременю (вичиненої шкіри), штучного ременю і товарів з них, шкур тварин, валіз і дорожніх сумок, гаманців, зонтів, парасольок, тростин, меблів, дзеркал, картинних рам, виробів з дерева, кори, очерету, комишу, верби, рогу, кістки, слонової кістки, китового вуса, панцера черепах, черепашок, бурштину, перламутру, морської пінки або з пластмас, домашнього або кухонного начиння, гребінців, щіток, щіткових матеріалів, знарядь для чищення, виробів із скла, порцеляни та череп'яних, мотузок, сіток, навісів, брезенту, торб, мішків, обивкових та набивкових матеріалів, текстильної волоконної сировини, пряжі, прядива і ниток текстильних, тканин і текстильних виробів, ковдр, покривал, тюлі, постільної білизни, рушників, серветок, скатертин, одягу, взуття, наголовних уборів, мережива і вишитих виробів, стрічок і тасьм, ґудзиків, гачків і петельок, шпильок, голок, штучних квітів, килимів, рогож, матів, лінолеуму, інших покривів для підлоги, ігор та іграшок, спортивних товарів, ялинкових прикрас, м'яса, риби, птиці, дичини, м'ясних екстрактів, законсервованих і сухих фруктів і овочів, желе, повидла, компотів, яєць, молока та молочних продуктів, харчової олії і жирів, кави, чаю, какао, цукру, рису, замінників кави, борошна та зернових продуктів, хліба, кондитерських виробів, морозива, меду, сиропів, дріжджів, пекарських порошків, солі, гірчиці, оцту, приправ, прянощів, сільськогосподарських, садових та лісових продуктів і зерна, живих тварин, свіжих фруктів та овочів, насіння, живих рослин і квітів, кормів, пива, мінеральних і газованих вод та інших безалкогольних напоїв, фруктових напоїв, фруктових соків, сиропів, складників для готування напоїв, алкогольних напоїв, тютюну, курильного приладдя, сірників", – і зазначені в наведеному в матеріалах заявки переліку, заявлене позначення є таким, що може ввести в оману споживачів щодо надавача послуг.
Марковані заявленим позначенням зазначені послуги породжують у свідомості споживача асоціації, пов’язані з певним надавачем послуг, а саме Торгівельним центром "Новий Привіз", які насправді не відповідають дійсності. Торгівельний центр "Новий Привіз" розташований за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25. Будівля відповідає всім вимогам, які висуваються до сучасного торгового центру, обладнана підземним паркінгом, системою електроживлення, безшумними ліфтами й ескалаторами. На першому поверсі будівлі розміщуються відділення АКБ "Імексбанк", ювелірні магазини, магазини подарунків, косметики, хімчистка, аптека й оптика, магазин "Ваш сад", магазин "ДЦ Південь". На другому поверсі будівлі розміщені магазини елітного одягу та взуття, шкіргалантереї та білизни, а також кафе. На третьому поверсі – магазини з товарами для дітей та занять спортом, спортивний одяг. На четвертому поверсі розміщені супермаркет електроніки "Fox Mart", магазини з меблями та товарами для дому. На п’ятому поверсі планується розмістити розважальний центр, кафе. На шостому поверсі розміщується адміністрація торгового центру, а також офіси, які пропонуються в оренду.
Апелянт не погодився з таким рішенням та оскаржив його до Апеляційної палати. На думку апелянта, під час проведення експертизи на відповідність абсолютним підставам для відмови знак повинен бути розглянутий без зіставлення з об’єктами прав третіх осіб. Зокрема, оцінюючи здатність знака вводити в оману, експерт повинен поставити себе на місце українського споживача, що має середній ступінь знань, але в сукупність цих знань не повинні включатися знання експерта про можливі права в Україні третіх осіб. Апелянт зазначив, що для використання заявленого позначення "НОВЫЙ ПРИВОЗ" у торгівельній мережі України заявником, відомим в АР Крим підприємцем, проведена значна підготовча робота, витрачений час і кошти. Зважаючи на викладене вище, апелянт просив надати правову охорону заявленому позначенню щодо всього переліку послуг.
Колегія Апеляційної палати проаналізувала заявлене позначення щодо наявності підстав для відмови в реєстрації знака, встановлених абзацом п’ятим пункту 2 статті 6 Закону та пунктом 4.3.1.9 Правил.
Позначення, яке може ввести в оману споживача, – це позначення, що не містить відомостей, які прямо не відповідають дійсності, проте реально здатне породжувати таку можливість. Такі позначення асоціативно породжують у свідомості споживача помилкову, неправильну думку щодо властивостей або інших якісних характеристик товарів чи характеру послуг, географічного походження товарів або послуг, які насправді не відповідають дійсності.
Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака не виключає небезпеку введення в оману споживача.
Виникнення на ринку товарів і послуг суб’єкта, що використовує ідентичні позначення (незалежно від того, зареєстровані вони чи ні), викликає високу вірогідність того, що споживач сприймає пропозицію про послуги останнього як наслідок розширення, розвитку вже знайомого йому підприємства. Таким чином, новостворений суб’єкт господарювання, використовуючи ділову репутацію відомої фірми, відбирає частину її клієнтів, що і є введенням в оману споживача [4].
Критерій уведення в оману має суб’єктивний характер, оскільки помилка (омана) як філософська категорія ототожнюється з помилкою, породженою недосконалістю пізнавальних здібностей людини, і цей критерій як такий залежить від обсягу відповідних знань конкретного споживача.
Можливість уведення в оману споживача щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу, може також виникати у випадку існування на ринку споріднених товарів або послуг, маркованих позначеннями (знаками), схожими настільки, що їх можна сплутати, або такими позначеннями, що відтворюють позначення, права на які набуті раніше (промислові зразки, авторське право, прізвища, імена відомих осіб тощо).
Заявлене позначення "НОВЫЙ ПРИВОЗ" подано на реєстрацію щодо послуг 35, 36 класів МКТП. За матеріалами апеляційної справи апелянт – голова Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський привоз". Відповідно до протоколу зборів учасників товариства для забезпечення створення операторам ринку сільськогосподарської продукції належних умов купівлі-продажу продукції не тільки Сімферопольського району, але й усієї АР Крим, учасниками товариства вирішено: створити в Сімферопольському районі оптовий ринок сільськогосподарської продукції та присвоїти йому найменування "НОВЫЙ ПРИВОЗ"; провести переговори з Радою Міністрів АР Крим, з Міністерством Агропромислового комплексу та продовольства АР Крим, Сімферопольською районною радою щодо створення оптового ринку сільськогосподарської продукції "НОВЫЙ ПРИВОЗ" у Сімферопольському районі АР Крим на земельній ділянці розміром 60 га.
За інформацією з мережі Інтернет (http://fresh.org.ua), наданою апелянтом, міністр аграрної політики і продовольства АР Крим Валерій Кравець на міжвідомчій нараді зазначив, що планується будівництво нового оптового ринку сільськогосподарської продукції на в’їзді в місто.
Заявленому позначенню "НОВЫЙ ПРИВОЗ" відмовлено в реєстрації для частини послуг 35 класу на тій підставі, що марковані заявленим позначенням послуги породжують у свідомості споживача асоціації, пов’язані з певним надавачем послуг, а саме з Торгівельним центром "Новий Привіз", які насправді не відповідають дійсності.
Колегія Апеляційної палати зазначила, що заявлене позначення "НОВЫЙ ПРИВОЗ" не містить відомостей і не породжує у свідомості споживача помилкову, неправильну думку щодо властивостей або інших якісних характеристик товарів чи характеру послуг, географічного походження товарів або послуг, які насправді не відповідають дійсності.
У рішенні за заявкою не було вказано посилань на документ, що став підставою для прийняття цього рішення. Колегія Апеляційної палати під час розгляду заперечення звернулася до інформаційних джерел та встановила, що з
мережі Інтернет відомо про існування єдиного в Україні Торгівельного центру "Новий Привіз", розташованого в м. Одеса.
Колегія Апеляційної палати, розглянувши матеріали, прийшла до висновку, що наведених даних недостатньо для висновку щодо відомості такого суб’єкта господарювання. До того ж немає відомостей про права, які набуті цим суб’єктом раніше. Таким чином, використання як знака заявленого позначення виключає небезпеку введення в оману споживача щодо особи, яка надає послугу.
Дослідивши матеріали апеляційної справи в межах мотивів заперечення, колегія Апеляційної палати вирішила, що заявлене позначення "НОВЫЙ ПРИВОЗ" відповідає умовам надання правової охорони, оскільки на нього не поширюються підстави для відмови, встановлені пунктом 2 статті 6 Закону, та задовольнила заперечення.
Зазначені рішення Апеляційної палати надіслані до відповідного підрозділу експертизи для подальшого врахування під час оцінки заявлених позначень на їх відповідність пункту 2 статті 6 Закону, зокрема визначення оманливості позначень щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар чи надає послугу.
Список літератури
- Регламент Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України// Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.09.2003 № 622, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.09.2003 за № 877/8198.
- Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15.12.1993 № 3689-XII.
- Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг// Наказ Державного патентного відомства України від 28.07.1995 № 116, у редакції наказу Державного патентного відомства України від 20.09.1997 № 72, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.08.1995. за № 276/812.
- Складання та подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг [Текст]: практ. посіб. / уклад. О.Д. Лєвічева, С.Т. Кривошей; МОН України. Державний департамент інтелектуальної власності. – К.: [б.в.], 2007. – 39 с. – (Серія "Інтелектуальна власність в Україні"). – ISBN 978-966-8381-31-7.