Відновлення роботи колегіальних органів – Апеляційної палати та Комісії “Україна” – знакові новини, яких чекала вся спільнота сфери інтелектуальної власності. Але окрім цього відбулися й інші важливі події міжнародного, національного та регіонального масштабів. 

Представники ІР офісу долучалися до заходів як в Україні, так і за кордоном, працювали над поглибленням двостороннього міжнародного співробітництва, розвитком інноваційної інфраструктури України, підтримкою креативних індустрій, покращенням інструментів захисту прав інтелектуальної власності та ІР просвітництвом. 

Знайомтесь із найважливішими новинами червня, клікаючи на посилання:

⚪  ІР офіс на Книжковому Арсеналі: воркшоп щодо прав ілюстраторів

⚪  Керівництво ІР офісу взяло участь у форумі IPF-2024 

⚪  ІР офіс з UAACP провели захід “Українці проти контрафакту”

⚪  Підсумки кампанії “Творчі Екоініціативи” від ІР Академії

⚪  ІР офіс долучився до Форуму оборонних інноваторів «НАТО – Україна»

⚪  Дорожня карта регіональних інноваційних хабів. Перший хаб у Дніпрі

⚪  Керівництво ІР офісу відвідало ІР відомства Балтійського регіону

⚪  Перегляд Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ

⚪  Україна взяла участь у 37-й сесії Комітету ВОІВ з програми та бюджету

⚪  Роботу Апеляційної палати – відновлено

⚪  ІР офіс розробив детальний ґайд для бізнесу про медіацію в Україні

⚪  Перший заступник директора ІР офісу Богдан Падучак взяв участь в ECTA 2024

⚪  Відновлено роботу Комісії “Україна”

⚪  ІP у цифрах: діяльність за перший квартал 2024 року

⚪  Дослідження WIPO з серії World Intangible Investment Highlights

Читайте також:

• Головні IP події травня: від нових Правил щодо заявок на промзразки – до географічного зазначення “Закарпатське вино”
• ТОП-10 IP подій квітня: від плану розвитку IP офісу – до Тижня інтелектуальної власності
• Головні IP події березня: від положень про патентних повірених і Комісію “Україна” – до євроінтеграційного проєкту EU4IP
• Дайджест головних подій ІР сфери у 2023 році

Чому важливо оцифровувати музейні експонати? Це дозволяє не лише поширити знання про українську традицію, культуру та історію далеко за межами країни, а й зберегти ці унікальні знання - особливо в умовах безпекових загроз, зумовлених повномасштабним вторгненням росії. 

ІР офіс вивчає як іноземну, так і національну практики цифровізації культурної спадщини, а також працює над об’єднанням навколо теми оцифрування представників державних органів, державних та громадських організацій, музеїв та правників - усіх, хто опікується питаннями оцифрування та дбає про дотримання прав інтелектуальної власності, зокрема - авторського права.

У межах спільного проєкту ІР офісу і Міністерства культури та інформаційної політики України щодо активізації процесу оцифрування музейних колекцій України, відбулися взаємні консультації з одними з найбільш помітних і успішних втілювачів віртуалізації культурної спадщини – КП ГІОЦ, який створив застосунок Київ Цифровий та туристично-культурний хаб і загалом інтерпретує філософію Києва цифрового у всіх сферах.

Як зазначила кураторка проєкту цифровізації напрямків туризму та культури, докторка філософії Олена Чернега, у співпраці зі столичними музеями фахівці проєкту не просто переводять у віртуальний формат окремі музейні предмети, але й приміщення музеїв, ба більше – відтворюють у первинному вигляді ті їхні частини, які не збереглися до наших днів.

Так, наприклад, на вебсайті «Туристично-культурний хаб» можна здійснити віртуальну екскурсію кабінетом Михайла Грушевського, достеменно відтвореного за архівними фотографіями приміщення, в якому працював голова Центральної ради УНР. При цьому можна отримати ще й детальну інформацію про найцікавіші предмети в цьому кабінеті, роздивитись їх з усіх ракурсів у високій роздільній здатності.

“Цей продукт є одним із дієвих прикладів поєднанням технологій, культурних і креативних індустрій”, - зазначила Олена Чернега.

Цифровий туристично-культурний продукт у вигляді віртуальної екскурсії реалізовано і для Музею видатних діячів української культури.

“На сьогодні оцифрування музейних фондів є одним з найважливіших завдань в контексті збереження матеріальної культурної спадщини. А створення віртуальних турів, окрім фіксації вигляду експозиційних приміщень, можуть виконувати й рекламну функцію та сприяти збільшенню зацікавленості до музеїв”, - підкреслила директорка Музею видатних діячів української культури Ольга Гураль.

Також “Туристично-культурний хаб” надає доступ до оцифрованих музейних колекцій Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, Національного музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків тощо. Крім того, триває робота з іншими музеями столиці.

“Незважаючи на великі обсяги роботи зі збереження культурної спадщини, фахівці ГІОЦ не забули і про правові аспекти оцифрування. Вони подбали як про оформлення авторських свідоцтв на результати своєї роботи, так і про коректну передачу авторських прав зацікавленим сторонам”, - відзначила заступниця директора ІР офісу Любов Майданик.

На її думку, це свідчить про те, що попри всі виклики, у процесі збереження культурної спадщини в Україні вже задані найкращі тренди, як з інноваційності і якості продукту, так і з дотримання прав автора.

“ІР офіс зі свого боку долучається до цієї стратегічно важливої ініціативи”, - запевнила Любов Майданик.

Читайте також:

• Правові аспекти оцифрування музейних колекцій: новий мануал від IP офісу
• Креативні індустрії: під час IP LET FORUM обговорили тенденції та інструменти підтримки для формування майбутнього

Інвестиції в нематеріальні активи, такі як бренди, дизайни, дані та програмне забезпечення, зросли втричі швидше за останні 15 років, ніж інвестиції у фізичні активи (фабрики та обладнання). При цьому у Швеції, США та Франції спостерігається найбільш інтенсивна діяльність, а Індія має тенденцію до зростання.

Про це свідчать дані першого в історії дослідження Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO) “Всесвітній огляд інвестицій в нематеріальні активи” (“World Intangible Investment Highlights”), здійсненого у партнерстві з італійською Luiss Business School (LBS). Дослідження свідчить, що нематеріальні активи стають дедалі важливішим рушієм інновацій та економічного зростання в глобальній економіці.

У звіті йдеться про те, що незважаючи на руйнівні глобальні кризи та зростання процентних ставок, у 2023 році сукупні інвестиції у нематеріальні активи досягли 6,9 трлн доларів США – це вдвічі більше порівняно з 2,9 трлн доларів США у 1995 році. З 2008 року темпи зростання інвестицій у нематеріальні активи утричі перевищили темпи зростання інвестицій у матеріальні активи, які зросли до 4,7 трлн доларів США у 2023 році, йдеться у звіті.

У звіті також досліджено:

• Стійкість під час економічної невизначеності: рівень інвестицій у нематеріальні активи продемонстрував більшу стійкість порівняно з інвестиціями у матеріальні активи під час останніх економічних спадів, зокрема фінансової кризи 2008-2010 років та пандемії COVID-19. Такий висновок вкотре демонструє важливість роботи з нематеріальними активами в умовах агресивної війни росії проти України, адже є доказовим способом забезпечення економічного зростання та стабільності;
   
• Збільшення частки ВВП: частка інвестицій у нематеріальні активи зростає у ВВП країн з високим рівнем доходу, а також у країнах із економікою, що розвивається, наприклад в Індії;
   
• Країни з найбільшою інтенсивністю використання нематеріальних активів (відносно ВВП) – це Швеція, США та Франція. Наприклад, інвестиції у нематеріальні активи в США складають майже вдвічі більшу частку ВВП порівняно з інвестиціями у матеріальні у 2023 році;
   
• Провідні економіки (1995-2023): корпорації в США, Франції, Німеччині та Великій Британії є найбільшими інвесторами в нематеріальні активи, при цьому США зафіксували найвищий рівень інвестицій у нематеріальні активи у 2023 році;
   
• Значне зростання в країнах з економікою, що розвивається: Індія продемонструвала найшвидше зростання інвестицій у нематеріальні активи з 2011 по 2020 рік, випереджаючи темпи зростання економік багатьох країн з високим рівнем доходу;
   
• Провідні типи нематеріальних активів: програмне забезпечення, дані та бренди.

“Цей звіт підкреслює провідну роль нематеріальних активів, підкріплених інтелектуальною власністю у світовій економіці та надає достовірні дані для підтримки доказово-обґрунтованих політик урядам у всьому світі, які прагнуть зростання на основі інновацій”, - зазначив Генеральний директор WIPO Дарен Танг.

“Україна також перебуває на цьому шляху. IP офіс цілеспрямовано працює над розбудовою інноваційної екосистеми та створенням сприятливого інвестиційного середовища – тобто над тим, щоб наша держава продемонструвала достойний рівень зростання попри надважкі умови війни, котра триває десятиріччя”, - коментуючи цей безпрецедентний і важливий звіт зазначила очільниця ІР офісу Олена Орлюк.

Читайте також:

• IP захищає довкілля: презентуємо інформаційний звіт “Зелені технології, інновації та інтелектуальна власність”
• США відзначили зусилля України у захисті інтелектуальної власності попри війну, — звіт USTR 2024

До вашої уваги аналітичний звіт IP офісу з показниками діяльності у сфері інтелектуальної власності за перших три місяці року. 

Загальні тенденції

Попри повномасштабну війну рф проти України в сфері інтелектуальної власності є успіхи: показники надходження заявок на об’єкти промислової власності (ОПВ) у І кварталі зросли майже на 30% порівняно з аналогічним періодом 2023 року. При цьому кількість поданих заявок на торговельні марки (6524) перевищила не лише минулорічний, а і показник 2020 року.

Загалом, порівнюючи аналогічні періоди 2023 та 2024 років, можна констатувати, що показники надходження заявок на корисні моделі (39,9%) та на торговельні марки (33,9%) значно зросли, проте кількість заявок на промислові зразки залишилась майже без змін, а кількість винаходів дещо знизилась (7,9%).

Показники надходження заявок у 2024 році у порівнянні з першим кварталом 2023-го:

• Винаходи — 618 (-7,9%);
• Корисні моделі — 964 (+39,9%);
• Промислові зразки — 258 (+0,4%);
• Торговельні марки — 6524 (+33,9%).

Загальна кількість реєстрацій у І кварталі 2024 року збільшилась на 7,8% порівняно з І кварталом 2023 року та складає 4827, при цьому:

• кількість зареєстрованих винаходів зменшилась на 34,4%;
• кількість реєстрацій корисних моделей зросла на 54,9%;
• зросла кількість реєстрацій промислових зразків на 137%;
• показник реєстрацій торговельних марок за національною процедурою дещо вищий за минулорічний – на 1,7%.

Винаходи

Загальна кількість заявок на винаходи зменшилася на 7,9% (618) порівняно з аналогічним періодом 2023 року, в зв’язку зі зменшенням кількості поданих заявок на 18,3% (357) за процедурою PCT.

За національною процедурою кількість заявок, що надійшли від національних та іноземних заявників є найвищою з 2022 року, та становить 206 (більше на 9%) і 55 (більше на 22,2%) відповідно.

У І кварталі 2024 найбільшу кількість заявок подали заявники зі США, Німеччини, Великої Британії, Швейцарії. Крім того, особливо значне зростання спостерігалося від заявників з Китаю, де кількість заявок збільшилася на 54,5%.

Корисні моделі

За звітний період є помітний приріст показників надходження та реєстрації корисних моделей, що свідчить про зростання інноваційної активності у різних галузях. Загальна кількість заявок у І кварталі 2024 року значно зросла порівняно з попереднім роком, досягнувши 964, що на 39,9% більше минулорічного показника. Практично всі заявки були подані за національною процедурою, причому кількість заявок від національних заявників зросла на 40,5%, а від іноземних – на 25,0%.

Торговельні марки

I квартал 2024 року демонструє пожвавлення економіки та підвищення інтересу до захисту брендів в Україні як серед національних, так і іноземних заявників. Динаміка надходження заявок на торговельні марки дещо коливається у перших кварталах, але після значного спаду у 2022 році, показник надходжень поступово зростає.

У І кварталі 2024 року кількість поданих заявок досягла 6524, що на 33,9% більше порівняно з відповідним кварталом 2023 року (4872 заявки). Зростання активності в основному зумовлено збільшенням кількості заявок від національних заявників, з 4364 у 2023 році до 5766 у 2024 році. Іноземні заявники демонструють стабільну, хоча й менш активну динаміку у поданні заявок, що свідчить про інтерес до українського ринку, але з певною обережністю: кількість заявок від іноземних заявників збільшилася на 49,2%, з 508 до 758.

Авторське право

Кількість поданих заявок на реєстрацію авторського права на твір продовжує зростати. Показник надходження заявок на реєстрацію авторського права на твір збільшився на 24,6% у порівнянні з показником відповідного періоду минулого року. Кількість поданих договорів, що стосуються права автора на твір, дещо зменшилась на 6,5% від показника за аналогічний період минулого року.

Детальний звіт ІР офісу щодо діяльності за І квартал 2024 року доступний за посиланням.

Читайте також:

• Інтелектуальна власність у цифрах: головні тенденції за рік
• Інформаційний дашборд: IP офіс презентує річні показники діяльності

Налагодження тісного двостороннього співробітництва з національними ІР відомствами інших країн – є одним із пріоритетних завдань для українського ІР офісу, який вивчає передовий досвід іноземних країн, особливо таких як Республіка Корея – однієї з провідних держав світу в галузі інновацій і технологій. 

На цьому наголосила директорка ІР офісу Олена Орлюк під час зустрічі з Почесним консулом Республіки Корея у місті Львів Владиславом Ртіщевим, яка відбулася сьогодні в ІР офісі.

Під час зустрічі обговорили досвід Республіки Корея в охороні, захисті та комерціалізації інтелектуальної власності, розвиток інноваційної діяльності та ймовірні шляхи для поглиблення співробітництва з цих питань.

Владислав Ртіщев наголосив на послідовності реалізації державної політики Республіки Корея, спрямованої на розвиток винахідництва та інновацій, на успіх тривалого публічно-приватного партнерства у цій сфері, що впливає на високі технологічні та інноваційні показники Кореї.

Очільниця ІР офісу переконана, що Україна може скористатися цим досвідом для вдосконалення власної системи правової охорони інтелектуальної власності, захисту ІР прав, трансферу технологій та розвитку інновацій.

Олена Орлюк розповіла про успішну роботу National IP&Innovations Hub, який є елементом інтелектуально-інноваційної інфраструктури України, та розвиток мережі регіональних інноваційних хабів. Вона впевнена у тому, що співпраця Республіки Корея і України може допомогти нашій країні підвищити науково-технологічний потенціал, а залучення корейських інвестицій в українські стартапи та технологічні компанії сприятиме розвитку національної економіки.

“Український ІР офіс в межах своєї компетенції готовий долучатися до цієї комунікації та відкритий до співробітництва”, - запевнила Олена Орлюк.

Читайте також:

• Очільниця ІР офісу зустрілася із представниками пацієнтських організацій
• ІР офіс презентує Дорожню карту регіональних інноваційних хабів

Сьогодні, 26 червня 2024 року, наказом УКРНОІВІ №102/2024 затверджено погоджений Міністерством економіки України персональний склад Комісії з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України (Комісія “Україна”).

Комісія “Україна” складається із семи членів, серед яких працівники ІР офісу та посадові особи Мінекономіки.

Затвердження персонального складу є підставою для початку роботи колегіального органу, утвореного Національним органом інтелектуальної власності, функції якого виконує УКРНОІВІ (IP офіс).

Про дату першого засідання Комісії “Україна” буде повідомлено на офіційному вебсайті ІР офісу.

Завданням Комісії є колегіальний розгляд поданих до неї клопотань про надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та/або міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України.

“Відновлення роботи Комісії “Україна” є важливим з декількох причин. По-перше, це забезпечення захисту державних символів, які національний бізнес використовуватиме з комерційною метою. По-друге, це зміцнення національної ідентичності. Належне використання офіційних символів сприятиме збереженню та популяризації національних цінностей і культури. У підсумку це підвищуватиме престиж нашої країни на міжнародній арені”, - переконана очільниця ІР офісу Олена Орлюк.

Звернення до Комісії забезпечить можливість заявників реалізувати своє право отримати дозвіл на використання в торговельній марці офіційних позначень, які стосуються України. На цьому наголосив голова Комісії “Україна”, перший заступник директора ІР офісу Богдан Падучак.

“Такий дозвіл можуть отримати як громадяни України, так і фізичні особи-підприємці та юридичні особи. Але за певних умов. Зокрема, використання національної символіки не має суперечити публічному порядку та загальновизнаним принципам моралі. Є й інші фактори, які враховуватимуться при розгляді клопотань – наприклад, те що товари або послуги (для яких заявлено торговельну марку) мають промислову, соціальну, освітню, наукову, культурну чи художню цінність, цінність для галузей економіки України” – зазначив Богдан Падучак, додавши, що дозвіл не буде надаватися особам, до яких застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

З наказом Міністерства економіки України від 20 грудня 2023 року №19944 “Про затвердження Положення про Комісію з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України” можна ознайомитись за посиланням.

Читайте також:

• Роботу Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності (IP офісу) – відновлено
• Мін’юст зареєстрував Положення про Комісію “Україна”

Пацієнти Охматдиту розвивали креативність, створюючи колективного персонажа для мобільного застосунку.

Команда Департаменту “Академія інтелектуальної власності” IP офісу вчергове відвідала Школу Супергероїв, щоб провести разом із маленькими пацієнтами Охматдиту майстер-клас з основ інтелектуальної власності, які дуже легко засвоювати саме через ігровий формат.

Майстер-клас дозволив дітям зануритися у світ творчості та відчути її. В межах заходу діти спільно створювали Супергероя, який бореться з важливими екологічними проблемами та допомагає змінювати цей світ на краще. Наприкінці разом обговорили, які суперсили повинні мати екогерої, і спробували дати головному герою ім'я. Саме на цьому етапі виникли найбільші труднощі, оскільки співавтори не змогли дійти згоди щодо імені персонажу мобільного застосунку.

Однак саме завдяки спільним творчим зусиллям герой був наділений його співавторами найрізноманітнішими суперсилами: він може надати пораду щодо сортування сміття, підказати місця для утилізації, а також пропонує мобільну мапу з фандоматами, які взамін на використані пляшки пригостять безхатніх тварин кормом.

Організатори акцентували, що під час спільної творчої роботи між авторами іноді можуть виникати відмінні творчі ідеї та рішення, але важливо знаходити порозуміння і об’єднувати свої суперсили задля досягнення оригінального результату.

“У сучасному світі, наповненому ідеями та творчими рішеннями, дуже важливо, щоб діти розуміли основи інтелектуальної власності. Ці знання допоможуть їм з раннього віку усвідомити цінність ідей, можливість їх монетизації та охорони задля масштабування у світовому просторі. Вивчаючи ці основи, маленькі креатори зможуть відповідально підходити до своїх творчих проєктів, уважно ставитися до досягнень інших та поважати чужу творчість”, – наголосила начальниця Департаменту “Академія інтелектуальної власності” ІР офісу Ольга Кулініч.

Довідково

Школа Супергероїв – це державна мережа безкоштовних шкіл у медичних закладах, де навчаються учні, які змушені проходити довготривале лікування в стаціонарі. Для дітей, які борються з хворобами, це більше, ніж навчання, адже втілює дух надії, дає можливість та підтримку, розвиток здібностей та прагнення досягати цілей. Команда IP офісу неодноразово проводила заходи для Супергероїв, оскільки впевнена, що такі креативні заняття допомагають дітям висловлювати свої думки та почуття, розвивають фантазію й уяву, а також реалізують творчий потенціал, підкреслюючи унікальність мислення кожного.

Читайте також:

• Школа Супергероїв: за підтримки IP офісу пацієнти Охматдиту взяли участь у майстер-класі швидкого малюнку від творців “Мавка. Лісова пісня”
• Супергерої, які рятують планету: IP Academy провела урок для дітей в унікальній школі на базі лікарні Охматдит
• Креатив змінює світ: відбувся тренінг IP Academy для дітей в НЕНЦ

Як розвиватиметься національне патентне законодавство у фармацевтичній сфері на шляху до набуття Україною повноправного членства в ЄС? Якими є перспективи удосконалення “Правила Болар” в Україні? Як розвиватиметься фармацевтичне законодавство ЄС, зокрема в межах, так званого, Фармацевтичного пакета ЄС? 

Ці та інші питання обговорила очільниця ІР офісу Олена Орлюк під час зустрічі з представниками пацієнтських організацій, яка відбулася днями в ІР офісі.

Олена Орлюк наголосила на тому, що сьогодні розробляється проєкт Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності на період до 2030 року. В межах цього документу досліджуються питання вдосконалення національного патентного законодавства, процедури видачі сертифікатів додаткової охорони для лікарських засобів, примусового ліцензування патентів, що відносяться до виготовлення лікарських засобів, питання реалізації “Правила Болар” в Україні тощо.

“ІР офіс відкритий для комунікації з пацієнтськими організаціями, бізнесом, патентними повіреними та усіма іншими, кого цікавлять питання нормотворення та правозастосування у сфері патентного законодавства та законодавства щодо лікарських засобів. В умовах війни пошук балансу інтересів між монополією інтелектуальної власності та доступом до лікарських засобів набуває додаткової складності, і є непростим викликом, але ми маємо намагатися досягти у цих питаннях згоди між усіма зацікавленими сторонами”,- переконана очільниця ІР офісу.

Читайте також:

• IPF-2024: Реалізація стратегічного бачення розвитку ІР сфери України – це спільне глобальне завдання, – Олена Орлюк
• Відбулось секторальне обговорення блоку “Винаходи і корисні моделі” проєкту Національної ІР стратегії