УДК 347.77.01
Грищенко В.Л. Головний спеціаліст відділу патентної інформації відділення патентно-інформаційного забезпечення
Державного підприємства «Український інститут промислової власності».
Однією з головних умов розвитку суспільства
є виховання творчої особистості.
(П. Едвардс, американський психолог)
ТВОРЧЕ МИСЛЕННЯ ДИТИНИ - МАЙБУТНЄ КРАЇНИ
Історія розвитку суспільства нерозривно пов’язана з творчою діяльністю людини, зі створенням нових, більш досконалих засобів виробництва. Особливо важливим подальший розвиток виробництва стає у нинішніх умовах зростання конкурентності та прискорення темпу життя. І першочерговою стає задача не тільки створювати більше, але й створювати краще, досконаліше, сучасніше. Досягти поставлених цілей можливо як за умови створення більшої кількості нових технологій, так і удосконалюючи вже відомі.
Одним з головних засобів підвищення ефективності виробництва, а значить і якості рівня життя, є винахід. Зрозуміло, що винахідництво і творчість – це взаємопов’язані поняття. Дослідники, які займались вивченням природи технічного творчого мислення (Г. Буш, Е. Боно) розрізняють два типи винахідників. Винахідник інтуїтивного типу швидко генерує винахідницькі ідеї і тільки потім перевіряє їх та обдумує практичне застосування. Винахідник логічного типу накопичує знання, досвід, аналізує їх, засвоює творчі методи та на їх основі генерує нові ідеї чи принципово новий погляд на наявну проблему та її розв’язання. Ще здавна людство намагалось збагнути сутність творчості і першими дослідниками природи творчості вважаються Платон, Аристотель, а в Україні – Феодосій Печерський. Проблеми розвитку творчого потенціалу людини були в центрі уваги першого філософа України Г.С. Сковороди. Відомі своїм інтересом до питань творчості козаки.
Сучасні учені дотримуються думки, що творчість - це діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше матеріальних та духовних цінностей (наукові відкриття, нові інженерно-технологічні та управлінські рішення, нові твори мистецтва тощо) [5,12,13]. Деякі з них додають, що творчість – це ще й наполеглива праця, спрямована на вирішення творчих задач, які ставить життя [15,16]. Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, які створюють образ кінцевого продукту (результат творчості). Виходячи з цього, можна констатувати, що творче мислення - це мислення, яке дає принципово нове вирішення проблеми, що приводить до нових ідей, відкриттів і рішень. Для цього потрібен особливий, нестандартний склад розуму дослідника, його інтелектуальна енергія, здатність відійти від панівних ідей.
Ще Платоном було закладено розуміння творчості як інноваційного процесу. Визначення інновацій чітко окреслено в Законі України «Про інноваційну діяльність», згідно з яким, «інновація – це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери» [1].
На думку деяких учених, які нині приділяють увагу дослідженням проблем становлення інноваційної політики в Україні [6,8], інновацію також можна визначити як впровадження нової ідеї для певного соціального контексту практики, причому в усіх її проявах – технічному, соціальному, політичному тощо. З одного боку, інновацію можна порівняти з науковим відкриттям, яке радикально змінює у бік покращення всі процеси, які безпосередньо або опосередковано залежні від нього. З іншого ж боку, інновація функціонує саме як інновація, поки зберігається ефект її неординарності і непоширеності на тлі звичайних, усталених процесів життєдіяльності країни. Інновація завжди має ефект очевидності більш раціонального вирішення традиційних проблем. Але враховуючи реалії сьогодення, інноваційний процес треба розуміти не тільки як однозначний процес створення нового, а й ширше – як певний різновид модернізації. Саме тут творче мислення набуває величезної ваги.
Оскільки модернізація – це процес довготривалий, складний, то його здійснення ляже у найближчій перспективі на плечі нинішнього підростаючого покоління і вимагатиме неабиякої підготовки, причому як матеріальної, так і, насамперед, творчої. У цьому процесі головну координуючу функцію держава повинна взяти на себе. Зроблено багато спроб окреслити коло проблем формування інноваційного творчого мислення молоді та шляхи їх розв’язання. На жаль, це процес важкий, копіткий та довготривалий. Тому тим більшої ваги набувають заходи, які практично можуть дати поштовх розвитку як творчого мислення, так й інноваційному розвитку в цілому. Зрозуміло, що окремі, локальні заходи не можуть зрушити з місця гігантський вал проблем, завдяки чому відбудуться швидкі зміни на краще (у нашому випадку – моментальне створення модернізованих технологій з урахуванням інновацій у будь-якій сфері). Проте, як кажуть у народі - «Добрий початок – половина діла», і навіть будь-яка подія у царині виховання творчого мислення важлива для усіх її учасників – і тих, хто її організовує, і тих, для кого вона призначена.
Великого значення вихованню творчого мислення як рушійної сили інновацій надає нині Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ). Недарма ж її гасло: «Encouraging Creativity and Innovation» (тобто «Заохочуючи творчість та інновації»). ВОІВ розроблено цілу низку заходів, які сприяють стимулюванню творчої діяльності та допомагають усвідомити дітям та молоді всю важливість впровадження інновацій у повсякденне життя і як саме народжуються інновації через творче мислення. Це, наприклад, шкільні конкурси на тему «Як творчість та інновації покращують життя»; організація шкільних конкурсів винаходів, творів, картин, малюнків тощо з метою заохочення до розвитку творчості у різних сферах; відвідання виставок з проведенням спеціально створених презентацій, присвячених ролі інновацій у житті країни, концерти, інші публічні заходи, об’єднані загальною темою «Думати – Уявляти – Творити». Для дітей 8-14 років було започатковано серію спеціальних публікацій «Навчайся у минулого, створюй майбутнє», яка включає зокрема, тематичні брошури: «Винаходи та патенти», «Мистецтво та авторське право» тощо.
Для старших школярів та студентів ВОІВ пропонується проводити різноманітні конкурси, «круглі столи», дискусійні клуби, семінари, конференції тощо. З метою багатоаспектного поширення знань в сфері інтелектуальної власності, було видано друком мальовничі посібники для дітей, в яких у доступній формі викладені засади інтелектуальної власності та заохочення до творчості у різних сферах життєдіяльності. Все це є дороговказом для національних відомств інтелектуальної власності, в тому числі і України. Саме тому, Державна служба інтелектуальної власності України (Державна служба) та Державне підприємство «Український інститут промислової власності» (далі – ДП «УІПВ») приділяють належну увагу вихованню підростаючого покоління як творців майбутнього країни. У «Концепції розвитку державної системи правової охорони інтелектуальної власності на 2009–2014 роки» зазначається, що відповідно до Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським співтовариством та його державами-членами, важливими завданнями є:
- охоплення навчанням у сфері інтелектуальної власності нових категорій населення, насамперед шкільної молоді старшого віку;
- створення умов для підготовки й видання нових наукових розробок, книжок, у тому числі навчальних посібників у сфері інтелектуальної власності [3].
Це значить, що питання розвитку творчості серед молоді України є одним з нагальних. Зокрема, з метою здійснення поставлених задач, за дозволом ВОІВ та Державного департаменту інтелектуальної власності (далі – Держдепартамент), ДП «УІПВ» організував переклад з англійської мови на українську брошур із серії «Навчайся у минулого, створюй майбутнє» - «Винаходи та патенти» (вийшла друком у 2008 році) та «Мистецтво та авторське право» (вийшла друком у 2009 році), доти вже перекладені на французьку, іспанську, арабську, китайську та російську мови. Брошури українською мовою розповсюджувалися на безоплатній основі. Це було зроблено, усвідомлюючи важливість таких видань для творчого розвитку молоді та з метою забезпечення охоплення широкого кола зацікавлених осіб. Брошури були направлені до Міністерства освіти і науки України, його спеціалізованих інститутів та центрів, у педагогічні університети, академії та інститути, в АПН України, Малу Академію наук України, Асоціацію керівників шкіл України, обласні Центри технічної творчості дітей та юнацтва, станції юних техніків, національні, центральні та обласні бібліотеки для дітей. З цією ж метою Міністерством освіти і науки України спільно з Держдепартаментом було створено перший в Україні підручник «Основи інтелектуальної власності» для учнів 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Підручник експериментально апробовано у спеціалізованій школі № 41 ім. З.К. Слюсаренка м. Києва, у спеціалізованій школі № 5 м. Ужгорода, у спеціалізованій школі № 80 м. Львова. Також була складена програма «Основи інтелектуальної власності. 10 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів (рекомендована Міністерством освіти і науки України, лист МОН України від 16.05.2008 № 1/11-1816). Ця програма реалізована в життя, наприклад, у спеціалізованій середній школі № 41 ім. З.К. Слюсаренка Шевченківського району м. Києва (директор Онаць О.М., кандидат педагогічних наук), де з 2004 року запроваджено факультативний курс з інтелектуальної власності. І наразі створюються умови для формування інтелектуального потенціалу нації, інтелектуального, творчого, духовного розвитку дітей України, втілюються у життя заходи, покликані виявити та підтримати обдаровану творчу молодь. Серед них можна відзначити проведення тижня всеукраїнських та міжнародних науково-освітніх проектів для молоді «Україна – Європа – Світ», в рамках якого відбулися Всеукраїнський конкурс юних раціоналізаторів та винахідників “Природа-людина-виробництво-екологія” і Всеукраїнський чемпіонат з інформаційних технологій «Екософт – 2011», організацію та проведення VII Міжнародного конкурсу молодіжних інновацій і розробок «Новий час», Всеукраїнського молодіжного конкурcу плаката “Створюй, втілюй, здобувай!” та багато інших. В рамках Всеукраїнського конкурсу «Винахід року - 2011» було виділено номінацію «Кращий винахідник серед молоді», в якій розглядалося 148 представлених робіт. Конкурсна комісія присудила перше, друге та два треті місця, а також встановила три Спеціальні відзнаки. Переможців конкурсу нагороджували під час святкування Міжнародного дня інтелектуальної власності. Наразі триває конкурс «Винахід року-2012». Аналіз та первісна оцінка представлених винаходів і корисних моделей тривали до 31 грудня 2012 року в межах першого туру конкурсу. За його підсумками було здійснено відбір на другий етап, який триватиме до 15 березня 2013 року. Переважна більшість представлених на конкурс робіт надійшла з вищих навчальних закладів України. Їх частка складає майже 57% від загальної кількості робіт. Серед вишів за кількістю поданих робіт лідирують Ужгородський національний університет, Національний університет біоресурсів і природокористування, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова та Полтавський національний технічний університет імені Ю. Кондратюка. Окрема увага приділяється вихованню молоді – майбутніх науковців. Зокрема, представник державної системи правової охорони інтелектуальної власності брав участь в експертному оцінюванні науково-дослідних робіт учнів-членів Малої Академії наук (МАНУ), поданих на Всеукраїнський конкурс, який проходив під патронатом Президента України та за підтримки Уряду. Не залишається поза увагою і робота, розпочата раніше. Зокрема, ще 2005 року Філією ДП «УІПВ» - «Українським центром інноватики та патентно-інформаційних послуг» (УкрЦІПІП) за ініціативи та за підтримки Держдепартаменту було створено новий Інтернет-ресурс - сайт «Фабрика ідей» (http://www.fabrikaidei.kiev.ua). Головною метою «Фабрики» є виявлення, підтримка і стимулювання обдарованої творчої учнівської та студентської молоді, молодих науковців, винахідників і дослідників. «Фабрика ідей» покликана підтримувати ідеї молодих талановитих та неординарних особистостей, допомагати їм знайти шлях до втілення ідеї в життя. І наразі на форумі сайту можна поспілкуватися з близькими за духом і життєвими цінностями однолітками, обговорити свою ідею, проект, розробку, знайти масу корисної інформації, цікавих новин і творчих рішень. З цією ж метою на сайті УкрЦІПІП (http://www.ip-centr.kiev.ua) була започаткована ще одна цікава новація, покликана привернути увагу творчої молоді: ведеться та регулярно поповнюється розділ «Цікаві факти», де у популярній та доступній формі подаються короткі відомості про винаходи або створення відомих та загальновживаних речей, процесів тощо, з якими люди стикаються у повсякденному житті. Зроблено це для того, щоб надихнути молодь на виявлення своєї творчості у повсякденні, дати поштовх її винахідницькому початку.
Державною службою та ДП «УІПВ» і надалі передбачаються різноманітні програми охоплення навчанням у сфері інтелектуальної власності насамперед шкільної молоді. Це проведення для дітей, учнівської молоді та їх батьків інформаційних та просвітницьких заходів, надання підтримки молодіжним і дитячим громадським організаціям шляхом проведення конкурсів, виставок тощо, розробка та видання інформаційно-просвітницьких матеріалів (буклетів, пам’яток, методичних рекомендацій), проведення різноманітних інформаційно-просвітницьких та культурно-мистецьких акцій.
Зрозуміло, що в цьому процесі батьки, вчителі та вихователі теж не можуть залишатися осторонь. Перед ними постає завдання не просто вчити дитину МИСЛИТИ, а вчити мислити нешаблонно. (У деяких закордонних психологів-дослідників чи психологів-практиків інколи можна зустріти термін “lateral thinking”, що у перекладі на українську мову є адекватним поняттю «нешаблонне мислення») [9]. Тобто дитину треба вчити не лише засвоювати нові знання та навички, а й спонукати її шукати нове, можливо, на перший погляд, нестандартне застосування цих знань та навичок. Особливо необхідно привчати дітей не боятися виходити за межі загального визнання «правильності» якихось висновків, аксіом, думок, правил тощо. Одночасно треба також навчити їх усвідомлювати ту тонку межу між істинністю та можливістю спробувати запропонувати нове бачення існуючого, не відкидати взагалі попередні здобутки, а знайти для них нове застосування. Недарма ж нині у світі відзначають День дитячих винаходів або, в іншому перекладі, День дітей-винахідників (Kid Inventors' Day). Символічно, що датою Дня обрано 17 січня - день народження одного з видатних американців - державного діяча, дипломата, винахідника, вченого, журналіста Бенджаміна Франкліна.
Може виникнути запитання: навіщо все це потрібно, навіщо витрачати кошти, час, зусилля, натхнення для виховання у дитини чи юної людини якогось особливого мислення, завдяки якому можна створити речі, доти неіснуючі, не завжди одразу зрозумілі, інколи спірні? Відповідь видається очевидною: для виховання людини нової ґенерації, з новим типом мислення та баченням світу, яка буде розвивати науку і техніку в подальшому. Такі завдання набувають особливої ваги в нинішній кризовий час, коли розвиток економіки тісно пов'язаний з інноваційною діяльністю зокрема та науково-технічним прогресом взагалі. Світова історія має великий досвід подолання кризових явищ у економіці шляхом впровадження інновацій у важливі сфери життя країни. Україні в нинішній непростий час необхідно особливо уважно вивчати такий досвід та запозичувати найцінніше з нього, пристосовувати до власних умов життя з метою забезпечення виходу української економіки на високий рівень. Це, звичайно, розуміють поважні державні діячі, що й було враховано при виробленні «Стратегії інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки», яка передбачає впровадження інновацій головним фактором збалансованого економічного розвитку. Враховуючи програмну заяву Президента України Віктора Януковича щодо необхідності входження України в число найбільш розвинутих країн світу до 2020 року та усвідомлюючи, що тільки інтенсифікацією традиційних секторів економіки цього досягнути практично неможливо, стає зрозуміло, що необхідно робити ставку на прориви у технологіях завдяки залученню інновацій по формулі «обганяти, не наздоганяючи» (як влучно висловився Голова Держінформнауки Володимир Семиноженко в інтерв’ю газеті «Московський комсомолець в Україні»).
Отже, майбутнє нашої країни буде творити нинішнє юне покоління, а головна задача дорослих - навчити це покоління мислити нешаблонно, творчо, з абсолютною віддачею свого інтелектуального потенціалу, прищепити усвідомлення необхідності інноваційного розвитку в сьогоденні і майбутньому країни, бо саме творчий та інтелектуальний капітал молоді є запорукою зростання економіки України. Тому, задекларований у назві цієї статті вислів «Творче мислення дитини – майбутнє країни», сьогодні є аксіомою.
Список використаної літератури:
- Закон України «Про інноваційну діяльність» // Відомості Верховної Ради України - 2002 . - № 36 .
- Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки – К.: Парламентське видавництво, 2009.
- Концепція розвитку державної системи правової охорони інтелектуальної власності на 2009-2014 роки, схвалена рішенням Колегії Державного департаменту інтелектуальної власності 22 березня 2009 року.
- Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізми розробки та комерціалізація. Монографія. – К.: КНЕУ , 2003.
- Богоявленська Д.Б. Психологія творчих здібностей / Д.Б. Богоявленская . – М.: Издательский центр Академия , 2002 . – 320 с.
- Кузнєцова І.С. Національна інноваційна система та її становлення в Україні / І.С. Кузнєцова // Економіка знань та її перспектива для України. – К.: Інститут економічного прогнозування , 2005 . – С. 133 – 134
- Нікітін Б., Нікітіна Л. Ми та наші діти. – К.: Молодь , 1989.
- Скубашевська О.С. Інновація як різновид творчості / Мультиверсум. Філософський альманах. – К.: Центр духовної культури , 2008 . - № 70.
- Боно Э. Рождение новой идеи: (о нешаблонном мышлении) / Э. де Боно. –М.: Прогресс , 1976 . – 144 с.
- Буш Г.Я. Методы технического творчества. - Рига: Лиесма, 1972 . – 92 с.
- Буш Г. Рождение изобретательских идей / Г. Буш. – Рига: Лиесма , 1976 . – 127 с.
- Выготский Л.С. Собрание сочинений. В 6 т. / Л.С. Выготский. – М.: Педагогика, 1982 . Т. 1 – 487 с.
- Выготский Л.С. Собрание сочинений. В 6 т. / Л.С. Выготский. – М.: Педагогика, 1983 . Т. 3. – 368 с.
- Мир детства. Юность / под редакцией А.Г. Хрипковой . –М.: Педагогика , 1988 .
- Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии . – СПб.: Питер , 2000 .
- Для підготовки також були використані матеріали з сайту.
Творче мислення дитини – майбутнє країни. У статті Грищенко В.Л. зроблено спробу дати визначення поняттю «творче мислення», пояснити необхідність розвитку в дітей творчого мислення як інструменту для створення інновацій та важливість інноваційного процесу для економічного зростання країни.
Ключові слова: творчість, творче (нешаблонне) мислення, інновація, інноваційний розвиток.
Творческое мышление детей – будущее страны.
В статье Грищенко В.Л. сделана попытка дать определение понятию «творческое мышление», объяснить необходимость развития у детей творческого мышления как инструмента для создания инноваций и важность инновационного процесса для экономического развития страны.
Ключевые слова: творчество, творческое (нешаблонное) мышление, инновация, инновационное развитие.
Creative thinking in children is the future of the country.
In this article, the author Gryshchenko V.L. tries to give a definition of the concept of “creative thinking", explain the necessity to develop the creative thinking in children as a tool for creating innovations and the importance of the innovation development for economic growth of the country.
Keywords: creative, creative (lateral) thinking, innovation, innovation development.