1. Основні засади правової охорони географічних зазначень
Закон України "Про правову охорону географічних зазначень" (далі – Закон) визначає засади правової охорони географічних зазначень в Україні та регулює відносини, що виникають у зв’язку з їх реєстрацією, використанням та захистом.
Крім цього Закону діють Правила складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 598 від 17.08.01 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2001 року за № 772/5963 (далі – Правила). Ці Правила встановлюють вимоги до документів заявки та процедуру проведення її експертизи. Наразі вони не приведені у відповідність до Закону, тому застосовуються у частині, що не суперечить йому.
Відповідно до статті 1 Закону географічне зазначення – це найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території.
Назва місця походження товару – це вид географічного зазначення, який означає найменування, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та який має особливі якості або властивості, виключно або головним чином зумовлені конкретним географічним середовищем з притаманними йому природними і людськими факторами, і всі етапи виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюються на визначеній географічній території.
Правова охорона надається географічним зазначенням на підставі їх державної реєстрації, яка діє безстроково за винятком випадків дострокового припинення дії реєстрації географічного зазначення, передбачених статтею 21 Закону.
Обсяг правової охорони географічного зазначення визначається характеристиками товару і межами географічного місця його походження, зазначеними у Державному реєстрі України географічних зазначень (далі – Реєстр).
Державну реєстрацію географічних зазначень здійснює від імені держави уповноважений на це орган – Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру.
2. Умови надання правової охорони географічним зазначенням
Згідно з статтею 7 Закону правова охорона надається географічному зазначенню, якщо
- заявлене найменування ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території;
- а нього не поширюються встановлені Законом підстави для відмови в наданні правової охорони.
Правова охорона надається географічному зазначенню як назві місця походження товару, якщо
- заявлене найменування означає найменування, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та який має особливі якості або властивості, виключно або головним чином зумовлені конкретним географічним середовищем з притаманними йому природними і людськими факторами, і всі етапи виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюються на визначеній географічній території;
- на нього не поширюються встановлені Законом підстави для відмови в наданні правової охорони.
Відповідно до статті 8 Закону підставами для відмови в наданні правової охорони географічному зазначенню є:
а) невідповідність поняттю географічного зазначення, наданого у статті 1 Закону;
б) видовий характер назви географічного зазначення, тобто, якщо його назва стала видовою;
в) відтворення географічним зазначенням назви сорту рослин чи пород тварин, що може ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару. Цей пункт не застосовується в окремих випадках, передбачених статтею 8 Закону;
г) тотожність або схожість географічного зазначення настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою, права на яку визнані в Україні, якщо зважаючи на репутацію, відомість і тривалість використання цієї торговельної марки, така правова охорона може ввести в оману споживачів щодо справжності товару;
д) відсутність правової охорони географічного зазначення, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі, у відповідній іноземній державі.
3. Особи, які мають право на реєстрацію географічного зазначення
Відповідно до статті 9 Закону право на державну реєстрацію географічного зазначення має об’єднання осіб, які в зазначеному географічному місці виробляють товар та/або видобувають, та/або переробляють сировину для товару, особлива якість, репутація чи інші характеристики якого зумовлені цим географічним місцем.
При цьому об’єднання осіб означає будь-яку сукупність осіб незалежно від її організаційно-правової форми або складу.
Одна фізична або юридична особа має право на реєстрацію географічного зазначення у разі, якщо:
- вона є єдиним виробником, який у цьому географічному місці виробляє товар та/або видобуває, та/або переробляє сировину для товару та бажає подати заявку на реєстрацію географічного зазначення;
- географічна територія, на якій здійснюється виробництво (видобування) та/або переробка, та/або приготування товару, має характеристики, які істотно відрізняються від прилеглих територій, або характеристики товару відрізняються від товарів, вироблених на прилеглих територіях.
4. Особи, які мають право на використання географічного зазначення
Пунктом 5 статті 14 Закону встановлено, що будь-яка фізична чи юридична особа, яка відповідає умовам, передбаченим статтею 9 Закону, зокрема, особа, яка в зазначеному географічному місці виробляє товар та/або видобуває, та/або переробляє сировину для товару, особлива якість, репутація чи інші характеристики якого зумовлені цим географічним місцем, та бажає, щоб відомості про неї як особу, яка має право використовувати зареєстроване географічне зазначення, були додатково внесені до Реєстру, може подати до Установи відповідну заяву разом з документом спеціально уповноваженого органу, який підтверджує, що ця особа виробляє товар у географічному місці, зазначеному в Реєстрі, а характеристики товару відповідають специфікації товару.
За подання заяви про внесення до Реєстру відомостей про особу, яка має право використовувати зареєстроване географічне зазначення, сплачується збір.
5. Права, які випливають з реєстрації географічного зазначення
Відповідно до статті 17 Закону права, що випливають із реєстрації географічного зазначення, діють з дати реєстрації географічного зазначення.
Реєстрація географічного зазначення надає право особам, зазначеним у статті 9 Закону:
а) використовувати географічне зазначення, а саме: наносити його на товар або на етикетку, наносити його на упаковку товару, застосовувати в рекламі, записувати на бланках, рахунках та інших документах, що супроводжують товар;
б) вживати заходів щодо заборони використання географічного зазначення особами, які не мають на це право;
в) провадити діяльність із забезпечення відповідності товару, для якого зареєстровано географічне зазначення, специфікації товару, погодженій спеціально уповноваженим органом;
г) поширювати інформацію та провадити іншу діяльність, спрямовану на повідомлення споживачам про особливі якості товару, для якого зареєстровано географічне зазначення.
Зареєстроване географічне зазначення захищається від таких дій, якщо інше не передбачено Законом:
а) будь-яке пряме чи опосередковане комерційне використання зареєстрованого географічного зазначення для товару, який не охоплюється реєстрацією географічного зазначення і є подібним до товару, для якого зареєстровано географічне зазначення, або якщо таке використання призводить до зловживання репутацією географічного зазначення, у тому числі якщо такий товар використовується як складова іншого товару;
б) будь-яке неправомірне використання або імітація, або інше втілення зареєстрованого географічного зазначення, навіть якщо зазначається справжнє місце походження товару або якщо зареєстроване зазначення перекладається, викладається у транскрипції або транслітерації чи супроводжується словами "стиль", "тип", "спосіб", "який вироблений у", "імітація", "смак", "подібний" тощо, у тому числі якщо такий товар використовується як складова іншого товару;
в) будь-яке інше хибне або таке, що може ввести в оману щодо джерела походження, сутності або істотних якостей товару, використання географічного зазначення на внутрішньому або зовнішньому упакуванні, рекламних матеріалах або документах, що стосуються відповідного товару, а також упакування товару в тару, яка може викликати хибне уявлення щодо його походження;
г) будь-яке інше використання, яке може ввести в оману споживача щодо дійсного походження товару.
Якщо зареєстроване географічне зазначення міститься у заявці на видачу свідоцтва України на торговельну марку або у відповідному свідоцтві, це є підставою для відмови в наданні правової охорони торговельній марці або підставою для визнання відповідного свідоцтва недійсним у порядку, передбаченому законодавством.
Згідно з пунктом 5 статті 17 Закону особи, які мають право використовувати зареєстроване географічне зазначення, не мають права забороняти іншим особам, зокрема:
а) використовувати географічне зазначення для товару, введеного із таким зазначенням у вільний оборот особою, яка має право використовувати зареєстроване географічне зазначення;
б) добросовісне використання ними своїх імен чи адрес;
в) добросовісне використання назви сорту рослин чи породи тварин;
ґ) використовувати торговельну марку, яка була добросовісно зареєстрована чи заявлена на реєстрацію в Україні на ім’я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг до дати подання заявки на реєстрацію цього географічного зазначення.
Особи, які мають право використовувати зареєстроване географічне зазначення, мають право наносити поряд із географічним зазначенням попереджувальне маркування для інформації про те, що це зазначення зареєстровано в Україні.
Для попереджувального маркування назви місця походження товару застосовується обведена овалом абревіатура "НМП". Замість цього маркування або разом із ним може наноситися текст: "Зареєстрована в Україні назва місця походження товару".
Для попереджувального маркування географічного зазначення застосовується обведена овалом абревіатура "ГЗ". Замість цього маркування або разом із ним може наноситися текст: "Зареєстроване в Україні географічне зазначення".
Пунктом 7 статті 17 Закону встановлено, що особи, які мають право використовувати зареєстроване географічне зазначення, не можуть:
а) видавати ліцензію на використання географічного зазначення;
б) забороняти (перешкоджати) спеціально уповноваженим органам здійснювати контроль за наявністю в товарі особливих якостей та інших характеристик, на підставі яких зареєстровано географічне зазначення;
в) забороняти іншим особам, визначеним статтею 9 Закону, здійснювати права, встановлені цією статтею.
6. Подання заявки на географічне зазначення
Згідно з статтею 10 Закону заявка подається до уповноваженого органу Мінекономіки, Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) на адресу: вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна, особою чи об’єднанням осіб, які мають право на реєстрацію географічного зазначення.
Складання і подання заявки здійснюється відповідно до вимог Правил, у частині, що не суперечить Закону.
За дорученням заявника заявка може бути подана через представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншу довірену особу.
Згідно з пунктом 2 статті 5 Закону іноземні та інші особи, що мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Установою реалізовують свої права шляхом безпосереднього звернення до Установи або через представників у справах інтелектуальної власності
Заявка може подаватися у паперовій або електронній формі. Спосіб подання заявки обирає заявник.
За заявками, поданими в електронній формі, здійснюється електронне діловодство. Заявки в електронній формі подаються за умови ідентифікації заявника (представника у справах інтелектуальної власності чи іншої довіреної особи заявника) з використанням кваліфікованого цифрового підпису.
Заявка складається українською мовою та повинна містити:
а) заяву про реєстрацію географічного зазначення (назви місця походження товару), в якій необхідно вказати заявника (заявників), його адресу та спеціально уповноважені органи, які перевіряють відповідність товару специфікації товару;
б) специфікацію товару, погоджену спеціально уповноваженим органом, яка відповідно до статті 91Закону повинна містити такі відомості: заявлене найменування, опис товару, в тому числі, якщо це доречно, особливі правила пакування та маркування товару, а також стислий опис меж географічного місця, де виробляється та/або переробляється товар; опис взаємозв’язку товару з географічним середовищем чи географічним місцем походження товару, в тому числі особливі положення опису товару або способів його виробництва, що підтверджують такий взаємозв’язок;
в) документ, в якому викладені основні положення специфікації товару.
Іноземні особи та особи без громадянства разом із заявкою замість специфікації товару подають документи, які підтверджують правову охорону заявленого географічного зазначення у відповідній іноземній державі або набуття прав на таке зазначення на підставі добросовісного використання, якщо це передбачено законодавством відповідної іноземної держави.
Статтею 16 Закону встановлено, що заявка на реєстрацію в іноземній державі географічного зазначення, пов'язаного з географічним місцем на території України, може бути подана тільки після його державної реєстрації в Україні.
За подання заявки сплачується збір.
Зазначений збір сплачується до спливу двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
Документом про сплату збору вважається виписка з особового банківського рахунка Укрпатенту.
7. Експертиза заявки на географічне зазначення
Відповідно до статті 11 Закону експертиза заявки на географічне зазначення має статус науково-технічної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до Закону та Правил.
Під час проведення експертизи:
а) встановлюється дата подання заявки на підставі частини дев’ятої статті 10 Закону;
б) заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статей 9 і 10 Закону та Правилам;
в) перевіряється сплачений збір за подання заявки на відповідність встановленим вимогам;
г) перевіряється відповідність заявленого найменування умовам надання правової охорони, визначеним статтями 7 і 8 Закону.
У разі відповідності заявки вимогам статті 10 Закону, Правилам та відповідності сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повідомлення про це та здійснюється публікація в офіційному електронному бюлетені Установи (далі - Бюлетень) відомостей про заявку та специфікації товару або відповідних відомостей.
Будь-яка особа протягом трьох місяців з дати публікації в Бюлетені відомостей про заявку та специфікації товару або відповідних відомостей може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення щодо невідповідності заявленого географічного зазначення умовам надання правової охорони, визначеним статтями 7 і 8 Закону, або щодо невідповідності вимогам статті 9 Закону.
За подання заперечення сплачується збір.
Подане заперечення розглядається в межах мотивів, викладених у ньому, та з урахуванням відповіді заявника, якщо вона надана у встановлений строк.
У разі відсутності заперечень або визнання їх необґрунтованими та відповідності заявленого географічного зазначення умовам, визначеним статтями 7 і 8 Закону, і дотримання умов статті 9 Закону на підставі висновку експертизи Установа приймає рішення про реєстрацію географічного зазначення.
Якщо за результатами експертизи, проведеної з урахуванням заперечення (за наявності), встановлено, що заявлене географічне зазначення не відповідає умовам надання правової охорони, визначеним статтями 7 або 8 Закону, або заявка подана особою, яка не має права на реєстрацію географічного зазначення згідно із статтею 9 Закону, заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь щодо підстав відмови у наданні правової охорони заявленому географічному зазначенню.
Відповідь заявника надається у строк та в порядку, встановлені частиною п’ятою статті 11 Закону для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою.
Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію географічного зазначення або про відмову в реєстрації географічного зазначення. Рішення Установи надсилається заявнику.
8. Державна реєстрація географічного зазначення
Згідно з статтею 14 Закону на підставі рішення про реєстрацію географічного зазначення та за наявності документа про сплату державного мита за реєстрацію і сплати збору за публікацію про реєстрацію Установа здійснює державну реєстрацію географічного зазначення, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості.
Одночасно з державною реєстрацією географічного зазначення здійснюється публікація в Бюлетені відомостей про державну реєстрацію географічного зазначення.
9. Порядок визнання недійсною і припинення дії реєстрації географічного зазначення та права на його використання
Статтею 20 Закону встановлено, що реєстрація географічного зазначення може бути визнана судом недійсною якщо вона здійснена з порушенням умов надання правової охорони, визначених статтями 7-9 Закону.
Відповідно до статті 21 Закону дія реєстрації географічного зазначення може бути припинена судом у разі, якщо:
а) спеціально уповноваженим органом встановлено, що внаслідок зміни або втрати особливих природних та/або людського факторів, характерних для визначеної абзацами четвертим і десятим статті 1 цього Закону географічної території, стало неможливим виробляти товари, які відповідають специфікації товару або відповідного документу;
б) географічне зазначення не використовується протягом семи років з дати публікації відомостей про реєстрацію географічного зазначення або з іншої дати після такої публікації. Таке припинення здійснюється за заявою будь-якої заінтересованої особи.
Дія реєстрації географічного зазначення, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі, припиняється також у зв'язку з припиненням правової охорони цього зазначення в країні походження або на підставі міжнародного договору України.